Це солодке слово: «книги»|Марія Залевська|авторка

🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩 🤩 Від запаху випічки у мене забурчав живіт, а коли я не втрималася і вгризлася в круасан зубами, то не стримала стогону. Кучерявий кинув на мене швидкий погляд: — Смачно? — усміхнувся. Ми стояли перед дверима. Нікому не хотілося виходити в той дубак і зливу… — Так, дуже, — я мимоволі знову зронила стогін. — Припини стогнати, заради бога, пожалій мене, — дуже болісно видихнув Ден, і я завмерла, не помічаючи, як крихти з круасана сиплються прямо на мою футболку. Чесне слово, я не спеціально кинула погляд на його пах. Здається, він помітив це! Боже, як соромно! Але не треба було такого говорити: це автоматична реакція моїх очей… Або тіла… Ааааа! — Йдемо? — зціпивши зуби, запитав Ден, стискаючи пакет з випічкою й два стакани кави у картонній підставці. 😏☕️🥐🌩

У нас з'явився невеличкий пролог, пупупу😏 https://booknet.ua/reader/ruda-dlya-masazhista-b457426?c=5096135&p=1

Привіт, мої любі Спокусники 🍓 🩷Хочу сьогодні окремо відзначити моїх колег-авторок, які створюють абсолютно різні, але неймовірно цікаві книги. У кожної — свій стиль, свої герої, своя атмосфера і той самий особливий «смак», заради якого ми й любимо читати. 👨‍💻Якщо вам хочеться знайти щось новеньке для себе, відкрити талановитих авторок і додати до своєї читацької полиці кілька справді смачних книг — зазирніть до їхніх телеграм-каналів. ✔️Я залишаю посилання нижче, щоб ви нічого не пропустили. Можливо, саме там на вас чекає ваша наступна улюблена книга. Юліанна Бойлук @yuliiakochmaruk https://t.me/book_love_hot Джулі Мун @moon_auth https://t.me/+La-q78kkcCJhOTMy Еммі Берн @EmmiBern https://t.me/EmmiBern2024 Марія Залевська @MariaZalewska https://t.me/marzale_more

Останні дні я перманентно знаходжусь в стані «супер-мега-неймовірно зворушена» 😭 Вчора мої - якісь фантастичні просто!!! - читачки писали такі коментарі, що мені хотілося ридати від щастя 😭 А зараз побачила рекомендацію від колеги, книги якої - це щось… не знаю, бракує слів!!! Це просто дуже моє. Як я люблю. Якісне, і палке, і гарно написане, і емоції саме такі, які і я зараз відчуваю… Це коли відкриваєш першу сторінку і думаєш: «Блядь. Якого дідька я лише зараз відкрила цю книгу?!» Бо книг багато, авторів багато, але ТВОЇХ - одиниці🥹 Дякуююююю всім, хто підтримує мене, і додає віри в правильність дій і цінність того, що я пишу, люблю вас, обіймаю! Ніколи б не подумала, що знайду таких неймовірних людей!!!! Щаслива безмежно!!!!❤️

🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩 Я, звісно, перепрошую, хєхєхє, але ж треба трошки підігріти ваш інтерес до книги😏🔥 — Руда, дихай , чуєш? — до сп’янілого мозку вплив голос Дена. Зрозуміла, що дійсно не можу нормально дихати. Я або концентруюся на відчуттях, або дихаю… Дозволила собі все ж отримати чергову хвилю задоволення, а потім нарешті видихнула, відкинулась на спину, груди важко здіймалися. Давно в мене не було такого… чого? Задоволення… А такого хтивого, коли хтось дивився, — ніколи… — Хочеш ще? — тихо спитав Ден. Я думала, він сміятиметься з мене… Але він був дуже серйозним. Я облизала пересохлі губи. — Хочу, — відказала. 🖇️Книга: "Руда для масажиста"

Доброго раночку!❤️

🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩 Щось раненько ви Романа списуєте))) Він все ще хлопець Олесі - і всі про це пам'ятають, хоч він і не з ними слава Богу😅 — Тьху на тебе! Просто Вероніка дуже хотіла. Якби не вона, я зараз, мабуть, таки сидів би в кабінеті й сперечався з бухгалтеркою... Я тихо засміявся. — Головне, що не з секретаркою. — Ти ж пам’ятаєш, що в неї хлопець є? — кинув на мене погляд Ас, нарешті відкриваючи своє пиво. — Пам’ятаю, забудеш тут, — зітхнув я, почесав потилицю.

А ви були цього літа на морі?) Олеся після повернення з Карпат піде😏

Я не пишу 🔞…. Заради 18+))) Я пишу про життя, про реальні місця, реальні проблеми людей, почуття, конфлікти… Звісно, є дорослі сцени - відверті й без цензури - бо це теж частина життя. І ви знаєте, які ці сцени у мене, я їх обожнюю не менше, ніж ви😈🍓 Але якщо ви шукаєте просто еротику або порно, без сюжету і сенсу, це точно не до мене🧩 Я інколи навіть хочу, щоб книга була легша: більше сексу, менше проблем😂 Але воно саме пишеться інакше 🤣 А ваші коментарі змушують моє серце тріпотіти💔 Я безмежно вдячна за кожний! Отримувати зворотний звʼязок - найцінніше для автора 🥹 Всім прекрасного тихого мирного дня 💋 Ото розійшлась, божемій 😂 Потік емоцій)

🥹🥹🥹 А коли ми повертаємося до автівки, ледь пересуваючи ногами, Олеся вже йде поруч. Не видирається вперед. Мовчимо, бо втомилися, і нам з рудою, власне, і нема про що говорити. Аж раптом чую її тихий голос: — Ден… — М? — не зупиняючись, повертаю до неї голову. А вона простягає мені маленький паперовий пакетик: — Це тобі. — Мені? — ось тут я сповільнюю кроки, беру пакетик, питаю: — А що це? — Нічого такого… Просто маленька подяка. — За що? Вона зашарілася і відвела погляд, втупилася у дорогу разом із її трупиками жаб. — За те, що не дав мені розбити голову об каміння…

Покажу вам сьогодні особливе місце... Може, хтось впізнає ДО виходу оновлень? Це з мого особистого архіву) Пам'ятаєте, у "Водійці" теж були такі особливі для мене місця? Мабуть, це буде в кожній книзі, бо кортить про них розповісти... Імпульсивно захотілося включити його в текст... Мої герої мали там побувати! І побували✅ Поміж ятками неспішно прогулювалися туристи. Хтось розглядав мед, хтось куштував настоянки, хтось торгувався за сушені гриби чи чорниці. У повітрі змішувалися запахи хвої, меду і свіжих трав. Здавалося, ніби час просто завмер. Я упіймав себе на думці, що мене зараз не цікавить взагалі нічого: ані котра година, ані який день тижня, ані що я робитиму після повернення… Нічого не мало значення. Хотілося бути тут і зараз. Все. Якесь позаземне відчуття… 🖇️Книга: "Руда для масажиста"

💓💓💓💓💓💓💓, яку дехто потайки зробив вночі😏 Ледь не сказав, що також маю фото сплячої рудої, але змовчав. Нехай це залишиться моєю маленькою таємницею. Сфоткав, коли вона спала, зі спалахом, ризикуючи її розбудити. Тоді би я сказав, що просто підсвічував собі ліхтариком… Але, на щастя, руда не прокинулася: спала вона міцно. 🖇️Книга: "Руда для масажиста"

Не можу не поділитися🤣 Коли спочатку генерувала ілюстрації до свого роману, а потім попросила ШІ зробити за моїм запитом комікс (це вже до мого блогу польською) 😂

🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷 до кави замовляли?) Безкоштовна книга "Ел"🔥🔞 — Тсс, — притуляю палець, яким щойно дражнив свою дівчинку, до її губ. Вона моментально засмоктує його, заплющуючи очі. Як завжди, з надто смачним звуком. Вона не дає мені розтягнути насолоду… — Моя нетерпляча дівчинка, — прибираю від неї руку. Вона незадоволена. Дивиться на мене блискучими темними очима. Нічого, зараз все буде… — Ти довіряєш мені? — Руслане, просто візьми мене, — скиглить Ліза, соваючись на дивані. — Ні, солодка, просто сьогодні не буде, — відказую з посмішкою, одночасно торкаюся червоною стрічкою-шарфиком її обличчя. — Якщо не хочеш, ти в будь-який момент можеш відмовитися… — Хочу, — видихає вона і заплющує очі.

🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩 🤩 вже на сайті! Ден сміявся так голосно, що за сусіднім столиком навіть озирнулися. Я теж сміялася. Але інколи помічала дивну річ, від якої мої щоки спалахували. Щоразу, коли розмова стихала, Ден дивився на мене. І, що лякало, зовсім не нахабно. І не як на м’ясо… А якось так… звичайно. По-іншому. Або ні?.. Коли наші погляди зустрічалися, він не відразу, але переводив очі на чашку, на вікно чи на Аслана. І чомусь саме це змушувало мене нервувати більше, ніж усі його дурнуваті жарти, разом узяті.

Промик знайдено! Ви рекордсмени))) Такої швидкості я ще не бачила😂 Дякуємо тим, хто встиг взяти участь! Вітаємо переможницю!🥰 Хто не встиг, не переймайтеся: ще обов'язково будуть нові "хованки" і розіграші🔥 Тихої ночі всім: це головне, бережіть себе💞