Релігійно-інформаційна служба України

Владика УГКЦ Богдан Дзюрах подякував польському духовенству за голос проти ненависті до українців Апостольський екзарх для українців у Німеччині та країнах Скандинавії УГКЦ Богдан Дзюрах висловив вдячність польським священикам і монахиням, які підписали відкритий лист «Звичайні сестри і звичайні священники» («Zwykłe Siostry i Zwykli Księża»). Автори звернення засуджують мову ненависті та ворожість щодо українців у Польщі й закликають християн не допускати виправдання ненависті до людини. Відкритий лист опублікував у соціальних мережах польський священик о. Анджей Стефанський. До нього долучилися священики та представники монашества Польщі. Автори звернення наголошують, що зневага до людини через її мову, обряд чи місце народження не може мати християнського виправдання. Вони закликають священників, єпископів і монахинь відкрито нагадувати у своїх спільнотах, що ненависть до людини несумісна з Євангелієм. Окремо автори листа говорять про складну історію польсько-українських відносин. На їхню думку, правда про минуле не повинна ставати виправданням для ворожості до людей, які живуть поруч сьогодні. Натомість чесне осмислення історії є необхідною умовою примирення. У листі також згадано про український народ, який захищає свою свободу від російської агресії. Автори закликають не залишатися байдужими до його жертовності та підтримувати тих, хто сьогодні живе поруч із поляками. Владика Богдан подякував авторам і підписантам листа за їхній голос, який назвав пророчим. «Свідомо кажу „з серця“, оскільки там, де до слова доходить любов, там б’ється серце кожної спільноти, і там же криється джерело надії для нас усіх. Нехай Бог благословить наші народи і обдарує нас Своїм миром!» — написав єпископ.

15 серпня християни різних конфесій єднаються у вшануванні Божої Матері. 👉Церкви візантійської традиції святкують її Успіння. Римо-католики називають це свято Внебовзяттям. Лютерани відзначають день св. Діви Марії, Матері Божої. Також про її перехід до Неба згадує Етіопська Церква 9 серпня празником Вознесіння тіла нашої Діви Марії Богородиці. А вірмени відзначають її Успіння в неділю між 12 і 18 серпня (цього року воно припадає на 16 серпня). 📖Святе Письмо не подає нам жодних відомостей, як склалося життя Пресвятої Богородиці після Зіслання Святого Духа. Знаємо, що після слів Ісуса “Ось матір твоя” його учень Йоан Богослов “узяв її до себе” (Йо. 19, 27). Тому Передання й пов’язує подальше перебування Марії то з Єрусалимом, то з Ефесом, а четвертому євангелисту приписує найдавніший апокрифічний твір, присвячений останнім дням Марії на землі та її переходу до вічності. Далі детальніше

Три досі невідомі примірники Острозької Біблії український дослідник виявив на Афоні Історик і теолог Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, виявив у книгосховищі на горі Афон три досі невідомі примірники Острозької Біблії. Вони були у закритих монастирських книгосховищах на Святій Горі, в яких Шумило має можливість працювати і де він досліджує ці раніше невідомі примірників Острозької Біблії. Науковець також нагадав, що “цими днями у серпні сповнюється 445 років з часу появи на світ Острозької Біблії (1581 рік) — першого українського друкованого видання повного корпусу Священного Писання церковнослов'янською мовою (1256 сторінок). Це унікальна українська національна пам'ятка та святиня XVI ст. Всього у світі на сьогодні збереглося бл. 350 примірників Острозької Біблії”.

14 серпня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять св. Міхея — одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту. Книга Міхея не є літературною цілісністю, а належить до двох різних історичних контекстів, пророцтва з яких в підсумку були складені разом остаточним редактором. Про особу автора, чиїм іменем підписана Книга, дізнаємося з першого її стиха: “Слово Господнє, що було до Міхея з Морешету, за Йотама, Ахаза й Єзекії, юдейських царів, що він сприйняв, — про Самарію та Єрусалим” (Міх. 1, 1). Йдеться про середину VIII ст. до Христа. А філистимлянське місто Морешет вказує на близькість до південноізраїльського контексту, себто Юдеї з центром у Єрусалимі. Книга складається з семи розділів, перші п’ять з яких, хоча й викривають несправедливість та ідолопоклонство як Південного, так і Північного царства, однак більший акцент роблять на Єрусалимі... Далі детальніше

14 серпня Церкви Володимирового хрещення відзначають перенесення чесних мощів прп. Теодосія, ігумена Печерського. 🔸Свято встановлене на честь події, яка відбулася у 1091 році, коли його мощі перенесли до мурованого храму, який він сам почав будувати і який завершили вже після смерті святого. 🔸Народився Теодосій на поч. ХІ ст. у заможній сім’ї у Василеві неподалік Києва. У ранньому віці втратив батька. Житіє святого розповідає, що його прагнення до глибшого духовного життя наражалося на спротив матері. Він безуспішно намагався вступити до грецьких монастирів, поки врешті не зупинився у Києві прп. Антонія Печерського, котрий в печерах над Дніпром гуртував навколо себе охочих до пустельницького життя. Тут він прийняв монаший постриг. Далі детальніше

На Чернігівщині громада УПЦ МП перейшла до Православної Церкви України Релігійна громада села Бурківка Крутівської громади Ніжинського району Чернігівщини ухвалила рішення вийти з-під омофору УПЦ МП та перейти в лоно Православної Церкви України. Як стало відомо РІСУ від о. Сергія Чутченка, збори громади відбулися ще у травні 2026 року, після чого зміни до статуту були оформлені в державних органах. Місцевий священнослужитель МП відмовився підтримати громаду. Тому громада запросила до них служити священника ПЦУ. Перша Літургія після переходу відбудеться 14 серпня.

🇲🇰Македонська Церква та Росія: зближення в період політичного віддалення 👉Від зустрічей із російськими дипломатами до підтримки Української Православної Церкви, проте не тієї, яку визнає Вселенський Патріархат, а лояльної до Москви, — що штовхає Македонську Православну Церкву на схід, а не на захід. 👉З цим спробували розібратися журналісти македонського видання «360 градусів». 👉«Водночас, з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році Македонія, поряд із членами ЄС та НАТО, перебуває у списку ворогів Москви. За винятком сербської партії та партії «Левіца», македонські політики регулярно уникають навіть протокольних заходів, організованих Росією», — йдеться у розслідуванні македонського видання. Читати повністю

Церковний календар, 13 серпня. Преподобний Максим Ісповідник 🔸Церкви візантійського обряду відзначають пам’ять св. Максима Ісповідника двічі у році: 13 серпня — в день його переставлення та 21 січня — щоби підкреслити його приналежність до найвидатніших Отців Церкви, пам’ять котрих святкують саме в січні. 🔸Поряд з ісповідництвом – переслідуваннями й стражданнями за віру, які однак не увінчалися мученицькою кончиною, — саме багатий внесок у розкриття правд християнської віри належить до найбільших заслуг святого. Далі детальніше

Військовий капелан Денис Гореньков заторкує важливу тему: чи готові у церквах приймати ветеранів війни? 👉"Реальні ветерани навряд чи відповідатимуть створеному нами образу ветерана. Вони не обов’язково будуть зручними, вдячними, церковними чи передбачуваними. Принаймні дехто з них точно не буде «нашим котиком». І всі вони будуть різними. 📌Хтось повернеться спокійним і врівноваженим, хтось житиме з наслідками бойового стресу чи травми, хтось потребуватиме професійної допомоги, а хтось — ні. Але дехто точно буде з тих, хто «їсть, не помивши рук». 📌Для частини церков такі люди можуть виявитися «проблемними». Церковна субкультура неминуче зустрінеться з ветеранами, які мають татуювання, пережили розлучення, палять, вживають алкоголь, борються із залежностями або послуговуються нецензурною лексикою. ❗️І тут виникає одна з головних небезпек: церква може переплутати Євангеліє зі своєю субкультурою і вимагати від ветерана прийняти друге як доказ того, що він прийняв перше", – пише Денис Гореньков. Читати повністю

11 серпня християни латинської традиції відзначають пам’ять св. Клари Ассізької, близької подруги та послідовниці св. Франциска Ассізького, духовність якого вона втілила у монашому Ордені кларисок, а містичне видіння наприкінці життя зробило її покровителькою телебачення. 🔸Народження Клари 1194 р. в одній з найшанованіших шляхетських родин Оффредуччо передбачало їй вдале заміжжя та забезпечене майбутнє. Однак поведінка купецького сина Джованні ді Бернардоне, майбутнього св. Франциска, з її рідного міста Ассізі, яка виходила за рамки укладу життя тодішньої знаті, спонукала дівчину переглянути свої цінності. 🔸До Франциска приєдналися двоє двоюрідних братів Клари Руфіно і Сильвестр. Врешті дівчина сама в часі Великого посту слухала мандрівного проповідника і вирішила з ним зустрітися особисто... Далі детальніше

11 серпня Православна Церква України вшановує преподобномучеників Федора і Василія Києво-Печерських, підкреслюючи важливість духовної дружби та небезпеку грошолюбства. Житіє цих руських святих ХІ ст. поміщене на сторінках Києво-Печерського патерика з виразно дидактичною метою — застерегти вірних від “кореня усього лиха — грошолюбства” (пор. 1 Тм. 6, 10), і ця проблема пронизує історію Федора та Василія від початку до кінця. Далі детальніше

9 серпня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять апостола Матія – того, хто зайняв серед дванадцятьох місце відпалого Юди. Римо-Католицька Церква має спомин про нього 14 травня. 🔸Про цього апостола згадує у Святому Письмі книга Діянь. Після Ісусового Вознесіння одинадцять його учнів разом з Богородицею та іншими жінками повернулися до Єрусалиму, де віддалися посиленій молитві. Першим плодом цієї молитви став вибір дванадцятого апостола. 🔸Петро як верховний серед їхнього збору, а “зібралося їх разом яких 120” (Ді. 1, 15) чоловік, взяв слово: “Мужі брати! Треба було, щоб збулося писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса. Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього… Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, - щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння”. Далі детальніше

8 серпня християни латинської традиції вшановують св. Домініка, засновника Ордену Проповідників або Домініканців. 🔸Домінік де Гусман народився 1170 р. у шляхетній родині в селі Калеруега в Іспанії. Його родина відзначалася також глибокою побожністю. З ранніх літ Домінік заглиблювався у читання Святого Письма. 🔸Закінчивши університет у Паленсії, зокрема його богословські студії, Домінік став священиком. Служив каноніком у соборі Осми. Тамтешній єпископ Дієго де Асеведа залучив його до дипломатичної місії в Данії. Подорожуючи північною Європою, вони помітили залишки поганських вірувань серед народу, а також значне поширення єретичного руху катарів. Повертаючись назад, Домінік та єпископ де Асеведа завернули до Риму і попросили в Апостольського Престолу благословення на євангелізаційну місію на цих теренах. 🔸Однак Ватикан розпорядився інакше і направив їх на рідні землі, до Тулузи, де поширювався один із напрямків катарів, відомий під назвою альбігойці... Далі детальніше

Главу Фінляндської Православної Церкви шокувала ядерна риторика Патріарха Кирила За словами Глави ФПЦ, у православній Літургії Церква завжди молиться за мир у всьому світі, а не про перемогу зброї якоїсь однієї країни. Зазначається, що 1 серпня після Літургії у Серафимо-Дивіївському монастирі Кирил назвав російську ядерну зброю проявом "Божої ласки" та пов'язав створення радянської атомної бомби з молитвами Серафима Саровського. Він заявив, що створення радянської атомної бомби відбулося "за Божою благодаттю та милістю" та додав, що створення "грізної зброї" саме в Сарові не було випадковістю, мовляв "все це відбувалося навіть за молитвами преподобного і богоносного отця нашого Серафима Саровського". Архиєпископ Елія наголошує, що жодної "православної ядерної зброї" не існує. "Завдання Церкви не в тому, щоб благословляти зброю масового знищення", - йдеться в його заяві, опублікованій на сайті ФПЦ. Особливо обурює архиєпископа те, що ім'я Серафима Саровського пов'язують із благословенням ядерної зброї.

В УГКЦ новий єпископ У четвер, 6 серпня 2026 р., у Ватикані повідомлено про те, що Синод Єпископів УГКЦ обрав єромонаха Терентія Цапчука, ЧСВВ, єпископом-помічником Бучацької єпархії. Святіший Отець надав свою згоду на це обрання. Єпископ-номінат Терентій Цапчук народився 21 липня 1980 року в селі Чортовець Івано-Франківської області. У 1998 році він вступив до Василіянського Чину святого Йосафата, а 19 серпня 2006 року склав вічні обіти. Після року підготовчої формації у Василіянському інституті в Золочеві (2000–2001) він вивчав філософію в Папському богословському факультеті у Варшаві (Польща, 2001–2003), а згодом – богословʼя у Вищій семінарії Львівської римо-католицької архидієцезії в Брюховичах (2003–2007). Терентій Цапчук був висвячений на священника 26 липня 2007 року. Після висвячення обіймав такі душпастирські та чернечі посади на Волині та Івано-Франківщині. З 2024 року він ігумен монастиря в Погоні. У 2016 році отримав ступінь ліценціата з історії Церкви в Католицькому університеті Любліна.

6 серпня християни різних конфесій вшановують Преображення Господнє — одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. Отці Церкви називали це свято другим Богоявленням. Подію преображення описують одразу три євангелисти — Матей, Марко та Лука. Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Ісус взяв із собою трьох своїх учнів — Петра, Якова та Івана і вирушив з ними на гору. Традиційно Преображення пов’язують з горою Тавор. Однак в Євангеліях немає жодної згадки про назву гори, де відбулося Преображення. Далі детальніше

Разом із церквою XVIII століття росіяни знищили головну ікону Бериславського району на Херсонщині На Херсонщині росіяни знищили головну святиню Бериславсього району - Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці. «1 серпня 2026 року, близько о 19.00, російські війська за допомогою дронів завдали нищівного удару по Свято-Введенському храмі м. Берислав. У результаті прямих влучань святиня 1726 року згоріла вщент. Також вогнем знищено головну святиню Береславського району - Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці», - йдеться у повідомленні Херсонської єпархії УПЦ МП.

Гальшка Острозька: від міфів та казок до реального образу на тлі епохи Нині Галька Острозька є достатньо знаною фігурою. Про неї існує значна література, зокрема, вона є героїнею численних художньо-літературних творів. Її зараз також вважають меценаткою Острозької академії – що формально так і є. 🔸За великим рахунком, біографія Гальшки не є біографією сильної, яскравої особистості. Ця жінка прожила як страдниця. Причиною її нещасть стало велике багатство. Гальшка не боролася за своє достоїнство й щастя, а просто «плила за течією», ставши іграшкою в руках різних людей – своєї матері Беати, дядька Василя-Костянтина Острозького, короля й великого князя Сигізмунда ІІ Августа тощо. 🔸За життя їй не таланило… Але поталанило після смерті... Про це йдеться у другій частині розповіді проф. Петра Кралюка про те, як із Гальшки Острозької зробили ревнительку православ’я.

Верховний Суд повернув на новий розгляд справу про перехід Свято-Успенської громади Кременчука до ПЦУ Верховний Суд України частково задовольнив касаційну скаргу релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято-Успенська парафія Української Православної Церкви міста Кременчука та скасував постанову Північного апеляційного господарського суду у справі щодо переходу Свято-Успенської парафії до Православної Церкви України. Відповідну постанову Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив 29 липня 2026 року. Позов до Полтавської обласної державної (військової) адміністрації та релігійної громади подав настоятель парафії УПЦ МП Сергій Богайчик. Він просив визнати недійсними рішення парафіяльних зборів від 1 липня 2024 року, скасувати розпорядження Полтавської ОВА про реєстрацію нового статуту громади в лоні ПЦУ та визнати недійсним сам статут у новій редакції. Позивач стверджував, що рішення про зміну канонічного підпорядкування громади були ухвалені особами, які не були її членами, а збори відбулися без необхідного кворуму. У вересні 2025 року Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову, визнавши, що збори були проведені без порушень, а Полтавська ОВА діяла в межах своїх повноважень під час реєстрації нового статуту. Однак у квітні 2026 року Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення та повністю задовольнив позов. Апеляційна інстанція дійшла висновку, що відповідачі не довели членство осіб, які брали участь у голосуванні, а самого Сергія Богайчика після ухвалення спірного рішення фактично усунули від доступу до храму та можливості проводити богослужіння. Не погодившись із таким рішенням, релігійна громада подала касаційну скаргу. Верховний Суд відмовив у передачі справи на розгляд Великої Палати, однак частково задовольнив касаційну скаргу. Судді скасували постанову Північного апеляційного господарського суду та направили справу №910/14325/24 на новий розгляд до апеляційної інстанції.