Про Зброю

Ну а тепер - до новин високоточної стрільби. Точніше, новинок. Дивіться, це ж просто геніально. Ми звикли, що трипод фіксує гвинтівку в одній точці - десь за цівку. Приклад зазвичай підтримує стрілець. Це впливає на результат стрільби. А от такі собі 1760 Accuracy зробили так, щоб гвинтівка фіксувалася на триподі одразу у двох точках! І завдяки цьому - була ідеально стабільною при пострілі. Ідея - просто шик. Правда, вони пропонують досить складний механічний пристрій, що кріпиться на дві ноги трипода із трьох. На третій нозі - невеличкий мішечок для підлаштування висоти. Але я маю підозру, що мене особисто влаштує і шось типу банальної товстої мотузки. Або якоїсь імпровізованої перекладини, прив'язаної до передніх ніг, на яку я покладу гвинтівку... Карочє, треба експериментувати! Аж руки зачесалися спробувати) Про Зброю t.me/prozbroyu На каву та натхнення https://send.monobank.ua/jar/AJVszX7oRJ

ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ ПРИ СТРІЛЬБІ (6/6) Шкідливі звички (рефлекси) при пострілі часто непомітні самому стрільцю. Але їх добре видно збоку, особливо при холостих спусках. Якщо у вас на тренуванні немає напарника, просто зніміть власну стрільбу на відео, і подивіться, що відбувається при промахах. З мого досвіду, шкідливих для влучної стрільби звичок може бути кілька: 1) Очікування віддачі: поштовх зброї тілом при натисканні на спуск; 2) Намагання "підловити" прицільні на цілі; 3) Рвучке смикання пальцем спускового гачка. Взагалі, постріл - це неприємне явище для людського організму. Особливо незахищеного. Гучний удар по вухах, різкий поштовх віддачі... Усе це дуже швидко починає викликати зворотню реакцію тіла. Формується специфічний умовний рефлекс. І потім, коли цей рефлекс напрацюється і закріпиться остаточно, то щоразу, коли ваш палець натискатиме на спуск, ваше тіло буде реагувати на постріл. Але найгірше - тіло буде робити це завчасно. Ще ДО ТОГО, як сам постріл відбувся. І тим самим збивати прицілювання зброї з цілі. Очікування удару звуку пострілу по вухах змушує тіло стрільця зіщулитись і заплющити очі - бодай і на коротку мить. Очікування поштовху віддачі змушує тіло стрільця штовхнути приклад зброї плечем уперед - на випередження поштовху віддачі. Особливо це помітно на рушницях та пістолетах - випадковий холостий спуск виявляє дуже сильний поштовх зброї руками, або плечем. Ще одна шкідлива звичка - намагання "підловити" прицільні, що коливаються в районі цілі. Бажання виконати постріл, коли прицільні проходять близько до центру цілі, змушує стрільця різко сіпнути за спусковий гачок. При цьому зброя зміщується в непередбачуваний бік. Усе це неминуче призводить до збільшення промахів... Якщо ви стріляєте лише бойовими патронами - ви можете цього всього навіть не помічати. Але ці проблеми одразу ж проявляються при несподіваних холостих спусках. Виявити у себе шкідливі рефлекси і працювати над їх уникненням можна, використовуючи інертні патрони, споряджені у магазин проміж бойових у рандомному порядку. Саме для цього вони і існують; щиро раджу мати їх хоч кілька штук для кожного виду зброї, із яким працюєте. І регулярно використовувати. Ще одна техніка: намагайтесь привчити себе "фотографувати" очима положення прицільних відносно цілі у момент, коли відбувся сам постріл. Якщо трошки попрактикуватись, ця навичка дозволить вам одразу ж після пострілу напевно знати, влучили ви чи ні - навіть не чекаючи з поля звуку влучання у гонг. Також іноді стрільці, які мають проблеми з влучанням з сильного плеча, раптом починають дуже влучно стріляти зі слабкого. Це не тому, що вони шульги. Це тому, що для зброї у слабкому плечі і стрільби лівою рукою їх тіло ще не напрацювало шкідливих рефлексів реакції на постріл. Якщо не зручно міняти плече, щоб перевірити це - замініть принаймні палець, яким тиснете на спуск. Спробуйте постріляти середнім пальцем. Порівняйте результати. От тільки... якщо нічого не змінити у власній стрільбі, то дуже скоро такі самі шкідливі рефлекси напрацюються і для слабкого плеча, і для середнього пальця. І влучань знову стане менше. Що ж робити? Моя основна порада проста: при тренувальній стрільбі МАКСИМАЛЬНО ЩІЛЬНО ЗАТИКАЙТЕ ВУХА! Тіло найбільше реагує саме на гучний звук пострілу. І чим щільніше будуть заткнуті вуха стрільця, тим меншою буде рефлекторна реакція його тіла. Спробуйте для початку прості будівельні або спортивні беруші. Тоді спробуйте і беруші, і захисні навушники одночасно. Постарайтесь усунути з вух звук пострілу вашої зброї майже повністю. І ваша стрільба одразу ж покращиться. При цьому також бажано максимально полегшити віддачу зброї: ефективним дульником чи глушником, точним налаштуванням газблоку (на АР-системах), м'яким потиличником, або хоча б просто щільним одягом чи снарягою. Стріляти влучно одразу ж стане простіше. Як з мілкашки. А легкість, із якою ви влучатимете, провокуватиме вас стріляти чимраз швидше. Якщо ви помітили, що шкідливі рефлекторні рухи у вас вже напрацьовано - виконуйте холості спуски разом із гарячими. Хоча б 2-3, а то і 4-5 старанних, якісних холостих спусків - із повним контролем положення прицільних на цілі в момент зриву шептала. І після цього - 1 бойовий постріл. Потім знову повторюємо. І так доведеться працювати досить довго. Допоки не закріпляться нові, корисні звички - замість старих, шкідливих. Якщо вам це вдасться, ви одразу ж станете значно кращим стрільцем. Ну, якщо захочете) Пам'ятайте: ВЛУЧНИЙ ПОСТРІЛ = РІВНА мушка + ПЛАВНИЙ спуск. Це, власне, все. Дякую за увагу, сподіваюсь, був корисним. Про Зброю t.me/prozbroyu Підтримати блог https://send.monobank.ua/jar/AJVszX7oRJ

ЧОМУ НОВАЧКИ ВЛУЧАЮТЬ? (5/6) Якщо ви хоч раз працювали з людьми, що стріляють уперше, то могли зауважити досить дивну штуку. Більшість із них спершу очікувано стріляє не супер - себто, допускає промахи. Далі, залежно від бажання та практики, більшість із них свої навички покращать - хто швидше, хто повільніше. Але ця історія якраз досить типова. Але є і такі початківці, які одразу ж починають стріляти влучніше, аніж більш досвідчені стрільці! При цьому вони можуть робити це дуже повільно, можуть не володіти матчастиною зброї, не виконувати із нею елементарні маніпуляції, і навіть не знати, що на ній як правильно називається - але вони все одно беруть зброю до рук, і - о, крва! - одразу ж ВЛУЧАЮТЬ!!! Особливо цікаво за цим спостерігати, коли таку стрільбу демонструють дівчата. Які раптом починають стріляти влучніше за хлопця, власника зброї, із яким вони вперше приїхали на стрільбище))) Хто хоч раз бачив таку картину, то, напевно, вже не забуде. І, можливо, як і я, замислиться на цим: а чому ж так відбувається? Чому ж? Іноді це списують на "природжений хист до стрільби", хоча як на мене, це не зовсім так. Але нехай би і хист - у чому ж він полягає? Що саме такий новачок робить краще за інших - тих, кому влучати виявляється досить складно??? Відповідь тут проста, хоч і не зовсім очевидна. Вона складається із двох частин: 1) Влучний початківець дуже старанно виконує доведені до нього основні правила влучної стрільби: добре утримує зброю, ретельно цілиться, акуратно відпрацьовує спуск; 2) Влучний початківець ще не встиг напрацювати ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ - паразитні рефлекси, котрі рано чи пізно з'являються у досвідчених стрільців, і котрі дуже заважають їм влучно стріляти. Оця друга причина має цікавий наслідок. Наслідком буде те, що якщо такий влучний початківець почне регулярно тренуватись, то дуже скоро йому стане важче влучати так само легко і невимушено, як це було на його першій стрільбі. І потому йому також доведеться витратити чимало часу та ресурсів, щоб вийти на потрібний рівень. Це тому, що у нього також дуже швидко з'являться шкідливі стрілецькі звички. А про те, що воно таке, і як із ними боротись - вже скоро, у фінальному дописі. [далі буде] Про Зброю t.me/prozbroyu На каву та натхнення https://send.monobank.ua/jar/AJVszX7oRJ

Шановні друзі по зброї! Не робіть так ⬆️, будь ласка - якими б не були до того причини. Дякую за увагу. Про Зброю t.me/prozbroyu

❗️Чоловік зі зброєю у руках ходить по залізничному вокзалу Львова Інсайдер ЗСУ

ЯК ЦІЛИТИСЬ (4/6) Отже, ми перевірили справність зброї, і переконались, що стрілець зайняв стабільне положення. Але з влучаннями усе одно проблеми. Що робити із цим? Треба перевіряти вірність прицілювання. Для цього у мене ідуть в хід наведені фото прицільних засобів, і докладні пояснення, як саме треба цілитись. З досвіду скажу: більшість новачків дуже недооцінюють те, наскільки ретельно треба вирівнювати мушку відносно цілика! Часто стрільці роблять це досить приблизно, і щоразу інакше. Звісно, що і шанси на влучання від цього зменшуються. Часто справа тут ще й у самих механічних прицільних на автоматах: коротка прицільна лінія (відстань між мушкою та ціликом) не сприяє точності. Та і мушка на військовій зброї досить груба і велика. До того ж у механічних прицільних як АК, так і AR, наявний помітний механічний люфт. Це не сприяє стабільній влучності. Із практичних порад: на стареньких АК прицільні часто блищать на сонці. І якщо сонце світить на них збоку, то й прицілювання стає невірним. Постарайтесь стріляти з тіні. Іноді мені доводиться прямо на рубежі створювати тінь, що накриває мушку та цілик для стрільця - і його результат одразу ж покращується, починає влучати. Також допомагає закоптити мушку, або підфарбувати її чорним матовим маркером або фарбою. Перед стрільбою з АК завжди варто перевіряти, яка установка прицільної планки у стрільця, і уточнити, куди саме він планує цілитись (із "П" - під зріз, із "1" та "2" - по місцю). Новачки частенько не розуміють, як користуватись прицільною планкою, і виставляють її хомутик неправильно, приміром, на "5" або "6" замість "3". Влучати так не вийде, це ж зрозуміло. З мого досвіду, саме АК чомусь дуже часто потребують приведення до нормального бою. Але зовсім не обов'язково для цього марудитись із повною процедурою із "Настанови". Можна працювати і за спрощеною, приблизною методикою. Для цього зручно мати на рубежі 20-25 м паперову мішень для швидкої пристрілки; також я завжди маю при собі мушковод. Якщо інструктор не влучає у гонги навіть з упору, то він ставить приціл "3" і стріляє по паперу 2-3 постріли. На 25 м результати буде видно очима, ходити до мішені не обов'язково. Стрельнули, підкрутили мушку, перевірили по дальньому гонгу - задача на 5 хв максимум, зазвичай менше. На UAR-15 можливо покращити точність прицілювання, якщо розсунути приклад на максимальну довжину, щоб око стрільця було подалі від цілика. І, ясна річ, варто використовувати маленький діоптр. В ідеалі, звісно, варто замінити механічні прицільні хоча б на коліматор, але... Також для тих, хто перейшов з АК, необхідно нагадувати, що мушку тут треба піднімати до середини віконця, а цілитись треба у середину цілі, а не "під зріз". З мого досвіду, UAR-15 тримають пристрілку краще, ніж АК, і взагалі більшість стрільців інтуїтивно стріляє із них влучніше. Що радує. Щоб стрілок швидко вчився на власних помилках, він має одразу ж добре розуміти результат кожного свого пострілу. Тому, на мою думку, доцільніше використовувати сталеві гонги, а не паперові чи картонні мішені. Тоді з'являється зворотній зв'язок, і відбувається виправлення помилок. З папером же це можливо лише на коротких дистанціях, де отвори від куль видно з місця стрільби. Ну і сама мішень перед стрільбою має бути чистою, безумовно. Кілька слів про коліматори у війську. Дуже часто їх монтаж та кріплення на зброю будуть слабким місцем. Не забувайте про фіксатор різьби. Також я радив би утриматись від дешевих коліматорів, особливо із змінною прицільною маркою - це страйкбольні девайси. Для коліматорного прицілу найкраща дистанція пристрілки - 40-50 м. І її треба регулярно перевіряти. Фінальна підказка: якщо стрілок із коліматором хоче влучити у маленьку або віддалену ціль, нехай поставить прицільну марку на мінімальну яскравість. Так вона буде менше перекривати мішень. Але і при вірному прицілюванні усе ще залишається фінальний, досить істотний фактор промахів, пов'язаний із психофізіологією тіла. Про це - у наступному дописі. [далі буде] Про Зброю t.me/prozbroyu На каву та натхнення https://send.monobank.ua/jar/AJVszX7oRJ

ЯК ЗНАЙТИ ПРОБЛЕМУ (3/6) Із вищеперелічених причин промахів найскладніше буде діагностувати помилки прицілювання. Тому що збоку їх не видно, якщо не застосовувати спеціальні прилади (ортоскопи). Ви ж не бачите, як саме людина вирівняла мушку та цілик, і куди саме вона їх навела. Тому залишається лише докладно пояснити, як стрілок має утримувати прицільні на цілі. А перед тим - треба постаратись мінімізувати решту можливих причин. Перш за все, треба виключити технічні проблеми зброї. Якщо стрілок не може влучити, інструктор просто бере зброю і сам стріляє із неї кілька разів. Якщо інструктор влучає, а стрілок ні - очевидно, проблема тут не в зброї. Якщо ж не влучає і сам інструктор - а таке теж буває - швидше за все, ця зброя не приведена до нормального бою, і потребує виконання пристрілки. Або ж технічно несправна. Про це буде окрема розмова. Якщо зі зброєю усе гаразд, ймовірно, положення стрільця та його утримання зброї недостатньо стабільні. Дуже часто це видно збоку: стрілок тримає зброю, цілиться, готує постріл, а ствол у цей час помітно "гуляє"... Щоб виправити недоліки в утриманні та стабілізації зброї, я зазвичай пропоную стрільцю використати передній упор. Упором може бути що завгодно, що дозволить зменшити коливання руки, яка тримає зброю за цівку. Найчастіше мені зручно поставити трипод з мішком. Але це не догма. Упором може бути стовп, дерево, стінка, мішки з ґрунтом, барикада, покришка, бочка - одним словом, майже що завгодно, що знайдеться під рукою! Інша справа, що техніка використання різних упорів також трошки різна; але принцип тут один: треба зробити підставку під руку, щоб зброю менше хитало, поки цілишся. Якщо немає упору - доведеться змінювати положення для стрільби. Не влучаєш стоячи - сядь у коліно, щоб під рукою, яка тримає цівку, з'явилась підставка - власна нога. Незручно сидіти в коліні? Лягай. Якщо дозволяє рослинність, стрільба лежачи може бути найбільш стабільною, особливо з мішка чи рюкзака. На жаль, військовим стрільбу лежачи дуже сильно ускладнює штатна снаряга - бронік та шолом. Штатні вироби не найзручніші, і заважають дійсно зручно влягтись. Особливо страждають ті, хто розміщує на передній плиті подвійні підсумки із магазинами. А штатний шолом ще й частенько падає на очі, немов рицарське забрало) У таких випадках, звісно, необхідно переприпасовувати спорядження. Але іноді, щоб уже хоч якось відстрілятись і таки зрозуміти, де проблема - саме знятий шолом і виступає імпровізованим переднім упором для стрільби лежачи. Також іноді стрільці не наважуються опирати зброю магазином на ґрунт, а дарма - зазвичай це покращує стабільність. Інша справа, що висота зброї над ґрунтом при цьому може стати не найкомфортнішою, але шо поробиш. Імпровізуй, адаптуйся... Отже, якщо ми переконались, що зброя технічно придатна до влучної стрільби, і якщо стрілець вже спробував більш стабільне положення, але із влучаннями усе одно є проблеми - залишаються лиш дві можливі причини. Про них, та про їх усунення, і піде в нас мова надалі. [далі буде] Про Зброю t.me/prozbroyu На каву та натхнення https://send.monobank.ua/jar/AJVszX7oRJ

ПРАВИЛА ВЛУЧНОЇ СТРІЛЬБИ (2/6) Трошки нудятини) Правила влучної стрільби відомі стрільцям із давніх давен. Їх вчать на вогневій підготовці у війську, їх регулярно повторюють тренери, про них часто згадують у навчальних відео. Формулювання їх іноді відрізняються, але не в них суть. Проблема, як завжди, у розумінні та виконанні цих правил на практиці... Я формулюю правила влучного пострілу наступним чином: 1. Зброя має бути справною і ретельно пристріляною (приведеною до нормального бою); 2. Положення зброї та її утримання на цілі повинні бути максимально стабільними; 3. Необхідно правильно прицілитись - обрати вірну установку прицілу, вірну точку прицілювання, вирівняти мушку та цілик (або марку на цілі) і утримувати їх у такому положенні; 4. Притримати дихання - краще на видиху, і не більше, ніж на 5-8 сек; 5. Якісно виконати спуск - не сіпнувши за гачок і не штовхнувши зброю. Іноді ще кажуть про супроводження пострілу та контроль віддачі. Це гарне діло, але на результат пострілу, який вже відбувся, це не впливає. Лише на якість виконання наступних пострілів. Коли треба максимально скоротити ці правила до найважливіших пунктів, то їх лаконічне формулювання буде десь таким: ВЛУЧНИЙ ПОСТРІЛ = Рівна Мушка + Плавний Спуск Власне, ото й усе. Ніяких особливих загадок та таємних знань у влучній стрільбі немає. Якщо ви утримаєте зведені прицільні на цілі, і відпрацюєте спуск без ривків та поштовхів - ви влучите (мова зараз про стрільбу по цілям реалістичного розміру на дистанціях прямого пострілу). Якщо ж втримати прицільні у межах цілі вам важко - руки тремтять, а палець при цьому смикає гачок - шанси влучити значно знижуються. Відповідно, перелічу основні причини промахів, які я зазвичай бачу на стрільбі: 1) Стрілок неправильно прицілився (не вирівняв мушку з ціликом, або невірно вибрав приціл та/або точку прицілювання); 2) Стрілок не втримав прицільні на цілі (положення та утримання зброї були недостатньо стабільні); 3) Стрілок зірвав зброю з цілі, виконуючи спуск (смикнув або штовхнув зброю); 4) Технічні проблеми зброї. Якщо людина не влучає, або ж не завжди влучає - значить, їй щось заважає стріляти влучно. Треба лише зрозуміти, що саме, а тоді усунути цю причину. Давайте подумаємо, як це зробити. [далі буде] Про Зброю t.me/prozbroyu На розвиток блогу https://send.monobank.ua/jar/AJVszX7oRJ

ЧОМУ МИ ПРОМАХУЄМОСЯ (1/6) Останнім часом публікую тут здебільшого збройові приколи і лулзи. Але іноді хочеться приносити і реальну користь. Тому більше по суті. Про промахи. Промахи бувають у всіх стрільців. Без виключень. Навіть найкращих. При цьому у кожного промаху є конкретна причина, або комплекс причин. Від того, чи прагнете ви зрозуміти і усунути причини промаху, чи просто забиваєте на це болт і ще раз давите на гачок, і буде залежати ваш розвиток як влучного стрільця. Я особисто вже бачив та вивчив усі ці причини. ну, або майже всі. Я також оволодів методами, котрими можна і виявити ці причини, і зменшити їх вплив на результати вашої стрільби. Ці знання не роблять мене якимось видатним стрільцем, на жаль. Бо одних лише знань та розуміння тут мало, необхідна також наполеглива і постійна робота над собою - чого мені бракує. Але це дозволяє мені бути не найгіршим інструктором по стрільбі. В усякому разі - за відгуками тих, із ким я працював. А за останні роки я мав можливість працювати із досить великою кількістю стрільців з карабіну (та рушниці). Причому стрільців різного рівня - від абсолютних початківців, до більш досвідчених, і до досить вправних та здібних. Мова йде вже не про десятки людей, а про сотні, і навіть тисячі. Із кожним із них я особисто стояв поруч на рубежі: вказував йому мішень, повідомляв результат його пострілу, слідкував за його діями, і, коли міг, пояснював, у чому полягала його помилка, яка призвела до промаху. Хтось прислухався і намагався виправитись на місці. Хтось - ні. Люди всі різні, і далеко не всі сприймають поради, навіть від інструктора, особливо коли не вважають їх для себе потрібними. Не наполягаю. Я взагалі майже ніколи не наполягаю. Тому що sapienti sat. Лише зауважу: основна відмінність топ-стрільців від не надто вправних полягає у бажанні постійно покращувати власні результати, та постійному пошуку можливостей до того. У ретельній і наполегливій роботі по збільшенню відсотка власних влучань. Подальші кілька дописів у блозі "Про Зброю" будуть призначені виключно для тих, хто хоче покращувати власний стрілецький рівень. А також навчитись бачити власні помилки, і виправляти їх на тренуваннях. Можливо, для когось це буде занудно і душно. Але, сподіваюся, будуть і ті, для кого буде корисним. Мова піде про стрільбу із самозарядного карабіну (автоматичної гвинтівки), адже це нині найбільш масова і затребувана зброя. Поїхали) [далі буде] Про Зброю t.me/prozbroyu На розвиток блогу https://send.monobank.ua/jar/AJVszX7oRJ

Ух ти, а отут покрили рекорд попереднього калаша!!! І найдивовижніше, що це виявились тайці, із FN Minimi. Правда, живлення у нього було магазинне, тому організувати подвійну подачу було нескладно. А далі вже, як то кажуть, справа техніки... І результат отримали, не побоюсь цього слова, видатний! Порахуєте кількість?) Це вже реально заслуговує на звання почесного рукодупа, на мій погляд)) Про Зброю t.me/prozbroyu

Калаш в руках у сильного і наполегливого воїна - то реально страшна зброя, я вам доповідаю))) Про Зброю t.me/prozbroyu

Нє, ну це вже чистий МедМакс... Кацапська МВГ відбивається від дрона над трасою. Цікаво, який у них відсоток collateral damage (побічних втрат) вважається прийнятним? Бо мені здається, він там з кулеметів півдороги обсипав, а в дрон так і не влучив... Про Зброю t.me/prozbroyu

Красивого вам у стрічку. Зі звуком. От вміли ж раніше робити... просто кайф! А ну, хто впізнає модель? Про Зброю t.me/prozbroyu

Приємного перегляду. Досить наочно видно, як працює спеціальне автомобільне скло. І ще видно відсутність акторської майстерності в обох ведучих 🤓 Вижити під обстрілом. Скло яке рятує. https://youtu.be/YCWt5_JeDQg