Контур

VIDEO: Ретроспектива Міхаеля Ганеке Поки ви чекали свої канікули та відпустки, ми планували їхній розклад за вас. «Край», «Жовтень», Міхаель Ганеке — хіба можна уявити компанію ліпшу, ніж ця? Хоча дивитися фільми доводиться сидячи перед екраном, однак це той випадок, коли відпочинок є дійсно активним. Бо глядач — це повноцінний співучасник картин австрійського режисера. Що значить дивитися відео? Зазвичай таке питання належить уже не кіно, а його теорії. Міхаель Ганеке робить саме кіно способом поставити це питання. Кожна його картина — це проблема, яку доводиться розв'язувати разом із режисером. Вона викликає опір, тривогу, дискомфорт чи навіть провину — і змушує зайняти позицію. Чому я дивлюсь на це? Хіба це правильно? Розлад свідомості юнака-маніяка, незнаомйці в білих рукавичках на порозі дому, закрита протестантська спільнота, квартира літнього подружжя в Парижі або історія одержимого кохання викладачки консерваторії — на кожному тлі Ганеке розгортає єдиний світ. Усі ці історії сходяться воєдино — туди, де глядачу уже не сховатися за екраном. 📅 Розклад показів: 15 серпня, 18:00 - Веселі ігри / Funny Games 16 серпня, 18:00 - Відео Бенні / Benny`s Video 19 серпня, 18:30 - Піаністка / La Pianiste 20 cерпня, 18:00 - Біла стрічка / Das weisse band 22 cерпня, 18:00 - Любов / Amour 23 серпня, 18:00 - Гепі-енд / Happy End 🔹Мова фільмів — оригінал (німецька, французька) + українські субтитри 💡Формат: Покази супроводжуватимуться вступними промовами до фільмів та обговореннями після перегляду. 🎤Також 21 серпня, 11:00 - Open Talk з Олександром Філоненком «Ти просто дивишся»: кіно, неприховане зло і співучасть — вхід безоплатний 🔗 Квитки на покази шукайте на сайті Жовтня за посиланням. ➕Розклад додаткових показів Генеральними партнерами ретроспективи є Visa та Райффайзен Банк. Проєкт також відбувається за підтримки Посольства Австрії в Україні та у партнерстві з кінотеатром «Жовтень».

«Є чимало свідків, котрі відзначають розквіт мистецтва в Україні за останнє десятиліття, й особливо від початку повномасштабної фази війни. Воно виринає повсюди, — як кажуть мені дехто з цих очевидців. У цьому можна побачити джерело й силу цієї культури резильєнтності, яка мусить і надалі відпружинювати після нападів». Читайте послання літературознавиці й перекладачки Пеггі Камюф до України — у перекладі Вадима Мірошниченка. https://kontur.media/kamuf/

«Скрутні економічні обставини, війни, соціальна невизначеність, нестабільність та інші форми кризи: ми справді можемо спостерігати, що саме в таких умовах процвітає соціальна параноя. Але чи достатньо цього, щоб припустити прямий причиново-наслідковий зв’язок між цими явищами й таким чином пояснювати зростання соціальних форм параної, вказуючи на труднощі, реальні кризи, загрози та травми, з якими стикається багато людей? Я вважаю, що це було б серйозною помилкою». Читайте роздуми словенської філософині Аленки Зупанчич — про сучасних диктаторів, параною, перверсію і любов. За переклад дякуємо Руслану Кривенку. https://kontur.media/zupancic-paranoidna-vlada/

«Надія — практика заперечення теперішнього й потурання бажанням. Це можливість уявляти, хоч ловлю себе на тому, що ця формула хибить. Чи є місце для великих надій — надій на соціальні зміни, надій на створення кращих умов життя людей з людьми? Надій на завершення війни? Це поганий тон — нині сподіватися на грандіозні зміни?» Читайте есей Олексія Гаврилюка про надію у важкі часи, і що нам про це підказують Кант, Блох, Ів Косовськи Седжвік та інші. https://kontur.media/hope/

«Матеріальний стан речей постійно змінюється (як і хімічна реальність, якою її собі уявляє Волтер Вайт). Звідси походить поняття взаємозалежного виникнення: кожен об’єкт виникає з попереднього набору умов і залежить від них; усі предмети — лише тимчасові комбінації, що постійно змінюють свою структуру. "Пуститися берега" містить кілька напрочуд моторошних прикладів цього принципу, від яких перехоплює подих». Читайте міркування Джо Мак-Дони та Шерідан Гаф про філософські аспекти серіалу «Пуститися берега» (Breaking Bad) — у нашій новій рубриці про філософію популярної культури. За переклад дякуємо Марті Крук. https://kontur.media/breakingbad/

«Четверта зима повномасштабної війни принесла з собою особливий вид втоми — в’язкої, наче груднева багнюка на околицях. ... Філософський корінь цієї тривоги лежить у площині того, як Мартін Гайдеґґер тлумачив unheimlich, тобто стан "не-в-своєму-домі". Йдеться не про фройдівське das Unheimliche, яке в перекладах Юрка Прохаська постає як моторошне чи несамовите повернення колись рідного, але витісненого страху у затишок повсякдення. Різниця в тому, що для Фройда unheimlich — це втрата психологічного комфорту через локальний прорив підсвідомого, тоді як для Гайдеґґера — це втрата онтологічної опори, коли сам світ стає фундаментально чужим». Читайте рефлексію мистецтвознавиці Наталії Кушнірук про феноменологію тривожного простору й мистецькі роботи Матвія Вайсберга, Олени Придувалової та Олекси Манна. https://kontur.media/labyrinth/

«Едіт Штайн пережила неабиякі жахіття XX століття і залишила по собі праці, що є важливим внеском у розвиток екзистенційної та персоналістичної феноменології у філософському й богословському сенсах. Філософиня аналізує особистісний характер людської природи й ідентичність людини, експансивну природу духовної душі та значущість "живого тіла", а також, як і Макс Шелер, спільнотний вимір, в якому і формується людська особистість». Читайте огляд основних праць про філософиню Едіт Штайн, а також про те, чому важливо вивчати її творчість — в есеї Андрія Кулика. https://kontur.media/stein/

«Мисткиня лаштує в морських та міських спустошеностях людей, які самотньо засвідчують розлами та рештки життя напередодні вмирання. У затишній простирадловій кімнаті, де за шибками періщить дощ, змішується громовиця, вибухи, "тропічна злива" М. Хвильового та справжні розлиті річки; змішуються вимирання, які означували нові геології, та біблійні провіденції; інтимність думки та її доконечна вразливість перед війною та черговим вимиранням». Читайте есей Юлії Карпець про живописні сувʼязі мисткині Каріни Синиці — за покликанням. https://kontur.media/synytsia/

«Руїни не повернути до цілісності — це видно не лише у зламаних стінах, а й у тому, як сама уява втомилася від спроб відновлювати обриси минулого. Є тріщини, які не заповнюються не тому, що вони порожні, а тому, що вже наповнені тим, що сталося. У цих розломах немає браку форми — є інша присутність, яка не дозволяє повернутися до попередньої цілісності й водночас не дає їй остаточно зникнути». Читайте есей «Міра крихкості» Віталія Щепанського — у продовження попереднього тексту «Сад серед руїн». https://kontur.media/fragility-2/

«Проблема, яку так яскраво оприявили події у Нюрнберзі, лежить набагато глибше, ніж просто у закріпленні чи незакріпленні покарання за певні злочини у правових системах країн; ця проблема стосується легітимності самих правових систем. Що ми визнаємо правом? Чи може бути закон неправовим? Чи можна на основі моралі давати оцінку закону та до якої міри закон має взагалі виходити з моралі, чи ці дві категорії зовсім не повʼязані?» Читайте статтю Дмитра Новака про нюанси філософії права, Нюрнберг, Канта, Мартіна Лютера Кінґа і багато іншого цікавого. https://kontur.media/law/

«Авторитет, який не зводиться ані до примусу, ані до знання, не можна просто скасувати. Існує його ядро, яке чинить опір спробам усунення — ядро, що утверджує саме себе». Читайте провокаційний есей «Майбутнє авторитету?» словенського філософа і психоаналітика Младена Долара: про Фройда у печері, корисні підказки Арендт, «академічне знання» і багато чого іншого. За переклад дякуємо Руслану Кривенко. https://kontur.media/dolar/

«Гоя мав насичену та цікаву біографію; його роботи усіх періодів кар’єри є визначними й унікальними ... Однак перш ніж ми спробуємо окреслити риси характеру художника, слід згадати про так званий "Міф Гої" — романтизоване й ідеалізоване бачення його особистості, що вже майже два сторіччя домінує у популярній культурі. У рамках такого трактування він постає невтомним борцем проти церкви та монархії; вихідцем із простого іспанського народу та його прихильником; трагічним героєм, якого нерозділене кохання та важка хвороба довели до межі безумства, з якого він зумів взяти натхнення для неповторних "Капрічос" та "Чорних картин"». Читайте майже детективний есей дослідника філософії Вячеслава Загороднюка — про загадку «Чорних картин» Франсіско Гої. https://kontur.media/goya/

👋Знайомтеся, наша нова книга — Елейн Скеррі «Про красу і справедливість». Ми вже забрали її з друку, і тепер книга доступна для замовлення та відправки. Для нас це видання особливе ще й тому, що це десята книга «Контуру» і перша книга із серії «Вектори», яку ми раніше анонсували. У цій книзі Елейн Скеррі не лише захищає красу від звичних політичних закидів, а й доводить, що краса насправді спонукає нас до більшої турботи про справедливість. Звертаючись до Гомера, Платона, Пруста, Сімони Вейль, Айріс Мердок і власного досвіду, Скеррі пропонує витончений, пристрасний маніфест на користь відродження краси в нашій інтелектуальній праці, повсякденному житті, а також у наших домівках, музеях і класах. 👉Замовляйте книгу на нашому сайті та діліться дописом з друзями. https://kontur.space/shop/scarry-on-beauty

👋Запрошуємо на курс Богдана Шумиловича «Естетика сурогату: мистецтво, кітч та симульована реальність»! Кітч — це не просто декорація, що приховує «риштування». Він розповідає нам про те, кому дозволено відчувати, чиї емоції є виправданими і як влада маніпулює естетикою. Розуміти кітч означає розуміти, як зображення керують бажанням, пам'яттю, ностальгією та ідентичністю — від створення національних міфів до повсякденного життя в Інтернеті. Кітч може бути терапевтичним, допомагаючи нам справлятися із викликами щоденності, але одночасно він може бути руйнівним, оскільки приховує вашу правдиву сутність за фасадом чужих фантазій і бажань. Розуміння кітчу допоможе не лише краще розбиратися в культурі та мистецтві, а й сприятиме потенційній зустрічі з власним і часто прихованим «собою». 📅Старт: 6 травня, онлайн. ⏰5 зустрічей, щосереди о 19:30 👉Лінк на реєстрацію: https://kontur.live/the-aesthetics-of-the-surrogate

«Значною мірою роман Міллера "Тропік Рака" є відповіддю на сюрреалістичну культуру Парижа 1930-х, особливо на творчу практику "автоматичного письма", яка поєднує літературу з сексуальністю в партизанській боротьбі проти репресії. Стилістичні недоліки і тематична сумбурність його письма невіддільні від його сили як сейсмічного потрясіння в історії літератури, оскільки вони є наслідком пристрасного бунту Міллера проти нормативів естетичної і моральної цензури». Читайте есей Ніка Ленда про Генрі Міллера: про плинність, танатологію і несвідоме. За переклад дякуємо Даші Суздаловій. https://kontur.media/land_miller/

«Жижек — показово радикальний політичний мислитель, він діє як панівний дистриб’ютор "небезпечних" ідей у публічному просторі. Ринок конвертує це у придатний до обігу впізнаваний стиль, цитовану позицію, медійну подію. Критика, яка входить у масову циркуляцію, працює як ще один механізм символічного впорядкування». Читайте критичну статтю Вадима Олійникова про Славоя Жижека і дізнайтеся про те, як словенський філософ розуміє фантазм, чи справді він є патріархом і до чого тут Ніколас Мадуро і Вєрка Сердючка. https://kontur.media/zizekiverka/

«У журналі Tel Quel читаємо: "У літературі повно людей, що достеменно не знають, що саме хочуть сказати, але наснажених потребою писати". Груба справедливість цієї фрази не є обов’язково негативною, адже потреба писати без розуміння, що саме, в ній представлена на диво слушно ― як певна сила». Читайте есей Жерара Женетта «Література як така»: про те, що відштовхує Валері в літературі, де в текстах ховається автор, і що такого для нас всіх зробив Едґар По. https://kontur.media/genette/ За переклад з французької дякуємо Ганні Улінцевій.