Офтальмологія 24/7

НПЗЗ і ризик ВМД: нові дані з TriNetX Натрапила на цікаве дослідження в Ophthalmology (Hsu AY et al., опубліковано online 1 травня 2026) аналізувало велику вибірку - 634 794 пацієнтів, яким призначали пероральні НПЗЗ (таблетки - аспірин та неселективні НПЗЗ типу ібупрофену, диклофенаку тощо), порівняно з таким же за розміром контролем без НПЗЗ. Цифри вражають на перший погляд: у групі з НПЗЗ ризик розвитку ВМД був майже втричі нижчим уже через півроку після першого призначення (HR 0,31), а через рік - HR 0,36. Що тут важливо 🧐: - Дизайн ретроспективний, когортний, тому говоримо про асоціацію, не про причинно-наслідковий зв'язок - Потрібно дивитись на confounders: показання до призначення НПЗЗ (запальні/аутоімунні стани, хронічний біль) самі по собі корелюють із іншими факторами способу життя - Раннє зниження ризику вже через 6 міс виглядає нетипово швидким для механізму, що зазвичай пов'язують із хронічним запаленням сітківки. Хотілося б побачити повний текст із деталями по дозах і тривалості прийому - поки що дизайн на базі TriNetX фіксує лише факт призначення, без інформації про реальний режим прийому чи комплаєнс. Тобто максимум, що можна сказати, це "є зв'язок", а не "НПЗЗ захищають сітківку" Але якщо гіпотеза підтвердиться в проспективних дослідженнях, це додасть ще один аргумент на користь ролі хронічного субклінічного запалення в патогенезі ВМД - поруч із вже відомими даними по системі комплементу🤫

Традиційний скринінг гідроксихлорохінової ретинопатії: чому огляду очного дна недостатньо? Всі ми пам’ятаємо, що гідроксихлорохін широко застосовується для лікування ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака та інших аутоімуннихзахворювань. Його основна офтальмологічна небезпека -токсичне ураження сітківки, яке є незворотним і може прогресувати навіть після відміни препарату. Саме тому ранній скринінг має критичне значення. Проте багато пацієнтів і навіть лікарів досі вважають, що для контролю достатньо огляду очного дна або фотографії сітківки. Звичайна фотографія очного дна та офтальмоскопія є доступними й недорогими методами, однак вони не рекомендовані як самостійні скринінгові тести для виявлення токсичності гідроксихлорохіну. Причина проста: на ранніх стадіях ретинопатії сітківка може виглядати абсолютно нормально. Видимі зміни під час огляду з'являються лише тоді, коли вже виникло пошкодження пігментного епітелію сітківки (RPE), тобто на відносно пізньому етапі захворювання. Іншими словами, клінічний огляд "бачить" проблему тоді, коли частина незворотних змін уже відбулася. Саме тому сучасний скринінг спрямований на пошук доклінічних (передфундоскопічних) змін - тих, які ще не видно під час звичайного огляду очного дна. Для цього використовують високочутливі методи візуалізації: - SD-OCT - дозволяє виявити найменші структурні зміни зовнішніх шарів сітківки та фоторецепторів. - FAF (автофлуоресценція очного дна) - допомагає оцінити функціональний стан пігментного епітелію та визначити поширеність ураження. Водночас кольорова фотографія очного дна все ж має свою роль. Згідно з рекомендаціями ААО 2022, її рекомендують виконати протягом першого року після початку терапії. Але не для пошуку токсичності, а для документування вихідного стану макули та виключення інших захворювань сітківки, які можуть ускладнювати подальшу інтерпретацію результатів. AAO визначає токсичну ретинопатію як наявність щонайменше двох патологічних тестів, один із яких має бути об'єктивним. Останні рекомендації ААО зінилися - основними методами скринінгу є SD-OCT та FAF, а за показаннями - автоматизована периметрія та mfERG(електроретинографія - якщо урезультати неоднозначні або потрібне підтвердження). RCOphth (2020) також рекомендує рутинне використання SD-OCT і FAF, додаючи поля зору для випадків зі структурними змінами. Практичний висновок: якщо пацієнт тривало приймає гідроксихлорохін ( більше 5 років) , фраза «очне дно без патології» не виключає ранню токсичну ретинопатію. Саме тому сучасний скринінг обов'язково має включати методи структурної візуалізації сітківки, насамперед SD-OCT,FAF, за показаннями - інші об'єктивні дослідження.

Мабуть, найкраща міжнародна платформа по myopia management на яку я натрапила останнім часом - це Myopia Profile Там є: 📌 калькулятори ризику, 📌 education для батьків, 📌 протоколи контролю міопії, 📌 трекінг прогресії. 📌 BHVI Myopia Calculator (крутий доказовий калькулятор ризику прогресії міопії). Що вона ще містить? - сучасні рекомендації щодо контролю міопії; - аналіз нових досліджень простою мовою; - матеріали для пояснення батькам, чому недостатньо просто виписати окуляри; - інформація про атропін, ортокератологію, MiYOSMART, Stellest, мультифокальні контактні лінзи та інші методи контролю міопії. Користуйтеся на здоровʼя ( і на благо всім міопам😉)

Даний препарат- безумовно важливий крок у напрямку фармакологічного контролю міопії у дітей і перший низькодозований атропін, який пройшов повноцінний регуляторний шлях у Європі. Проте отримані результати демонструють помірний, а не проривний ефект: близько 30 % уповільнення прогресії міопії за 24 місяці. Це статистично значуще, але клінічно - далеко не УНІВЕРСАЛЬНЕ рішення для кожної дитини. Факт відсутності схвалення FDA на даний момент нагадує нам про головне: навіть “новий” препарат не скасовує індивідуального підходу, ретельного відбору пацієнтів та комбінування методів контролю міопії (оптичні методи, зорове навантаження, час на відкритому повітрі). Тож скоріше за все скоро зʼявиться ще один інструмент у нашому арсеналі)) Але в медицині памʼятаємо ключове питання - не «чи працює?», а «кому, коли і з чим саме?».

Міопія у дітей: що нового? Думаю, багато хто з Вас чув про такий препарат як Ryjunea - низькодозований атропін (0.1 mg/ml) для уповільнення прогресування дитячої міопії в дітей від 3 до 14 років, які мають швидкість прогресії ≥ 0,5 D на рік і рефракцію від −0,5 D до −6,0 D. Що ми маємо на сьогодні? Препарат отримав маркетингове схвалення у Європейському Союзі (European Commission) у червні 2025 року. У листопаді 2025 року схвалений також у Великій Британії (MHRA), де він став першим низькодозовим атропіном для контролю міопії в дітей. Європейське схвалення Ryjunea було засноване на клінічному дослідженні STAR (Phase 3). У дослідженні взяли участь 852 дітей у віці 3- 14 років із прогресуючою міопією. За 24 місяці лікування Ryjunea знижувала середню прогресію міопії приблизно з 0,54 D до 0,34 D/рік порівняно з плацебо. Це близько 30 % уповільнення прогресії міопії - статистично значущий результат, чи не так. ОДНАК, дивно, але все ж-таки, у жовтні FDA ще не схвалило Ryjunea (компанія отримала Complete Response Letter) і таким чином процедура затвердження поки у повітрі.

Із наказу номер 650 щодо БПР 1. Щороку має бути портфоліо на 50 балів і більше. З липня 2025р нова форма портфоліо і новий спосіб нарахування балів 2. Обов’язково за атестаційний період пройти навчання з 6 не офтальмологічних тем. На сайті academy.nszu.gov.ua є безкоштовний доступ до таких онлайн курсів. 3. На дистанційне навчання зараховується не більше 20 балів на рік (не стосується конференцій та ТУ) 4. Атестація відновиться через 6 місяців після скасування воєнного стану 5. Перевірка портфоліо починається з 2026 року Зразок портфоліо додаток 4 до наказу 650 від 16 квітня 2025 Усі сертифікати мають бути зареєстровані в електронній системі забезпечення БПР.

Всі уже чули про наказ номер 650 щодо нового механізму нарахування БПР? Тут детальніше )

Потім видаляють рубцеву тканину з ока пацієнта і заповнюють її невеликим клаптем м'якої тканини зі слизової щоки. Паралельно весь комплекс спочатку імплантують усередину щоки, щоб навколо неї могла виростити нова гарно васкуляризована тканина. Через кілька місяців видаляють зуб із щоки та імплантують його до передньої частини ока, яка уже покрита тканиною щоки. В результаті виходить рожеве око з невеликим чорним колом, через яке пацієнт може бачити. Довгострокові дослідження показують, що імплантований в зубному кератопротезі кришталик залишається функціональним більш ніж у 90% випадків через 30 років. Звучить космічно, але це дійсно так. Даний вид хірургії є кінцевим варіантом кератопротезування, коли всі інші методи є недієвими або малоефективними, тому операція є дійсно вкрай рідкісною.😬

Видаляють зуб пацієнта, зазвичай ікло, встановлюють оптичну лінзу всередину ( так званий штучний кришталик), а потім імплантують цей комплекс у око. Незважаючи на те, що вона налічує кілька десятиліть ( вперше її застосували у 1960-х роках), операція ніколи раніше не проводилась у Канаді. Чому зуб? Тому що зуби містять дентин, який є найтвердішою речовиною, що виробляється організмом, що робить його ідеальним корпусом для з'єднання з кришталиком та оком пацієнта. Немає ризику відторгнення, тому що використовується частина власного тіла пацієнта. Весь процес включає дві операції з різницею в кілька місяців. Під час першої операції видаляють зуб пацієнта, формують з нього прямокутної форми імплант , просвердлюють в ньому невеликий отвір для розміщення лінзи.

Ну що ж, колеги, ця новина вас має точно здивувати ( принаймні більшість із Вас, включаючи мене, не чули за таку техніку хірургії). 🫨 Канадська команда офтальмохірургів на чолі з Грегом Молоні провела успішну операцію з імплантації остеоодонто-кератопротеза (OOKP) або іншими словами , операцію на зубі в оці 🤨( нижче буде описана техніка). Трохи інформації про пацієнта. 34-річний Брент Чепмен втратив зір у віці 13 років після небезпечної для життя реакції на ібупрофен, що призвела до синдрому Стівенса-Джонсона. Стан залишив його ліве око незворотно сліпим і серйозно пошкодив рогівку на правому. Протягом наступних двох десятиліть Чепмен пробував різні процедури, включаючи 10 трансплантацій рогівки, намагаючись зберегти чи відновити свій зір. Проте кожна спроба згодом зазнавала невдачі. Зараз зір пацієнта на прооперованому оці складає 20/30🤓 В чому ж заключається така нестандартна хірургія?👇🏻

FDA офіційно затвердила VIZZ (aceclidine 1.44 %) для корекції пресбіопії у дорослих. Які є дані клінічних випробувань? Схвалення базується на трьох фазах випробування: CLARITY 1 і 2 (466 учасників, щоденне введення протягом 42 днів) та CLARITY 3 (217 учасників, оцінка безпеки протягом 6 місяців) CLARITY 1 та CLARITY 2 оцінили безпеку та ефективність VIZZ у 466 пацієнтів, які отримували одну дозу щодня протягом 42 днів. CLARITY 3 оцінила довгострокову безпеку у 217 пацієнтів, які отримували VIZZ щодня протягом шести місяців. В цілому було зафіксовано понад 30 000 днів лікування. Варто зазначити, що науково-клінічні дані щодо VIZZ (ацеклідин) в PubMed наразі відсутні🫠 Поки що у PubMed не знайдено інших незалежних статей (крім систематичного огляду), у якому зазначається, що aceclidine — селективний холіноміметик, який майже не стимулює акомодацію, що зменшує ризик міопічного зсуву, зміщення кришталика або тракцій сітківки. Фаза II-дослідження INSIGHT (LNZ100 та LNZ101) показали ≥ 3-рядкове покращення гостроти ближнього зору без втрати ≥ 1 рядка на далекій дистанції. Часті побічні ефекти (20 % подразнення, 13 % затемнене бачення, 11,5 % головний біль), без серйозних АЕ протягом 42-денної фази. Інших клінічних даних PubMed не містить, хоча є численні публікації у професійних медичних виданнях(журналах), новинних ресурсах та матеріалах конференцій🤫 Що є ключовим? VIZZ, на відміну від попередніх крапель, має перевагу більш локального, селективного механізму з меншими системними побічними ефектами: (подразнення в місці інстиляції (≈ 20 %); розмитий зір на далеку відстань (≈ 16 %); головний біль (≈ 13 %); кон’юнктивальна гіперемія (почервоніння очей) ≈ 8 %). Але це ніяк не є чимось новим, унікальним, як описують це у СМІ. Всі ми знаємо, що «вилікувати пресбіопію», як про це пишуть у науково-популярних журналах, поки що неможливо😑

Про нашумівші краплі «від пресбіопії» VIZZ ( ЩО ДІЙСНО ВІДОМО)🤔 Історію з краплями на основі пілокарпіну ( Vuity, США; PresVu, Індія) всі памʼятаємо🤓 Що ж, виробники заявляють, що краплі Vizz зовсім не відносяться до цієї «дружньої» компанії. Якщо говорити за фарм.динаміку та фарм.кінетику VIZZ, а саме діючої речовини aceclidine, — це селективний холіноміметик, який діє шляхом скорочення циліарного мʼязу, створюючи “pinhole-ефект” (діаметр зіниці менше 2 мм), що збільшує глибину фокусу та дозволяє краще бачити поблизу і майже не стимулює акомодацію, що зменшує ризик міопічного зсуву, зміщення кришталика або тракцій сітківки.

Препарат створений компанією Gilead і належить до класу капсидних інгібіторів - він блокує проникнення вірусу до клітин організму. «Yeztugo» пройшов клінічні дослідження, отримав Breakthrough Therapy Designation і пріоритетний розгляд FDA. Однак його реальна доступність поки обмежена факторами вартості, страхового покриття та відсутністю глобальної реєстрації. Вартість у США: приблизно $14 109 за одну дозу або $28 218 за рік, що вимагає страхового покриття або програм підтримки — безкоштовний доступ не гарантований. Для глобального використання потрібні окремі реєстрації і масштабування — Gilead уклала угоди з шістьма виробниками генериків для 120 країн, але це ще не означає миттєвого поширення в усіх країнах. Колись я думала, що побачу такі відкриття, повʼязані з ВІЛ точно після 50-ти років. Але як бачимо, наука має швидші обороти, ніж мої очікування)) Це може стати переломним моментом у боротьбі з вірусом, яким щороку заражаються 1,3 млн осіб.