Роздуте его Антона Соколова

Ні дня, щоб русня у нас щось не спизд… а, стоп!..

Валерія Михайлова пробує запустити свій формат — біологічні факти з жартами та мемами вперемішку. Гляньте, лайкніть, і привітайте її в коментах з ДН! https://youtu.be/NKu3Z7v53Zk?si=x5nvzpy1atF1QvUt

Історія про мою найневдалішу інвестицію в житті. 1999 рік, 3-й клас. Всі грають в фішки (якщо ви не з Дніпра, то можливо вам вони відомі як кепси). В ходу три основні серії: мортал комбат, покемони та еротичні фішки. Еротичні були інтерактивними: купальники на жінках ставали прозорими, якщо іх намочити. Ми їх лизали. І фішок мені завжди катастрофічно не вистачало. Тому одного дня я вирішив взяти гроші, що мені давали на тиждень харчування в столовій, 4 грн, і купити на всі фішок. Це 40 шт. Цілий кульок! План був купити найцінніші (покемони), виграти мінімум стільки ж, продати ті, що мені найменш подобаються і лишитись при грошах та фішках. План надійний, як швейцарський годинник. Перший раз план дав тріщину, коли виявилось, що в кіоску немає ніяких фішек, окрім еротичних. Ну ок. Я не знаю, що собі подумала продавчиня в кіоску, відраховуючи таку кількість порно-фішек. Бо віконце було таке маленьке, що через нього нічого не було видно: ані мені її обличчя, ані їй своїх перспектив на життя. Друга невдача мене чекала в школі: виявилось, що саме з цього понеділка вчителі вирішили взяти під контроль порно-трафік у вигляді еротичних фішек, і строго заборонили ними грати. Подібне миттєве знецінення валюти можуть зрозуміти лише ті, хто вкладався в крипту. От тільки порно-фішки в ціні вже не піднімуться. І треті негативні наслідки моїх інвестицій настали тоді, коли класна керівниця сказала мамі, що я чомусь не йду їсти в столову. Мама дізналась, куди я вклав гроші і тут весь мій інвестиційний портфель у вигляді 40 оголених жінок на круглих кортонках полетів спочатку мені по сраці, а потім і в смітник. Мені 37, а я досі боюсь інвестувати.

Як дизайнеру, іноді мені доводиться працювати на базі доробок попередніх дизайнерів, щось переробляти, шукати новий стиль тощо. І от переробляти за криворукими дизайнерами мені подобається набагато більше, аніж за нормальними. Бо коли хтось робив криво, то ти трошки щось зробив, поставив шрифти нормальні, а не ублюдські, фото не переекспонував — і все, вже виглядає гарно. А після хорошого дизайнера сидиш думаєш, як його зробити, щоб хоча б не гірше виглядало. Особливо, якщо попередній дизайнер знайшов оптимальне рішення, а від тебе вимагають щось кардинально нове. Часу і сил йде значно більше і все одно не завжди виходить. Це я до чого. Новий трейлер ГП хороший.

Всі, звісно, памʼятають переможний* танець Вінсента Веги та Мії Уоллес з Кримінального чтива. Але чи звертали увагу на його шкарпетки? Вінсент носить чорні гафровані Gold Toe, з характерною світлою вставкою в районі пальців. Я дивився цей фільм разів 20 (без перебільшення). І перші разів 12 я його дивився на старому радянському телевізорі, з відповідною якістю зображення, що забезпечувала поламана дециметрова антенна. І ніяк не міг зрозуміти – чому у такого крутого гангстера, як Вінсент Вега, диряві шкарпетки? 0_о І довгий час це списував на своєрідний гумор Тарантіно. *щодо "перможного" танцю є небезпідставна теорія, що вони кубок не виграли, а вкрали

Дубляж вбиває кіно. Навіть найакуратніший і найдбайливіший усе одно втрачає багато від оригіналу. Простий приклад — Одного разу в Голлівуді. Весь фільм Квентін Тарантіно побудованій на любові до 60-х і фінал – це терапевтична насильницька помста над тими, хто "вбив" безтурботні 60-ті. Не просто покарати сектантів, а зняти з них ореол жаху, зробити їх жалюгідними. Весь фільм паралельно з сюжетом Далтона та Кліфа нам показують світло і тепло, показують Шерон Тейт — живу, милу, хорошу. І ми весь час пам’ятаємо, що в реальності її чекає. І ось, пройшло цілих 2 год 25 хв (ще раз, дві з половиною години). Фінал. Нарешті момент, до якого все вело. Сектант Текс повторює фразу, сказану ним у житті перед вбивством: «я диявол і прийшов робити диявольські справи». Але Тарантіно руйнує пафос не тільки реакцією Кліфа. Він руйнує його тим, як це сказано. Текс відверто шепелявить. Страшна декларація звучить смішно й жалюгідно. А тепер порівняйте це з дубляжем. Для мене дивитись кіно з дубляжем — це немов замість послухати пісню у виконанні крутих музикантів, я просто слухаю, як її на синтезаторі награє місцевий лабух.

Нафіга вигадувати щось нове? Просто постиш історію десятирічної давності, і кажеш що то не Брістоль, а Україна і все — маєш купу лайків. Так і з анекдотами — спостерігаю, як з них пилюку струшують і несуть в ютуб на розмовні формати

Я знову з рекомендацією. Цього разу — норвезька чорна комедія «Поїздка». В цьому жанрі дуже нечасто трапляється щось достойне, але тут прям скарб. Фільм, який не тримає глядача за ідіота. За відчуттям — як «кривавий четвер», змішаний із «вбивчими канікулами», але без американської манери все проговорювати.

Маю для вас рекомендацію — серіал на Нетфліксі «Хлопʼя поглинає всесвіт» (Boy swallows universe). Австралійська історія, заснована на напів-автобіографічному романі Трента Далтона: про дитинство в сімʼї, де мати — наркозалежна, вітчим — дилер, батько — алкоголік…

Маю для вас рекомендацію — серіал на Нетфліксі «Хлопʼя поглинає всесвіт» (Boy swallows universe). Австралійська історія, заснована на напів-автобіографічному романі Трента Далтона: про дитинство в сімʼї, де мати — наркозалежна, вітчим — дилер, батько — алкоголік, старший брат не розмовляє з 8 років, а найближчий друг — колишній вʼязень, який сидів за вбивство. Але це не серіал про хтонь. Тут, несподівано, багато любові. І пригод. Це як «Пригоди Тома Сойєра», тільки замість індіанця Джо — бандит, який відрубує людям кінцівки, а замість піратського кладу — кіло героїну.

Кому цікаво, Фелікс трошки розписав стан стендап індустрії в Україні. Коротко, але по суті все так і є

Якщо робиш контент для гівноїдів, то можна і казино рекламувати — тобі ніхто слова не скаже.

Вашій увазі – Роберт Вініро

Чому-чому. Тому що він був хоч і обдарований, але затюканий емо-школяр! Міг бути взагалі Мегалорд666, -=BooooLd0zeR=- або K@ZH@N

А скажіть чесно: вам би було цікаво почитати / подивитись 10 хв відео на ютубі про те, що "Збори ОСББ" – це невдалий ремейк радянського фільму "Гараж"? Чи СБУ на мене за таке викликати треба? Чи ОСББУ?