Консул про ідеологію ꑭ

В українській історіографії під скороченням СС в період між світовими війнами завжди розумілись "Січові Стрільці". В такому вигляді назву військового формування подавали на обкладинках книг та відзнаках. Зокрема на ось цій. Монограма - переплетення - двох літер "СС" з гілкою червоної калини на фото. Проект розробив скульптор Михайло Бринський, і назву нагрудний знак мав відповідну - "Військова відзнака Стрілецька Рада колегії команданта Січових Стрільців Євгена Коновальця 1918-1919 років". До наших днів збереглось лише декілька оригінальних екземплярів в музеях або закритих архівах. Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ

Нещодавно в контексті перепоховань визначних українців в Національному Пантеоні писав, що шкода втрачати оригінальні памʼятники з їхніх могил. Всі ці люди були визначними діячами епохи, і їхні місця поховання як правило оформлювали імениті українські скульптори з емігрантського середовища. На прикладі Коновальця видно, як можна правильно розвʼязати цю дилему. Прах полковника буде перепохований в Києві за всіма стандартами Пантеону, а скульптура з його могили в Нідерландах вже перевезена на Львівщину. Там її встановлять в селі Зашків, на подвірʼї музею Євгена Коновальця. Сам музей розташований в приміщенні родинної садиби, де майбутній полковник народився й зростав. Збереження памʼяті про Nаше минуле є ключом до побудови Nашого майбутнього. Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ

Прах Коновальця нарешті повернуто в Україну. Так, як він того хотів, і так, як клялись його ідеологічні послідовники. З моменту перепоховання пройде 88 років. Вождя було вбито совєтським агентом в 1938 році, і протягом десятиліть він спочивав на чужині. Нарешті справедливість буде відновлена. На фото Степан Бандера та Андрій Мельник покладають квіти на могилу Євгена Коновальця на 20-ті роковини його загибелі. Смерть та час згладили розбіжності між цими Великими Лицарями. У вічності всі троє символічно повинні бути перепоховані на Національному Пантеоні - в Золотоверхому Києві, незалежній Україні, за яку вони боролись. Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ

Коновалець був сімейною людиною. На відміну від багатьох соратників-націоналістів, котрі жили або самітниками, або в бездітних шлюбах, полковник мав сина - Юрія або, як часто його згадують у спогадах, Юрка. Син народився вже під час еміграції, в 1924 році, в Берліні. Разом з батьками він був змушений постійно переїзджати - Німеччина, Литва, Швейцарія і врешті-решт Італія. Саме там, в Римі, він мешкав і після загибелі свого батька в 1938 році. В Україну приїзджав лише конфіденційно, під іншим іменем, на канікули до бабусі й дідуся по материнській лінії в період до Другої світової війни. Юрій Коновалець помер 1958 року від захворювання на рак. Власних дітей не мав. Жив перш за все приватним життям і не відігравав значної ролі в організованому націоналістичному русі. Фото - Юрій та Євген Коновальці, син та батько. Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ

В 1938 році полковника Євгена Коновальця поховали в цинковій труні. Могила від самого початку позиціонувалась як тимчасова. Ідея була в тому, що після відновлення незалежності України - до якої тоді, як вважалось, залишилось не так вже й багато часу - Вождя перепоховають в рідній землі. Склалось інакше. Місце поховання першого очільника ОУН в Нідерландах стало точкою тяжіння для цілих поколінь націоналістів. Над його могилою потискали руки Бандера та Мельник, відкидаючи політичні розбіжності і разом вшановуючи памʼять великого Полковника. На фото могила Вождя в Нідерландах. Окрім тимчасового хреста (згодом його замінять на інший) можна побачити напис "Нашому таточкові. Оля і Юра". Це особистий вінок від дружини та сина Коновальця. Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ

Надіслали цікаві знімки з акцій, які проводять ультраправі в Австралії. Зокрема вони створили графіті в місті Сідней в підтримку полонених азовців. Символіку молодь обрала доволі характерну: червоно-чорний стяг зі знаком Ідея Nації, доповненим зображенням кенгуру - національної тварини-талісмана Австралії. 🇦🇺🦘ꑭ🇺🇦 Через обʼєктивні процеси та субʼєктивні причини світ став де-факто панукраїнським. Nаші люди всюди! І добре, що вони зберігають свою окремішність на чужині і добровільно виступають "мʼякою силою" України поза її межами. Українці завжди повинні залишатись українцями, незалежно від місця знаходження. Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ

В моєму особистому календарі 08.08 завжди свято, оскільки сьогодні - день народження мого сина Андрія. Його дитинство припадає на роки повномасштабки. Мені хочеться вірити, що в майбутньому ці випробовування будуть для нього не травмами, а захисними обладунками. Важкі часи творять сильних людей, для котрих немає слова "неможливо". Люблю тебе, сину. 4 роки лише початок - і нескінченність не межа! 🚀 ꑭ 🕸 Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ

Ще до Перших визвольних змагань в проукраїнській пресі точилась жвава дискусія про «національні барви українців». І на Правобережжі, і на Лівобережжі сходились на синіх та жовтих кольорах, як правило ігноруючи питання про їхній порядок. З проголошенням незалежності питання з теоретичної площини перейшло в практичну. Проте часи революцій завжди також є часами неузгодженості. Цивільні і військові використовували і жовто-блакитні, і синьо-жовті знаменна. Останні - частіше. З цієї причини дискусії про «правильний порядок» є беззмістовними. В історичних джерелах можна знайти приклади обох варіацій. Обидва прапори - абсолютно легітимні. І той факт, що згодом окупанти забороняли кольори незалежно від їхнього порядку, доводить - ці барви за своєю сутністю є Nашими, українськими. Як їх не крути. Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ

Рідкісне фото старого Донцова. Часто забувають, що «хрещений батько ОУН» прожив для своєї буремної епохи доволі довге життя - 89 років. Проживаючи закордоном, після Другої світової війни він потрапив в інформаційну ізоляцію. На відміну від багатьох Дмитро Іванович відмовився засуджувати радикальний націоналізм як ідеологію та продовжив в своїй публіцистиці боротись з соціалістичними та ліберальними тенденціями, котрими тоді хворіла українська еміграція. Гаслами Донцова були «Nація та Україна понад усе», а не боротьба за абстрактні «права людини для всіх». Він жив та помер як національний егоїст в найкращому сенсі цього поняття. Донцовські ідеї залишаються актуальними й понині. Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ