Vika's typing about...

Ця книга потрапляє в мій список ТОП книг, які варто прочитати! Історія відбувається у світі Космер, де юна дівчина Тресс відправляється в моря на пошуки свого кохання, якого викрала зла Чаклунка. Мені книга сподобалась тим, що вона зовсім не така як всі прочитані мною фентезі. Розповідь нагадує Піратів Карибського моря, але не ідентична ній. Тут немає героїні, яка не має навичок, але має врятувати всю планету. Розвиток героїв йде поступовий і цілком логічний. Зачепили також і міні-деталі, які автор проносить протягом всієї історії (як от любов ГГ до горняток). Дуже багато думок щодо життя, що змушують задуматися. Читалося досить легко, і колись, думаю, дам її і сину почитати. Рекомендую!

Читаю зараз «Тресс зі Смарагдового моря» і ця книга це ЗОВСІМ інший вайб фентезі. Особливо мені подобається манера написання Сандерсона. Цікаво, як буде по сюжету далі, бо ми почали збирати цілу серію. А їх там аж 30!!

Маю дивне відчуття... В Інстаграмі в більшості я слідкую за своїми знайомими та декількома блогерами. І останнім часом бачу позитивну тенденцію на подорожі, особливо серед тих, хто живе закордоном. І це не ті подорожі, коли ти їдеш в європейське містечко або на море. Це подорожі в віддалені місця — як от Балі. І коли я дивлюсь сторіс знайомих з подорожей, я маю таке відчуття... і ні, це зовсім не заздрість. В 2019 році я дорвалась до подорожей і, звісно, ми з подругою не побоялися і полетіли тоді на Балі. Провели там тиждень, багато що побачили, і взагалі отримали класний досвід. І зараз я, коли дивлюсь на своїх знайомих, то маю відчуття, що мій досвід трапився не зі мною. Він такий далекий і такий нереальний, що здається наче це все було в якомусь минулому житті. А ще таке враження маю, що вони (мої знайомі) проживають зараз те життя, яке колись мала я. І ні, я не жаліюсь на те, як я живу зараз — моє життя прекрасне — але за своїм безтурботним минулим я сумую. Тому, трошки ностальгії не завадить

Прочитала книгу «Food Therapist» і мені не сподобалося 📖❌ …але оскільки я не кидаю читання, ділюся кількома адекватними думками, які там все ж були. ➡️ Про обмеження: «Чим більше ми себе обмежуємо, тим більше стаємо одержимими їжею. Це людська природа — хотіти те, чого ми не можемо мати». ➡️ Про спіраль сорому: «Ви взяли на себе зобов'язання щодо нереалістичних цілей, і розчарування від їх невиконання утримує спіраль сорому в постійному русі. Як наслідок, ви не вірите, що здатні на зміни». ➡️ Про думки та фізіологію: «Наші думки можуть реально перевершувати фізіологію. Рівень гормонів у учасників дослідження залежав від того, наскільки голодними або ситими вони думали вони мають бути. Зміна мислення щодо певних продуктів може змінити реакцію тіла на них». ➡️ Про баланс: «Мати здорові стосунки з їжею не означає завжди обирати поведінку, яка підтримує довгострокову ціль, замість миттєвого бажання». ➡️ Про гормони: «Коли підвищений кортизол поєднується з підвищеним рівнем інсуліну, це схоже на те, як два лиходії, що сприяють накопиченню жиру, об'єднують зусилля». Рекомендації щодо харчування в книзі жахливі. Саме написання дуже затягнуте і мені не зайшло. Тому бережу вам час, якщо раптом хотілось це почитати.

В Рівному відкрилась нова студія пілатесу Sculpt і я в суботу була на офіційному відкритті. На реформері я була вперше і мені сподобалось. Було важче ніж я очікувала, бо потрібно весь час тримати тіло напруженим. І це думаю, що з радістю би ходила на такі тренування, варто лише знайти вільний час в поєднанні з материнством. Та й таке 😄