Релігієзнавчий хробак

#рецензія "У висновках монографії зазначається, що у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Православна російська церква повністю залежала від російського самодержавства, слугувала інструментом політики русифікації і активно протидіяла появі в середовищі духовенства опозиційних рухів та спроб відродження традицій українського православ’я й українізації православної церкви. Однак у вказаний період об’єктивно склалися умови, коли в середовищі православного духовенства, учнівської молоді духовних навчальних закладів зростали національно свідомі діячі, які виступили за переклади українською мовою Св. Письма, українізацію духовної освіти і церковного життя, відродження традицій українського православ’я. Головним підсумком діяльності церковно-реформаторського руху стала підготовка кадрів з числа патріотично налаштованого українського духовенства, які взяли на себе місію створення УАПЦ під час Української революції 1917–1921 рр.", – пишуть у рецензії Микола Гуйванюк та Олександр Руснак.

Сховища сили. 2026. № 12. Липень. 27 с. «Сховища Сили» — це журнал про історію релігій, філософію, етнографію, містику, духовні традиції та маловідомі сторінки світової культури. Ми прагнемо не лише знайомити читачів із цікавими фактами, а й допомагати знаходити глибші сенси, відкривати взаємозв'язки між культурами та по-новому дивитися на спадщину людства. Цей номер поєднує інтерв’ю та культурологічні нариси про традиції різних народів. Читач знайомиться з трипільськими образами та сакральним соломоплетінням, які відкривають глибинний зв’язок із українською спадщиною. Філософські роздуми про технології аналізують їхній вплив на пам’ять і свідомість. Окремі матеріали розповідають про японське свято Танабата, посвяту масайських воїнів, силу музики та порівняння образів Гекати й Калі. Завершує номер історія тайського «Мавпячого бенкету», що демонструє яскравість локальних ритуалів.

Миколай Сербський. Війна та Біблія. Київ: УПЦ, 2024. 102 с. Жоден людський розум не в змозі пояснити усю сукупність того зла та горя, яку приносить людині війна. Проте для того, щоб зрозуміти походження і явище, яке ми називаємо «війною», ми повинні звернутися до Святого Письма, яке пояснює і висвітлює цей феномен з релігійної точки зору. Усі війни від початку існування людства — за своєю сутністю є біблійними війнами, тобто усі вони залежать від живої, активної і всемогутньої волі Господа Бога. Війна може розпочатися через гріховність однієї або двох воюючих сторін. Усі війни відбуваються за біблійним законом причинності і закінчуються так, як визначить воля Господа Бога. Господь дарує перемогу тому народу, хто вірить Йому і виконує Божі заповіді. Радимо в час війни усім людям прочитати цю працю святителя Миколая Сербського, щоб зрозуміти причини виникнення війни та здобути перемогу над агресором, заручившись Божим благословенням та допомогою. #R_W

Мовна У. Бджільництво: український обрядовий контекст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 552 c. ISBN 978-966-02-8534-7   У монографії комплексно досліджується традиційне бджільництво українців як духовно-світоглядна система. Розкривається національна специфіка традиційних уявлень, вірувань, звичаїв та обрядів бджолярів, подається візія бджільництва як важливого явища української обрядової культури, визначається його місце у загальній системі української обрядовості, з’ясовується притаманне йому універсальне загальнокультурне значення. Піднімаються проблеми з’ясування місця бджоли в народній традиції, символічної значущості традиційного образу пасічника, ритуальної знаковості меду та воску як основних продуктів бджільництва, семантики та функціональної спрямованості календарних та оказіональних пасічницьких обрядів.

Галайчук В. Українська міфологія. Харків: КСД, 2016. 288 с. ISBN 978-617-1210-55-4   На сторінках цієї книжки постають легенди про потерчат і мавок, чортів і русалок, вовкулаків і чугайстрів, упирів та відьом, домовиків і лісовиків — демонологічних істот світу наших пращурів. Українці населяли дивними істотами хату і хлів, подвір’я, поле і ліс. У такий спосіб наші предки складали уявлення про Всесвіт і визначали місце людини в ньому. Ви поринете в багатий і цікавий, повний переказів і легенд світ української міфології! І раптом може здатися, що то не старі половиці скриплять, а тихо крадеться домовик, серед темних водоростей блисне зелене пасмо русалчиного волосся, а з темного лісу долине моторошне виття вовкулаки… Джерельну основу видання здебільшого склали етнографічні матеріали автора з Полісся, Волині, Бойківщини, Гуцульщини та Покуття <...>, а також уже опубліковані матеріали Павла Чубинського, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, Людмили Виноградової та інших.

Вавжонек М. Політика пам'яті та спадщина митрополита Андрея Шептицького / пер. П. Хаботнякова. Львів: Свічадо, 2026. 216 с. ISBN 978-617-8643-49-2   Книга складається з п'яти розділів. У першому представлено основні теоретичні засади дослідження, обґрунтовано вибір постаті Митрополита Шептицького та надано опис української політики пам'яті. У другому розділі висвітлюються питання, пов'язані з пам'яттю про Андрея Шептицького, які постали перед творцями української історичної культури напередодні розпаду СРСР і після проголошення незалежності України. У третьому розділі аналізується зв'язок між певними аспектами спадщини Шептицького та європеїзацією української історичної культури після Революції Гідності.  У четвертому розділі описуються взаємозалежності між польською та українською історичною культурою у контексті повернення пам'яті про Шептицького. У заключному розділі зроблено спробу реконструювати окремі аспекти діяльності Митрополита Андрея.

#рецензія "Важливою складовою І розділу є пояснення термінології та методів дослідження. Зокрема, автор диференціює поняття «церковне мистецтво», «релігійне мистецтво», сакральне мистецтво». <...> Однак не цілком можна погодитися із певними положеннями автора щодо обраної методології. Зокрема, із визначенням методології дослідження як «історіософської» (р. 1.1), очевидно, маючи на увазі релігійно-філософські уявлення про історичний процес, які не можуть бути логічно концептуалізовані, автор входить у суперечність із матеріалом, в якому досліджується середовище замовників цього мистецтва. Загалом у наступних 4-х розділах монографії значною мірою використані методи контекстуальної та соціальної історії мистецтва, поряд з традиційним художньо-стилістичним аналізом окремих пам’яток. Таким чином, М. Приймич послідовно розвиває заявлену тезу про зв’язок конфесійно-ідеологічних та мистецьких завдань для творів релігійного малярства Закарпаття...", - пише у рецензії Мар’яна Левицька.

#рецензія "Правдоподібно, що «цивілізаційний код руського миру», звісно, у більш витонченій формі, позначився на особі й самого архимандрита Кирила. Йдеться про вживання терміна «руський» як переклад слова «русский». Це приклад типової ідеологічної конструкції радянської доби, коли російську назву «Русская Православная Церковь» українською перекладали як «Руська Православна Церква», чим російському православ’ю надавали імперський статус абсолютного спадкоємця Київського християнства й культури Русі. Для сформованого в духовній традиції Московського патріархату архимандрита Кирила, мабуть, є звичним перекладати «русский» як «руський», і, відповідно у нього є: «Руська Православна Армія» (с. 28, 123, 124); «руська весна» (с. 27) <...>, «руський мир» (с. 44, 46, 123). Можливо, це помилка не самого автора, а мовних редакторів, але вона демонструє українську недугу патерналізму у ставленні до Російської Православної Церкви як хоронительки духовної культури Русі й чистоти православної віри...", – пише Олег Гірник.

Друзі, а пам'ятаєте, в нас виходила така книжечка? Цієї осені ми хочемо зробити алхімію однією з ключових тем, і це будуть не лише книги. Але книги залишаються головним продуктом Видавництва РХ, тож ми подивилися на склад і зрозуміли, що "Алхімія Григорія Сковороди" вийшла з обігу настільки давно, що навіть не встигла потрапити на сайт, адже він був пізніше запущений. Між тим, ця книжечка Костянтина та Михайла Родигіна свого часу вельми нашуміла, і ми все ще сподіваємося виплекати з неї серію, присвячену українській алхімії. Тут розглянуті практично всі згадки алхімічної проблематики в творах Класика, а крім того надається розлога інформація про алхімічні ідеї того часу. Видання вийшло дійсно розкішне, і прийшов час його перевидати. А ви б хотіли придбати таку книжечку? Від кількості передзамовлень буде залежати наклад, а від накладу - ціна. Тож якщо попередньо цікавить примірник - поставте крижика в коментарях, щоб ніхто не залишився без Алхімії Сковороди 🖤

Кемпбелл Дж. Богині: таємниця жіночої божественності. Львів: Terra Incognita, 2025. 320 с. ISBN 978-617-7646-42-5   Книга «Богині. Таємниця жіночої божественності» відомого міфолога Джозефа Кемпбелла – це захоплива подорож у світ міфів і культури, де кожен образ жіночої божественності розкриває древні уявлення не лише про жінок, а й про саму природу людства. Кемпбелл пропонує нам поглянути на образи богинь через призму міфів з усіх куточків світу – від стародавніх неолітичних поселень до Ренесансу. І що найцікавіше – всі ці різні історії і релігії по суті зводяться до одного і того ж образу – Великої Богині, яка уособлює жіноче начало та суть світобудови. Ця книга – своєрідна відповідь на його знамениту працю «Тисячоликий герой», де Кемпбелл досліджує архетипи героїв-чоловіків. Натомість у «Богинях» вся увага присвячена жіночим постатям, тому, як через них можна зрозуміти людську природу і природу Всесвіту. .

🔥 Росія веде цілеспрямовану політику знищення українського книговидання У 2026 році зафіксовано різке зростання масштабу цілеспрямованих ударів по поліграфічних підприємствах, складах видавництв і логістичних центрах, де зберігалася книжкова продукція. 2 липня, Київ — центральний склад логістичного партнера BookChef (Denka Logistics). Знищено близько 800 тис. книг видавництва. Постраждалих серед співробітників немає. 19 липня, Київ: — Склад видавництва «Книголав» — близько 250 тис. книг. — Друкарня групи «Конві» (одна з трьох найбільших) — знищено/пошкоджено близько 250–260 тис. підручників + близько 350 тис. заготовок/напівфабрикатів; серйозно постраждало обладнання. Збитки оцінювалися в мільйони доларів. — Пошкоджено офіси/склади інших видавництв (MISON, «Арк.Юей» та ін.). За підсумками липня українські джерела підсумували втрати понад 1,5 млн примірників книг. 1 серпня, Харків — склад видавничої корпорації RNK-Ranok / розподільчий центр мережі «КнигоЛенд». Удари дронами (за заявами — прицільні, в одну точку). Попередньо знищено близько 8 млн примірників (одна з оцінок — до ~10 млн), у тому числі близько 600 тис. шкільних підручників, які мали піти до шкіл. Збитки оцінювалися приблизно в 1 млрд грн. На складі зберігалася продукція «Ранок» і пов’язаних видавництв («Фабула», «Жорж» та ін.). 5 серпня, Київ — резервний склад BookChef (той самий логістичний партнер). Знищено ще понад 100 тис. книг (залишки та свіжі тиражі). @paliturka / Підтримати

Купуйте українські книжки, щоб хоч якось підтримати вітчизняні видавництва

Вернер В., Ващенко В. Апостольська християнська традиція в Україні: скіфи. Історія Християнства в Україні. Том 1. Акцент, 2026. 224 с. ISBN 978-966-921-372-3   Монографія присвячена дослідженню образів Скіфії та скіфів у контексті християнської традиції України, від античної географії та філософії до раннього християнства. Особлива увага приділяється тому, як у Святому Письмі, зокрема у Посланнях апостола Павла, та в ранньоцерковній історіографії формувалися і трансформувалися уявлення про «найсправедливіших» скіфів, які стали важливим етичним і символічним орієнтиром для ранніх християнських громад, сакральними уявленнями про скіфський простір, поховальними обрядами та формуванням церковної структури. Дослідження поєднує методи історії релігії, текстуальної екзегези та порівняльного аналізу, пропонуючи новий погляд на те, як античні уявлення про Скіфію інтегрувалися у християнську традицію та впливали на формування культурної і релігійної ідентичності на українських теренах.

Бахаї: сприяння розвитку глобальної цивілізації, що з’являється / Національні Духовні Збори Бахаї України. Київ, 2019. 98 с. ISBN 978-966-7819-26-2   Видання надає стислий опис незвичайного життя і бачення Бахаулли та того, який вплив вони мали на серця й уми багатьох людей. Робиться огляд учення й історії Віри Бахаї, а також зусиль громади бахаї у розбудові суспільства. Видання піднімає цілу низку тем, серед яких: єдність людства, мир у світі, гармонія науки і релігії, починання бахаї у сфері соціально-економічного розвитку та адміністративна система Віри Бахаї. Одна з найгостріших тем – це роль релігії у сучасному світі. “Сьогодні релігія не може бути такою самою, якою вона була у попередні епохи. Бахаї вірять, що велику частину того, що в сучасному світі вважається релігією, потрібно переглянути у світлі фундаментальних істин, які були встановлені Бахауллою: єдність Бога, єдність релігії та єдність людського роду”.

Псевдо-Аполлодор. Мітологічна бібліотека / Пер. з давньогрец. Н. Ващишина. Київ: Атена, 2026. 240 с. ІSBN 978-617-8693-79-4   «Мітологічна бібліотека» — одна з найважливіших пам’яток античної мітографії, у якій зібрано й систематизовано основні давньогрецькі міти, легенди про богів, героїв і походження світу. Твір, датований приблизно I–II століттям, традиційно приписували Аполлодору Афінському, однак сучасні дослідники вважають авторство помилковим, тому автора називають Псевдо-Аполлодором. У трьох книгах «Мітологічної бібліотеки» послідовно викладено історії про олімпійських богів, Персея, Геракла, Тесея, аргонавтів, Троянську війну та інших героїв еллінської традиції. Лаконічний і впорядкований стиль викладу робить твір цінним джерелом для вивчення античної культури, адже він зберіг численні версії мітів, що не дійшли в інших текстах.

Дорожовець Х. Бог діє вчасно. Реальні історії від єпископів та священників. Львів: Свічадо, 2023. 208 с. ISBN 978-966-938-630-4 Книжка «Бог діє вчасно» містить реальні історії людей, які зустріли Бога у звичайному світі, у простоті подій, у малих повсякденних справах. Як Він виявляє Себе? Про це розповідають єпископи та священники, ділячись своїми свідченнями з душпастирського служіння. Для широкого кола читачів.

#рецензія "У розділі «Просвітництво» (с. 120-147) автор робить дуже сміливу і суперечливу, з точки зору теології, заяву про те, що «внесок Просвітництва в еклезіологію був продуктивнішим за роль Реформації» (с. 120). Незрозумілою з погляду історичної періодизації є спроба автора включити Перший Ватиканський собор в епоху Просвітництва (с. 134-141). З тезою Говоруна про те, що «внесок Просвітництва в еклезіологію був продуктивнішим за роль Реформації» (с. 120), неможливо погодитися хоча би тому, що Реформація, а отже, й розуміння реформаторами ролі та природи Церкви, передувала таким явищам Нового часу, як виникнення нової цивілізації, нової системи відносин, європоцентристського світу, «європейського дива» й експансія європейської цивілізації (європейської Церкви) в інші регіони світу..." – пише Анатолій Денисенко.

#рецензія "Слід наголосити, що Олександр Кащук не просто розглянув перебіг контроверсії, а й показав її в ширшому контексті, прослідкувавши не лише передісторію спору, а й подальшу долю двох основних напрямків дискусії та наслідки їхнього протистояння аж до XV століття. Хоч висновок автора про те, що саме в горнилі цієї контроверсії сформувалася пентархійна свідомість східного християнства, може звучати не надто переконливо і викликати застереження, все ж у книжці чітко показано, як еклезіальна ідентичність поступово здобуває перевагу над імперською ідентичністю. Можна дискутувати з автором, чи цей новий розвиток був заслугою диотелітів, чи неминучим наслідком нових політичних реалій, у яких опинилося візантійське супільство в наступних століттях, однак слід віддати належне Кащукові за те, що він не намагається писати історію контроверсії з позиції переможців та не приховує недоліків і помилок диотелітів у цій дискусії", - пише у рецензії Марія Горяча.

Рінпоче Ч.Н. Смуток, любов, відкритість: буддійський шлях радості / Пер. М. Васильєва. Львів: Апріорі, 2024. 120 с. ISBN 978-617-6298-63-2 Цей невеликий за обсягом, але глибокий за змістом твір сучасного майстра медитації Чок’ї Ньїми Ріпоче змальовує всі основоположні ідеї буддійського вчення у формі коротких сутнісних настанов, котрі мають позачасову актуальність для кожного шукача звільнення. Автор проводить нас через усвідомлення найважливіших буддійських істин про нас, людей, та про так звану реальність, де ми перебуваємо. Через відчуття неминучого всеохопного смутку, усвідомлення мінливості, непостійності явищ і речей читач знаходить єдиний сенс, заради якого потрібно жити, – любов і відкритість до світу, явищ і самого себе.

Димитрій Туптало. Руно зрошене / Пер., передм., ком. М. Май-Бороди.  Київ: Кліо, 2026. 192 с. ISBN 978-617-8467-35-7   Книга святителя Димитрія Туптала «Руно зрошене» розповідає про чуда, пов’язані з чудотворним образом Божої Матері «Іллінської», і є одним із найвідоміших творів автора. Вперше видана в Чернігові 1683 року, вона здобула значну популярність і за життя письменника перевидавалася п’ять разів. Після кожної оповіді про чудо автор подає коротку духовну бесіду та повчання, насичені прикладами з житій святих, що надає твору особливого богословського та виховного змісту. Пропоноване видання є першим перекладом «Руна зрошеного» українською мовою. Воно адресоване широкому колу читачів — історикам, релігієзнавцям, культурологам, філологам, а також усім, хто цікавиться історією Чернігова, добою Гетьманщини та українською бароковою літературою XVII століття.