Олександр Цивінський

Часто, купуючи речі, ми орієнтуємося на бренд, який гарантує нам якість. І для компаній, які піклуються про своє ім’я, важливо перед виходом на новий ринок розуміти: чи гарантує держава його захист. Тому для БЕБ - це питання серед пріоритетів. Йдеться не лише про викриття схеми виготовлення та розповсюдження товарів під виглядом відомого бренду. Важливо - дати легальному виробнику цю гарантію захисту. Детективи Бюро скерували до суду справу про підробку добрив під іменем світових виробників. На Миколаївщині налагодили виробництво та продаж добрив, що призвело до збитків понад 1,5 млн грн лише одному правовласнику торгівельної марки. Там вручну змішували невідомі хімікати, харчові добавки й навіть будівельні суміші. Фасували у підроблену фірмову тару, клеїли логотипи світових виробників добрив і продавали аграріям по всій Україні. Тепер відповідатимуть за Законом. Захист торгівельної марки - це не юридична тонкість про логотипи. Це умова, за якої міжнародний бізнес заходить у країну, а український покупець може вірити етикетці. Без цього програють усі: виробник, споживач і сам ринок. Деталі - у відео. @Oleksandr_Tsyvinskyi

Атестація: керівний склад БЕБ оновлено на 74%. Завершився І етап атестації керівників. 12 осіб успішно пройшли атестацію. Це перезавантаження 74% керівного складу. Зараз триває ІІ етап. Із 915 працівників прохідний бал набрали 887. Далі - співбесіди з комісіями. Паралельно готуємо четверту хвилю: понад 60 нових працівників. Для мене головне - атестація не формальність. Правила тут однакові для всіх. А кожен наступний етап змінює інституцію зсередини. Так і будуємо оновлену команду БЕБ. @Oleksandr_Tsyvinskyi

І на додачу - ТОП-20 кейсів БЕБ 🔗Понад 130 тисяч пачок сигарет на добу виготовляли підпільні фабрики у Львівській та Харківській областях. Незаконні виробництва ліквідували, обладнання й готову продукцію вилучили. 🔗2,4 млн грн, виділених Європейським інвестиційним банком на ремонт лікарні, вдалося вберегти від розтрати. 🔗Майже 5 млн грн планували спрямувати на ризикову закупівлю електроенергії. Витрачання коштів упередили. 🔗До 720 тисяч пачок сигарет популярних брендів щодня випускала підпільна фабрика з мільярдними тіньовими доходами. Її роботу припинили. 🔗Понад 9,8 млн грн ввізного мита та ПДВ не сплатила компанія під час імпорту товарів. Директорці підприємства повідомили про підозру. 🔗Понад 3,5 тисячі ФОПів використовувала мережа з 400 магазинів на Полтавщині для штучного дроблення бізнесу та мінімізації податків. 🔗Понад 60 млн грн повернули до бюджету підприємства, які дробили бізнес через підконтрольних ФОПів. 🔗23,7 млн грн несплачених податків відшкодувала мережа супермаркетів у межах провадження щодо штучного дроблення бізнесу. 🔗11 учасникам організованої групи повідомили про підозру в контрабанді ювелірних виробів і швейцарських годинників. 🔗Понад 5 млрд грн становив оборот нелегального онлайн-гемблінгу, організованого злочинною групою. Її діяльність припинили. 🔗244 млн грн податків не сплатили компанії, пов’язані з підсанкційним громадянином рф. 🔗Понад 20 млн грн майна вилучили під час ліквідації незаконної мережі з виробництва та збуту пального. Роботу восьми АЗС припинили. 🔗18 млрд грн становив тіньовий оборот конвертаційного центру, який обслуговував сотні підприємств по всій Україні. 🔗 Фальшиві паспорти виготовляли в Україні та переправляли за кордон через розгалужену міжнародну мережу. 🔗47 млн грн привласнили під час закупівлі неякісних модульних укриттів для шкіл, громад і військових. 🔗Продукти харчування під брендами відомих світових марок підпільно виготовляли на Київщині.Масштабне нелегальне виробництво ліквідували. 🔗Фальсифіковані батарейки під брендом DURACELL виготовляли та продавали в Україні. Обвинувальний акт скерували до суду. 🔗Понад 63 млн грн громади Львівщини вдалося зберегти, не допустивши ризикової розтрати бюджетних коштів. 🔗Майже 70 млн грн становила вартість частки підприємства, якою намагалися заволодіти за рейдерською схемою. Оборудку припинили. 🔗5,3 млрд грн заволоділи олігарх та його спільник. Розслідування завершили, обвинувальний акт скерували до суду.   @Oleksandr_Tsyvinskyi

19,509 млрд грн економічного ефекту для держави. Це результат роботи БЕБ у період системної трансформації - коли одночасно виконуємо основні завдання і перебудовуємо сам орган. Але важлива не лише сама цифра. Важливо, що за нею стоїть та чи вимірюється вона змінами в економіці. У нашому випадку це три складові результату за перше півріччя 2026 року. Перша і найважливіша - економічний ефект від детінізації 13,816 млрд грн. Це оцінка наших аналітиків, підтверджена даними ДПС та Держмитслужби. Вона показує, що на ринках пального, електроніки та імпорту рослин дедалі більше обороту працює легально. А це означає більше чесної конкуренції та менше можливостей для схем. 1,790 млрд грн - кошти, які вже повернули державі. 3,903 млрд грн - втрати бюджету, яких вдалося не допустити завдяки роботі аналітиків і детективів. Саме так, я вважаю, треба оцінювати результат роботи БЕБ. І це частина змін у Бюро - перехід до оцінки реального впливу на економіку. Не за кількістю відкритих справ. Бо сама по собі справа у реєстрі ще не змінює економіку. Результат - це коли гроші залишаються в держави. Коли схема перестає працювати. Коли легально вести бізнес стає вигідніше, ніж шукати обхідні шляхи. Зрештою, коли кожна гривня, яка не втрачена через економічні злочини, йде на фінансування оборони, медицини, освіти та інших потреб громадян. Ми можемо працювати краще. Багато де могли б реагувати оперативніше. Сьогодні БЕБ працює з 26% від граничної чисельності, визначеної законом. Це створює додаткове навантаження і впливає на темп роботи. Але ми не будемо заповнювати вакансії будь-якою ціною. Не за рахунок якості добору і не за рахунок компромісів із доброчесністю. Ми виважено проводимо атестацію, відкриті конкурси та формуємо нову команду. Паралельно змінюємо саму систему роботи: напрацьовуємо нормативну базу, переглядаємо і цифровізуємо процеси, посилюємо аналітичний напрям і переходимо від принципу «порахувати провадження» до принципу «порахувати ефект для держави». У взаємодії з бізнесом наша позиція проста: закон один для всіх. Працюємо над тим, щоб чесно вести справи було простіше й вигідніше, ніж будувати схеми. Саме так ми трансформуємо БЕБ, яке оцінює свою роботу не процесом, а результатом. Детальніше про результати роботи - на вебсайті БЕБ. Нижче - двадцять кейсів, які показують ці зміни на практиці. @Oleksandr_Tsyvinskyi

Більше 5 млрд грн на рік. Стільки може щороку додатково отримувати державний бюджет завдяки одній нормі. Ні, це не новий податок. Це просто кінець анонімності для контрабанди. Йдеться про обов'язкове зазначення IMEI мобільних телефонів у митних деклараціях під час імпорту. Це ініціатива БЕБ, яку ми спільно з Мінфіном та Держмитслужбою попередньо обговорили з представниками найбільших легальних мереж з продажу електроніки. Позиції щодо окремих деталей були різними, але всі погоджувалися в головному: контрабанда не повинна мати переваг над бізнесом, який працює чесно. Саме це і стало основою запропонованих змін. Міністерство фінансів уже підписало відповідний наказ, а Міністерство юстиції провело його державну реєстрацію. У кожного телефона є свій IMEI – унікальний номер, як відбиток пальця. Дотепер на митниці його ніхто не питав. Тому «сірий» імпорт почувався так вільно: партія апаратів «нізвідки», без сліду, без імені. Тепер кожен телефон називатиме себе ще на кордоні. А те, що має ім'я, вже неможливо провезти непомітно. Для тих, хто роками заробляв на «сірому» імпорті та контрабанді електроніки, – це кінець звичних схем. Наступний крок – IMEI у фіскальних чеках. БЕБ спільно з Мінфіном та ДПС напрацьовує відповідний алгоритм реалізації. Саме такі комплексні рішення дають найбільший ефект. І саме таких системних змін має ставати більше @Oleksandr_Tsyvinskyi

Харків. Львів. Між цими містами понад тисяча кілометрів. Але схема та сама. Бо тіньовий тютюновий ринок не має меж чи кордонів. Після викриття підпільної тютюнової фабрики у Чернівцях, детективи БЕБ у партнерстві з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України та за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора ліквідували ще два масштабні нелегальні виробництва - цього разу на Харківщині та Львівщині. Це не про «підпільні цехи». Це про нелегальні фабрики. Кожна з них мала промислові лінії, генератори, підроблену упаковку відомих брендів та забезпечувала повний цикл виробництва. Викриті фабрики могли разом виготовляти понад 130 тисяч пачок сигарет на добу. У результаті спільної операції вилучили обладнання, сировину та готову продукцію на понад 60 млн грн. Тіньовий бізнес не повинен мати «безпечних» регіонів. І в нього не буде «тихих» місць, де можна безкарно працювати. Харків, Львів, Чернівці - різні області. Але для БЕБ це одне завдання: системно очищати ринок від тих, хто заробляє на тіні замість чесної конкуренції. @Oleksandr_Tsyvinskyi

БЕБ пояснює: хто такі дропи або «грошові мули» та як не стати частиною незаконної фінансової схеми Детальніше за посиланням https://esbu.gov.ua/dlia-hromadskosti/beb-poiasniuie 🔣ПІДПИСАТИСЬ 🇺🇦 FB | Х | INSTA | YOUTUBE

У кожного імпортованого в Україну автомобіля є біографія. Кордон. Митниця. Реєстрація. Податки. Продаж. Роками ця біографія писалася з пропусками. Авто перетинало кордон і згодом завдяки «сліпим зонам» з’являлося у базах даних державних органів у різних статусах. Податкова бачила його як товар на складі імпортера, а сервісний центр МВС – у нового власника. У цих пропусках жили схеми: занижена митна вартість, фіктивні власники, маніпуляції з податковим кредитом. Сьогодні таких пропусків в державних базах стало менше. БЕБ, Державна податкова служба та Головний сервісний центр МВС об'єднали дані. Новий аналітичний інструмент показує весь шлях автомобіля – від імпорту і до кінцевого власника. Там, де схема раніше ховалася між базами, тепер працює аналітика. Наступний крок – VIN-код у податковій накладній. Після цього «переписати біографію» авто стане практично неможливо. Чому я про це пишу? Бо переконаний, що справжня детінізація починається не там, де держава наздоганяє злочин, а там, де вона випереджає його. Можна розслідувати наслідки схем. А можна зробити так, щоб схемі не було де народитися. Ми в БЕБ робимо і перше, і друге. Але саме друге змінює правила гри назавжди. @Oleksandr_Tsyvinskyi

«Стажери? Нехай спостерігають!» Саме так у багатьох державних інституціях досі сприймають молодих людей: показати процеси, дати кілька формальних завдань і наприкінці поставити підпис у звіті. У БЕБ ми обрали інший підхід. Найкраще стажування – це коли людина не просто вчиться, а показує результат. Дві студентки Гарвардського та Батського університетів проходять стажування у Департаменті аналізу інформації та управління ризиками БЕБ. Вони працюють з реальними процесами й розробили OTIS - інструмент, який автоматизує аналіз банківських виписок, об’єднує дані різних форматів і будує схеми руху коштів та ПДВ. А ще автоматизували нудний, але потрібний процес обробки документів з різних баз даних. Зробили його у двічі швидшим. Система змінюється не тоді, коли ми говоримо про трансформацію. Вона змінюється тоді, коли люди ставлять питання: «А чому ми досі робимо це вручну?» Саме таких людей ми хочемо бачити в БЕБ. Не тих, хто звикає до системи. А тих хто її змінює.

67 кандидатів. 137 заяв. Саме така конкуренція зараз на 7 посад керівників територіальних управлінь БЕБ. Це означає, що більшість претендентів подали документи одразу на кілька вакансій. Попереду конкурсні процедури та відбір найсильніших кандидатів. Паралельно триває ще 112 відкритих конкурсів до БЕБ: 54 - до Центрального апарату та 58 - до територіальних управлінь. Для мене це хороший сигнал. Попри всі виклики, є люди, які хочуть працювати в БЕБ і готові проходити відкритий конкурсний відбір. Ми не шукаємо людей «під посаду». Ми шукаємо тих, хто готовий брати відповідальність, працювати чесно і показувати результат. Саме з таких людей формується інституція, якій довіряють. @Oleksandr_Tsyvinskyi

«Це ж просто ФОПи» Саме так часто пояснюють схеми, коли один великий бізнес на папері раптом перетворюється на десятки «незалежних» підприємців. У справі, яку розслідували детективи БЕБ на Львівщині, за такою схемою у мережі продажу техніки приховали понад 361 млн грн доходу та не сплатили понад 60 млн грн податків. Зараз ці кошти вже повернули до бюджету. Хочу наголосити: БЕБ не бореться з ФОПами. ФОП – це нормальний інструмент для малого бізнесу. Ми реагуємо тоді, коли ФОПів використовують не для ведення власної справи, а для того, щоб великий бізнес менше платив податків до бюджету і отримував перевагу над тими, хто працює чесно. Такі схеми завжди мають одну спільну рису: поки хтось економить на податках, за це зрештою платить держава, громади і чесний бізнес. Саме тому вони у зоні нашої постійної уваги. Деталі справи – у відео. @Oleksandr_Tsyvinskyi

Квіти, ФОПи і понад 27,9 мільйонів прихованих доходів: БЕБ на Волині припинило схему дроблення бізнесу Важлива деталь у справі про дроблення бізнесу через ФОПів, яку завершили детективи ТУ БЕБ у Волинській області. Аналітики звернули увагу, що квіти ставали значно «дешевшими» при перетині кордону. Підприємство змінювало номенклатуру квітів, щоб занизити митну вартість товару. Після заходів БЕБ імпорт почали декларувати за реальною митною вартістю. Сума операцій зросла у 2,5 раза! За тієї ж самої кількості квітів та за співставний період їхня митна вартість стала на 137 млн грн більшою. Разом із нею «виросли» і митні платежі до бюджету - на 36,5 млн грн. Це результат, який вимірюється додатковими надходженнями до бюджету і чеснішими правилами для тих, хто працює легально. Саме так має працювати аналітика - змінювати ситуацію на ринку. @Oleksandr_Tsyvinskyi