Мова – ДНК нації

З Міжнародним днем рідної мови! 💙💛 https://ukr-mova.in.ua/

Як ви зазвичай вітаєтеся з рідними, друзями, колегами, незнайомцями? Напишіть! Адже ми маємо багато варіантів: - Доброго ранку! - Добрий день! Добри́день! - Добрий вечір! Добри́вечір! - Привіт (а не «прівєт»)! - Вітаю! Віта́ннячко! - Моє шанува́ння! - Здорові були! Здоровенькі були!

​​Увага! Літературний наголос 😉 Слово «ви́падок» має наголос на першому складі, як слова «ви́няток», «ви́сновок», «ви́селок». https://ukr-mova.in.ua/

​​Біле́т — картка з питаннями для тих, хто складає іспит чи залік; цінні папери. Приклад вживання: «Був у нас усний іспит з української мови… Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю» (О. Донченко). Квито́к — документ, який засвідчує належність до організації; куплена картка, що дає право проїзду, відвідання музею тощо. Приклад вживання: «Кур'єр… приніс нам три квитки до театру» (О. Досвітній). https://ukr-mova.in.ua/

Сьогодні відзначаємо важливе свято — День Соборності України. Це гарна нагода, щоб повторити, як пишемо назви свят. 1️⃣ У назвах свят із великої букви пишемо перше слово і власні назви: День учителя, Новий рік, Міжнародний день боротьби за права жінок. 2️⃣ У назвах державних свят України з великої букви пишемо всі слова: День Конституції України, День Незалежності України, День Соборності України. 💡 Крім того, дозвольте нагадати, що іменники жіночого роду на -ть після приголосного у родовому відмінку однини можуть мати закінчення -і або -и: соборності та соборности, гідності та гідности, хоробрості та хоробрости, радості та радости тощо. https://ukr-mova.in.ua/

Друзі! Будь ласка, поскаржтеся на крадіїв! 🙏

Закордон чи за кордон? Закордоном чи за кордоном? Закордон — чужоземні країни. Приклад вживання: «Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон» (В. Собко). За кордон — за межі своєї країни, до чужоземної країни. Приклад: «Князь Костянтин надумав вирядити мене за кордон як найкращого учня» (З. Тулуб). За кордоном — у якій-небудь чужоземній державі. Приклад: «Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз за кордоном» (М. Коцюбинський). З-за кордону — з чужоземної держави. Приклад:«Примх, іграшок і розкошей З-за кордону не везли» (Я. Щоголів). Як правильно писати? * Виїхати за кордон (за кордон = за межі своєї країни); * Перебувати за кордоном (= за межами своєї країни); * Побувати за кордоном (= за межами своєї країни); * Телефонувати за кордон (= за межі своєї країни); * Мріяти про закордон (про закордон = про чужоземні країни); * Відвідати / побачити закордон (= чужоземні країни). Докладніше: https://ukr-mova.in.ua/blog/zakordon

Змерзнути чи замерзнути? Дозвольте процитувати мовознавця Олександра Пономарева: «Обидва ці слова походять від одного кореня, проте їх не можна вживати одне замість одного. Замерзнути означає «стати твердим від холоду, перетворитися на кригу; згинути від холоду»: «Замерзло поле скрізь» (Є. Гребінка); «Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзає вода» (В. Сосюра); «Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу» (Панас Мирний). А змерзнути — це відчути холод: «Змерзла ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Зима не здавалась. Вівдя задмухала на світло. — Дивіться, як парує! Хіба ви не змерзли?» (М. Хвильовий)».

8 січня 1935 року народився український поет-шістдесятник, журналіст, діяч українського руху опору Василь Симоненко. Ділимося двома віршами поета про мову. МОЯ МОВА Все в тобі з’єдналося, злилося — Як і поміститися в одній! — Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету дужі крила, Що підносять правду в вишину, Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину. І тобі рости й не в’януть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі — великого народу Ніжна і замріяна душа. Василь Симоненко

Чекаєте на Різдво? Зверніть увагу на наголос у словах «святки», «колядники», «дідух». 💡 Різдвяні святки — це святкова пора від Різдва до Водохрестя. 💡 Дідух — сніп, який традиційно ставлять у кутку оселі перед Різдвом. 💡 Донедавна назву вечора напередодні Різдва писали по-різному: свят-вечір, святвечір, Свят-вечір, Святвечір. У новій редакції українського правопису зафіксовано останній варіант, тому правильно писати разом і з великої літери: Святвечір. https://ukr-mova.in.ua

Зимова лексика ❄️   І́ній, па́морозь — тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на гілках дерев, дротах тощо.   Сніг, крупа́ — атмосферні опади у вигляді білих кристаликів.   Поро́ша — пухкий сніг, переважно перший або який щойно випав.   Кри́га, лід — замерзла й затверділа вода.   Са́ло, шуга́, ше́решень — дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу.   Льодоста́в — суцільний шар льоду на поверхні водойми.   Сльотá, ляпави́ця, мокроте́ча — хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.   https://ukr-mova.in.ua

​​Сильний вітер із снігом — це завірю́ха, хуртови́на, мете́лиця, ві́хола, заметі́ль, ху́га, заві́я, снігові́й, сніжни́ця, хурде́лиця, хугові́й, пурга́… Приклади вживання: 🌬 «Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі» (В. Петльований); 🌬 «Надвечір здійнялася страшна хуртовина. Увесь світ зятягло білою пеленою» (І. Цюпа); 🌬 «Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад» (Олесь Донченко); 🌬 «Віхола втихла, було навіть тепло. Засніжена мати не нарікала на хурделицю і, здавалось, посміхалася» (А. Іщук); 🌬 «Артем убрав голову в плечі і, як плавець у розбурхані хвилі, кинувся в снігову заметіль» (А. Головко); 🌬 «В глибоких заметах брьохають коні, хуга замітає снігом дорогу» (М. Коцюбинський); 🌬 «І свистить в степу завія, І зникає крутія» (А. Малишко); 🌬 «Вітроносна зима випала, мете, в'южить, вивертається вітер, б'є сніговій» (К. Гордієнко); 🌬 «На другий день похолодніло, завіяла ще більша сніжниця» (А. Турчинська).  https://ukr-mova.in.ua

Наголос! Бууу! 🎃👻 https://ukr-mova.in.ua