Комірчина письменника

Пам'ятаю, як вперше познайомилася із книгою Брема Стокера «Дракула». Я була десь у сьомому класі. Забиралася під ковдру з невеличким світильником, щоб батьки не помітили, що я не сплю після опівночі — і читалa про Джонатана Гаркера, який мандрує до замку, з якого, здається, немає вороття. Кожен скрип змушував серце завмирати. Книга лякала страшніше за будь-які фільми — дитяча фантазія домальовувала все яскравіше, моторошніше, небезпечніше. Той трепет не зник і досі. Час від часу мені знову хочеться гайнути у подорож до «Дракули». Книга витримала перевірку часом. Понад століття тому Брем Стокер написав історію, яка назавжди змінила жанр готичного жаху. Лист за листом, щоденник за щоденником — ми стежимо, як звичайні люди намагаються зупинити істоту. Полювання. Втеча. Кров. І страх, який не відпускає до останньої сторінки. 🩸 Тепер ця історія знову повертається до нас в новому виданні. Видавництво «Стилет і стилос» готує видання «Дракули» з чудовою командою. Перекладач Мирослав Томащук, який відомий своїм перекладом «Хрещеного батька» Маріо П’юзо. Ілюстраторка Надія Харт і літературознавиця Диана Андрієвська разом створювали артбук «Столиций Київ». І ви тільки гляньте на саме оформлення книги. Готична естетика на обкладинці, атмосферні ілюстрації всередині — це видання хочеться не просто прочитати, а поставити на видне місце і милуватися. Забронюйте свій примірник вже зараз — до офіційного виходу лишилось небагато. Ціна на передпродажі – 750 600 грн. Книга вийде у вересні. Замовляйте на сайті 🖤

🍉 Другий етап серпневого письменницького марафону завершено! 🍉 Якщо чесно, найбільше мене лякає в марафоні — це відчуття, що час таки летить і зовсім скоро осінь 😐 Насправді, я під час цього етапу теж увірвалася до вас. Навіть вчора нашкрябала більше 1к слів. Хоча, мабуть, більше. Тепер я розумію вас: не завжди пам'ятаєш, що треба вносити дані. Бачу, які ви молодці й дуже продуктивні були цього етапу. Дуже сподіваюся, що ви не збавите обертів і так само увірветеся в третій етап! 🍉Для тих хто хоче приєднатися до марафону 🍉 Ви можете це зробити у будь-який момент. Навіть зараз – просто впишіть своє ім’я у вільну комірку. https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Tn5_JX7TrLnr0Ko-gXGmuStoBjmZCGYy8oE5LKD2v9c/edit?usp=sharing ⛳️Основна мета марафону – працювати над книгою кожен день. Сюди входить і розробка світу, створення персонажів, редагування, написання та переписування сцен у книзі. Що ви там? Як ваші справи? Не забуваєте вносити дані в табличку?

#бінго Розбалую вас своїм бінго. Але поки є ідеї — буду робити. Правила прості: 1. Позначаєте комірки, які ви виконали зі сюжетом. 2. Якщо всі клітинки чи в одному рядку, чи в стовпчику або ж по діагоналі – всі відмічені, отже, ви маєте бінго! Діліться у коментарях, що у вас вийшло ♥️

Сьогодні дісталося ще видавництвам: Лабораторії та Наш Формат. Окрім цього, постраждав книжковий ринок на Почайній. Загалом за час повномасштабної війни постраждало багато видавництв: Readberry, Ранок, Bookchef, КСД та інші. Цілі країни-гниль зрозумілі: знищення нас та нашої культури. Але це їм не вдасться ніяк. Бо ми були, є і будемо. А наша культура багата, сильна та різноманітна. Нашу мову забороняли роками, але ми її зберегли. Наші книги знищують, але ми будемо творити далі. Збитки шалені у видавництв. Знищених книг більше мільйона. І хочеться одного: підтримати наші видавництва. Вони повинні відчувати нашу підтримку, як читачів. Тому, якщо є змога: можна купити книги у цих видавництв. І хочеться вірити та надіятися, що попри все, вони відновлять свої потужності й будуть радувати нас своїми книгами.

Переклад: «Автори фанфіків — це просто читачі фанфіків, які не змогли знайти той фанфік, який хотіли прочитати» Побачила це і трішки попала ностальгія в око. Я починала із фанфіків. І деколи бачу, що на просторах інтернету пишуть: книга нагадує фанфік. І мені стає сумно. Бо я роками захоплювалася фікрайтерством, була його частинкою і думаю, що серед них є набагато сильніші історії, ніж деякі видані книги. Не варто робити таких порівнянь. Для мене фікрайтерство стало плацдармом до створення самостійної книги. Чому я вважаю фанфіки чудовим стартом: • ви вчитеся працювати і відтворювати характери персонажів, які вже прописані. Ви аналізуєте їх, розумієте, що властиво їх поведінці, а що не дуже. Відтворюєте манеру спілкування, рухи, думки. Це чудово, бо те саме ви будете робити при створенні самостійних персонажів • робота вже з існуючим світом. За вас все створили. Правила, закони, порядки, функціонування тих чи інших явищ – це вже прописано. Вам залишається тільки не виходити за ці рамки, шукати нові шляхи розкрити цей світ чи показати інші сторони його. Згодом, це знадобиться, коли ви будете робити і для своєї книги. • робота з конфліктами, стосунками. Пошук, що зруйнувати і що створити нове у них. Додавати нові дилеми для персонажів, над якими не думали самі сценаристи. • уся ця робота вибудовує і ваш стиль. Бо чим більше пишете, тим більше починаєте розуміти, що саме вам подобається. Пам’ятаю, що період фікрайтерства був моїм найбільш продуктивним часом. Історії так і лилися з мене. І в один момент я відчула, що мені стало тісно. Працювати з цими героями було весело, але в моїй голові почали народжуватися мої власні персонажі й тоді я перейшла до створення книги. Пройшло вже 14 років з моменту, коли я почала писати. І от саме зараз, працюючи над третьою книгою, я нарешті відчуваю спокій. Чому? Я повернулася до того стилю, з якого починала — саркастичний, іронічний, смішний (для мене) і пігулкою гіркоти.

#конкурси Прийом творів на Конкурс «Українська містика» - 2026 Знайшла для вас конкурс, надіюсь, що я його ще не публікувала тут. Всі, хто пише в жанрі містика або хотіли б спробувати свої сили в ньому – це ваш шанс. Тема: «Місця сили. Замки. Річки.» Вік: +14 років Кількість знаків: 25-70 тис знаків з пробілами мінімум. Зазначили, що будуть орієнтуватися на кількість знаків у гугл-документі. У мене раз було, що я писала у ворді, потім не зійшлося кількість знаків із конкурсом (не цим), бо вони якось в іншому місці рахували. Тому зверніть на це увагу. Форма: від оповідання до малої повісті (історії, прозу, не поезію, не сценарії, не п'єси) Один автор – один твір. Надсилати роботи варто за адресою: romanmtt80@ukr.net Шукають роботи побудовані на вітчизняному матеріалі. Прочитати більше про конкурс чи задати свої питання організаторам, можна за цим посиланням — тиць

#мій_робочий_процес Мінус того, коли дала полежати рукопису місяць. Читаю це і перша думка про синтезатор, як про музичниий інструмент. Ще й для борщу…

Мені це говорили ще на першій книзі, що підпис повинен відрізнятися від того, що в паспорті 👀

🍉 Перший етап серпневого письменницького марафону завершено! 🍉 Я давно не бачила стільки коментарів… Я так розумію, що продуктивність аж зашкалювала на початку серпня і, надіюсь, що це буде продовжуватися і надалі. Хочу аби другий етап був сповнений натхнення та вільного часу для письма. Я вже теж беруся активно працювати над книгою. Хочу до кінця серпня віддати редакторці. Тому точно побачите цифри від мене в табличці. 🍉Для тих хто хоче приєднатися до марафону 🍉 Ви можете це зробити у будь-який момент. Навіть зараз – просто впишіть своє ім’я у вільну комірку. https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Tn5_JX7TrLnr0Ko-gXGmuStoBjmZCGYy8oE5LKD2v9c/edit?usp=sharing ⛳️Основна мета марафону – працювати над книгою кожен день. Сюди входить і розробка світу, створення персонажів, редагування, написання та переписування сцен у книзі. Як ваші справи? Не забували вносити значення у табличку?

#бінго Ви чекали, а я нарешті зробила 😁 Нове бінго! Правила прості: 1. Позначаєте комірки, які ви виконали з персонажами. 2. Якщо всі клітинки чи в одному рядку, чи в стовпчику або ж по діагоналі – всі відмічені, отже, ви маєте бінго! Діліться у коментарях, що у вас вийшло ♥️

- Я так розумію, щоб написати "Танці з кістками" ти не проходив якісь літературні курси - типу яка має бути структура і герої. Як ти тоді її писав? Андрій Сем'янків: - Ну я погуглив, який об'єм має бути у роману. Поділив, скільки слів треба писати щодня, щоб написати книжку за два місяця. Ну і все, через два місяці закінчив. Я, яка за попередні 4 місяці тільки створила файл для рукопису: 😐

Під час редагування є моїх топ-фраз, після яких я розумію, що потрібно певний фрагмент або видаляти, або переписувати: 🔹 шо? 🔹 нащо мені ця інформація? 🔹 а це до чого? 🔹 коли я вирішила, що це сюди пасує? 🔹 Господи, це я писала? 🔹 так це ж було вже 🔹 ти мене бісиш через екран 🔹 я це писала, але я нічого не розумію 🔹Господи допоможи Так, коли я редагую — то розмовляю із рукописом 😁 Які фрази ви говорите своєму рукопису під час редагування?

Яке життя, такі і методи. Я поки заповіла, хто буде дописувати книгу і зберегла варіант та записи в окремому файлі для цієї людини.

Грала і зафіксувала блискавку та грім. Трішки грозової атмосфери вам