Відкрита Видавчиня

Нам досі важко підібрати слова... Сьогодні ми отримали офіційний лист від «Книголенду» з підтвердженням того, чого ми найбільше боялися: наші книжки також згоріли на їхньому складі у Харкові. Ми до останнього мали надію, що вони у книгарнях. Бо так і було раніше, і ми сподівалися, що книжки збереглися на полицях. На жаль, наші книжки перебували все ж на складі й повністю знищені внаслідок ворожої атаки. Для нашого видавництва це важкий удар. У кожну сторінку, що перетворилася на попіл, було вкладено душевне тепло, місяці праці та віру всієї нашої команди. Але ми не опускаємо рук. «Книголенд» продовжує роботу своїх офлайн-книгарень, а ми вже шукаємо можливості для відновлення втраченого. Дякуємо команді партнерів за прозорість і кожному з вас — за те, що поруч. Наші співчуття колегам, авторам і читачам. Головне - життя і здоров'я людей, решту відновимо. Як можна підтримати нас сьогодні: •Оформлюйте замовлення на нашому сайті — це найкращий спосіб допомогти нам зібрати кошти на новий друк. •Завітайте до офлайн-книгарень «Книголенд» та підтримайте книжковий ринок купівлею товарів наживо. •Зробіть репост цього допису, щоб дати нам голос і залучити більше людей. Ворожі ракети можуть знищити папір, але їм ніколи не знищити нашої любові до української книги та людей, які її творять. Дякуємо, що ви з нами! 💛

Мені дуже сумно читати заголовки на кшталт "воюють з підручниками і казками" — коли я бачу свідоме знищення просторів — складів, видавництв і друкарень — що причетні до розвитку освіти і культури. До того, що для росіян наче та кістка в горлі — ні, не може у вас бути вашого — що вони мастєрскі (на жаль) вміють нищити вже сотні років. Вони свідомі того, що люди, які мають власну мову, пам'ять, історію і культуру — люди, власне, свідомі. А такі люди незручні диктаторським режимам, ними важко управляти, їм не впарити спаплюжену версію рідного у вигляді віночків-шароварів-журби і не насадити вєлікую рускую, що оспівує малєнького чєловєка, який ні на що не впливає і не може, куди зручніше для системи. Вони це добре знають. Тому і нищать, сотнями років. Лише за липень росіяни знищили мільйони книжок. 250 тисяч примірників книжок видавництва Книголав, 800 тисяч — Букшеф, 250 тисяч підручників друкарні Конві і тут же — 350 тисяч примірників незавершених тиражів, серед яких книжки того ж Книголаву, Атени, Лабораторії, Артбукс, Ранка та багатьох інших. Сьогодні росіяни вдарили по складу Ранка і Книголенда. До цієї ж корпорації входять й інші видавництва, зокрема Ще одну сторінку, Фабула, Жорж, Readberry та інші. За словами голови наглядової ради корпорації Віктора Круглова — нині відомо про знищення 600 тисяч підручників, 28 тисяч назв книжок та 8 мільйонів примірників. Це не про "воювати з підручниками і казками", це про свідоме винищення того, що вчить наших дітей, зберігає пам'ять, фіксує історію і робить мову не маргінесом, як було, коли книжку українською ще треба було пошукати між тисячами томів російської азбукі-класікі. Це свідоме винищення того, що робить нас нами. Мені страшно думати, що буде з галуззю далі. Культура не є першою в черзі на фінансову підтримку, що абсолютно зрозуміло. Та видавничий бізнес — річ доволі не "бізнесова". Грубо і коротко кажучи: ви вкладаєте дуже багато грошей в процес, який відбувається не місяць і не два (часом це можуть бути роки: права, переклад, редагування, друк тощо тощо тощо), чекаєте тираж (а вони, в середньому, хоч і стали трішки більшими, але це ще не ті показники, щоб видавці, письменники і інші працівники, які дотичні до галузі, почувались хоча б трішки комфортно), він йде в продаж (якщо його не спалила рсн). Далі ж відбувається не мен довгий процес повернення вкладеного — тоді, коли ви вкладаєте в наступні книжки. І от дивлячись на список знищеного лише за липень — а чи буде що вкладати в наступні? Не кажучи вже про те, що обладнання друкарень — річ складна, дорога і часом не надто транспортабельна, аби до неї не дотягнулась російська ракета... Сходіть в книгарню, зайдіть на сайти книжкових інтернет-магазинів чи видавництв, купіть книжку. І розкажіть про це всюди, де лише можна — щоб і інші сходили в книгарню, зайшли на сайти і повторили ваш шлях. Паперову чи електронну — все це буде підтримкою книгарням, видавцям, письменникам, друкарням і всім дотичним до галузі, яка працює задля освіти і культури. Тих речей, яких так боїться росія. Вони не воюють з підручниками і казками. Вони воюють з тим, ким ми є і ким будуть наші діти. Історія циклічна, але шанс не дати їй повторитися — в наших руках. І книжках. Підтримайте їх. Будь ласка.

Очікуємо з друку у серпні. Жанр: міське фентезі 18+ Анотація: У світі, де надприродне є суворою реальністю, а не вигаданими жахастиками, молода бібліотекарка Кайя допомагає двом детективам розслідувати містичні справи. Проте знання, що вона черпає з книжок, потрібні їй також для досягнення власної мети. І коли таємниця, яка може зруйнувати її життя, опиняється під загрозою розкриття, дівчині доводиться прийняти допомогу від загадкового чоловіка у масці і зустрітися з власною темрявою. Про авторку: Тетяна К. Міль — українська авторка. Почала писати в підлітковому віці, надихаючись аніме, серіалами «Баффі», «Надприродне» та компʼютерною грою «Diablo 2». У вільний час читає, переважно ромкоми або романтичне фентезі. Обожнює «Зоряні війни». Колекціонує блокноти і запальнички.

✨Ближче, ніж книжка! Коли ми гортаємо сторінки нової збірки, ми бачимо сюжет, метафори та героїв. Але що залишається за лаштунками? Як народжуються ті самі рядки, які змушують нас плакати чи сміятися вголос? Ми вирішили зазирнути трохи глибше й запускаємо нашу нову, дуже особливу та затишну рубрику - «Ближче, ніж книжка». Тут ми будемо ходити в гості до наших авторів, розпитувати про їхні секрети творчості, письменницькі ритуали та емоції. І відкриває нашу рубрику неймовірна Рената Літинська, авторка збірки оповідань «Рената часом пише»

А найкраще я забуваю запрошувать на події. Завтра, 20 червня о 17:30, у мене буде презентація збірки — власне, перша у Дніпрі, бо чого? Бо я хз, чого, власне, отака я загадкова тваринка. Дякую "Впертій козі" і всім причетним за сприяння. Приходьте послухать модератора, він розумний. Від себе обіцяю видавать розпачливі звуки спонтанних інтелектуальних зусиль. Кажуть, вхід вільний, але треба отут реєструватися: 🔗посилання на форму Обійняла.

Дніпро, не пропустіть!

Вітаю! У нас сьогодні прямий ефір в інстагамі з Орестом Крисою, музикантом, поетом і військовим. Приєднуйтесь!

Раді представити новинку — «Тиша над колискою» Романа Данилюка від видавництва «Відкриття». ✨ ВІДКРИТО ПЕРЕДЗАМОВЛЕННЯ! ✨ (Книга очікується друком у вересні). Жанр: містичний детективний трилер. Анотація: У Вишиваному хтось викрадає людей, а на місцях злочинів залишає обезкрилених птахів. Місто охоплює страх, про невловимого Птахівника говорять пошепки. Втім є та, якій вдалося втекти з його лап. Дівчина переконана: її власне тіло — лише клітка, а вона сама — пташка, замкнена усередині. Щоб розкрити таємницю Птахівника й зупинити низку смертей, їй доведеться віднайти свої крила й наважитись повернутися у лігво маніяка, у якому кожен її крок може стати останнім. З відгуку бета-рідерки: /Що сподобалось у книзі?/ 1) автор чудово володіє образним мисленням і багатою літературною мовою, завдяки чому легко уявити яскраві візуальні образи й ти ніби повністю занурюєшся в історію. 2) легко читати. Все на одному диханні. Цікаво що буде далі в сюжеті. Немає відчуття нудьги. 3) сподобалось тонке відчуття психологічних нюансів якими автор наділив своїх героїв, метафори, міфи й загалом атмосфера твору. Я б хотіла, щоб ця книга мала продовження. 4) найбльш вражаючий епізод який перечитала кілька разів - Індія з крилами лебедя над кладовищем птахів. 5) також сподобався епізод де автор обіграв міф про людські душі і птахів, а також походження Птахри і скелі Чацького. Стань одним із перших, хто зануриться в атмосферу цієї глибокої та емоційної історії. Передзамовлення — це не лише можливість отримати книгу першим, а й особливий спосіб підтримати українське книговидання. 🛒 Як замовити? Переходь за посиланням у шапці профілю. Почуй, що розкаже тобі тиша над колискою. 👇

Як фантастика та горор говорять про жіночий досвід? Чи можлива свобода від гендерних упереджень у далекому майбутньому? Альтернативна історія та еволюція, множинні світи та універсальні (і не лише для людей), питання свободи, пастки і того, як ми розповідаємо про самих себе, — в рецензії літературознавиці Серафими Білої на збірку оповідань Ірини Пасько «Бугурти і маневри». Ірина Пасько — літературознавиця, письменниця, поетеса, кандидатка філологічних наук. Її вірші видані окремою збіркою «Криза середнього всього», а також у міжавторському альманасі феміністичної поезії «Другий вінок». Авторка послідовно виявляє та критикує гендерні упередження, деміфологізуючи сталі патріархальні уявлення. Ця збірка «Бугурти і маневри» (2025, «Відкриття») — яскравий приклад того, як це опрацьовує інструментарій фантастики та горору. «Якийсь голос шепотів: корися, корися!»: Рецензія на збірку Ірини Пасько «Бугурти і маневри»

От чесно не пам'ятаю, чи поширювала саме тут чудову рецензію Серафіми Білої на збірку оповідань "Бугурти і маневри" Ірини Пасько на Дівоче.медіа, якщо двічі, то най буде, хорошого має бути більше! Принагідно дякую авторці за довіру і співпрацю і Серафімі за неймовірну підтримку. Обійняла.