Сашко Козіяр

https://radiokhartia.com/rozklad-efiriv/ Сьогодні о 9:35 буде онлайн розмова на Радіо Хартія, де я більше розповім про діяльність «простору затій» в Козіївці. І чому такий простір має бути в кожному селові країни🇺🇦

Так як попередні картинки дуже залетіли в Тредс. Де багато хто не міг вкумекати, як така архітектура може бути українською, якщо…. (і там ціла пачка питань) Публікую приклад розпланування, яке розвиває суто народний український тип житла в сучасну сторону. Дводільна хата. Далі попунктно: 1. Опалювані блоки приміщень виділені блакитним і це по 33 м2 кожен. Обнесені або цеглою в частині вологих приміщень або саманними блоками - як ідеальний по теплоізоляції і натуральності матеріал. 2. Літні (неопалювані) приміщення виділені сірим і їх загальна площа 100 м2. Вони є інтерпретацією всім відомих і активно застосованих в народному житлі Галірей і виконана в деревʼяному каркасі з максимальним заскленням. 3. Інженерний блок будинку «парова» - та встановлені теплові насоси, центр водоочистки та електрощиток всього будинку 4. На ситуацію потреби кожен блок опалюваних приміщень має комин, що дасть змогу протопити хату від літньої кухні чи від парника 5. Парник - зимовий сад, який можна протоплювати комином. Парник (теплиця) дають змогу вегетативний сезон подовжити від березня до грудня. 6. Літня кухня та галірей - літні приміщення, за рахунок яких будинок після квітня місяця і по листопад розквітає і перетворюється на відкритий і світлий простір, що за рахунок багатого скління панорамно взаємодіє з навколишнім простором 7. Натомість кімнати і хата - це приміщення для двох місяців зими та місяця невиносимої спеки влітку - ідеальні в своій термосності, та приватності. 8. Сіни та комора - тамбур будинку 9. Нужник - красива українська назва для санвузла🙃 Для мене українська народна архітектура - це досить південний тип суспільства, який навчився капсулюватися на зимовий час. Але і той здавалось дуже похмурий час ми перетворили на фестивальний сезон «від Івана до Йордана». Де восхваляємо сонце, зорю, народження та достаток. Українці круті.

На Лівий Берег - LB.UA вийшов розлогий і системний текст про мою ініціативу, «простір затій» в селі Козіївка. Що це? Для чого? І які я маю висновки з багаторічної діяльності про сільські громади? Читайте за лінком в тексті. «От чому моя Краснокутська громада має існувати через 200 років? Мешканці громади кажуть: треба, щоб громада існувала заради людей. Це, звісно, добре і правильно, але не може бути головною ціллю. Щоб зрозуміти мету, варто відповісти на питання: чому люди з інших куточків хотіли б приїхати жити в Краснокутську громаду і що там могли б робити особенне з привʼязкою до місцевості?» І ми це відшуковуємо «простором затій» в кожному селі з яким співпрацюємо🇺🇦 https://lb.ua/society/2026/08/05/756516_arhitektor_oleksandr_stoloviy.html

Кайфонув. І бачу що так можна зробити хату в будь-якому українському селі 😌

Попрошу вашої уваги і якщо матимете час - напишіть в коментарях що на вашу думку варто було б додати до сучасної сільської громади? ⬇️⬇️⬇️ Базова сучасна структура розселення та склад громади за межами агломерації мегаполісів. 1. Рівень кутка (в межах 300м): * укриття, поштомат, стабільний зв'язок/інтернет, спортивно-рекреаційний простір. * колодязь, локальні очисні споруди, теплові насоси (опалення/кондиціювання), сонячна/вітрова станція з акумуляторами. * пункти сортування сміття та компостування органіки. 2. Рівень села (універсальні центри, в яких функції визначаються і видозмінюється мешканцями за запитом, розосереджені по кутках села): * центр дослідження та репрезентації локальної культури села (ЦДРК). * старостат, кабінет сімейного лікаря, виїзні сесії місцевої ради (у різних ЦДРК). * магазин, кафе, готель/хостел, коворкінг, щотижневий базар. * дитячий простір/садок. 3. Рівень громади (центр у межах 30-хвилинної доступності): * швидка, пожежно-рятувальний підрозділ, медцентр, лабораторія, стоматологія, реабілітаційний центр, ветеринарний пункт, аптечний склад. * ЦНАП (вкл. банк і юристів), супермаркет, логістичний хаб. * академічний ліцей із центром прикладної та креативної освіти, великий спортивно-культурний центр. 4. Локальна стала транспортна інфраструктура (незалежна від державних трас): * Мікромобільність: мережа шерингу легкого електротранспорту (мото/вело) зі станціями паркування та зарядки в кожному кутку. З можливістю самостійно дістатися центру громади чи залізничного/автомагістрального вузла. * Оптимізація доріг: вузькі смуги для індивідуального транспорту (до 1 м), скомбіновані таким чином, щоб дві зустрічні смуги дозволяли проїзд габаритного спецтранспорту (швидка, пожежна, шкільний автобус, локальна вантажна доставка до хабів чи станцій).

Сьогодні «простір затій» в Козіївці організував прекрасну і душевну зустріч-презентацію книг Наталка Маринчак в дворику під дубом 🌳 Культурна подія в Козіївці для всіх охочих послухати глибину думки, подискутувати. Дійти до нових життєвих висновків для себе. Почаювати. Побалакати Дякуємо авторці за її натхнення та креатив. А для всіх козіяр та мешканців сусідніх сіл та громад, хочемо озвучити важливе. В цьому році це перша з цілої серії зустрічей, які ми ще організуємо і хотіли б назвати добрим сільським словом Посиденьки. Посиденьки під дубом🌳 Тому підписуйтесь на аккаунт Козіївські святки і слідкуйте за наступними анонсами в сторімзах. До нас під 200 літній дуб ще приїдуть цікаві люди.

Розпочали ми вчити сьонні пісню, одну з, які співають в мене вдома в селові❤️ Я вчительці одразу ще тоді сказав: «Ось лянь! Оцей список мені нада знать і шоб голос по настоящому де треба цівочкою дзюрчав, а де вершував хмари!» Тай оцеж. Називається пісня «Понад нашим яром» І воно ж дійствітєльно де ту пісню й співать як не в Козіївці та понад нашим яром. Але шо я поняв?! Одненьке діло було за столом під грушею коліно чухать і чуствовать, як голоси вершечками та низинами вовтузять мої вуха. А друге діло ту пісню самом заспівать. А там оказуєцця є текст😂 І текст такий, знаєте, інтересний.🔥 І оце я почитав, покумекав, порозкладав у себе в голові ті рядочки і таке вереничка вузликів завязочками там і осіла. Їйбо. І воно ті тексти видно шо людина сообразітєльна придумала. Ось тіки подивіться. Наче тебе звуть поспівати пісню «понад нашим яром пшеничентка ланом, горою овес. « Еге? Ловите? Ну нічого ж наче кримінального і умопомрачітєльного. Пісня про краєвид і врожай. Така собі агрономіческа рапсодія. Але це тіки попервой воно таке здасться - бо вся соль, перець, сахарь і глисти цілой трагічності і глибини жизні начинаються в другому куплеті. Ну як начинається - воно наковадлом бʼє тебе по мармизі, поки неочунявся. І ти вже учасник гостросюжетного тріллера, де неожиданно комплексну чоловічу гулящу натуру застає совість народу, стріля їй поміживочі гострою претензією, як радикуліт по поперекові. «Горою й овес, Чом не до любови же, ой чом не до розмови, Козаче, ої живеш? Козаче живеш, До другої ходеш, ой доріженьку топчеш, Голос подаєш.» Опана! Ось вам і заявочка. Не знаю чи вже йти слідущий раз до вчительки читать третій куплєт. Бо за таким рєзким і непредсказуємим розвитком сюжетної лінії - боюсь шо в слєдущом куплеті буде про Трампа і його карти попід рукавом.

Двері до лісу Гавронець отримують останні деталі 🐺 Ми дуже хотіли, щоб у лісу був свій символ. І за підказки місцевих краєзнавців ми розвідали, що тут було завжди багато вовків. Тож ви наразі бачите практично фінальний вигляд дверей до лісу Гавронець, що в Козіївці. Тепер би знайти час і можливість для встановлення, аби Козіївка розкрилась в своїй особливості ще на крок вище😎

Непопулярна думка: «В селах ніколи не жило багато і багато не є потреби. Головне, щоб стабільно однаково з невеликим надлишком, щоб містам було звідки приплив населення мати, бо мегаполіси тойво - перевиздихають без сіл.»