НІНА ЮЖАНІНА

📣Сьогодні у Верховній Раді розпочали розгляд нового Митного кодексу України — проєкту №15450. Новий Митний кодекс - один із ключових євроінтеграційних документів. Його структура та зміст мають бути максимально наближені до Митного кодексу ЄС. Більше того, його прийняття є однією з умов отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги -1,45 млрд євро. Тобто документ надзвичайно важливий. Але навіть із таким законопроєктом примудрилися створити законодавчу колізію ще ДО його прийняття. У текст нового Митного кодексу вже закладені норми щодо адміністрування митних платежів при митному оформленні товарів, придбаних через маркетплейси. Але відповідні зміни до чинного законодавства Верховна Рада ще не прийняла. Йдеться про законопроєкти №15112-д та №15460, якими якраз і пропонується змінити правила оподаткування міжнародних посилок. І ми ще навіть не знаємо, чи підтримає Верховна Рада запропоновану модель. Тому у своєму виступі наголосила: спочатку розгляньте №15112-д та №15460. Якщо парламент підтримає запропонований підхід - тоді його можна коректно інтегрувати у новий Митний кодекс. А зараз нам фактично пропонують закріпити у новому Кодексі механізм, щодо якого парламент ще не ухвалив політичного і законодавчого рішення. Як на мене, це вже виглядає як спроба поставити Верховну Раду перед фактом. І це особливо дивно для документа, який має стати основою роботи української митниці за європейськими правилами. Окремо у виступі наголосила ще на одному принциповому питанні — майбутньому статусі самої митниці. І воно потребує додаткового обговорення, бо Україна залишається фактично винятком серед держав — членів Всесвітньої митної організації: наша митниця не має повноцінних повноважень щодо виявлення та розслідування митних правопорушень. Європейська модель інша. Розгляд законопроєкту сьогодні не завершили — пленарне засідання Верховної Ради було достроково закрите. Тож голосування продовжиться завтра.

📣Майже 88 тисяч громадян станом на 1 серпня 2026 року задекларували право на податкову знижку та  заявили до повернення з бюджету 582,5 млн грн ПДФО.   Податкова знижка дає можливість офіційно працевлаштованим громадянам повернути частину сплаченого ПДФО, зокрема: • витрати на освіту, • відсотки за іпотечним кредитом, • окремі медичні послуги, • страхування, • благодійність.   Для отримання знижки необхідно подати річну декларацію про майновий стан і доходи та підтвердні документи до 31 грудня року, що настає за звітним.   Найпоширеніші помилки при поданні декларації: - відсутність документів, що підтверджують оплату; - невідповідність даних у договорі та платіжних документах, наприклад, у договорі прописано одну особу, а в платіжних документах – іншу; - неправильне визначення суми витрат, неврахування встановлених обмежень для окремих видів витрат; - пропуск установленого строку подання декларації – 31 грудня включно.   Традиційно дуже мало громадян користуються цим право, адже більшість просто не знає про це.   Адже навчаються у вузах на платній основі тисячі студентів, іпотеку отримують люди з офіційними доходами, медичні послуги - досить дороговартісні.   Цікаво було б проаналізувати,  які саме напрямки витрат та суми задекларували громадяни станом на 01.08.2026. Проте ДПС таку інфо не надала🤔

Банки стали заробляти менше. Але є цікавіший показник. 🏦За І півріччя 2026 року 59 українських банків отримали 54,1 млрд грн чистого прибутку - на 32% менше, ніж торік. Але майже половину - 45,4% прибутку всієї банківської системи - забезпечив один ПриватБанк. Його прибуток - 24,6 млрд грн, хоча й він скоротився майже на 30%. У більшості інших банків із ТОП-10 прибутки також зменшилися. А збитковими завершили півріччя вже 11 банків із 59. ☝️Тобто прибуток системи скорочується, але водночас ще більше концентрується. І на фоні дорогих ОВДП та високу облікову ставку мене цікавить навіть не те, скільки заробили банки. А на чому саме вони заробили ці 54 млрд грн і яку частину доходів забезпечили кредити реальному сектору, а яку - державні цінні папери та інші безризикові інструменти? 📍Оце вже показало б значно більше, ніж рейтинг найприбутковіших банків.

Нелегальні обмінники в Києві: виявили, закрили… вони знову запрацювали. 📣ДПС повідомляє про спільну з БЕБ операцію: вилучено понад 1,6 млн грн, $138 тис. та майже €8 тис. Що цікаво. Ще на початку 2026 року ДПС встановила, що ці пункти: ▪️ не були внесені НБУ до Реєстру пунктів обміну валют; ▪️ працювали без належного застосування РРО/ПРРО та видавали імітації фіскальних чеків; ▪️ продавали за готівку талони на пальне без реєстрації розрахунків. Після перевірок вони понесли адміністративну і фінансову відповідальність та припинили роботу. А вже влітку - відновили нелегальну діяльність. Тепер знову перевірки, очікуються значні фінансові санкції, БЕБ веде досудове розслідування. І ось тут питання: -якщо нелегальний бізнес після виявлення порушень і застосування відповідальності через кілька місяців спокійно відновлює роботу - то наскільки ефективним був контроль? -якщо обмінник працював нелегально та ще й видавав імітації фіскальних чеків, клієнт фактично мав справу з суб’єктом, який працював поза належним регуляторним полем. Це означає значно слабший захист у разі спору, неправильного курсу, видачі сумнівної валюти чи інших проблем? -чи не вплинуло податкове регулювання (як антиекономічний чинник) на створення "нелегальних" обмінників?

А от з ФОП логіка вже значно дивніша. Якщо ФОП-єдиннику страхова компанія компенсує вартість знищеного або пошкодженого товару - це страхове відшкодування і воно не включається до доходу. ❗️А якщо ту саму вартість компенсує перевізник за втрачений або пошкоджений вантаж - така сума вже включається до доходу ФОП і оподатковується. І тут виникає просте питання. У чому економічна різниця? В обох випадках підприємець не отримав новий заробіток. Він лише частково або повністю відновив вартість того, що втратив. Тому,👉на мою думку, тут уже варто говорити не про чергове роз’яснення ДПС, а про зміну самої норми. ❗Компенсація документально підтверджених втрат через війну не повинна перетворюватися на новий об’єкт оподаткування лише через те, хто саме її виплатив. Інакше виходить: товар знищено, збиток є, а держава ще й бачить у компенсації “дохід”.🤷‍♀️ 2/2

📣ДПС продовжує пояснювати податкові наслідки втрат бізнесу через російські атаки. Тепер - щодо знищених товарів, запасів та основних засобів. 📌Якщо товари або запаси знищені, їх вартість списується на витрати за правилами бухгалтерського обліку. Відповідно зменшується фінансовий результат до оподаткування, а отже - і податок на прибуток. Щодо знищених основних засобів: ▪️ якщо дохід підприємства до 40 млн грн на рік - списання відбувається за правилами бухобліку; ▪️ якщо понад 40 млн грн і застосовуються податкові різниці - об’єкт оподаткування зменшується на податкову залишкову вартість знищеного об’єкта. ❗Обов’язкова умова - документальне підтвердження втрат: інвентаризація, акти ДСНС, витяги з ЄРДР та інші документи. Тобто тут логіка зрозуміла: актив знищено - його вартість має бути врахована у витратах. 1/2

❗️Понад 1 млрд грн податкового боргу автоматично списано з рахунків підприємств у 2026 році. ℹ️За даними ДПС, автоматизована система стягнення забезпечила списання коштів із рахунків 27,9 тис. юридичних осіб. 📌Це на 651,1 млн грн більше🙄, ніж за аналогічний період 2025 року. Сама система запрацювала у серпні 2025 року, лише до юридичних осіб, які мають узгоджений податковий борг. Механізм працює без окремого рішення суду, якщо підприємство самостійно задекларувало податкове зобов'язання, але не сплатило його протягом 90 днів. Далі система сама формує платіжну інструкцію, яка через Казначейство надходить до банку для списання коштів. ДПС називає це «справедливими правилами для всіх». ☝️Хотілося б, щоб із такою ж швидкістю автоматизація працювала і на користь платника -там, де йдеться про повернення коштів, виконання судових рішень, розблокування податкових накладних чи виправлення помилок самої держави.

ℹ️За даними Держстату, у липні споживчі ціни зросли ще на 0,3% до червня, а порівняно з липнем минулого року - на 7,7%. Базова інфляція — 8,1% рік до року. 📍Що відбувалося з цінами протягом місяця? Продукти харчування в середньому навіть трохи подешевшали - на 0,2%. Зокрема, яйця- на 6%, овочі - на 5,9%. Але одночасно маємо зовсім іншу динаміку за окремими послугами: ▪️ водопостачання — +31,9%; ▪️ каналізація — +29,8%; ▪️ автодорожній пасажирський транспорт — +6%; ▪️ залізничний — +2,7%.

ℹ️Уряд схвалив законопроєкт, який змінює процедуру оскарження рішень податкових органів - тепер вона здійснюватиметься відповідно до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП).   Проєкт закону приводить ПКУ та Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у відповідність до ЗАП.    Що зміниться для платників податків? 1️⃣ можна буде оскаржувати не лише рішення податкових органів, але й їх дії та бездіяльність - раніше Кодекс цього не передбачав. 2️⃣ строк оскарження більшості рішень подовжено до 30 календарних днів (раніше - 10 робочих днів); для податкових повідомлень-рішень (ППР) залишається 10 робочих днів. 3️⃣скарга подається до податкового органу, який ухвалив рішення, а не до податкового органу вищого рівня. 4️⃣ встановлюється строк для подання скарги на бездіяльність податкових органів - не пізніше шести місяців з дня, коли платник дізнався про таку бездіяльність. 5️⃣передбачається можливість поновлення пропущеного строку на оскарження: - клопотання подається протягом 10 робочих днів після того, як минула поважна причина, і не пізніше року з дня прийняття оскаржуваного рішення податковим органом. 6️⃣ встановлюється, що регулювання щодо оскарження рішень у сферах електронних комунікацій та обігу підакцизної продукції (пального, алкоголю, тютюну) здійснюється відповідно до спеціалізованих законів у цих сферах.   Такі самі гарантії - оскарження рішень, дій та бездіяльності, чіткі строки розгляду скарг, а також урегульований механізм узгодження суми недоїмки при судовому оскарженні - поширюватиметься і на платників єдиного соціального внеску.

ℹ️НБУ пише, що бізнес і населення активно здійснювали платежі у першому півріччі 2026 року. За шість місяців у межах України проведено 1,4 млрд операцій на 27,5 трлн грн. Для порівняння, рік тому - 1,6 млрд операцій на 22,5 трлн грн. Тобто кількість платежів зменшилася, а їх загальна сума зросла більш ніж на 22%. Транскордонні кредитові трансфери також зросли за сумою: ▪️ в Україну - $36,95 млрд; ▪️ з України - $50,62 млрд. Отже, «активність» справді є, але вона проявляється передусім у зростанні обсягів коштів, а не кількості операцій. ❗️І тут уже цікаво було б побачити структуру цих платежів - особливо транскордонних.

І ось тут, можливо, частково і ховається відповідь, чому таких платників не багато🤔. ✅Потрібно подати до ДПС заяву та документи, які підтверджують неможливість виконання податкових обов’язків: акти про пожежу чи руйнування, дані відповідних реєстрів, витяги з ЄРДР та інші підтвердні документи. ✅Далі: ▪️ ДПС має 20 календарних днів на розгляд; ▪️ якщо документів недостатньо - протягом 10 днів може бути прийняте попереднє рішення про необхідність надати додаткові матеріали; ▪️ після їх отримання - ще до 20 календарних днів на розгляд. Тобто процедура може розтягнутися до 50 календарних днів. А тепер повернімося до бізнесу, який за одну ніч втратив склади, торгові площі, виробництво чи обладнання. Йому потрібно сьогодні відновлювати діяльність, платити зарплату, шукати нові приміщення, закуповувати товар та обладнання. А рішення про те, ЧИ СПРАВДІ ВІН ЧЕРЕЗ ВІЙНУ не міг своєчасно виконати податковий обов’язок, держава може приймати до 50 днів. 📌НАПОЛЯГАЮ, наразі варто не просто ще раз нагадати бізнесу про цей механізм, а переглянути саму процедуру! Спростити документи. Скоротити строки. І головне- проаналізувати, чому за понад чотири роки війни ним скористалися лише 11 214 платників.

📣На зустрічі бізнесу з членами податкового комітету одним із питань була неможливість виконання податкових зобов’язань підприємствами, які постраждали внаслідок російських атак. Сьогодні ДПС повідомила як працює існуючий механізм. ❗Якщо через наслідки російської агресії підприємство або ФОП об’єктивно не може виконувати податкові обов’язки, можна звернутися до ДПС. Підставами можуть бути, зокрема: 🔸знищення чи пошкодження виробничих, складських або адміністративних приміщень; 🔸втрата бухгалтерської документації; 🔸знищення комп’ютерної техніки чи обладнання; 🔸втрата виробничих та інших необоротних активів. ☝️У разі позитивного рішення платник отримує можливість перенести строки подання звітності та сплати податків, а також звільняється від штрафів за визначені порушення, зокрема несвоєчасну реєстрацію податкових чи акцизних накладних. Звучить якраз як механізм, який сьогодні потрібен багатьом постраждалим підприємствам. А тепер - як його отримати👇

📣Мін’юст повідомляє: з 1 січня 2025 року бізнес, який опинився під загрозою неплатоспроможності, може не чекати банкрутства, а звернутися до суду, домовитися з кредиторами та провести превентивну реструктуризацію. Ідея абсолютно правильна. Особливо зараз, коли через війну, втрату активів, знищення виробництв і складів навіть життєздатний бізнес може тимчасово опинитися у складному фінансовому становищі. А ось - цифри. За ℹ️Мін’юсту, наразі у господарських судах перебуває лише 13 справ про превентивну реструктуризацію. І лише у 5 справах затверджені плани реструктуризації. Водночас станом на 1 січня 2026 року у процедурах банкрутства перебували 5 486 суб’єктів, серед них 3 412 юридичних осіб. ❗️Причому серед юридичних осіб: 19% - у процедурі розпорядження майном; лише 5% - у санації; 76% уже визнані банкрутами та перебувають у ліквідаційній процедурі. Тому питання не в тому, чи потрібен Україні механізм превентивної реструктуризації. Потрібен. Питання інше: чому за понад півтора року ним скористалися настільки мало підприємств? Бізнес про нього не знає? Процедура надто складна чи дорога? Кредитори не зацікавлені домовлятися? Банки не готові до таких реструктуризацій? Чи підприємства доходять до державних процедур уже тоді, коли рятувати їх запізно? Бо запровадити європейський інструмент у законі - це лише перший крок. Важливо, щоб він реально рятував працюючий бізнес, а не просто існував у Кодексі.

ℹ️З 11 серпня НБУ також розширює валютні можливості для бізнесу. Зокрема: ▪️ збільшуються ліміти до 200 тис.грн на день замість100 тис.грн. -на зняття готівкових коштів із рахунків підприємств; ▪️ ліміт розрахунків гривневими корпоративними картками за кордоном збільшується зі 150 тис. до 400 тис. грн на місяць; ▪️ запроваджується додатковий валютний ліміт, пов’язаний із благодійними внесками підприємств на користь військових частин ЗСУ та Нацгвардії; ▪️ інвестиційні та додаткові ліміти можна буде перерозподіляти між пов’язаними компаніями однієї групи. Це черговий етап валютної лібералізації НБУ. Для бізнесу важлива більша свобода використання власних коштів. Хоча валютні обмеження загалом поки зберігаються. 2/2

ℹ️З 11 серпня НБУ пом’якшує валютні обмеження для громадян. Основні зміни: ▪️ ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти збільшується з 50 тис. до 200 тис. грн на місяць; ▪️ ліміт зняття готівкової іноземної валюти з рахунків - до 200 тис. грн на день замість 100 тис. грн; ▪️ ліміт на розрахунки за кордоном із гривневих рахунків збільшується з 100 тис. до 200 тис. грн на місяць; ▪️ розширюються можливості оплати оренди житла за кордоном, у тому числі переказом коштів на рахунок орендодавця. Ліміт в 500 тис.грн на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг проживання за кордоном - без змін. НБУ пояснює, що ці зміни не створюють додаткових ризиків для валютного ринку. 1/2

ℹ️З початку цього року ДПС виявила понад 500 брендів і торговельних марок з ознаками штучного дроблення бізнесу.    📌За результатами аналітичних досліджень встановлено 23 великі торговельні мережі, які залучили до таких схем понад тисячу ФОП.   За попередніми оцінками, можливі втрати державного бюджету через ухилення від сплати податків становлять щонайменше 1,7 млрд гривень.   Всі матеріали ДПС передала до правоохоронних органів. Наразі тривають досудові розслідування.   "І ця робота триває. Наразі наші фахівці аналізують можливе використання схем дроблення бізнесу ще у 18 великих торговельних мережах. Йдеться про підприємства роздрібної торгівлі одягом, взуттям, електронікою, годинниками, косметикою, побутовою хімією та заклади громадського харчування» - сказала очільниця ДПС.     При цьому сама ДПС справедливо уточнює: робота ФОП та співпраця компаній із ФОП сама по собі не є порушенням.   Але коли десятки підприємців лише формально є окремими суб’єктами господарювання, а фактично працюють як одна компанія – під спільним брендом, в одних магазинах, зі спільними працівниками, складами та управлінням, – це вже питання не моделі ведення бізнесу, а чесності сплати податків. Так вважає очільниця ДПС.   Тож, чи будуть ці 1,7 млрд грн сплачені до бюджету і коли, чи «підуть» по судовим інстанціям❓ Та й взагалі - чи достатньо в ДПС доказової бази, спираючись на закон, а не на "думку" - час покаже.

📢266 учасників. Бізнес, податковий комітет, представники виконавчої влади та НБУ. Зараз обговорюємо те, про що я говорила останні дні: що конкретно і терміново потрібно змінити, щоб допомогти бізнесу, який внаслідок російських атак втратив склади, виробництва, торговельні та логістичні об’єкти, відновитися і продовжити працювати. 📌Говоримо передусім про питання, які належать до відання нашого комітету, і про законодавчі зміни, які можемо зробити. Добре, що до розмови долучилися і представники виконавчої влади, і НБУ. Бо частина необхідних рішень точно не обмежується парламентом. 📍Для мене тепер головне - чим ця велика зустріч завершиться. Який конкретний документ буде напрацьований за її результатами: перелік проблем, пропозицій чи вже перелік конкретних змін із відповідальними та строками їх реалізації? ❗️Бо саме це і буде результатом зустрічі. Не кількість учасників і не сам факт обговорення.

ℹ️Зміни внесено постановами Правління НБУ від 7 серпня 2026 року №88 та №89, які набрали чинності з 8 серпня: 1️⃣Реструктуризація кредитів. Банки можуть не визнавати дефолт боржника у разі короткострокової, до одного року, реструктуризації боргу через фінансові труднощі, спричинені повномасштабною війною. Це стосується реструктуризацій, проведених з 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року, якщо банк має підстави вважати, що боржник зможе відновити обслуговування боргу.🤔 2️⃣Кредитування АПК. До 1 вересня 2027 року змінено правила врахування аграрної продукції як застави: - коефіцієнт ліквідності збільшено з 0,4 до 0,75; - вартість застави можна визначати за фактичними залишками продукції; - максимальний строк кредитного договору з такою заставою збільшено з 12 до 18 місяців. 3️⃣Гарантійні інструменти. Запроваджено єдині підходи до врахування портфельних гарантій із двома рівнями покриття, у тому числі інструментів у межах Ukraine Facility. 4️⃣Кредити фізосіб. Уточнено порядок визначення кількості днів прострочення, якщо кредит частково або повністю погашено за рахунок овердрафту чи кредитної картки. НБУ пояснює рішення необхідністю зберегти доступ бізнесу до фінансування в умовах погіршення безпекової ситуації та руйнування логістичної й експортної інфраструктури.

📣Мінюст повідомив про реалізацію законодавчих змін (ЗУ №4833-ІХ) у сфері виконавчого провадження. ℹ️В Україні вже кілька років поспіль кошти боржників арештовуються та списуються в автоматичному режимі через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Водночас найбільшою системною проблемою завжди був тривалий процес скасування арешту рахунків та інших обмежень. Навіть після повної сплати невеликого штрафу люди тижнями чекали на зняття арешту з рахунків та виключення з Єдиного реєстру боржників. 👉Тепер усі банки мають бути підключені до системи, а після повного погашення заборгованості арешти та інші обмеження мають зніматися автоматично - очікувано в межах однієї години. Є й важливі соціальні зміни: ▪️ поріг боргу, до якого не можна звертати стягнення на єдине житло, збільшено з 20 до 50 мінімальних зарплат - 432 350 грн; ▪️ під час воєнного стану та ще рік після його завершення не можна звертати стягнення на єдине житло військовослужбовців - із визначеними законом винятками; ▪️ передбачено зняття арештів за борги за ЖКП на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях; ▪️ залишається можливість користуватися частиною коштів на арештованому рахунку - зараз близько 13 тис. грн на місяць, але для цього боржник має звернутися до виконавця із заявою. Закон приймався складно. Більш відомий номер проєкту закону- 14005. Тепер головне - щоб складно не було людям скористатися його нормами.

ℹ️Що саме змінилося у програмі «5–7–9%» для аграріїв? 1️⃣. Для агровиробників скасували обмеження, за яким на оборотний капітал можна було спрямовувати не більше 20% суми кредиту. Тепер кошти можна використовувати на насіння, добрива, пальне, оренду та інші поточні витрати сільгоспвиробництва. Але важливо: загальний кредитний ліміт не збільшується. 2️⃣. Ставку за кредитами аграріїв на оборотний капітал знижено з 15% до 10% річних. Різницю між цією ставкою та ринковою ставкою банку компенсує держава. 3️⃣. Для кредитів на відновлення пошкодженого чи зруйнованого майна встановлено: сума кредиту не може перевищувати суму документально підтверджених збитків. Максимальний кредит - 150 млн грн, ставка - 0,1% у перші два роки, далі 5%, 7% або 9%. ❗️І ще одна зміна: з 1 вересня 2026 року на учасників програми поширюються екологічні та соціальні стандарти Світового банку, хоча для частини воєнних і відновлювальних кредитів діятимуть винятки. 📌 Тобто “розширення” є: більше свободи щодо використання кредиту і нижча ставка для аграріїв. Але нових грошей у програмі від цього автоматично не з’являється. Саме тому питання фінансування залишається ключовим.