Олесь Тимофєєв

Добрий раночок друзі! Для кого актуально, вже сьогодні перший ефір! Всього їх 3. Раз на рік проводжу. Побачимось онлайн 🫶

Всім привіт! 👋 Ну що, маю для вас гарну і важливу новину! ⚡️ 10–11–12 серпня [лише 1 раз на рік] я проводжу безкоштовну серію відкритих онлайн-ефірів про те, як запустити власний навчальний онлайн-бізнес — від нуля до перших результатів. 🔗 Реєструйтесь…

Всім привіт! 👋 Ну що, маю для вас гарну і важливу новину! ⚡️ 10–11–12 серпня [лише 1 раз на рік] я проводжу безкоштовну серію відкритих онлайн-ефірів про те, як запустити власний навчальний онлайн-бізнес — від нуля до перших результатів. 🔗 Реєструйтесь…

«Від миті, коли ти народився, перед тобою вже стояла драбина, що веде за межі цього світу.» Румі

Всім привіт! 👋 Ну що, маю для вас гарну і важливу новину! ⚡️ 10–11–12 серпня [лише 1 раз на рік] я проводжу безкоштовну серію відкритих онлайн-ефірів про те, як запустити власний навчальний онлайн-бізнес — від нуля до перших результатів. 🔗 Реєструйтесь за посиланням https://genius.space/online_education/ Ефір №1 — Вибір ніші. Карта ролей. Сильний продукт. Ефір №2 — Перший онлайн-курс. 5 кроків до запуску. Ефір №3 — AI-можливості для онлайн-навчання. Друзі, дехто з вас, можливо, пам'ятає, що цю серію ефірів я проводжу лише один раз на рік. Так само, як і набір у програму «Метод». Тому не пропустіть цю можливість. Приходьте, навчайтеся та нарешті почніть робити те, про що давно мріяли. 🔗 Ще раз посилання для реєстрації https://genius.space/online_education/ P.S. Одразу після реєстрації ви отримаєте доступ до підготовчих матеріалів на нашій платформі, а також до закритого Telegram-каналу з додатковим контентом.

Не квапся. Усе ок. Ти все встигаєш. Спокійно доїж свій обід. Прибери телефон. Посидь кілька хвилин у парку, поміть, що навколо тебе. Зроби повільний глибокий вдих. Ми щодня кудись поспішаємо. Намагаємося все встигнути. І так минає день за днем… а потім і життя. Але сенс життя точно не в постійній гонці. Більше того, коли навколо хаос і ти весь час квапишся, ти часто встигаєш навіть менше. Бо свідомість стає розсіяною. І навпаки. Коли всередині спокій, усе ніби само собою починає складатися. Я й сам постійно цьому вчуся. Знову і знову повертаю себе в цей стан. Бо теж, як і багато хто, частково залежний від цього сучасного ритму. Але щоразу помічаю одну й ту саму річ: коли починаєш жити, а не постійно бігти - у житті стає більше ясності, задоволення й навіть результатів. Тож прибери на кілька хвилин телефон. Зроби повільний глибокий вдих… І такий самий повільний видих… Усе добре. Ти все встигаєш.

Ми вже кілька місяців із командою працюємо над підготовкою оновленого «Методу». Аналізуємо, перезбираємо, докручуємо… Ось, наприклад, лише частина нових матеріалів, які ми зараз розробляємо додатково до основного навчання і плануємо додати до програми вже цього року. У 2025 році ми зробили перший запуск і видали програму справді на дуже високому рівні. Дали все, що вміємо, усе, що напрацювали за роки роботи. А тепер ми проаналізували досвід учасників, результати, запити й зрозуміли, що ще важливо додати, посилити та повністю оновити. Тому цього року готуємо фактично нову версію програми - з актуальними, перевіреними та робочими інструментами. У ній буде все про те: - як запустити власний навчальний онлайн-бізнес; - як створити дійсно якісний продукт - і для себе, і для клієнтів; - як масштабувати цей бізнес, добре заробляти та будувати його надовго. Для тих, хто давно хотів створити власний бізнес у цій індустрії, можливо, це одна з найкращих можливостей навчитися всього системно. Бо, чесно кажучи, я навіть не знаю, де ще можна отримати настільки повну картину: від ідеї та продукту - до запуску, продажів і масштабування. Трохи згодом розповім детальніше, коли пройдуть відкриті онлайн-ефіри, на яких покажемо програму, розкажемо більше про цю можливість і те, як усе буде працювати. Також дам усю інформацію про участь у програмі, щоб ті, хто давно хотів запустити власний онлайн-бізнес, цього разу точно не пропустили старт.

Останнім часом все більше помічаю, що людей у роботі можна умовно поділити на два підходи. Перший підхід. Людина працює рівно стільки, скільки їй заплатили. Не на хвилину довше. Не зробить нічого, що “не входить у її обов’язки”. Не візьме на себе зайву відповідальність. Не проявиться. Головна ціль - випадково не перепрацювати на одну гривню більше своєї зарплати. І знаєте, що найцікавіше? Дуже часто саме такі люди роками залишаються на одному й тому самому рівні. Бо якщо ти постійно даєш мінімум, то чому хтось має вирішити, що ти здатний на максимум? Другий підхід. Людина думає не про те, як відпрацювати свої години. Вона думає, як створити більше цінності. Іноді робить більше, ніж від неї очікують. Іноді допомагає безкоштовно. Іноді береться за складні задачі, навіть якщо за них зараз не платять. Не тому, що любить працювати безкоштовно. А тому, що розуміє: це інвестиція у власне ім’я, репутацію, навички та майбутні можливості. Саме таких людей починають рекомендувати. Саме їм довіряють більші проєкти. Саме їх згадують першими, коли з’являється цікава можливість. ⸻ Якщо чесно, велика кількість найкращих можливості у моєму житті з’явилися саме завдяки другому підходу. Було багато ситуацій, коли я працював безкоштовно. Або погоджувався на проєкти, де короткостроково це виглядало взагалі невигідно. Але натомість отримував значно більше. Нові знайомства. Досвід. Довіру. Партнерства. Великі проєкти. І в підсумку результат, який був у десятки разів більшим, ніж якби я просто рахував кожну відпрацьовану годину. ⸻ І тут важливо не переплутати. Я не про те, що потрібно дозволяти себе використовувати або безкінечно працювати “за ідею”. Ні. Я про те, що іноді варто дивитися не лише на сьогоднішню оплату, а й на те, які двері може відкрити те, що ти робиш сьогодні. Бо найцінніші речі у професійному розвитку часто оплачуються не одразу. Спочатку ти створюєш цінність. Потім будуєш репутацію. І лише після цього приходять великі можливості. Мені здається, що саме цей підхід у довгу майже завжди виграє.

Знаєте, чомусь уже дуже давно прослідковується один цікавий тренд… Наче людям вигідно страждати. Зрозуміло, що це нав’язувалося нам десятиліттями (якщо не більше). Через виховання, культуру, певні релігійні течії, через суспільство, яке часто ставило знак рівності між болем і цінністю людини. І мені здається, що досі ця ідея дуже сильно живе серед нас. Наче перемагає той, хто більше терпить. Хто більше працює “через не можу”. У кого більше проблем. Хто більше пожертвував собою. А якщо ти думаєш інакше - значить, із тобою щось не так. Але ми всі щодня розповідаємо собі якусь історію. “У мене завжди все важко.” “Без боротьби нічого не буває.” “Треба заслужити право бути щасливим.” “Або через біль, або ніяк.” І найцікавіше, що мозок починає шукати підтвердження саме цій історії. Не тому, що світ проти нас. А тому, що ми починаємо помічати саме те, у що вже повірили. Я не кажу, що в житті не буває труднощів. Звісно, бувають. Але є велика різниця між тим, щоб проходити через складні періоди, і тим, щоб зробити страждання частиною своєї особистості. Бо тоді воно стає не тимчасовим досвідом, а способом жити. І навпаки… Чому багатьох так дратують люди, в яких наче все складається легше? Можливо, тому що вони руйнують знайому картину світу. Показують, що можна любити без умов. Радіти без умов. Будувати життя без постійної внутрішньої боротьби. І що для цього не обов’язково спочатку достатньо настраждатися. Коли людина дозволяє собі бути щасливою, спокійною, вдячною - без почуття провини, - саме цього у її житті стає більше. Не тому, що світ магічно змінюється. А тому, що змінюється людина. Її увага. Її рішення. Її дії. І зрештою - її життя. Так, іноді дуже непросто “витягнути” себе з натовпу. Перестати жити чужими установками. Перестати доводити комусь, що ти достатньо хороший через кількість пережитого болю. Але, можливо, найбільша сміливість сьогодні - це дозволити собі бути щасливим без необхідності спочатку постраждати. Бо життя не видає нагороду за кількість пережитого болю. І ніхто, окрім вас, не може вирішити, ким вам бути. ❤️

Знаєте, зараз стою (бо сидів довго, підняв стіл і тепер працюю стоячи 😁), займаюсь перезбіркою нашої нової програми про запуск власного онлайн-навчання… І хочу поділитися з вами деякими думками про те, що відрізняє дійсно успішний, довгостроковий і прибутковий бізнес від тимчасового інфоциганства. Фокус на продукт і результат клієнта. Тобто людина думає не про те, як заробити тут і зараз. Їй не потрібно викладати 300 маніпулятивних сторіс, щоб щось продати. Вона думає про те, як принести найбільшу цінність своєму користувачу. Крапка. У інфоциган усе інакше: гарна картинка; побільше налити води; побільше продати тут і зараз, покласти щось у кишеню. А що буде далі - їх уже цікавить значно менше. Комусь повернуть гроші (а може, й ні) - та й усе. Це дуже короткострокова стратегія. Тобто я навіть не кажу про те, що й сама бізнес-модель у них часто сумнівна. До цього навіть не доходить - усе ламається вже на етапі продукту. Відповідно, у довгій дистанції такі бізнеси майже завжди перемагають у таких “блогерів”. Навіть якщо перші пів року ваші групи клієнтів будуть суттєво меншими, за рахунок якісного продукту вони поступово почнуть рости органічно. І це, загалом, базовий принцип будь-якого бізнесу. Тому з хороших новин: в українському медіаполі досі не так багато справді якісних продуктів. А це означає, що конкуренція поки що невисока, і зараз хороший час, щоб створювати щось дійсно варте уваги. А вже про те, як зробити якісний продукт, як його правильно структурувати й донести до людей, ми поговоримо пізніше. Так само як і про те, як створити сильний маркетинг, коли не потрібно буде танцювати з бубном, а клієнт сам буде готовий купити. Тому що все працює в синергії: якісний продукт + гарний промоушн. Ось таким має бути ваше мислення, коли ми говоримо про бізнес. І, зокрема, про онлайн-бізнес.

Олесь Тимофєєв pinned «В минулому році ми один раз проводили навчальну програму про те, як: • створювати власні онлайн-курси та інші продукти • запускати онлайн-школи або займатися репетиторством Простими словами - навчали всьому тому, що самі вже багато років робимо на практиці…»

Коли ти здаєшся життю - жити стає простіше. Не мається на увазі по відношенню до своїх цілей чи чогось іншого. Ні. Працювати над собою, розвиватися - це прикольно. І це теж частина життя, частина еволюції. Маю на увазі той момент, коли ти перестаєш грати ролі: * для суспільства; * для своєї роботи; * для близьких; * для себе, в першу чергу Тобі більше не треба бути о**єнним у своєму уявному світі. Тепер ти дозволяєш собі бути собою. Неідеальним. З проблемами, косяками. Не завжди таким гарним чи правильним, як хотілося б. Ти дозволяєш собі просто бути. І для цього більше не потрібні жодні умови. Ти є. І цього вже достатньо. І тільки коли ти звільняєшся від цих кайданів, знаходиш неймовірний резервуар енергії - фізичної й творчої. Ти починаєш слухати себе, свою інтуїцію, і Всесвіт ніби починає тебе направляти. Тобі абсолютно все одно, хто що подумає. Тебе майже нічого не бентежить... Тобі більше не потрібно нічого вигадувати. Жодних "історій". Ти - це ти. Справжній. Чистий. Такий, який є. І це прекрасна відправна точка, щоб створювати все, що заманеться. Але спершу доведеться здатися. 🙂

Хтось: ти якийсь дивний я: в цьому й сенс

В минулому році ми один раз проводили навчальну програму про те, як: • створювати власні онлайн-курси та інші продукти • запускати онлайн-школи або займатися репетиторством Простими словами - навчали всьому тому, що самі вже багато років робимо на практиці…