Nazarevich-Art

🧸 Дитина обіймає іграшку — і в цю мить у її нервовій системі відбувається справжня перебудова. М'язи розслабляються. Дихання вирівнюється. Тіло отримує сигнал: «зараз безпечно». Це не інфантилізм і не «просто звичка». Це механізм, який психологи знають ще з часів Боулбі та Віннікотта — і який сьогодні, в умовах війни й хронічного стресу, працює як реальний інструмент стабілізації. Питання лише в тому, чи вміє фахівець свідомо це використовувати. Саме цьому ми навчаємо на курсі 🧸 Teddy Bear Therapy — авторській сертифікаційній програмі Вікторії Назаревич, психолога з 31-річним досвідом. Ви дізнаєтесь: 🔹 теорію перехідного об'єкта та символіку «ведмедика» як безпечного контейнера 🔹 як працювати з дитячою травмою через ігрову метафору 🔹 кризові протоколи та сімейну ігротерапію 🔹 як створити власний професійний набір терапевтичних інструментів 📅 Старт: 16 жовтня 2026, 17:00–20:00 📍 Дистанційно, Zoom 🎓 150 год / 5 кредитів ЄКТС 🏅 2 рівні сертифікації Деталі та реєстрація за номером 📞 0959030426

🎨 ПСИХОЛОГІЯ КОЛЬОРУ Технології в роботі психолога Запрошуємо вас на унікальний онлайн-курс із семи семінарів-тренінгів, присвячених психології кольору та її застосуванню в практичній роботі психолога. Дізнайтеся, як колір впливає на психологічний стан людини, і навчіться використовувати цей потужний інструмент у своїй професійній діяльності. Що на вас чекає: - Відпрацювання методів і технік психології кольору в роботі з клієнтом. - Ефективні методи саморегуляції та відновлення за допомогою кольоротерапії. - Поглиблене вивчення символіки кольорів та їхнього впливу на психіку. - Практичні інструменти для інтеграції кольоротерапії в арттерапевтичний супровід. - Робочі матеріали та завдання до кожного модуля. - Груповий підтримуючий простір для учасників. Програма курсу (7 модулів): 1. Поняття кольору в психології: цілюща сила червоного. 2. Чорний і білий — організація та порядок у системі супроводу клієнта. 3. Синій і блакитний: магія небесної блакиті та кольори спокою і саморегуляції. 4. Жовтий і помаранчевий: тепло, впевненість і відновлення клієнта. 5. Зелений і бірюзовий у системі роботи психолога. 6. Фантазії фіолетового і розвиток уяви. 7. Міксація кольору в основах кольоротерапії. Для кого цей курс. Для практикуючих психологів, педагогів, соціальних працівників, психотерапевтів, студентів психологічних спеціальностей та всіх, хто прагне розширити свій інструментарій і глибше зрозуміти природу кольору. Тренерський супровід забезпечує Вікторія Назаревич — кандидат психологічних наук, доцент, тренер навчально-освітніх тренінгів, психолог вищої кваліфікаційної категорії. 📅 Старт: 07 листопада 2026 р. ⏰ Час: 11:00 – 16:00 💻 Формат: Онлайн (Zoom) 💰 Вартість: 1200 грн / модуль | 900 грн для постійних учасників. 📞 Реєстрація: 0959030426 Сертифікація від ТО Nazarevich Art. 🌐 nazarevich-art.com

🧸 Teddy Bear Therapy: інтегративні технології ігротерапії та динамічної метафори в практиці фахівців сфери ментального здоров'я Старт: 16 жовтня 2026 р., 17.00-20.00. Як перетворити звичайного плюшевого ведмедика на потужний інструмент психологічної допомоги? Запрошуємо фахівців на річну сертифікаційну програму, де ми поєднуємо психоаналітичну глибину, теорію перехідного об'єкта та сучасну ігротерапію. Це авторський курс Вікторії Назаревич — психолога з 31-річним досвідом, спрямований на роботу в системі динамічної візуальної метафори. 🎯 Для кого ця програма? Якщо ви працюєте з дітьми, підлітками чи сім'ями в умовах кризи та війни, цей курс стане вашим надійним професійним фундаментом. Ми чекаємо на: - Практикуючих психологів та арттерапевтів; - Фахівців із кризової допомоги; - Сімейних консультантів; - Студентів. 📃 Програма курсу: 4 ключові блоки Блок І: Теорія та архетипи (10 лекцій). Від психології іграшки до теорії перехідного об'єкта Д. Віннікотта. Психологія онтогенезу та символіка «ведмедика» як безпечного контейнера. Блок ІІ: Практичний кейс-менеджмент (5 семінарів). Ведмедик як ко-психолог: робота з травмою, кризові протоколи, сімейна ігротерапія та протоколи роботи в стаціонарах. Блок ІІІ: Терапевтичний інструментарій. Створення власного професійного набору (класичні, рольові «соціальні маски», сенсорні ведмедики для нейрокорекції). Блок IV: Професійний супровід. 70 годин інтервізій та супервізій: аналіз реальних кейсів та захист протоколів. 📝 Деталі формату 📍 Формат: Дистанційно (Zoom). 🎓 Обсяг: 150 годин / 5 кредитів ЄКТС. 🏅 Сертифікація: Рівень I: Сертифікат слухача. Рівень II: Сертифікат «Практик Teddy Bear Therapy» (після захисту кейсів). 💰 Інвестиція у ваш професіоналізм 1 лекція: 600 грн / 500 грн для постійних учасників. 1 семінар: 1 500 грн / 1300 грн. 1 супервізія: 600 грн / 500 грн. Можлива поетапна оплата або оплата від організації. Почніть працювати з дитячими травмами через м’якість, прийняття та метафору, яку розуміє кожен клієнт. 🔗 Деталі та реєстрація: 0959030426

https://nazarevich-art.com/art-shop/rozfarbovka-teddy-relax/

Як говорять янголи, або чому варто вигадувати власні прикмети Ще студенткою вигадала собі прикмету: зустріну білу пір'їнку десь на дорозі — значить, все вірно, янголи поруч. Був період, коли збирала цілі жмені тих білих пір'їнок. А потім — роками жодної. Придивлялася, чекала... невже прикмета вичерпала силу? Символ же сильний, майже шаманський. І ось знову почали з'являтися. Вперше за всю війну і ковід — стільки років жодної, і раптом знову. Щось усередині тихо стискається від надії. Хочеться вірити — це добрий знак. Чому варто вигадувати власні прикмети Психологи назвали б це формою регресивної саморегуляції — і мали б рацію. Коли світ непередбачуваний, а контролювати можна далеко не все, власний символ стає крихітною точкою опори, трохи передаємо символу власну історію з якою на даний момент впоратись не можемо. Не тому, що пір'їнка справді щось "вирішує" в реальності, а тому, що вона дає дозвіл собі — видихнути, повірити, що все на своєму місці, бере тягар. Це той рідкісний випадок, коли ірраціональне працює дуже раціонально: заспокоює нервову систему, повертає відчуття сенсу й керованості. Власна прикмета — це ще й особиста мова з собою. Ніхто інший не прочитає її так, як ви. І саме тому вона діє. Що каже про цей символ культура Стало цікаво, звідки взагалі ця сила у білої пір'їни. Виявилось — один із найстійкіших символів у культурі людства: • У давньоєгипетській традиції біле перо — символ богині Маат, істини й рівноваги; саме з ним зважували серце людини після смерті. • У корінних народів Америки біла пір'їна — знак духовного захисту, а шамани використовували її для очищення енергії. • У кельтів це — знак благословення й доброї прикмети. • У християнстві перо пов'язують з ангелами та біблійною історією про голубів з Ноєвого ковчега — символ божественного проводу й нового початку. І це якось заспокоює. Виходить, прикмета народилася не з нічого — вона торкається чогось дуже давнього, спільного для людей у різні часи й у різних куточках світу. Піднімала, мила і зберігала Кожну знайдену пір'їнку завжди піднімала, мила — і потім використовувала в артколажах. Так буденний знак ставав частиною творчого процесу, матеріальним доказом того, що шлях — правильний. А у вас є своя прикмета — те, що саме для вас означає "все вірно"? Діліться у коментарях своїми білими пір'їнками — символами, знаками, ритуалами, які тримають вас у моменти невизначеності 🤍 Вікторія Назаревич Nazarevich ART #арттерапія #NazarevichArt #білапірїна #прикмета #саморегуляція #символи #психологія #янголи #знакизвище #артколаж #підтримкасебе #психологічніінструменти #внутрішнійспокій #психологіявжитті

Чому батьківська стійкість — не розкіш, а основа безпеки дитини Ми часто чуємо: «дбай про себе», і сприймаємо це як щось про SPA-процедури чи відпочинок раз на рік. Але з погляду психології розвитку — це не про комфорт. Це про функцію. Дитина не має досвіду, щоб самостійно оцінювати загрози світу. Її головний «фільтр безпеки» — не події навколо, а стан дорослого поруч. Це базовий механізм соціального референтування: дитина зчитує рівень небезпеки не з реальності, а з обличчя, голосу, темпу мовлення значущого дорослого. «Я в безпеці, поки спокійний той, хто про мене дбає». Боулбі називав дорослого «безпечною базою» — точкою, від якої дитина може відштовхуватись у дослідження світу і до якої може повернутись у тривозі. А сучасна полівагальна теорія додає механізм: перш ніж дитина навчиться заспокоювати себе сама, вона позичає спокій у нервової системи дорослого поруч. Це називають ко-регуляцією. Що відбувається, коли батьки нестійкі Уявімо: дитина вп'яте за вечір питає «а можна мультик?». Втомлений батько спершу відмахується «ні», за п'ять хвилин, аби не чути скиглення, каже «ну добре, дивись». Наступного дня те саме питання — і вже категоричне «я сказала ні!». Дитина в цій ситуації вчиться не правилу, а тому, що правило залежить від везіння і наполегливості. Межа перестає бути опорою — вона стає лотереєю. Це виснажує ресурс дитини: замість того, щоб проживати власні емоції чи досліджувати світ, вона витрачає сили на сканування — «яким сьогодні буде батько?». Звідки береться ця нестабільність Не з поганого характеру. З виснаженої нервової системи дорослого, якому самому нема на що спертись. І тут ми підходимо до головного: батькам так само потрібна власна «безпечна база» — щось стабільне поза дитиною і поза щоденною метушнею, за що можна триматись у моменти виснаження. Це можуть бути релігія чи духовна практика, стале хобі, чіткі моральні принципи, особисті цінності, сенси, які не залежать від зовнішніх обставин. Це той внутрішній стрижень, який дозволяє сказати собі: «я знаю, у що я вірю, що для мене важливо» — навіть коли зовнішній світ хиткий. Дитина не бачить цієї опори напряму, але відчуває її наслідок: дорослий, який має власну систему координат, менше «гойдається» під тиском втоми чи роздратування. Що можна зробити вже зараз ● Помітити власні ранні ознаки виснаження — не тоді, коли вже зірвались, а раніше: дратівливість на дрібниці, бажання відповісти автоматично «ні» на будь-яке прохання ● Мати одну коротку дію відновлення на 3–5 хвилин, яку можна зробити навіть посеред дня — не «відпочити колись», а конкретний ритуал (кілька усвідомлених вдихів, коротка молитва, улюблена мелодія, кілька рядків у щоденник) ● В моменті з дитиною, коли ресурсу вже нема: чесно назвати свій стан вголос — «мені зараз важко, дай мені хвилину» — це і є межа, яка залишається стійкою, навіть якщо голос втомлений Саме для такої швидкої опори ми й створювали набір карток «31 афірмація: як жити в часи невизначеності» — щоб мати під рукою інструмент повернення до власного стрижня за хвилину, а не шукати ресурс «десь у майбутньому». Дізнатись більше і замовити набір можна тут: nazarevich-art.com/art-shop/nabir-kartok-31-afirmacziya/ Стійке середовище для дитини починається не з правил на папері, а зі стійкості того, хто ці правила тримає. А стійкість дорослого починається з відповіді на просте питання: за що тримаюсь я сам? А за що тримаєтесь ви в часи, коли все навколо хитке? Вікторія Назаревич Nazarevich ART #арттерапія #батьківство #психологічнастійкість #NazarevichArt #31афірмація

🌵 Кожен з нас має свої «колючки», і це нормально Психологічні захисти часто сприймають як щось, від чого треба позбутися. Раціоналізація, уникнення, гумор, агресія, заперечення — звучить так, ніби це «погана поведінка», яку треба виправляти. Але насправді це інструменти. Те, що з'являється не випадково і завжди виконує свою функцію: захищає від чогось конкретного. У новій артпрактиці ми пропонуємо підліткам зібрати власного кактуса з картону, де кожна «колючка» отримує назву конкретного психологічного захисту. А головне завдання — пояснити своїми словами: захист від чого, навіщо він потрібен саме цій людині. Чому кактус? Бо його колючки не нападають, а охороняють. Це природна метафора здорового захисту, яка допомагає побачити свої механізми без осуду. Що дає ця практика підлітку: 🔹 усвідомлення власних захисних стратегій 🔹 точніший словник для опису своїх станів 🔹 прийняття без сорому й тривоги 🔹 навичку рефлексії над власними реакціями А якщо робити практику в групі, з'являється ще один ефект: підліток бачить, що його «колючки» не унікальні. У кожного своя палітра відтінків захисту. #артпрактика #психологіяпідлітків #емоційнийінтелект #психологічнізахисти #арттерапія

Каракулі з камʼянців: коли простий камінець стає початком спільної історії 🪨✨ Уявіть: жменя камінців з пляжу, кілька акрилових маркерів — і за годину народжується ціла історія, яку розповіла ваша родина без жодного слова. Суть практики: Перший учасник малює на камінці довільну каракулю — лінію, штрих, візерунок. Наступний бере інший камінець і продовжує сюжет: домальовує елемент, який ніби «розповідає далі». Так візерунок за візерунком складається спільна історія. Можна грати символами, а можна словами: кожен пише слово, яке продовжує думку попереднього, — і на камінцях народжується спільна фраза чи навіть вірш. Що відбувається насправді (трошки науковості): Пошук «свого» камінця — це вже маленький процес пошуку гармонії: рука і око шукають форму, яка пасує до попередньої. Цей зовнішній пошук м'яко налаштовує й психіку на більш впорядкований, гармонійний стан — принцип, добре відомий в арттерапії. А коли грає кілька осіб, додається ще один шар: кожен вчиться вписувати свою частину у спільне поле дій — узгоджувати власний задум із задумом іншого. Це маленька, ігрова модель соціальної адаптації, де тренується соціальний інтелект і навичка співробітництва — вміння почути іншого і продовжити його думку, а не переписати своєю. Формат: 🏖️ Родинна розвага — дорослі й діти включаються однаково легко 👨‍👩‍👧‍👦 Групова забавлянка — для табору, тренінгу чи прогулянки з друзями 🎨 Художні навички не потрібні — лише маркери й трохи фантазії Готову композицію можна викласти на темному тлі на клей — і отримаєте справжній артоб'єкт, як на фото. А яку історію розповіли б ваші камінці? @Вікторія Назаревич 2026 #арттерапія #NazarevichArt #літнярозвага #сімейнітворчіпрактики #психологія

Полювання на ведмедиків, яке об’єднало світ Історії з архіву Березень 2020 року. Світ раптово завмер по домівках. Вулиці спорожніли, дитячі майданчики затихли, а батьки по всій планеті шукали спосіб бодай на хвилину повернути дітям відчуття гри й пригоди — там, де, здавалося, вже нікуди було йти. І тоді, майже одночасно в різних куточках світу, сталося щось напрочуд просте й зворушливе: у вікнах будинків почали з’являтися плюшеві ведмедики. Натхненням став дитячий бестселер Майкла Розена «We're Going on a Bear Hunt» («Ми йдемо на полювання на ведмедя») — історія про родину, яка вирушає на пошуки ведмедя. Ідея виявилася геніально простою: якщо не можна піти в парк чи в гості, можна вийти на прогулянку районом і шукати ведмедиків у сусідських вікнах. Рух охопив континенти буквально за лічені тижні. У Новій Зеландії до гри долучилася сама прем’єр-міністерка Джасінда Ардерн, яка поставила двох ведмедиків у вікні свого будинку у Веллінгтоні. На канадському острові Принца Едуарда мешканка Кім Баглоле створила Facebook-групу — і за тиждень до неї приєдналося вже 7500 сусідів. У Мельбурні психологиня й художниця Майра Холмс фотографувала ведмедиків під час прогулянок із собакою — це стало для неї опорою в момент, коли через хворобу вона тимчасово втрачала зір. Ведмедиків знаходили у вікнах Бельгії, Фінляндії, Індонезії, США, Великої Британії — списку не було кінця. Дослідники згодом назвали це явище «пандемічною іграшковою грою» — формою колективної стійкості, де дорослі й діти разом, через уяву та гру, підтримували одне одного на відстані. Ведмедик у вікні означав: тут живуть люди, тут є тепло, ми поруч, навіть коли не можемо бути поруч по-справжньому. Це, мабуть, один із найзворушливіших доказів того, що плюшевий ведмедик — не просто іграшка з дитинства. Він — мова, зрозуміла всім поколінням і культурам одночасно, здатна перетворити ізоляцію на відчуття спільноти навіть тоді, коли між сусідами — лише скло вікна. Джерела: BBC News — Coronavirus outbreak: Teddy bear hunt helps distract kids under lockdown Museums Victoria — We're Going on a Bear Hunt Heljakka, K. (2021). Liberated through teddy bears: resistance, resourcefulness, and resilience in toy play during the COVID-19 pandemic. Journal of Playwork Practice. #МузейПлюшевихВедмедиків #ІсторіїЗАрхіву #BearHunt #ПлюшевийВедмедик #COVID19 #Локдаун #ГлобальнаСпільнота #Ведмедикотерапія #ДитячаПсихологія #РезильєнтністьУГрі

https://nazarevich-art.com/art-shop/knyga-yaki-vony-artbuky/

https://nazarevich-art.com/art-shop/kopiyaelektronna-terapevtichna-knizhka-babusya-yaka-ne-vijshla-z-barlogu/

Дитина бере ведмедика в ліжко. Психолог Дональд Віннікотт назвав таких персонажів перехідними об’єктами — першою річчю, яка утримує образ безпеки, коли мами немає поруч. Спочатку це просто дотик до м’якої іграшки. Але через сотні ночей мозок дитини “зшиває” цей дотик із відчуттям безпеки — і ведмедик перестає бути іграшкою. Він стає партнером прив’язаності. На рівні тіла це не метафора: знайомий дотик активує ту саму реакцію заспокоєння, що й мамині обійми — знижується тривога, вивільняється окситоцин, нервова система переходить у режим безпеки. Ця структура не зникає з дорослішанням. Доросла людина, яка згадує свого дитячого ведмедика, відчуває те саме тілом: спокійніше дихання, менше напруги в плечах. Це не просто ностальгія — це реактивація ранньої моделі безпеки. Я знаю це не лише з теорії. У мене був свій ведмедик — саме в ті періоди, коли мені доводилося надовго залишатися без батьків: вони на той час довчувались на лікарів. Спогад про нього й досі частина моїх власних стратегій виживання. Саме тому курс Teddy Bear Therapy для мене особливий — це механізм, який я перевірила на собі задовго до того, як стала психологинею. І коли доросла людина купує ведмедика вже своїй дитині, вона передає далі не іграшку, а перевірену власним досвідом технологію безпеки. Так працює циклічність безпеки: дитина, яку заспокоював ведмедик, стає дорослим, якого заспокоює спогад про нього, і зрештою — батьком чи матір’ю, які тим самим об’єктом заспокоюють уже свою дитину. Коло не завершується — воно передається далі. @Вікторія Назаревич 2026

ЛІТНІЙ ІНТЕНСИВ Як працювати з афірмаціями День 6 · Метод «Заперечення» Продовжуємо серію практик. Усі попередні методи працювали з резонансом — шукали фразу, яка відгукується, підтримує, звучить «своєю». Сьогодні — навпаки. Працюємо з тим, що відштовхує. Як це працює: Читаємо всі 31 фразу.  Повільно, одну за одною, без мети щось обрати «правильно». Помічаємо спротив.  Обираємо карту, яка найбільше дратує, викликає внутрішнє «ні» чи здається «не про мене». Не ту, що подобається — саме ту, що зачіпає. Не відкидаємо — досліджуємо.  Замість того, щоб відкласти карту, залишаємось із запитанням: що саме тут мене зачіпає? Яке слово чи образ викликає опір? Шукаємо джерело спротиву.  Чи це про досвід, коли протилежне виявилось правдою? Чи про переконання, яке я ніколи не піддавала сумніву? Спротив тут — не сигнал «це не моє», а вказівник на дефіцитну зону чи витіснене переконання. Даємо фразі право бути незручною.  Не обов'язково погоджуватись із нею вже сьогодні. Досить визнати: ця тема — там, де мені варто придивитись уважніше. На відміну від усіх попередніх методів, тут цінність — не в приємному резонансі, а в чесності опору: те, що дратує, часто ближче до правди, ніж те, що одразу заспокоює. Фрази — тут: nazarevich-art.com/art-shop/nabir-kartok-31-afirmacziya/ Метод особливо сильний саме для терапевтичної роботи: працює з опором, а не з приємним резонансом, і часто відкриває тему, яку клієнт свідомо не називав би сам. #NazarevichArt #афірмації #арттерапія #літнійінтенсив #психологічніпрактики #робота_з_опором   Nazarevich Art @Вікторія Назаревич

🎨 90 антистресових розмальовок для саморегуляції — і твоя дитина сама навчиться заспокоюватись Гнів. Страх. Замкнутість. Знайомі стани? А тепер уявіть, що дитина може прожити їх не криком і не сльозами — а олівцем у руці. Вікторія Назаревич зібрала 90 розмальовок з міні-інструкціями — 10 завдань, кожне побудоване на техніках арттерапії й казкотерапії, які вже роками працюють із дітьми, що пережили стрес. Це не «просто розмальовка». Це спосіб перетворити важкий стан на історію — про хамелеона, який вистояв у штормі, і знайшов чарівні яблука. Дитина стає дизайнером власного внутрішнього світу. Кому підійде: 👨‍👩‍👧 Батькам і опікунам 👩‍🏫 Педагогам і волонтерам дитячих центрів 🧩 Дефектологам та інклюзивним помічникам Не потрібен психолог поруч — інструкції прості, а результат відчутний з першого аркуша. 🖍️ Малюйте всією родиною. Питайте, що дратує, що засмучує, що радує. 550 грн — і дитина отримує інструмент, яким користуватиметься роками. 👉 Замовляйте: nazarevich-art.com/art-shop/posibnyk-antystresovyh-rozmalovok

https://nazarevich-art.com/stishitis-ne-oznacha%d1%94-zdatis/