KadroNews 🔴🟡🟢

​Роботодавець має отримати документи про нещасний випадок від лікарні протягом доби Коли стається нещасний випадок на виробництві, медичний заклад діє за чіткими правилами. Це важливо знати і працівникам, і роботодавцям, щоб захистити свої права. Ось три головні кроки, які робить лікарня: 1️⃣Негайне сповіщення Як тільки потерпілий звернувся по допомогу, медзаклад терміново (телефоном або е-поштою) повідомляє: ✔️Держпраці України; ✔️Пенсійний фонд України; ✔️підприємство, де працює людина. Паперове підтвердження надсилають протягом однієї доби. 2️⃣Обов’язкові аналізи та довідки Лікарі обов’язково перевіряють наявність алкоголю чи токсинів у крові та визначають ступінь сп’яніння. Також протягом 24 годин на запит роботодавця лікарня має безкоштовно видати: ✔️офіційний висновок про травму; ✔️довідку з точним діагнозом (код МКХ-10); ✔️оцінку ступеня тяжкості травми. 3️⃣Допомога у розслідуванні На запит комісії (або спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку на підприємстві, самого потерпілого чи його родини лікарня у найкоротші терміни видає медичний висновок. Він підтверджує, чи пов’язана травма з шкідливими умовами праці. Джерело: ПФУ

​Бізнес просить продовжити строк підтвердження критичності підприємств До Спілки українських підприємців систематично надходять звернення компаній щодо проблем із повторним підтвердженням статусу критично важливих. Бізнес попереджає: існує ризик, що державні органи не встигнуть опрацювати всі документи до 1 вересня – дати, коли чинні рішення мають втратити силу згідно з постановою КМУ №692. Чому потрібне продовження строку: ✔️критерії для галузей і регіонів були оновлені із запізненням; ✔️державні органи перевантажені масовим підтвердженням; ✔️воєнні умови ускладнюють підготовку документів; ✔️реорганізація міністерств створила невизначеність; ✔️правила бронювання змінювалися двічі за короткий період. Пропозиція СУП: ✔️продовжити чинність рішень про критичність до 1 листопада 2026 року; ✔️встановити цю дату кінцевим строком для перегляду рішень. Продовження строку дасть підприємствам час адаптуватися до нових правил, а державним органам – якісно опрацювати документи. Це дозволить уникнути втрати статусу через адміністративні затримки та забезпечить стабільність роботи бізнесу в умовах війни. Джерело: СУП

​Чи обов’язково на підприємстві мають бути правила внутрішнього трудового розпорядку? Правила внутрішнього трудового розпорядку – це розроблений роботодавцем в установленому порядку документ, який має на меті забезпечення чіткої організації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності, раціонального використання робочого часу, зміцнення трудової дисципліни. По-перше, ст. 21 КЗпП передбачено, що працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. По-друге, ст. 29 КЗпП прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором роботодавець ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Бажано ознайомлювати працівників із правилами внутрішнього трудового розпорядку під підпис, адже може бути таке, що звільнений працівник – порушник трудової дисципліни, посилаючись на те, що його не ознайомили з вимогами до трудового розпорядку, умовами праці під розписку, звернеться до суду і суд може ухвалити рішення про поновлення його на роботі. По-третє, ст. 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил. Треба зауважити, що до цього часу в Україні є чинними (у частині, що не суперечить Конституції та законам України) Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР за погодженням із ВЦРПС від 20.07.1984 № 213. Джерело: ФПУ

​Звільнення у вихідний: можна чи ні Роботодавці часто стикаються з питанням: якщо дата припинення трудових відносин припадає на суботу чи неділю, чи потрібно переносити її на інший день. Законодавство не встановлює універсальної заборони на звільнення у вихідний. Важливо розрізняти юридичну дату припинення договору та день фактичних кадрових і розрахункових дій. За статтею 47 КЗпП роботодавець у день звільнення видає наказ, повідомлення про виплати та проводить розрахунок. Якщо працівник у цей день не працював, кошти виплачуються не пізніше наступного дня після його вимоги (ст. 116 КЗпП). Для строкових договорів діє окреме правило: якщо останній день строку припадає на вихідний, днем закінчення вважається найближчий робочий (ст. 241‑1 КЗпП). Під час воєнного стану застосовуються спеціальні норми Закону № 2136‑IX: звільнення можливе навіть у період лікарняного чи відпустки, але датою буде перший робочий день після їх завершення. Отже, не можна автоматично переносити дату звільнення лише через вихідний. Спершу потрібно визначити підставу припинення договору, а вже потім правильно оформити документи та провести розрахунок. Джерело: Держпраці

​Тяжкий нещасний випадок у зоні активних бойових дій: хто проводить розслідування? За загальним правилом, тяжкі нещасні випадки на виробництві, зокрема ті, що можуть призвести до інвалідності потерпілого, підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337. Водночас для територій активних бойових дій передбачено особливий порядок. Якщо на дату нещасного випадку територія, де він стався, була віднесена до територій активних бойових дій відповідно до Переліку, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376, розслідування тяжкого нещасного випадку може проводити комісія підприємства. У такому випадку: ✔️роботодавцю не потрібно чекати окремого письмового доручення територіального органу Держпраці; ✔️необхідно перевірити статус відповідної території саме на дату настання нещасного випадку; ✔️якщо територія на цю дату належала до територій активних бойових дій, роботодавець може утворити комісію та організувати розслідування. Це спеціальний виняток із загального порядку, який дає можливість своєчасно провести розслідування в умовах, коли через безпекову ситуацію утворення спеціальної комісії та оперативна взаємодія з державними органами можуть бути ускладнені. ⚠️Визначальним є не поточний статус території, а її статус саме на дату, коли стався нещасний випадок. Джерело: Держпраці

​Чи обов’язково суміснику йти у відпустку одночасно за двома місцями роботи? Працівник не зобов’язаний брати щорічну відпустку за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Відпустка без збереження заробітної плати також надається суміснику тільки за його ініціативою. Якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи більша, ніж відпустки за сумісництвом, працівник має право попросити відпустку без збереження зарплати за сумісництвом на строк до закінчення основної відпустки, і роботодавець зобов’язаний її надати. Це передбачає ст. 25 Закону № 504. Щорічні відпустки за основним місцем роботи й за сумісництвом надаються окремо за кожним трудовим договором. Сумісник має право, але не обов’язок, брати відпустку одночасно на обох місцях роботи або в різний час. Якщо ж працівник не хоче відпустки за сумісництвом і не просить відпустки без збереження заробітної плати, в такому випадку нічого не потрібно оформлювати: працівник продовжує працювати за сумісництвом під час відпустки за основним місцем роботи. Джерело: Держпраці

​Уряд пропонує змінити періодичність проходження сертифікації педагогічними працівниками Кабінетом Міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань сертифікації педагогічних працівників» (реєстр. № 15520). Законопроєкт спрямований на вдосконалення процедури сертифікації педагогічних працівників через узгодження строку дії сертифіката з міжатестаційним періодом та забезпечення раціонального використання бюджетних, кадрових і організаційних ресурсів у сфері освіти. Проєктом Закону пропонується внести зміни до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», якими, зокрема, передбачити зміну періодичності проходження сертифікації педагогічними працівниками та збільшення терміну дії сертифіката за результатами її успішного проходження з трьох до п’яти років. Джерело: Тарас Мельничук

​У якому розмірі виплачується вихідна допомога працівникові при звільненні у зв’язку зі скороченням штату працівників? Згідно зі ст. 44 КЗпП у разі припинення трудового договору у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Якщо ж працівник належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 або 2, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3, він має право отримати два види допомоги: вихідну допомогу розміром не менше однієї середньомісячної заробітної плати за рахунок фонду підприємства, установи чи організації та допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, передбачену відповідно п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 796, що виплачується за рахунок загальнодержавних чорнобильських програм. Умови їх виплати та розміри обов’язково зазначаються в наказі про звільнення. Норми і положення ст. 20–22 Закону № 796 застосовуються в порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. У розмірі не менше середнього місячного заробітку, а якщо працівник належить до категорій 1 чи 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або ж учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3, він має право отримати два види допомоги: вихідну допомогу в розмірі не менше однієї середньомісячної заробітної плати і допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, передбачену Законом № 796. Джерело: ФПУ

​Штрафи за порушення статистичної звітності: аналітика за останні 6 років 228 штрафів за неподання, запізнення або помилки у звітах наклав Держстат за останні 6 років. Більше ніж половину цих постанов винесли у 2021 році. У 2023 та 2024 роках Держстат не виніс жодної постанови. Після початку повномасштабної війни бізнесу дозволили подати статистичну та фінансову звітність після завершення воєнного стану без штрафів. Згодом цю пільгу скасували, а обов’язок подати всю пропущену звітність за 2022–2025 роки відновили. Зробити це потрібно було до 5 жовтня 2025 року. Так, 30 постанов виніс Держстат уже у 2025 році. Усі вони припали лише на 5 регіонів: по 8 постанов – на Вінниччину, Закарпаття та Івано-Франківщину, ще 5 – на Миколаївщину та 1 – на Луганщину. Водночас кожну п’яту постанову упродовж 2020–2025 років винесли саме на Луганщині – 47, або 21% від загальної кількості. Далі Сумщина з 34 постановами, Миколаївщина – з 29, Київ – з 27 та Полтавщина – з 25. На ці пʼять регіонів разом припало 71% усіх постанов. Проте у десяти регіонах за 6 років не винесено жодної постанови. Йдеться про Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Київську, Львівську, Одеську, Рівненську, Харківську та Черкаську області. Загалом 38 862 грн штрафів наклав Держстат протягом 2020–2025 років. Водночас стягнути вдалося більше – 41 820 грн, адже у цей період сплачували й штрафи, накладені раніше. Наприклад, на Черкащині за 6 років не винесено жодної нової постанови, але у 2025 році стягнули 170 грн штрафу, накладеного ще у 2005 році. ⚠️Нагадаємо: за неподання статистичної звітності, порушення строків, подання неповних або недостовірних даних, неналежне ведення первинного обліку, а також поширення статистичної інформації без посилання на джерело у ЗМІ передбачена адміністративна відповідальність. Штраф для громадян становить від 51 до 85 грн, а для посадових осіб і ФОП – від 170 до 255 грн. За повторне порушення протягом року сума може бути більшою. Джерело: Опендатабот

​Уряд підвищив оклади у водній сфері Кабмін удосконалив систему оплати праці працівників Державного агентства водних ресурсів та його територіальних органів, які не є держслужбовцями. 🔹 Що змінюється Начальники басейнових управлінь отримають 20‑й тарифний розряд. Завідувачі лабораторій – 14–16‑й тарифні розряди. Зросте частка посадового окладу у структурі зарплати, що зробить систему прозорішою та зменшить залежність від премій. 🔹 Чому це важливо Україна переходить на басейновий принцип управління водними ресурсами, реалізує плани управління річковими басейнами на 2025–2030 роки (1681 захід на 348,3 млрд грн). Для цього потрібні кваліфіковані фахівці, особливо у лабораторіях моніторингу вод. Низькі зарплати змушували спеціалістів залишати сферу, що створювало ризики для якості моніторингу та виконання міжнародних зобов’язань. 🔹 Новий рівень відповідальності Керівник басейнового управління має бути менеджером усього річкового басейну, відповідати за команду, якість рішень та ефективність роботи системи. 🔹 Очікуваний результат Постанова Кабміну сприятиме зменшенню плинності кадрів, підвищенню продуктивності та формуванню професійної структури водного врядування – без додаткового навантаження на бюджет. Джерело: Урядовий портал

​Медичні огляди водіїв: що потрібно знати Основні вимоги визначені Положенням про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів (наказ МОЗ та МВС від 31.01.2013 № 65/80). 🔹 Види оглядів Попередній – для отримання права на керування. Періодичний – для підтвердження права: ✔️до 55 років – раз на 10 років; ✔️56–75 років – раз на 3 роки; ✔️від 76 років – щороку. Для водіїв, що перевозять пасажирів і вантажі – раз на 5 років. Самозайняті перевізники – щороку з довідкою встановленого зразка. Щозмінні – передрейсові та післярейсові. Позачергові – за направленням роботодавця, медпрацівника чи поліції. 🔹 Хто проводить огляди Попередні, періодичні та позачергові – медична комісія закладу охорони здоров’я з видачею довідки про придатність. Щозмінні – лікарі лікувального профілю або молодші медпрацівники зі спеціальністю «сестринська справа», «лікувальна справа». Психіатричний контроль: водії, які перевозять пасажирів і вантажі, проходять психіатричний огляд раз на 5 років. Усі форми психічних розладів, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, є протипоказанням для керування транспортом категорій D1, D, D1E, DE, T1, Т2. Протипоказання: наявність захворювань чи вад, визначених Переліком МОЗ (наказ від 07.10.2022 № 1817), є підставою для відмови у праві керування. Для підприємств із чисельністю водіїв менше 100 осіб передбачено укладання договорів із територіальними медзакладами на медичне обслуговування. Джерело: ПФУ

​Уряд спростив отримання одноразової грошової допомоги за шкоду здоров’ю працівників на об’єктах критичної інфраструктури внаслідок військової агресії Постановою № 748 внесено важливі корективи до порядку призначення та виплати такої державної допомоги. Розширено коло отримувачів. Відтепер факт перебування у трудових відносинах з конкретним підприємством або місце його реєстрації не є вирішальним. Право на допомогу мають працівники операторів критичної інфраструктури, їхніх філій та представництв, а також особи, які постраждали безпосередньо на таких об’єктах (зокрема відряджені співробітники). Запроваджено механізм доплати при зміні групи інвалідності. Якщо під час повторного оцінювання (ЕКОПФО) людині встановлено вищу групу інвалідності через поранення чи захворювання, пов’язані з виконанням обов’язків у період воєнної агресії рф, за її зверненням виплачується різниця між новою та раніше отриманою сумою допомоги. Нагадуємо чинні розміри виплат: ✔️I група інвалідності – 800 000 грн; ✔️II група інвалідності – 500 000 грн; ✔️III група інвалідності – 200 000 грн; ✔️у разі загибелі (смерті) – 1 000 000 грн. Затверджено єдину форму заяви. Вона використовується як для первинного звернення за виплатою, так і для оформлення доплати у разі зміни групи інвалідності. ❗️Розширено коло осіб, які мають право на отримання обов'язкової частки одноразової грошової допомоги. Право на обов’язкову частку допомоги отримали повнолітні працездатні діти загиблих осіб, які навчаються за денною формою у закладах професійної, фахової передвищої чи вищої освіти (до завершення навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років), якщо загиблий член сім'ї залишив особисте розпорядження. Збільшено термін звернення за допомогою. Подати заяву на призначення допомоги відтепер можна протягом усього періоду дії воєнного стану та ще впродовж трьох років після його припинення або скасування. Крім цього, органи ПФУ переглянуть рішення про відмову у призначенні допомоги, які були ухвалені до 16 червня 2026 року через: ✔️сплив трирічного строку звернення; ✔️формальну відсутність об’єкта у переліках критичної інфраструктури. Джерело: ПФУ

​Чи можна виплатити працівникові вихідну допомогу при звільненні, якщо причина такого звільнення не зазначена в ст. 44 КЗпП? Треба розрізняти одноразову грошову допомогу та вихідну допомогу. Згідно зі ст. 7 Закону № 3356-XII у колективному договорі можуть, зокрема, зазначатися причини звільнення працівників і розміри одноразової грошової допомоги, яка виплачується при звільненні. На відміну від одноразової грошової допомоги, умови виплати вихідної допомоги та її розміри визначені ст. 44 КЗпП. Так, у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38 і 39 КЗпП) – у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, – у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Працівникові може бути виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, якщо це прописано в локальному документі на підприємстві (наприклад, у колективному договорі). Джерело: ФПУ

​Захист медичних даних: відповідальність лікарів та керівників закладів охорони здоров’я Медична інформація належить до категорії персональних даних, що потребують особливого захисту. Це відомості про стан здоров’я пацієнта, діагнози, результати обстежень та інші документи, які формуються у вигляді електронних записів у системі ЕСОЗ або локально в медичних інформаційних системах (МІС). Обов’язки медичного персоналу: ❗️Внесення даних: лікарі та медичні сестри зобов’язані коректно і своєчасно вносити інформацію про пацієнта до електронної медичної карти через МІС. ❗️Дотримання законодавства: обробка даних допускається лише за визначеними законом підставами – для встановлення діагнозу, лікування чи надання медичних послуг. ❗️Конфіденційність: медичні працівники мають забезпечити нерозголошення інформації, особливо щодо чутливих категорій, як-от психічне здоров’я (ст. 6 Закону «Про психіатричну допомогу»). ❗️Відповідальність за доступ: кожен користувач ЕСОЗ повинен працювати лише в межах наданих йому прав доступу. Роль керівників медичних установ: ❗️Організація процесів: керівники відповідають за впровадження МІС, підключення до центральної бази даних ЕСОЗ та забезпечення робочих місць для персоналу. ❗️Забезпечення захисту: вони повинні гарантувати дотримання вимог Закону «Про захист персональних даних» та інших нормативних актів, а також організувати навчання персоналу щодо правил роботи з медичною інформацією. ❗️Отримання згоди пацієнтів: заклад має забезпечити належне інформування пацієнтів і отримання їхньої згоди на обробку персональних даних. ❗️Контроль та аудит: керівники повинні проводити внутрішні перевірки правильності внесення даних і дотримання правил конфіденційності. Система охорони здоров’я побудована з урахуванням державних вимог та міжнародних стандартів кібербезпеки. Дані пацієнтів зберігаються розмежовано у різних компонентах системи, що мінімізує ризик одночасного доступу до персональної та медичної інформації навіть у разі кібератак. ⚠️Отже, медичні працівники несуть пряму відповідальність за коректність внесення та захист даних пацієнтів, а керівники закладів – за організацію безпечної роботи з ними. Дотримання законодавчих вимог і цифрових стандартів захисту є ключовою умовою довіри пацієнтів та ефективності електронної системи охорони здоров’я. Джерело: МОЗ

​Продовжується громадське обговорення оновленого Класифікатора професій до 30 вересня 2026 року За численними проханнями заінтересованих осіб, Національне агентство кваліфікацій продовжує строк подання пропозицій та зауважень до проєкту оновленого Класифікатора професій до 30 вересня 2026 року. Дякуємо всім, хто вже долучився та надіслав свої пропозиції. Запрошуємо представників роботодавців, професійних спільнот, експертів, закладів освіти, органів влади та всіх заінтересованих сторін долучитися до обговорення. 📩 Пропозиції можна надсилати у довільній формі на адресу: k.lutz@nqa.gov.ua Джерело: НАК

​Пропонують внести зміни до законодавства з питань охорони праці Мінфін оприлюднив проєкт змін до деяких постанов КМУ щодо охорони праці. Серед змін зазначається що Порядок проведення обов’язкових медичних оглядів передбачає, що роботодавець має погоджувати з головним державним санітарним лікарем списки працівників, які повинні пройти обстеження. Водночас сам перелік професій і виробництв, що підлягають медоглядам, уже визначений нормативно. Тож погодження списків виглядає зайвим: роботодавець не відправлятиме на огляд тих, хто не підлягає процедурі, адже керується Порядком і не зацікавлений у додаткових витратах. Фактичне дотримання вимог щодо медоглядів можна перевірити лише під час державного нагляду, а не через формальне погодження списків. Більше того, законодавство про адміністративні послуги не передбачає такої процедури як обов’язкової. Закони вищої юридичної сили – «Про охорону праці», Кодекс законів про працю та «Про систему громадського здоров’я» – не містять вимоги погоджувати списки працівників. Це створює надмірне адміністративне навантаження на бізнес, змушуючи витрачати час і кошти без реального ефекту. Крім цього, зазначається, що проєкт змін до Порядку атестації робочих місць передбачає перехід від паперової форми до електронної. Результати атестації планується оформлювати з використанням кваліфікованих електронних підписів. Це підвищить прозорість, зменшить ризики втрати документів та полегшить їх обробку. Крім того, гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища мають проводити лише акредитовані лабораторії. Такий підхід забезпечить технічну компетентність виконавців і довіру до результатів, а також гармонізує процедури з системою технічного регулювання в Україні. Запропоновані зміни стосуються й Порядку проведення технічних оглядів устаткування. Висновки експертизи пропонується складати та підписувати в електронній формі, надсилати роботодавцю електронними каналами та повідомляти Держпраці про видані висновки. Скасовується також необхідність отримувати погодження Держпраці на одночасне проведення експертного обстеження і технічного огляду, якщо не порушено технологічний режим експлуатації. Це зменшить адміністративний тиск на бізнес і спростить роботу експертних організацій. Джерело: Мінекономіки

​Чи повинен неповнолітній працівник при постановці на військовий облік проходити ВЛК Порядок організації та ведення військового обліку затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1487. Додаток 2 даного Порядку називається "Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів". Перший пункт Правил військового обліку визначає, що призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку. Вперше на військовий облік беруться юнаки у рік, коли їм виповнюється 17 років. Щороку з 1 січня до 31 липня – визначено у п. 14-1 вище зазначено Порядку. Цим же пунктом передбачено два шляхи: 1⃣Проходження електронної ідентифікації та автентифікації для надання своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста. 2⃣Особистого прибуття до ТЦК та СП з поданням документів, перелік яких встановлюється Міноборони. Пункт 14-2 визначає, що громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, визначений п. 14-1 цього Порядку, беруться на такий облік лише після особистого прибуття до ТЦК та СП. Взяття на військовий облік здійснюється за зареєстрованим/ задекларованим їх місцем проживання. Важливо – взяття на військовий облік проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. ⚠️Звертаємо увагу: за порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність – відповідно до ст. 210 КУпАП в особливий період на порушників накладається штраф від 17 до 25,5 тисяч грн. Джерело: Полтавський ОТЦК та СП

​Данило Гетманцев пропонує встановити мінімальну зарплату на рівні 11 тис. грн Як заявляє народний депутат Данило Гетманцев в Україні наразі найнижча мінімальна заробітна плата як серед країн ЄС, так і претендентів на вступ. Тому у пропозиціях до Бюджетної декларації на 2027–2029 роки він наполягає на перегляді мінімальної зарплати: ✔️з 2027 року вона має зрости до 11 тис. грн; ✔️з 2028 року – 13 тис. грн; ✔️у 2029 році становити 17 тис. грн. Джерело: Данило Гетманцев

​Юрособи можуть отримувати, актуалізувати та звіряти дані з Реєстром «Оберіг» Послуга доступна юридичним особам та їхнім відокремленим підрозділам. Для входу в Дію знадобиться ЄДРПОУ в електронному ключі. На порталі Дія можна: ✔️отримати актуальні відомості працівників із Реєстру «Оберіг»; ✔️додати нового працівника; ✔️видалити запис про працевлаштування; ✔️відредагувати дані працівника; ✔️зафіксувати фактичний перелік працівників та подати фінальну звірку. Щоб у реєстрах були дані про актуальне працевлаштування, до ПФУ необхідно подати звітність про прийняття або звільнення працівника — без неї заява буде неуспішною. Як вести військовий облік працівників 1⃣Авторизуйтесь на порталі Дія як юрособа. 2⃣Оберіть потрібну послугу: отримати відомості, актуалізувати дані про працівника чи подати звірку. 3⃣Система автоматично перевірить ЄДРПОУ. 4⃣Дія сформує запит до Реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». 5⃣Перегляньте отримані відомості та підтвердьте їх або внесіть зміни. 6⃣Підпишіть дані КЕП. Після підписання дані надходять до Реєстру, а результат — на email. Джерело: Дія

​Військовий облік без паперів: тепер роботодавці можуть передавати дані через Дію Раніше роботодавці подавали списки працівників для щорічної звірки військово-облікових даних вручну в паперовому вигляді. Окремо потрібно було повідомляти про зміни в даних працівників, зокрема про: ✔️прийняття на роботу або звільнення; ✔️зміну прізвища; ✔️зміну місця проживання. Тепер цю інформацію можна передавати онлайн через портал Дія. Якщо роботодавець подає відповідне повідомлення в електронній формі, дублювати його на папері не потрібно. Щоб внести зміни в облікові дані онлайн, керівник підприємства або уповноважена особа має: ✔️авторизуватися на порталі Дія; ✔️подати необхідну інформацію; ✔️підписати повідомлення електронним підписом. Інформація про прийняття працівника на роботу або звільнення після перевірки даних оновлюється в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Оберіг) протягом 72 годин. Держава поступово переводить процеси, пов’язані з військовим обліком, у сучасний формат, що дає змогу швидше обробляти великі обсяги даних. Цифровий обмін даними спрощує військовий облік для роботодавців, скорочує кількість паперових документів і ручної роботи та допомагає підтримувати дані в актуальному стані. Джерело: Міноборони