Improve Your Product

мати особистий бренд для фаундера – це і плюс, і мінус. + опублікували 2 вакансії на особистих каналах – до нас прийшло по 30 відгуків на кожну вакансію за добу. - після моїх постів, когось з команди постійно хантять (написав пост - розказав про успіхи - розказав про класну команду - по факту нагадав про цих людей - і вуаля, твої співробітники отримують +кілька вакансій в приватні повідомлення). і стартапу це важко – бо умови, які є в великих компаніях, часто неспівставні з умовами, які може запропонувати стартап - при всьому бажанні давати команді найкраще. в TheWays з цим взагалі було сумно перші кілька років, бо ми бутстрапили і одночасно з тим не могли знайти працюючу бізнес-модель (=у нас не було можливості платити адекватну зп чи платити її взагалі). і так не лише у нас – знаю і інші українські стартапи з публічними фаундерами, у яких регулярно переманюють людей. більше ніж у тих, хто нічого не розповідає. проте коли співпадають всі інші фактори: • базові хороші умови • класний культурний метч • класна команда • можливість карʼєрного зростання, яка відповідає тому, що хоче людина то "мінус" не відбувається, і людина залишається в команді. але іноді просто так хочеться сказати великим компаніям: гайз, у вас цілий штат рекрутерів, круті умови, багато каналів залучення кандидатів... то залиште в спокої ті нещасні 100 українських стартапів з їхніми маленькими командами, які і так бʼються головою об стінку, щоб вирости з 0 до 1 – не переманюйте у них людей хоча б 😀 проте, я не живу з рожевими окулярами і звісно розумію, що ринок безжальний і всі хантять всіх - це не змінити, але як би хотілося 🥲 (але і стартапи можуть хантити людей з великих компаній, просто не за гроші, а за перспективи – але це вже зовсім інша тема)

Тільки тсс... 🤫 Для мого нового стартапу у мене відкриті 2 нові вакансії для починаючих спеціалістів або студентів – обидві в напрямку роботи з відео-контентом. 👉 Одна позиція – максимально рутинна, але супер зрозуміла. Щодня комунікувати з потенційними інфлюенсерами. Потрібна класна письмова англійська (С1), бо спілкуємось з американськими кріейторами. Є ставка + бонус за результат. Ідеальна робота для студента. Парт-тайм. Всі деталі та як податись тут: Influencer Outreach Specialist 👉 Друга позиція суміщає в собі рутину та креатив: це робота з великою кількістю коротких відео. Їх треба монтувати та публікувати. В майбутньому – за бажанням – можна буде долучитись і до безпосередньо створення відео (за допомогою AI). У цієї людини буде ментор, який навчить і роботі з AI, і базовому монтажу. Але якщо вже є вміння – буде супер-плюсом. Це entry позиція з можливістю зростання. Потрібна хороша письмова англійська (B2+), а знання інших мов буде супер плюсом (тому лінгвісти, перекладачі – велкам). Повний день. Ставка + бонус за результат. Всі деталі та як податись тут: Junior Content & Social Media Assistant Якщо це не для вас, але у вас є брати-сестри, які навчаються в старших класах школи чи університеті, і хочуть підзаробити – поділіться з ними цими вакансіями. У нас супер-маленька команда. А це значить – є можливість проявити себе і вирости в цікавіші ролі + матимуть менторство. Про що новий стартап: це ed-tech, ринок США, вирішуємо проблему більш ефективного навчання. Питання? 🤭

У нас в країні крок вперед – три назад... Я не знаю жодної людини, яка була б ідеальним державним менеджером. Всі мають свої сильні та слабкі сторони. Всі не можуть зробити 100% необхідного. Бо це просто неможливо. Але є люди, які з наявних ресурсів і в наявних умовах роблять більше, ніж інші. Краще, ніж інші. Ефективніше, швидше, результативніше. Ідеально? Ні. Без помилок? Точно не без помилок. Але роблять краще ніж всі, хто був до цього. І знаходяться на своєму місці, в правильний час. Я не політолог, не економіст, не військовий, не державний діяч. І те, що відбувається, можу оцінювати лише з позиції звичайного громадянина, з обмеженим рівнем інформації і обмеженим доступом до реальної картинки. Я не звикла зводити будь-які рішення до чорного та білого (за деякими дуже обмеженими винятками). І в більшості випадків розумію, що все, що б не відбувалося, зазвичай – сильно складніше, ніж просто "добре" або "погано". Але є речі, в яких я просто треба мати позицію. Не можна залишитись посередині. Саме як звичайний громадянин, як частина спільноти. Не можна промовчати чи сказати "все складно". Бо в конкретному контексті і в конкретній ситуації — попри всю складність ти можеш бути або "за", або "проти". А не десь між цим. Євромайдан – це така історія. Війна росії проти України – це така історія. Ситуація з НАБУ рік тому – це така історія. І відставка Федорова сьогодні – це така історія. Я колись стажувалася у Верховній Раді (якраз до початку Євромайдану) і досі памʼятаю відчуття "я ніколи не хочу тут працювати" (тут - в державних установах загалом). Бо це жесть яка складна, бюрократична, заполітизована система. Робити в ній правильні дії і досягати результатів – це х100 до зусиль, які треба було б докласти в бізнесі для того ж результату. Почитати, що зробив і НЕ зробив міністр за 7 міс роботи, ви можете і без мене. І самі вирішити для себе, на якій ви стороні. Вся моя "бульбашка" на стороні, яку я для себе визначила як "адекватну" – не варто змінювати ефективного менеджера якраз тоді, коли ми почали бачити результати і коли попереду ще так багато боротьби. Якщо ви іншої думки — я можу це прийняти, але зрозуміти — навряд. Мене дуже деморалізує той факт, що у нас в державному управлінні такий хаос. Захотів — звільнив. Не подобається чийсь рейтинг — звільнив. Пофіг на результати і навіть на колись таку важливу для президента лояльність – просто захотів і звільнив. Без оголошення причин, зненацька, ніби це ок. Мені сумно, що коли зʼявляється хтось, хто знає, що робить, втілює непопулярні кроки, може протистояти застарілим неефективним процесам та людям – ці люди поступово зникають з верхівки управління державою. Натомість приходять якісь люди, які або не мають відповідної кваліфікації, або не мають достатньої репутації і, відповідно, легітимності, або просто відверто не мають совісті. Один крок вперед – три назад. Так далеко не дійдемо. Як написав Артем Бородатюк (фаундер FRACTAL): із третього світу в четвертий...

Якщо ви хочете створити успішний стартап, то спочатку зробіть це (поради від фаундерки з 4-річним досвідом): 1. Звільніться зі своєї роботи, вам потрібно багато часу на вашу ідею. 2. Пройдіть будь-який курс з продакт-менеджменту або підприємництва, якщо не маєте бізнес-бекграунду. Пройдіть курс з програмування, якщо не вмієте кодити. 3. Відкладіть мінімум $5-10К як власні інвестиції в стартап. 4. Знайдіть технічного/бізнесового кофаундера, перш ніж взагалі щось робити 5. Придумайте ідею, яку ще ніхто не реалізовував – обовʼязково перевірте, чи не існує якихось компаній, у яких вже є подібний продукт. Якщо вже існує – шукайте іншу ідею, доки не знайдете унікальну. 6. Знайдіть ментора, що буде на 10 кроків попереду вас – супер-успішного фаундера, що вже зробив кілька екзітів і будує наступний мільярдний стартап. 7. Попрацюйте ким-завгодно в стартапі, щоб отримати стартаперський досвід. Ну що, на цьому моменті вже достатньо підгоріло, чи ще ні? 🔥😀 Насправді, звісно – НІЧОГО з цього не потрібно для того, щоб почати створювати стартап. І нічого з цього аж ніяк не повʼязано з тим, чи буде ваш стартап успішним: 1. В умовах України вам потрібно щось, що триматиме вашу менталку та даватиме вам безпеку – тому, будь ласка, не кидайте роботу як тільки придумаєте вашу геніальну ідею 🙂 досягнення успіху takes time – часто, багато років. якщо у вас немає ресурсів на забезпечення себе на цей час і якщо ви не готові не отримувати класних результатів в сфері роботи весь цей час – то краще мати щось, що вас триматиме. кинути роботу ви завжди встигнете, коли побачите, що воно "летить". 2. Краще почніть робити і вчіться в процесі замість прокрастинації у вигляді ще одних курсів. У вас вже достатньо знань. І у вас ніколи не буде достатньо знань для підприємництва – одночасно з тим. Просто почніть вже, нарешті 🙂 3. Краще відкладіть ці гроші на життя, якщо вони у вас останні 🙂 гроші на стартап знайти можна (інвестори, гранти тощо), значно складніше – зрозуміти, що з ними зробити, аби перетворити їх у х10-х100. 4. Команда важлива, але почати можна і самостійно, особливо в епоху AI 5. Якщо вашу ідею ще ніхто не реалізовував – то шанс, що ця ідея комусь потрібна, ну дууже маленький. Немає конкурентів? Поганий сигнал. Краще не пробувати це робити, якщо ви, звісно, не хочете ще більше зменшити свої шанси на успіх. 6. Краще почніть з того, хто ближче до вас – і вже побудував MVP, наприклад. Бо, по-перше, до того, хто вже занадто далеко від вас на шляху, важче достукатись. А по-друге, вам будуть значно корисніші поради того, хто лише нещодавно проходив той шлях, який ви плануєте проходити зараз. 7. Не кожна роль в стартапі дасть вам необхідний досвід для того, аби стати фаундером. А час забере 🙂 Поділіться постом з тим, хто вже пів року "готується" запускати стартап 🥲 Бо йайайй, але дуже багато людей все ще "покупається" на оті поради згори, на жаль. За 4 роки я зрозуміла: єдина обовʼязкова дія — почати. Решта приходить у процесі. А який ваш головний інсайт?

Якби я починала з нуля будувати новий стартап без грошей, звʼязків та досвіду, то ось топ-5 речей, які б я робила зараз: 1/ Шукала та будувала доступний мені канал маркетингу – власний бренд, спільноту, акаунт в TikTok чи Threads чи щось ще. 2/ Запускала б на пробу дуже прості ідеї, а не будувала одразу якусь складну – по-перше, щоб отримати перший досвід та, по-друге, щоб побачити, що сама лише ідея нічого варта, а от те, як вона реалізована – це дуже важливо. 3/ Вчилась би програмувати. Не як раніше — вручну з нуля. Але й не вайбкодити, тиснучи "так, погоджуюсь" на кожен запит агента. Будувала би перші продукти, навчаючись архітектурі, логіці програмування прямо в процесі. Питаючи "як це працює", "чому саме така опція", "як покращити це процес", "що може піти не так". Допускаючи "болісні" помилки на простих продуктах і малих перших грошах. 4/ Фокусувалась би на перших оплатах, а не на перших інвестиціях. Гроші від інвесторів прийдуть тоді, коли прийдуть гроші від клієнтів. А навіть якщо з фандрейзингом не складеться — у тебе вже є зароблені гроші, з якими стартап будується значно вільніше. 5/ Шукала би сильних людей і будувала з ними дружні стосунки. Я не вірю в $100B-команду з однієї людини як оптимальну версію майбутнього — не тому що це неможливо, а тому що це незручно, сумно і неефективно. Зате дуже вірю в сто-мільярдну команду з 10–20 людей. Але це мають бути 10 супер-ефективних, супер-розумних людей, з якими неймовірно цікаво та (дуже важливо!) приємно працювати. І шукати таких людей – вже час. Ще вчора був час 🙂

Я люблю ділитись тим, які помилки ми допустили на шляху створення TheWays. По-перше, рефлексія допомагає не просто прожити цей досвід, а й зробити з нього висновки. По-друге, бо я сподіваюсь, що хоча б хтось, можливо, після нас не буде повторювати ті самі помилки. Буде лише робити власні :) По-третє, віддавати назад в спільноту, яка підтримувала (і підтримує) мене як фаундерку – це особливе задоволення. Просто хочеться це робити. Вчора разом з Дмитром Кошельником та кофаундером та CTO в Influ2 Володимиром Михалко поспілкувались з новою когортою Mission Possible про запуск продуктів, пошук перших клієнтів, про різницю в підходах в B2C та B2B. І по ходу зачепили ще багато тем... – про те, що є велика різниця між технологією, рішенням та продуктом – про те, що "треба гроші на маркетинг" – це не інвестиційний план, а "ми запускатимемось через paid aquisition" – це не go-to-market стратегія – про те, що можна бути супер неймовірно крутим на ринку, який вмирає – і врешті-решт на такому ринку твій продукт і помре (або не буде розвиватись). бо який би класний ти не був – вірогідність успіху сильно залежить від ринку – про те, на що дивляться інвестори (спойлер – і на *кого*), приймаючи рішення, чи інвестувати – і про те, чому кожен з нас – маркетолог, навіть якщо ми цього не усвідомлюємо. Класна і жива була бесіда, аж захотілось ще :) А яке питання найбільше хвилює вас стосовно запуску свого стартапу з нуля?

Завтра та в суботу в Києві та Варшаві буде HOTFIX конференція від Asta Academy та SKELAR. Цього разу я йду не тільки подивитись-послухати, а ще й трошки порозказувати. Говоритиму про те, де стартапу знайти перші гроші на розвиток (окрім як, звісно, заробити їх на самому продукті 😀). Трошки систематизувала все, що я про це знаю, і все, з чим також сама стикалась. Виступ на півгодини, а тез вийшло вже на годину. Сиджу зараз і думаю, що увійде в завтрашній виступ, а що залишиться лише в нотатках 😌 При бажанні і старанні навіть в Україні можна з різних джерел назбирати 100-200К на свій продукт на ранній стадії. Що то за джерела? От про це і буду завтра розказувати. Тут можна зареєструваись: https://product.skelar.tech/ З ким побачимось офлайн в Києві? Буду рада поспілкуватись 🙌

Якщо ви робите стартап, ще не маєте інвестицій, не залучали гранти, але маєте MVP та мінімальний трекшн (користувачі), то я не знаю, чому ви ще не в Mission Possible 😅 🔥 Відкрився набір на Batch 4 Що на вас там чекає 👉 підготовка до інвестицій та доступ до 20+ фондів, ангелів та ком’юніті 👉 понад 300 годин менторства 👉 програма Saïd Business School від Оксфорду 👉 офіс у Kooperativ 👉 Demo Day з інвесторами 👉 активна спільнота, яка залишається після програми (це правда, організатори активно залучають випускників і випускники спілкуються між собою – знаю це по TheWays) 👉 гроші на експерименти: $6000 на тестування гіпотез під час програми - так-так, не після демо-дня, а для учасників прямо під час програми (а цього в нас не було, і я вам вже трохи заздрю!) Програма триває п’ять місяців, офлайн у Києві та включає три блоки: від роботи з аудиторією та запуску MVP до маркетингу, продажів і підготовки до інвестицій. ⏳ Дедлайн подачі: 20 січня 2026 Подати заявку → https://tally.so/r/Y5Dye6 P.S. Рада буду відповісти на питання по програмі у коментарях чи в приватних повідомленнях. P.P.S. Якщо запітчите мені свою ідею і мені сподобається – зроблю тепле інтро команді :)

9 місяців я працювала з коучем. Що мені це дало? Для багатьох коучинг – це щось незвідане. Коли я розповідала знайомим, що маю коуча, перше запитання завжди було: а чим це допомагає? На днях я завершила свій перший (і тепер впевнена, що не останній) підхід до коучингу, тому вирішила підсумувати і поділитись деякими здобутками. Отже, що дав мені коучинг: 👉1. Тепер я знаю, про що мрію. Я завжди думала, що знаю, чого хочу. Але це "щось" звучало як "бути успішною та здоровою і щасливою". Але що це насправді значило? Що для мене – успіх? Як саме виглядає здоровʼя (я описувала це як "не болить голова щодня". але коли вона не болить – то що тоді)? Щастя – це як? Як виглядає мій день? З ким я спілкуюсь? Скільки саме заробляю і чому? Та мільйон інших питань, на які в мене не було відповіді. Тепер я маю чітку картинку, і це дозволяє мені краще приорітизувати, менше тривожитись і не метушитись. 👉2. Зростання внутрішньої опори. Так вже вийшло, що я дуже не впевнена в собі людина. Через це зовнішні обставини та люди навколо сильно впливають на мене. Життя фаундера – це завжди хвилі і коливання. Тому мати опору всередині себе, на яку ти можеш спертись, відкинувше все зовнішнє – дуже важливо. З коучем я зрозуміла, що у мене є і були опори. Просто я про них забула. Тепер навчилась їх бачити, підтримувати та використовувати. 👉3. Чітко побачила свої патерни мислення. За 18 сесій я побачила, як деякі теми йдуть червоною ниткою через усі розмови про будь-що. Деякі з цих тем вдалось "закрити". Над деякими я працюватиму ще довго. Але головне – тепер я можу їх помічати і зупиняти vicious circles. До речі, я кожну сесію робила нотатки, а в кінці закинула все в AI і побачила купу класного: від самарі та власних структурованих інсайтів до неочевидних речей, які я в собі не помічала. 👉4. Розумію, якою лідеркою я хочу бути 👉5. Пробудувала чіткий план дій від сьогодні до візії, яку маю на 5 років. 👉6. Дізналась та випробувала різні методики продуктивності, які працюють саме для мене. 👉7. Побудувала конект між думками та тілом. Я знала, що звʼязок є, бо я дуже емоційна людина, і помічала, як мій ментальний стан впливає на фізичний стан (особливо сильно це почало проявлятись з 2022-го року). Але ніяк не могла зрозуміти, як з цим працювати. Тепер маю перші напрацювання тут. Це не все, але навіть заради одного з цих пунктів вже варто було б йти в коучинг 🙂 P.S. Я мала дуже класного коуча: вона має топ-менеджерський досвід, зокрема в українському топ-стартапі, також має психологічну ліцензію, тому могла переключатись між ролями "коуч", "ментор" та "психолог" (за моїм бажанням).

Кожен другий продакт хотів таке зробити або мати для себе, але по факту доводиться зазвичай такі штуки збирати по десяткам сайтів, блогів, ньюзлетерів. Найголовніше, що коли тільки починаєш в цьому розбиратись, то спочатку не знаєш де шукати, що шукати, а потім, коли знаходиш багато всього – не розумієш, що з цього всього потрібно саме тобі. Розкажу сьогодні про цікавий новий продукт для початківців-продактів або wanna-be продактів від одного з менторів TheWays – Петра Ніколаєва. 58skills – це тест та база знань для продактів або тих, хто хоче прокачати продуктовий майндсет. Складається з self-assesment тесту, який допомагає визначити поточний рівень знань та навичок, та бібліотеки знань: книги, курси, подкасти, шаблони для кожної навички. Цей продукт допоможе розібратись з частими питаннями: • Якими навичками треба володіти продакту • Як прокачати кожен скіл • Який у вас майндсет Підійде для джун-мідл PdM або світчерам з PO, маркетингу, аналітики чи дизайну. 🎁 Для вас маємо промокод на 20% знижки на будь-який пакет: ImproveYourProduct Промокод діє наступні 2 тижні. Всі деталі тут: 🔗 58skills.com

Люблю милі та корисні продукти. Наприклад, зараз SKELAR активно створює PawChamp – це продукт для людей з собачками 🐾 В ньому милість ще на етапі цільової аудиторії починається 😅 Сьогодні PawChamp запустився на Product Hunt і їм потрібна наша підтримка, щоб позмагатись за продукт дня. Що то взагалі за продукт? Це AI-компаньйон, 24/7 чати з експертами для дресирування й догляду за собаками та спеціальні навчальні програми, створені разом з кінологами. Їм важлива наша підтримка на Product Hunt. Тому переходьте на сторінку PawChamp, дивіться на продукт та діліться враженнями :) 👉👉👉 https://www.producthunt.com/posts/pawchamp-puppy-dog-training

Ваш стартап може початись тут Серед мого оточення багато тих, хто говорить, що хоче свій стартап. Ці люди на різних стадіях – хтось ще не має ідеї, і просто мріє. Хтось має ідею і обдумує її. Хтось вже щось пробував, але не зайшов далеко. В Mission Possible відкрилась нова програма для таких людей: You Never Build Alone. Це 5-тижнева програма для wanna-be-підприємців, впродовж якої ви створите перший прототип та отримаєте перший відгук клієнтів. Логіка наступна: 1 тиждень = 1 дія = 1 крок вперед. Тобто кожен тиждень має свій фокус: пошук ідеї / прототип / перші клієнти / ітерація на основі фідбеку / фіналізування. Все онлайн. Основа  – не лекції, а спільнота та можливість «швидко рухатись разом». Якщо ви: – давно мрієте, але не наважуєтесь на стартап – або сумніваєтесь, чи можете створити стартап – або щось пробували, але не вистачало системності – або вже щось побудували, але так і не показали це світу То ця програма для вас. Я знаю, що бажання створити щось ствоє легко відкладати на «колись потім». Коли буде більше знань і навичок, коли буде класна ідея, коли не буде війни, коли буде більше грошей чи будь-яке інше ваше «коли…». Але якщо всередині вас є бажання, немає сенсу відкладати на потім. Варто почати вже зараз. Завжди краще зараз, ніж потім. Спільнота Mission Possible дуже крута, і команда реально вкладається на всі 200%, щоб у вас вийшло. Тому раджу спробувати. Старт: 10 листопада Реєстрація тут: https://www.missionpossible.ventures/ua/ynba P.S. В Україні багато програм, орієнтованих на пізніші стадії – коли вже маєте трекшн, клієнтів, інвестиції. А в MP ви отримуєте багато всього на етап раніше – ще тоді, коли ви лише думаєте про створення свого стартапу. Це цінно 🥰

Як я пишу тексти з AI 👉 Варіант 1 1. пишу тези сама 2. прошу Claude покритикувати чи покращити, допрацьовуємо разом тези 3. прошу Claude сформулювати «по-нормальному», але в моєму стилі + доповнити 4. доточую ручками 👉 Варіант 2 1. прошу Claude написати тези на тему Х 2. фільтрую та доповнюю від себе 3. доповнюю прикладами до тез 4. даю приклади своїх текстів і прошу написати текст в моєму стилі 5. доточую ручками В обох варіантах, авжеж, задаю Клоду роль (ти - копірайтер, ти грант-райтер, ти…), даю багато контексту (або тягну його з попередньо створеного проекту: про стартап, про мене, про задачу, для якої це роблю тощо). Зазвичай Claude сам пише, що покращив і чому, але якщо ні – можна попросити. А ви як? Діліться своїми лайфхаками.

В дні великих конференцій (типу айті арени) я намагаюсь не заходити в соцмережі. Бо інакше FOMO зʼїдає мене зсередини. Цього року я вирішила не йти на більшість великих тех-івентів, які відбуваються. Бо останнім часом складно знаходитись у натовпі. Плюс, не бачу цінності для нашого стартапу на данному етапі, а часу та енергії це віднімає багато. І це усвідомлене рішення – не йти. Але коли настає день Х, стрічка LinkedIn та інстаграму перетворюється на "червону доріжку": – хтось зібрав контакти 200 лідів – хтось запітчив і виграв грант – хтось занетворкався з крутими спеціалістами – хтось надихнувся на рік вперед Здається, що не відвідала івент тільки я. А я в цей момент сиджу вдома за компом. Та яку б корисну/цікаву роботу я не робила, виникає відчуття втрати: а що, як я дарма не поїхала? Що, якщо пропустила унікальну можливість? Я знаю це відчуття давно – і в ньому немає нічого хорошого. Воно деструктивне. Воно демотивує. Роззброює. Знесилює. Забирає і без того малі залишки енергії. Але є одне але. Це відчуття не береться саме по собі. Воно тригериться. Чимось. І зазвичай – не першим постом в стрічці, не другим, не пʼятим. Але на якомусь етапі думка "а що, як я втрачаю можливості?" таки виникає. Не від конкретного посту, а через шквал новин звідусіль і цей безперервний потік емоцій про подію, яка пройшла повз. Тому я вже не вперше практикую уникати соцмереж у дні таких конференцій. Коли я повертаюсь, за кілька днів після, все ще залишаються пости про ці події. Але вони перемішуються з іншими інфоприводами і радше викликають цікавість "а що там було?" чи "що сподобалось?", ніж FOMO. Для мене працює ідеально. Менше тривог у і без того тривожний час. А як ви цього року? Читаєте цей пост під час вечірки на енергійній IT Арені чи в атмосфері домашнього затишку? 🙂

Працюю над новим (хоча, кого я обманюю – над першим) онбордингом на платформі, і просто радію, наскільки швидше виходить отримати бажаний результат зараз – у порівнянні з тим, що було 3-5 років тому. Проблеми «чистого листа», коли не знаю з чого почати – немає завдяки Claude. Проблеми довгого рісьорчу класних прикладів – немає завдяки perplexity/gemini. Проблеми зробити швидкі мокапи – немає завдяки фігма + плагінам. Проблеми зробити швидкий якісний прототип – немає завдяки Claude + Replit. Ну, і якби була потреба зробити нові кастомер інтервʼю – з їх обробкою теж вже не було б проблем. Залишається лише проблема з вибором найкращої опції, але цю проблему мені подобається вирішувати 🙂 Ніби залишається робити найцікавішу роботу і можна не витрачати час на рутину. Обовʼязково поділюсь тут результатом, що в мене вийде з прототипом без розробників. Зараз я на стадії створення мокапів.

5 хв – і Notebook LM робить з нашого подкасту таке. Через півроку це буде ще й з відео людини (так звана «говоряща голова»), і тоді створення відео-курсів зміниться назавжди (але аватара вже можна додатково зробити через інші AI тули). Так, чутно синтезований голос (але це тільки українською. Англійською вже не відрізниш). Так, графіка неідеальна. Але це зроблено за 5 хв з нулем ввідних – просто з лінком на подкаст.

Гранти на 2.5 млн євро: новий випуск подкасту «Кейс TheWays». Детально розібрали, як подавати заявку на грант та що відбувається після – разом з Оленою Шершун, Associate Partner Civitta. Поговорили про те, з чого почати, які потрібні документи, що саме писати та як, що відбувається після того, як вашу заявку затвердили, та чи варто залучати зовнішніх консультантів, чи краще подаватись самостійно. Зараз випуск дуже актуальний, бо зараз відкриті як мінімум два європейських гранти для українських технологічних стартапів (від EIC) – до 300 тис євро та до 2.5 млн євро. Зберігайте в плейлист, щоб на вихідних подивитись і почати створювати заявку: 👉 Дивитись тут: https://www.youtube.com/watch?v=OHijHRocwvw За коментар під відео – розігруємо безкоштовну консультацію з Оленою 🔥

Якщо ви коли-небудь задумувались про те, щоб запустити свій стартап (але ще не зробили цього) – прочитайте це. Ділюсь болісними висновками за три роки спроб і помилок. І перш ніж почати, важлива теза: якщо ви справді хочете створити стартап – зараз найкращий час, щоб почати. Найближчі 2 роки – це шанс не просто "спробувати себе" у цій ролі, а ще й трошки підвищена вірогідність успіху, ніж у будь-які інші часи. Отже, до висновків: • Свобода – це не те, що ви думаєте. Бути фаундером означає мати багато свободи і водночас не мати її взагалі. Мрієте про "вільний час"? Забудьте. Про "самостійне прийняття всіх рішень"? Теж забудьте. А от якщо свобода для вас – це "приймати справді найважливіші рішення", то це воно. • Копіювати вдасться все, крім успіху. Надихатись успішними прикладами і намагатись це повторити – цілком адекватний шлях. Ми бачимо на ринку такі історії. Але повторюючи, треба дуууже чітко розуміти, чому ваша "копія" буде краща. Якщо здається, що хтось "просто скопіював" і став топ-1, то вам здається. За кожним успішним копіюванням стоїть щось унікальне: операційка, команда, залучення аудиторії. А що є у вас? • На початку доведеться обирати між "створювати проривні технології " та "копіювати працюючі бізнес-моделі", але з часом і те, і інше тяжітиме одне до одного. Тому спочатку краще обрати те, що вам особисто зробити простіше. • Пріоритети для успіху мають бути такі: команда > ринок > екзекʼюшн > ідея. Не навпаки. Пропустиш якийсь крок зліва – доведеться повертатись назад або вічність жити у бізнесі, якому не судилось стати успішним in terms of money. • Баланс між "довго рісьорчити, перш ніж щось робити" та "тестувати все підряд" лежить у тому, де ваша сильна сторона. • Не вірте людям, які кажуть "це не спрацює". Не вірте їм на слово, але перш ніж щось робити – знайдіть спосіб перевірити їхню думку. Це може зекономити вам РОКИ життя • Вміння казати "ні", зупиняти себе й інших, депріорітизувати – одна з найбільш недооцінених здібностей фаундера. • Кожного дня задавайте собі питання "Яка ОДНА задача сьогодні найбільше наблизить мій стартап до успіху?". І робіть спочатку цю задачу, а потім все інше. Це не так легко, як звучить, якщо дійсно робити це кожного дня. Але це те, що дозволить дійсно наближатись до бажаних результатів, а не просто "робити багато роботи". Було корисно? Відправьте 50-100-500 грн на актуальний збір (мені залишилось 1600 грн, щоб закрити баночку): https://send.monobank.ua/jar/8nVHY4rmaw

Вперше спробувала ручками створити створити міні-ролик з AI. Не просто окремий шматочок, а прямо повноцінний міні-фільм / тікток. Вийшов Боря (не питайте чому 😅) 1.5 год від ідеї (яку придумав AI) до результату, який бачите. З усього ролику я тут придумала… ні-чо-го. І брала першу-другу-третю спробу генерації у фінальний варіант. Просто щоб швидко протестувати. Якщо вийшов такий результат з майже нулем зусиль, це значить, що за день, додавши до AI трошки своїх ідей, можна створити кілька офігезних відео, за які буде не просто не соромно. Вони будуть привертати багааато уваги, адже креативності тепер немає меж. Я памʼятаю свої відчуття, коли вперше скористувалась Midjourney для генерації картинок кілька років тому – була в захваті. Але це? Ух, відео відкриває ще більші можливості, від яких аж мурахи по шкірі. І якість буде все краще. І меж буде все менше.