Іван Зимбицький
СтатистикаПро мене https://ivan10.com/ua Створив 4 бізнеси, досяг фінансової свободи. Навчу тебе. Підписуйся. Мої проекти https://sintegrum.biz https://karpatysteaks.com Зворотній звʼязок- @zimbitskiyfeedback_bot
- Последний пост
- 13:03
- Последнее чтение
- 01:54
- Постов за неделю
- 5
- Всего постов
- 25
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- В каталоге с
- 13 авг.
- 1/24сутки в ленте
- 295
- 1/48двое суток
- 338
- 1/72трое суток
- 364
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
З кожного утюга інстаграм попсихологи радять жінкам вибирати і любити себе. Але людина яка справді любить себе займається спортом 4-6 разів на тиждень, ість багато справжньоі іжі, балує себе смачним чаєм і кавою, часто читає і пише, інколи вживає гарне вино, балує себе хорошими речами, любить отримувати і давати насолоду. Чого вони про це мовчать і "втирають" про якісь кордони?
Інтелект це джин. Він виконає будь-яке бажання. Мудрість це вміння вибрати бажання. У всіх казках із джином люди просять не те. Ми будуємо найбільшого джина в історії. Мудрість, кажуть, підвезуть потім.
Спробуйте спостерігати за власним мисленням. Звідки береться наступне слово у вашому реченні? Ви не знаєте. Воно просто приходить. Після цього фраза "ШІ тупо передбачає наступне слово" звучить трохи незручно.
провів для команди тренінг по прийняттю рішень. ділюся бо думаю тобі це буде корисно.
Святість як бізнес-модель: Вкладення: нуль. Ризики: нуль. Продукт: осуд. Дохід: відчуття переваги.
Цього тижня я списав 40 сторінок щоденника. Напевно, ніколи в житті не вів journal настільки дисципліновано. Причому я не просто записував, що відбулося за день. Я тестував на собі різні техніки. Якщо мене щось тривожило — сідав і розкладав ситуацію на папері. Якщо було непорозуміння чи конфлікт — описував факти, свої емоції, реакцію іншої людини. Намагався зрозуміти, що насправді відбулося і де я сам щось накрутив. Це працює. Але потім я почав писати вдячності. І тут мене реально здивувала швидкість. Наприклад, ти відчуваєш, що хтось тебе недооцінив. Або образив. Або повівся не так, як ти очікував. Можна 30 хвилин аналізувати цю ситуацію. Хто правий. Хто винен. Чому людина так сказала. Що вона мала на увазі. Що треба було відповісти. А можна відкрити щоденник і почати писати, за що ти зараз вдячний. За дружину. За дітей. За здоров’я. За тіло, яке може бігати і тренуватися. За людей поруч. За бізнес. За свободу. За ранок в Італії. За можливість просто сидіти з кавою і думати. І буквально через кілька хвилин відбувається дивна річ. Те, що ще п’ять хвилин тому здавалося важливим, раптом стає маленьким. Енергія йде вгору. Образа відпускає. Зникає бажання щось комусь доводити. Сама ситуація при цьому не змінилася. Людина не передзвонила. Не вибачилася. Світ не став справедливішим. Змінилася точка, з якої ти на нього дивишся. Після 40 сторінок експериментів цього тижня вдячність для мене поки що виявилась найшвидшим способом змінити власний стан. Іноді проблема не в тому, що в житті чогось мало. А в тому, на що саме в цей момент дивиться твоя увага.
Потрібно 4 квитки на Тоні Робінса UPW 3-6 вересня в Німеччині. Якщо знаєте селера відмітьте. дякую!
«Ти можеш бачити унікальну здібність іншої людини і сказати їй про це. Але вона не обов'язково її побачить. У неї забагато інших речей, забагато установок, забагато ментальних моделей. Ти можеш розкласти все по поличках, показати, як саме це працює. І це не спрацює». Я спостерігав цей феномен на тисячах клієнтів.Раніше я вірив: достатньо показати людині докази її здібності, і вона одразу в це повірить. Зараз в це не вірю. Чому? Здібність видима. Її можна протестувати, задокументувати, показати результатами. Але між здібністю і реалізацією стоять дві невидимі змінні: амбіція і характер. Ти можеш знати все про здібності людини. Але ти не знаєш, чи є в неї амбіція, і не знаєш, чи є в неї характер. Я не думаю, що характер і амбіцію можна перевірити тестом, який щось передбачить. Тобто найважливіші предиктори реалізації потенціалу неможливо виміряти. Жоден тест, жодне інтерв'ю, жоден профайл не покаже, чи людина дожме. Це видно тільки в дії, постфактум. Талант відповідає на питання, що людина може. Амбіція і характер відповідають на питання, чи вона це зробить. Перше можна побачити ззовні. Друге ні.
4 роки тому ми розпочали крафтовий проєкт Стейки Карпат, який робить натуральні фермерські продукти доступними для кожного. Навіть у найвіддаленіших куточках України. У цьому відео я ділюся нашим досвідом, труднощами та натхненням, яке допомогло нам створити щось дійсно важливе для людей. ✍🏻 Дізнайтесь, як ми змінюємо ринок харчування в Україні. ✍🏻 Дивіться відео до кінця, щоб побачити, як я забираю замовлення та що саме ми пропонуємо клієнтам. ✍🏻 Перевірте вибір на сайті. Асортимент 255+ пощицій приємно здивує. Перевірити ціни і подарунок >>> 👉 P.S. З нагоди 4-річчя компанії у на просто неймовірні спец ціни на ХІТ-товари (стейки, мангалицю, лій) та Нью-Йорк+Вuно у подарунок до першого замовлення
Учені змусили інтровертів тиждень удавати екстровертів: більше спілкуватися, підходити до людей і проявляти ініціативу. Результат: інтроверти стали відчутно щасливішими. Висновок: сидіти вдома в мушлі це не «відновлення ресурсу», це просто комфортна депресія.
Теорія про «5 мов кохання» науково не працює. Немає ніякої магії в збігах типів. Є тільки дві універсальні мови кохання для всіх дорослих: Вислухати. Не давати порад, коли про них ніхто не просив.
Телефон на столі під час зустрічі (навіть екраном униз) — це буквально транспарант із написом: «Ти цікавий, але якщо хтось лайкне мою фотку, ти йдеш нахрен». Хочете справити враження на людину за 5 секунд? Демонстративно приберіть телефон у сумку чи кишеню.
Люди витрачають місяці на вибір CRM, співбесіди, KPI та перформанс-рев'ю для працівників. Але ідея щотижня виділити 5 хвилин, щоб сказати партнеру 3 речі, які сподобалися, і 1 речу, яку можна зробити краще, викликає в них дикий сором.
Сиділи з Алісою в кафе. Через рік їй вступати до університету і складати НМТ. Один із предметів це історія України. Я завжди хвалився, що історія була моїм найкращим предметом. Аліса скептично: «Тато ну давай перевіримо». Відкрила мені онлайн-тест НМТ. На нього дається година. Я закінчив менше ніж за 30 хвилин. І, чесно кажучи, охрінів від того, що ми називаємо вивченням історії. УНР. Універсали. Декрети. Козацька держава. Уривки з документів, де треба вгадати назву документа. Три карти козацької держави визнач, в якій послідовності змінювалися її кордони. Дати. Прізвища. Назви. Навіщо 16-річній це зубрити? Я почав питати дочку про речі, які реально пояснюють світ. Що таке комунізм і соціалізм? Чим вони відрізняються від капіталізму? Що зробила Велика депресія із суспільствами Європи? Як Гітлер прийшов до влади? Хто такий Сталін? пакт Молотова—Ріббентропа... Велика депресія, комунізм, нацизм, Сталін, Гітлер, Друга світова, розпад імперій — усе це безпосередньо визначало історію України та життя мільйонів українців. Цих питань взагалі не було в тесті. Щодноі перевірки причинно-наслідкового мислення. Нажаль наша держава перетворила один із найкорисніших шкільних предметів на тупу національну пропаганду. Дитині дають правильний набір дат, героїв, документів і карт та перевіряють, наскільки добре вона його запам’ятала. Але ВЗАГАЛІ не перевіряють чи навчилася вона думати. Бачити паттерни історіі. І чому ім в школі не дають прививку від комунізму на фашизму який приніс стільки страждать? ааа дай вгадаю ... бо наша держава досі хвора на соціалізм? Діти навіть не знають, що таке соціалізм та комунізм... В украінських школах як ср@ли в голови дітям 20 років тому так роблять це зараз. Але ми хоча би знали що таке комунізм. Дитина знає карту козацької держави 350-річної давності, може чудово скласти тест, але не знає Чому економічна катастрофа народжує радикалізм. Як пропаганда змінює суспільство. Чому люди добровільно віддають свободу. Як виникають диктатури. Чому починаються війни. Коли діти не розуміють історичні патерни значить ми вступимо на ті самі граблі знов.
Коли сьогодні читаю про конфлікт Федорова із системою, то згадую дві власні історії взаємодіі з силовиками. Колись давно одним із моїх бізнес-партнерів був діючий полковник СБУ. Так склалося, що ми навіть жили в одному будинку. Спочатку все було нормально. Але швидко я зрозумів, що ми дивимося на бізнес абсолютно по-різному. Я хотів будувати систему: професійний менеджмент, процеси, метрики. У нього були Івана люди і його люди. Він постійно роздавав прямі вказівки співробітникам хоча його роль була виключно акціонер-співвласник. Я разів 5 намагався пояснити йому, що якщо ти роздаєш вказівки ти маєш тоді нести відповідальність за певні метрики, цілі і тд. Бо де повноваження там має бути відповідальність. Всі ці розмови не мали жодного сенсу. Людина була повністю недоговороздібною. Жодні домовленності не працювали. А ще він постійно вербував людей під себе. Навіть на нарадах він казав ця людина твоя, а ця моя. Я дивився на цього круглими очима і не розумів про що він взагалі говорить. Він вважав, що прибуток в бізнесі якось автоматично приходить і навіть не потрібно переживати за те, щоб він був. Коли на нарадах мова заходила про CRM, метрики, фінансові і операційні показники від відключався і говорив, що його це не цікавить. Я намагався його навчити цим речам, але в нього було нуль інтересу до цього. Коли ми розійшлися і це був дуже важкий процес який супроводжувася погрозам в мою адресу, віджиманням активів і тд. я собі поклявся що більше ніколи не буду мати жодних бізнесових, особистих чи інших відносин з силовиками. І не тому, що вони всі обовязково погані люди. Ми просто живемо в інших світах і не розуміємо один одного. Моє мислення і навички абсолютно не сумісні з тими політичними іграми в які треба вміти грати в силових структурах. Був ще цікавий досвід, з відставним генералом розвідки, у якого я орендував офіс на лівому березі. Домовленість для нього була не зобов'язанням, а стартовою позицією для наступного тиску. Ремонт, який мав зараховуватись в оренду, раптом «не враховуємо». Зафіксована ціна раптом росте. І там і там я себе відчував дойною коровою. Одного разу коли з полковником ми випили то він мені розповів декілька своіх схем. Один його кум, друг, родич це може бути прокурор, чиновник податківець чи хтось інших створює проблему тобі, а він потім добрий дядя який це вирішує за гроші. Коли я дивлюсь зараз на конфлікт Федорова з Сирським який насправді є колективним лицем тисяч таких полковників, генералів, суддів, чиновників я не дивуюсь. Змінити іх мислення неможливо картонними протестами, розмовами і тд. Для них такі люди як Федоров це ті кого треба використати для побудови системи і потім позбутися. Вони хижами, а такі як Федоров і підприємці це лохи яких треба доіти. Що я можу порадити підприємцям - не думати, що ви можете змінити систему. Вдумайтесь я не зміг за два роки змінити мислення одного полковника через багато спілкування 1-1 хоча маю харизму, вміння впливати та переконувати. - триматися подалі від силовиків. не вступати з ними в відносини хіба, що ви хочете побути в ролі оленя якого розірвуть тигри. - знати своє місце і вести себе скромно. Підприємці це не ті хто знаходиться на верху харчового ланцюгу - полковники та генерали вище нас і якщо вони дуже захочуть то розірвуть будь-якого підприємця на шматки і не подаляться. - найкращий варіант життя це не йти в силові структури ніякі, не мати там друзів, ворогів, партерів. Бо той кого ви вважаєте вашим другом може запросто злити вас іншому силовику, щоб ви трохи скинули баласт активів. - все що треба, щоб зрозуміти іх логіку я вже написав - підприємець це овечка, а силовик це тигр. - грайте в свою гру і нехай силовики грають в свою. - Якщо ж ви хочете зруйнувати своє життя та життя своєі родини тоді рецепт такий - почніть "загравати" з силовиками, дружити з ними, намагатися бути "своім" з ними, чи найгірше зайдіть в спільний проект.
Минулої осені, коли вибухнув скандал із «Міндічгейтом», я кілька днів ходив буквально розбитий. Мене не стільки здивувала сама історія. Мене вибило усвідомлення, наскільки багато тупості, некомпетентності й дріб’язковості може бути серед людей, від яких залежать рішення для цілої країни. Я ловив себе на тому, що постійно прокручую це в голові. Злюся. Обговорюю. Читаю новини. Знову злюся. А потім зрозумів одну річ. Поки я думаю про те, що не можу змінити, я перестаю робити те, що можу змінити. У грудні я поїхав на Date with Destiny до Тоні Роббінса. Одним із моїх головних запитів було не втрачати себе через увесь хаос, який відбувається навколо. Там я написав для себе коротку incantation. Відтоді регулярно її повторюю. Світ не став спокійнішим. Новини не стали кращими. Дурних людей менше не стало. Але змінився я. Тепер, коли бачу чергову порцію абсурду, я згадую ці слова. Мені загрожує не чужа тупість. Мені загрожує моя реакція на неї. Я існую не для того, щоб виправляти світ. Я існую, щоб створювати цінність. Я обираю фокус, а не боротьбу. Я чесно визнав одну річ. Є величезна кількість подій, які я не контролюю. І навіть не можу на них вплинути. Зате я повністю відповідаю за те, куди йде моя енергія. Мені дуже подобається думка Ендрю Карнегі. Спочатку створи капітал. Побудуй сильний бізнес. А вже потім використовуй цей ресурс, щоб робити світ кращим. Я зараз саме в цій фазі. Моя задача — не витрачати сили на нескінченну боротьбу з чужою дурістю. Моя задача — будувати системи, створювати цінність, заробляти капітал і ставати сильнішим. Бо тільки сильна людина може по-справжньому комусь допомогти. Саме тому я прикріплю нижче свою incantation. Вона не зробить світ мудрішим. Але, можливо, допоможе комусь не дозволяти чужій дурості керувати власним життям.
В 2022 році коли всі чекали завершення війни за 2-3 тижні я розумів, що це надовго і почав будувати Стейки Карпат. І сьогодні рівно 4 роки і за цей час ми стали лідерами в онлайн продажах стейків в Украіні. Зараз новий, черговий, не перший і не остання криза. Вся увага людей знову прикута до драм, сварок, політики, брудноі білизни, але пройдуть роки і ти будеш питати себе, а де моі результати? а вони там. куди пішла увага твоя. В чорну дірку. Я також трохи витратив вчора часу, щоб посумувати за Михайлом Федеровим. Він найкращий міністр всіх часів і дуже талантовита людина. Проте я розумію, що не можу контрлювати яке рішення далі прийме президент. Украінська політика як і нація проходять свій історичний шлях трансформаціі, еволюціі та розвитку, а я маю проходити свій і фокус на те, щоб будувати. Замість того, щоб шкваритись подивись цей вебінар. Це точно буде корисно і позитивно вплине на твоє життя та бізнес https://www.youtube.com/watch?v=1GrnXtPLVpc
🎥 У нас вийшов новий вебінар «AI GPS» - і разом з ним запустили окрему програму на основі його ідей. На вебінарі розібрали, чому досвідчені пілоти в тумані розбиваються частіше за новачків - і до чого тут ваші бізнес-рішення. Ігор Івицький показав, що з досвідом людина починає довіряти власним відчуттям більше, ніж фактам - і це не пілоти, це ви щовечора, приймаючи рішення на емоціях замість даних. Для підприємця це не абстрактна теорія. Кожне рішення, прийняте на 5% фактів замість реальних даних, - це знижка, яку не варто було давати, найм, який довелось перегортати, напрямок, який тримається на плаву тільки за звичкою. Одна якісна звичка перевіряти рішення економить місяці виправлення наслідків. 👉 Детальніше - у запису вебінару І новина: на основі цієї системи запустили програму AI GPS - персональний супровід з AI-інтегратором, який перевіряє ваші ключові рішення на факти, а не на емоції, та персональний АІ-Мегамозок. Два формати, від 2 до 6 місяців, зараз діє стартова ціна для перших учасників. 👉 Деталі програми
Девід Рубенштейн питає одного із найбагатших людей планети про його розпорядок дня. Джефф Безос спить вісім годин. Зранку нікуди не спішить, кава, газета, сніданок з дітьми. Перша серйозна нарада о десятій ранку. Всі складні рішення до обіду. Після п'ятої…
Якщо чесно, я теж свого часу став жертвою культури «24/7 hustle». Я щиро вірив, що успіх це більше працювати. Раніше вставати. Пізніше лягати. Більше зустрічей. Більше дзвінків. Більше дій. Здавалося, що якщо працювати достатньо важко, результат обов’язково прийде. Але з роками я почав підозрювати, що сам став жертвою культурного програмування. Чим більше я читав Воррена Баффета, Чарлі Мангера, Джеффа Безоса, тим менше вони були схожі на людей, які живуть у режимі нескінченного «пахати ще більше». Навпаки. Вони майже одержимі не кількістю дій, а якістю рішень. Саме тоді я по-справжньому зрозумів зміст фрази Тоні Роббінса: “In the moment of decision, your destiny is shaped.” Не «у момент дії». Не «у момент важкої роботи». Саме у момент рішення формується майбутнє. Бо дія лише реалізує те рішення, яке ти вже прийняв. Якщо рішення було правильним — навіть звичайні дії можуть привести до величезного результату. Якщо рішення було слабким ти просто дуже швидко рухаєшся не в той бік. Я бачив підприємців, які працюють по 12–14 годин щодня, але роками не можуть вирватися зі свого рівня. І бачив інших, які зробили одне рішення, що змінило все. Змінили бізнес-модель. Вибрали правильного партнера. Відмовилися від збиткового напрямку. Переїхали в іншу країну. Найняли сильного CEO. З боку здається, що їм просто пощастило. Але зазвичай це було одне правильне рішення, після якого тисячі наступних дій почали працювати зовсім інакше.