Закоłот

У 2013-му році французький постметал-гурт Year of No Light записав альбом, який вони вбачали як альтернативний музичний супровід для фільму 1932 року Карла Теодора Дреєра «Vampyr». Дреєр був данцем. Кіно знімалося у Франції, а монтувалося та озвучувалося в Берліні. Сюжет, хоч і дуже віддалено, засновувався на новелах Шерідана Ле Фаню. Він знімався наприкінці доби німого кіно і озвучений був вже після зйомок, відразу трьома мовами: англійською, німецькою та французькою. Фільм зазнав гучного провалу й змусив режисера відмовитися від подальшої кар'єри на довгих 12 років, утім після Війни набув визнання й був занесений до пікових проявів німецького експресіонізму в кіно. Звук від Year of No Light надає цій трансовій, химерній картині-сновидінню ще більшої тріповості й глибини. Сучасний звуковий супровід для німого німецького кіно не є чимось надзвичайним, але, мені здається, це рідкісний випадок, коли кадри з фільму не просто використали неофолькери для свого кліпу, або вже існуючий трек наклали на фільм ентузіасти. Year of No Light навмисне написали 75-хвилинний альбом, який мав синхронізуватися й посилити досвід від перегляду фільму. І це вже відрізняє його від конспірологічної Dark Side of the Rainbow, де просто замінили звукову доріжку "Чарівника Оз" на альбом Pink Floyd. Тож якщо в цей літній недільний вечір ви шукали психонавтичного, трансцендентного досвіду — ось він. А якщо не шукали - спробуйте відшукати. https://youtu.be/8EplnGPLPCs?si=XhRuWEL6LmvN7G3n

Тим часом Колесо року продовжує рух

Відповідь: стильовим, стьобовим і набагато менш надроченим на імперську велич 😎

Якщо вас раптом колись цікавило, яким був WH40K до падіння Берлінської стіни (і, скоріш за все, до вашого народження).

Будь-хто, хто хоч колись чув про блек метал, знає, що творчість Толкіна є одним з наріжних каменів цього жанру набагато більшим і важливішим, ніж в будь-якому іншому жанрі. Не дивно, що різномаїття творів тут дуже велике, а пошуки оригінального погляду тривають майже безперервно. Також не секрет, що з усіх метальних жанрів, саме чорний метал є одним з найбільш експериментальних та авангардних. Будучи від початку максимально нонконформістським, жанр навіть після популяризації та комерціалізації не припиняв спроб лишитися поза істеблішментом, постійно кидаючи виклик будь-якому сталому сприйняттю себе і людей, які його творять. Тому поява цього альбому, напевне, більш ніж очікувана і навіть не є чимось справді неймовіним. Lammoth — це андеграундний експериментальний блекгейз, який за відчуттями тяжіє більше до Блідого мечника Këkht Aräkh ніж до котон-кенді Alcest та пре-зумерських deafheaven. І так, Ламмот, на честь якого названо гурт, це назва місцевості, де Унголіанта, втілена у павучиху первісна пітьма, атакувала Моргота, толкінівського люципера, який, після знищення Двох Дерев Валінору відмовився згодувати їй ще й викрадені сильмарили. Місцевості і несамовитого крику болі, який видав Моргот і який століттями залишався в тих горах страшним відлунням. Але альбом трохи не про те. Альбом про тваринок, зокрема, про поні Білла, який супроводжував братство Перстня аж до самої Морії — про що нам прямо говорить обкладинка альбому. І якщо ви думаєте, що це все просто спроба бодай якось виділитися з натовпу, то ні. Це справді цікавий альбом, який поєднує блекметал з електронними бітами, чіп-т'юнами та іншими цікавими експериментами і навіть намагається знищити ваші вуха (наскільки це взагалі можна сказати про блекметал). Навпаки, він сповнений прикольних, чіпляючих мелодій та романтичного настрою. І взагалі, це найкраща метальна обкладинка, цього року так точно) https://youtu.be/F8WQIxEwbUo?si=MBtQg20pfXCsmCT5

📚 Ділимося топом продажів Видавництва Старого Лева на BestsellerFest! Пишіть у коментарях, що придбали на фестивалі і яку книжку радите прочитати всім! 💛

➖Під мікроскопом — зріз сучасної української горорної прози, збірка «Бабай. Панічна атака». Третя книга у серії тематичних альманахів спільноти «Бабай», в якій автори досліджують межі психологічного жаху. ➖Головним маркером оповідань є те, що джерелом страху виступає не монстр чи зовнішнє зло, а людська психіка. Діагноз збірці ставила журналістка Софія Кузіна, повний епікриз читайте за посиланням ➡️ https://babai.co.ua/articles/strakh-smerti-yak-simptom-panichnoi-ataki

Якщо ви - рання пташка, то запрошую вас поговорити про біопанк, таласофобію, постімперіалізм та, напевне, один з найкращих фентезі-детективів, які мені трапилися останніми роками.

Любодрузі, як ви можете здогадатися з попередніх постів, настрій не супір, так що я прагну повернутися до перевірених способів його підняти. А саме — до марафону (бо давно не було і бо люблю). 📚Що читатимемо? Міжавторську збірку оповідань "Панічна атака". Біль, страхи, пітьма та інша бідося від "Бабая", щоб, знаєте, приємно відпочити в цьому розвалі. ❓Як працює марафон? Раз на 2-3 дні (дивіться графік) на каналі буде з'являтися допис про певне оповідання. У коментарях ви можете висловити свої враження, посперечатися, поділитися асоціаціями тощо. Запасайтеся книжкою протягом цього тижня — у понеділок починаємо. 🤔У чому фан? Це книжковий клуб, розтягнений у часі, досвід спільночитання, зрештою, знак припасти до прекрасного й страшного, на який ви чекали. Так що запрошую, всьо безплатно (крім самої книжки). Панікуймо разом. #панічний_марафон

Ну і наостанок — оце мій counter spell тим андрофагам з півночі, яких помилково хтось приймає за людей. Я каліка, й користі у війську з мене не буде. Але усі ці роки я допомагав і буду допомагати хлопцям і дівчатам, які випалють цю людоподібну заразу. Завдяки вам ми дозбирали гроші на маси, і вже завтра вони їдуть хлопцям у Крамаху. Старлінки вже на місці, лишилося дозбирати на мавік. Ну, а далі буде видно. Не було ще такого дня за останні п'ять років, щоб в мене не було активного збору. Не було ще такого дня, щоб я не намагався щось намутити, переслати, передати, дістати. Все це я роблю разом із вами і завдяки вам. Я знаю, що це небагато. Але якщо наша допомога зробить легшим бодай один день одного воїна на ЛБЗ — то все це вже не даремно.

І раптом ви не знали: ось справжнє обличчя "вєлікой рускай культури". І не треба мені, бляха, казати, що ми теж палимо їхні труси і пилососи на складах WB. Я втратив дім задовго до того, як запалав перший склад на території росії. Мої друзі гинули на війні ще до того, як русня стидливо визнала, що вона таки з нами воює. Це — не результат наших дій. Це — результат їхніх дій. А ми лише не даємо їм перетворити усю нашу землю на це. На порожні, вигорілі міста-привиди.

Ви всі, мабуть, вже чули, що сталося 1 серпня. Росіяни вдарили по харківському логістичному центру корпорації "Ранок", одного з найбільших українських видавців. Пожежа досі триває; у вогні плавляться сталеві опори стін, а бетон від жару перетворюється на кришво, 8 мільйонів книг знищено у вогні. Це без перебільшення — трагедія. Найбільший удар по книжковій сфері за весь час війни. Відновитися після такого буде вкрай важко. І це удар не лише по бізнесу. Бо за бізнесом стоять люди, сотні людей, що працювали в цій сфері. В тому числі, автори: відомі і дебютанти, чоловіки і жінки, молоді і старші, ті, що вже знайшли себе в цьому, і ті, хто тільки відчув себе частиною цього простору. Книги — це не тільки товар, продукт, проєкт. Книги — це культурний шар, який ми лишаємо за собою. Це зліпок нас із вами, наших бажань, захоплень, тривог, любові, страхів. Серед інших згоріли наклади трьох книжок, до яких я доклався, як автор: це "Легендарій міських див", другий том антології сучасних рітелінгів казок, де кожний з авторів переніс дію казки у своє рідне місто. це "Дари волхвів" — шикарна антологія різдвяних історій від класиків до сучасників, шістнадцять мов, більше тридцяти оповідань. це "Я бачу зло", збірка тру-крайм оповідань, унікальне в своєму роді видання, що поєднує документалістику і художню літературу. Усі ці книги вийшли цього року і лише почали свій шлях до читачів. Тепер, їх лишилося геть небагато, і невідомо, коли вони повернуться. І це — лише крапля серед 28000 (двадцяти восьми тисяч!) видань, які жорстокий ворог забрав у нас, позбавивши нас права читати нашою мовою. Вкотре прагнучи заборонити нам бути собою. Зайдіть на сайт Ранку, або у книгарню поблизу вас, або на інстаграм-сторінку Readberry або Жорж та замовте (або передзамовте) будь-яку книгу, яка буде вам до смаку. Їх там багато, вони різні, і вам буде з ого вибрати. Або, якщо не хочете купувати, можете просто закинути трохи гривень на рахунок "Ранку" IBAN: UA263052990000026009035907860 ПАТ КБ «ПриватБанк»

Життя треба прожити так, щоб твоє обличчя опинилося на афішній тумбі між Поляковою і Скрябіним. Або ні. А ви як? Ідете на Bestseller Fest? Якщо так, то побачимося 😎