ВПРАВкИ ЗІ СТИЛЮ

Ми не празнували На пошту прийшло запрошення на курси підвищення кваліфікації для фахівців у сфері психічного здоров'я. Тут би пацієнтом не стати. Моя адреса в організаторів є з часів колишньої роботи, з відки я, властиво, втік, дбаючи за це саме психічне здоров'я.

16 серпня – ДЕНЬ ЧОЛОВІЧОЇ КРАСИ

Нарешті знайшов - тож принагідно дякую всім причетним до цього прекрасного видання)

Дорогі папіщєкі діляться (тепер уже) рідкісними знахідками. Цю імбу нескоро перевидадуть, тож…

Завершив сьогодні наукове редагування перекладу з давньогрецької «Гелени» Евріпіда - далі продовжую редагувати інші «жіночі» трагедії видатного драматурга…гадаю через певний час запустити рубрику #евріпідові_нотатки - Думаю…буде цікаво ? ☺️

Лекція. Гомерова «Одіссея» в екранізаціях та українських прекладах Зустріч відбудеться у четвер 03 вересня 2026 року о 19:00 Місце проведення: онлайн (Zoom) Тривалість: 2 години Запис: так, для учасників Якщо ви хочете отримати тільки запис, то просто реєструйтесь - усі учасники отримують запис. Людина ХХІ століття стикається з тими самими викликами, які стояли перед гомерівськими героями. В глобалізованому світі, де часто розмивається ідентичність, ми досі тужимо за димом з рідного краю. З цього погляду, Одіссей постає абсолютно новим типом людини, для якої важливі не традиційні в міто-поетичному світі цінності, а невловні зв’язки, що не дають втратити власну гідність. Тож що важливіше: повернутися на Ітаку чи постійно до неї прагнути? Якою має бути екранізація поеми? Що вдалося і що не вдалося режисерові Крістеферу Нолану?   — Українська культура має два повноцінні переклади «Одіссеї»: Петра Ніщинського та Бориса Тена, які пропонують не лише різні перекладацькі стратегії, а й різні візії гомерівського світу. — Переклад, якому півтораста років, залишається цікавим сучасним читачам не через формальні засоби нострифікації грецької поеми, а завдяки зануренню в рідномовну стихію. — Завдання редактора давнього українського перекладу полягало в тому, щоб самому опинитися в тому часі. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.   Лектор: Любомир Коблик — редактор «Одіссеї» в  перекладі Петра Байди-Ніщинського. посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/safb8d48ed519 Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням: https://platoscave.wayforpay.shop

Deus vult Доктор Фешовець, гадаю, міг би успішно очолити Відомство, в такому разі – адмін напросився б до нього в інквізитори 🥸

Сподіваюся, ви теж маєте 😎

А чому ніхто не говорить про це?)

Дорогий чительник поділився цікавинками. А які політкоректні та прогресивні прізвища знаєте ви?

Заміна розбодяженому стоїцизмові 😎

Читаю зараз все ще книжку «Римська кров» і це таааакаааа книжка 😍 вона мітить в мій список з улюбленими книжками року !! Неможливо відірватись 🙈

Читаю зараз все ще книжку «Римська кров» і це таааакаааа книжка 😍 вона мітить в мій список з улюбленими книжками року !! Неможливо відірватись 🙈

Світи створюють не тільки люди. Ми знаємо, що бобри змінюють плин річок, будуючи загати, канали і свої житла; власне кажучи, всі організми створюють екологічні середовища існування, змінюючи землю, повітря й воду. Якби якийсь вид не міг створювати середовище існування, то вимер би. У процесі свого існування кожен організм змінює світ, і це позначається на всіх. Бактерії створюють нашу кисневу атмосферу, а рослини допомагають її підтримувати. Рослини можуть рости на землі, бо гриби створюють ґрунт, перетравлюючи каміння. Ці приклади засвідчують, що світотворчі проекти можуть перетинатися і створювати простір для багатьох видів. Люди також завжди були залучені в багатовидове світотворення. Ставши знаряддям праці в давніх людей, вогонь уможливив не лише приготування їжі, а й випалювання ландшафтів, щоб там активніше росло їстівне коріння і трава, яка привабить тварин, на яких можна полювати. Люди формують багатовидові світи, де в нашому середовищі існування лишається місце для інших видів, і то не тільки сільськ

«Римська кров» Стівен Сейлор 9/10🙍‍♂ Як нам відомо зі школи «Roma caput mundi», а отже має мати і власного Шерлока Голмса. Такий собі вільний громадянин Гордій Шукач, надає послуги платоспроможному населенню, хоч і не гребе за це гроші лопатою. До нього звертається адвокат-початківець Цицерон(саме той) з завданням в стислий термін провести розслідування і зібрати свідчення у резонансній справі батьковбивства пожитного Секста Росція однойменним сином Секстом Росцієм (це реальна подія) Гроші заплачені – треба працювать. Взявши на підмогу невільника і помічника Цицерона Тірона, Гордій шастає по місту та селу, відшукуючи свідків та причетних. Так як події відбуваються в травні, розслідування потерпає від спеки та спраги, вже не згадуючи про те, що у детектива то спина болить то встати не може, а ж має лиш 30 рочків - а вже така розвалюха (ну чісто міленіал). Бути сищіком - це небезпечний фах, тож періодично відбувається поножовщина та тиск на слідство. По ходу подій все це перетворюється на політичну справу і крім сцен з життя нобілітета читач насолодиться підготовкою і ходом судових дебатів. У кінці на нас чекає плот-твіст, а потім ще одна загадка і сентиментальний фінал. Як і в іншій книзі детективної серії Апріорі про давній Китай, тут ми теж дізнаємось вичерпну інформацію про побут та соціальні аспекти життя усіх верств населення Риму, особливо рабів. Якщо не відсторонитися від сучасного погляду на права людей – будуть постійно наливатися кров’ю очі та можна отримать інфаркт (жаль тут багатьох, особливо жінок і дітей). І якщо ви сподіваєтесь, що в кінці справедливе покарання отримають прямо всі, хто наробив зла – будете розчаровані, це ж все таки Давній Рим, а не країна поні. Окрім антуражу та побутової довідки також є доволі значні пояснення та перекази політичної диспозиції часів Сулли та нещодавніх «рехформ», а також перебігу громадянських воєн напередодні. Все як і у всі часи – сьогодні у тебе є майно і спокій, а завтра конфіскація і страта. І хитрожопі ділки, що пиляють гроші на державних закупівлях згрібають вершки з чужого горя 🗡 Радує, що хоч ми нині і зберегли славні здобутки римської культури (корупцію та каналізацію), але все ж і значно просунулись вперед в плані прав людини та гуманізму судової системи загалом. Є в книзі і декілька невеликих любовних ліній (зі сценами розпусти, все ж автор чоловік), різної міри успішності, а от гумористична складова дуже і дуже примарна, бо смішного в цих всіх подіях абсолютно нічого нема🐱 Дуже вдячна автору, що сцени з сенсітів контентом не описані напряму, а подані стисло в переказі персонажів, бо я б таке не стягнула читати. Для тих, хто не хоче гуглити під час читання, перекладачка (ну queen ✝️) в кінці книги дала розлоге пояснення системи імен населення Риму , грошових одиниць, вимірювання часу та типів будівель, згаданих у тексті. Також додана таблиця персонажів ху із ху та коротка хронологія подій перед розслідуванням із вказанням хто коли народився (щоб розуміти вік побічних персонажів). Варто прочитати цю частину до тексту, лиш не читайте останній розділ приміток (зупиніться на 403 сторінці), далі будуть спойлери хто кого вбив!  Я дуже чекаю наступну книгу і  знаю що буде і третя, а там побачим (в серії 14 книг) чи видавництво буде випускати, тому купуйте і читайте! #відгук