Конституційний Суд України

🔸Учасники соціально-освітнього проєкту відвідали Конституційний Суд України 12 серпня 2026 року за ініціативи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця відбувся навчальний візит до Конституційного Суду України представників соціально-освітнього проєкту Your Tomorrow. ▪️Метою просвітницького заходу є підвищення правової культури молоді, формування поваги до Конституції України, утвердження конституційних принципів та цінностей. Під час екскурсії будівлею КСУ гості відвідали зали засідань Великої палати та сенатів Конституційного Суду України, ознайомилися з бібліотечним фондом Суду, порядком зберігання справ в архіві КСУ, а також переглянули експонати, що містяться в музейній експозиції Суду. ▪️У межах програми заходу відбулося спілкування із виконувачем обов’язків Голови Конституційного Суду України Петром Філюком. Конституційний Суд України активно підтримує подібні просвітницькі ініціативи та переконаний, що виховання поваги до конституційних цінностей у молодого покоління є фундаментом успішної правової держави.

📚Судді КСУ взяли участь у роботі XІV Літньої школи „Верховенство права і конституціоналізм“ У межах проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України спільно з Конституційним Судом України 3–8 серпня 2026 року в Закарпатській області проведено Літню школу для студентів і аспірантів закладів вищої освіти „Конституційна демократія, соціальний захист та захист прав військовослужбовців“. 👥 Лекторами школи виступили провідні вітчизняні та іноземні науковці, експерти з конституційного та європейського права, суддя Європейського суду з прав людини, національні судді й представники органів державної влади. Від Конституційного Суду України участь взяли судді КСУ Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олександр Петришин, Сергій Різник, науковий консультант судді КСУ Олексій Ганжа. ▪️Програма заходу охоплювала три ключові напрями: збереження стійкості інститутів конституційної демократії та верховенства права в умовах воєнного стану; конституційні гарантії соціального захисту громадян під час війни; правові механізми забезпечення прав військовослужбовців. У межах панельних сесій та практичних занять учасники Літньої школи обговорили низку важливих питань щодо захисту прав і свобод людини в умовах війни. Окрема увага приділялася конституційному праву на соціальний захист, юридичній аргументації у справах щодо захисту прав військовослужбовців, а також гарантіям права на справедливий суд. Під час дискусій розглядалися питання європейської інтеграції України, гендерних аспектів соціальних прав, дерогації та меж обмеження людських прав під час воєнного стану. Важливим блоком обговорення стали сучасні воєнні виклики: вплив цифрових технологій, захист свободи вираження поглядів у протидії дезінформації та ворожій пропаганді, а також функціонування Конституції в умовах війни. ▪️ Ґрунтовний виклад теоретичних засад доповнили виступи суддів Конституційного Суду України. Про значення інститутів конституційної демократії у практиці КСУ детально розповів суддя КСУ Олександр Петришин. На принципах верховенства права в юридичних позиціях КСУ акцентувала увагу суддя КСУ Оксана Грищук. Жваву дискусію викликала запропонована суддею Василем Лемаком тематика „Військовослужбовці, війна і конституційна демократія: який дискурс формує Конституційний Суд України“. Суддя Олександр Водянніков розкрив концепцію „часу як конституційної категорії“. Про особливості й критерії прийнятності конституційних скарг у період воєнного стану учасникам розповів суддя Сергій Різник. Суддя Віктор Кичун представив теоретичні та практичні аспекти відновлювальної сили рішень КСУ. 🔸Підсумовуючи роботу школи, лектори відзначили високий рівень підготовки, активність та глибокі знання молодих фахівців. На завершення заходу відбулося урочисте вручення сертифікатів усім учасникам XIV Літньої школи.

📊 Інформація щодо роботи КСУ за липень: проведено 94 засідання та ухвалено 85 актів ▪️У липні 2026 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 94 засідання, з них: - 22 пленарні засідання та 6 засідань Великої палати Суду; - 22 пленарні засідання та 6 засідань Великої палати Суду; - 4 засідання Суду; - 3 пленарні засідання і 4 засідання Першого сенату Суду; - 30 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату Суду; - 19 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду. ▪️На цих засіданнях Суд ухвалив 85 актів, з них: - 4 рішення Другого сенату Суду (№ 6-р(ІІ)/2026; № 7-р(ІІ)/2026; № 8-р(ІІ)/2026; № 9-р(ІІ)/2026); - 35 ухвал Великої палати Суду; - 4 постанови Суду; - 2 ухвали Першого сенату Суду; - 8 ухвал Другого сенату Суду; - 32 ухвал колегій суддів сенатів Суду. До Суду за цей період надійшло 57 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 36 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 21 конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідають вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“. Секретаріат Суду також підготував та надіслав 61 відповідь на запити на публічну інформацію та звернення громадян. Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.

Він зазначив, що зазвичай результати виборів стають відомими вже через кілька годин після завершення голосування. 📌Під час обговорення учасники порушили питання захисту системи від хакерських атак та інших форм зовнішнього втручання, забезпечення таємниці голосування, використання біометричної ідентифікації, а також особливостей реалізації виборчих прав неписьменними особами. 🖋️Відповідаючи на запитання, професор Жайро Нейя Ліма зауважив, що одним із найбільших сучасних викликів для виборчого процесу є не лише захист технічної інфраструктури, а й протидія дезінформації та маніпуляціям у цифровому середовищі. За його словами, соціальні мережі, автоматизовані облікові записи, штучний інтелект і технології створення контенту можуть використовуватися для неправомірного впливу на формування волі виборців. 📍Промовець наголосив, що перед кожними виборами Вищий виборчий суд Бразилії оновлює правила цифрової агітації. За його словами, у певних випадках використання штучного інтелекту забороняється, а в інших – установлюється вимога чітко зазначати, що відповідний матеріал було створено або змінено за допомогою таких технологій. 🖊️Підсумовуючи обговорення, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська відзначила практичну цінність досвіду Бразилії для подальшого наукового осмислення питань розвитку виборчого законодавства та використання цифрових інструментів демократії. Вона подякувала професору Жайро Нейї Лімі за змістовну лекцію, учасникам – за активну фахову дискусію, а партнерам проєкту – за сприяння в організації заходу. Детальніше – у відеоматеріалі за посиланням https://youtu.be/ncFE5WclyqI.

Електронне голосування та гарантії виборчого процесу: у КСУ обговорили досвід Бразилії 🖍️У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України відбулася тематична онлайн-лекція „Як працює демократія в Бразилії: успішний приклад електронного голосування“. Основним доповідачем виступив професор Державного університету Північної Парани, доктор філософії з конституційного права Університету Сан-Паулу, керівник Дослідницької лабораторії конституційних і політичних теорій Жайро Нейя Ліма. 📝Захід модерувала суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. До лекції долучилися судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Олег Первомайський, судді судів системи судоустрою України, адвокати, прокурори, науковці, викладачі, правники, аспіранти правничих факультетів та учні Малої академії наук, студенти. 🧷Відкриваючи захід, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила, що це перша лекція в межах проєкту, присвячена досвіду держави Латинської Америки. Вона нагадала, що проєкт було започатковано у квітні 2022 року з метою поширення знань про конституційне судочинство, діяльність Конституційного Суду України, зарубіжний правовий досвід і сучасні виклики у сфері права. ✏️Під час виступу професор Жайро Нейя Ліма поінформував про конституційні засади демократії та організацію виборчого процесу у Федеративній Республіці Бразилія, де зареєстровано близько 158 мільйонів виборців. Він зосередив увагу на особливостях федеративного устрою держави, системі виборів на федеральному, регіональному та муніципальному рівнях, вимогах до кандидатів, строках повноважень виборних посадових осіб, а також періодичності проведення загальних і муніципальних виборів. 📎Окрему увагу доповідач приділив конституційному регулюванню виборчих прав. Він зазначив, що в Бразилії голосування є не лише правом, а й конституційним обов’язком для громадян віком від 18 до 70 років. Для громадян віком 16–17 років, осіб, старших за 70 років, а також неписьменних осіб участь у голосуванні є добровільною. 🔍Професор Жайро Нейя Ліма охарактеризував діяльність виборчого правосуддя – спеціалізованої складової судової влади, яка забезпечує організацію, адміністрування та контроль виборчого процесу. За його словами, до повноважень органів виборчого правосуддя належать ведення реєстру виборців, реєстрація кандидатів і політичних партій, перевірка дотримання вимог виборчого законодавства, контроль фінансової звітності виборчих кампаній, організація голосування, розгляд виборчих спорів, підрахунок та офіційне оприлюднення результатів виборів. Головним його органом є Вищий виборчий суд. 🖇️Центральною темою лекції стало функціонування системи електронного голосування. Промовець зазначив, що електронні машини для голосування почали запроваджувати в Бразилії наприкінці 1990-х років. Під час голосування виборець вводить номер кандидата, перевіряє на екрані його ім’я, фотографію, партійну належність і номер, після чого підтверджує свій вибір. Для ідентифікації виборців у країні широко застосовують біометричні дані. Водночас, як зауважив науковець, система ідентифікації виборця та електронна машина для голосування функціонально відокремлені. Дані про особу не пов’язуються з інформацією про відданий нею голос, що є однією з основних гарантій таємниці волевиявлення. 🔎Доповідач наголосив, що під час голосування електронні машини не підключені до відкритої мережі Інтернет. Перед кожними виборами програмне забезпечення та обладнання проходять публічні випробування, технічні перевірки й аудити за участю фахівців з інформаційної безпеки, представників політичних партій, науковців та інших заінтересованих суб’єктів. Підсумкові дані передаються захищеними каналами із застосуванням криптографічних механізмів. ✒️За словами професора Жайро Нейї Ліми, серед переваг електронного голосування – оперативність підрахунку голосів, зменшення ризиків помилок і маніпуляцій, пов’язаних із ручним опрацюванням паперових бюлетенів, а також можливість здійснювати контроль за ключовими етапами виборчого процесу.

✏️Така послідовна позиція ЄСПЛ продемонструвала не лише врахування рішень КСУ як невіддільного складника національного права, але й наднаціональне визнання їхнього засадничого значення для забезпечення фундаментальних конституційних гарантій у світлі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, наведені прецеденти чітко засвідчують, що сучасний діалог між Конституційним Судом України та Європейським судом з прав людини став дієвим інструментом розбудови спільного європейського правового простору та багаторівневої системи захисту прав людини, яка поєднує універсальні європейські стандарти із повагою до конституційної ідентичності нашої держави.

Партнерство у сфері захисту прав людини: ЄСПЛ підтримав позицію КСУ, оцінюючи зміни до КПК України 📍Конституційний Суд України та Європейський суд з прав людини дедалі активніше розбудовують двосторонній діалог. КСУ активно використовує практику ЄСПЛ як джерело інтерпретації змісту прав і свобод людини. ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо України, зважає на національний конституційний контекст, юридичні позиції Конституційного Суду України та вітчизняну правову доктрину. Ця співпраця є автономною, не має ієрархічного характеру та субординації. Вона базується на спільних цінностях: верховенстві права, людській гідності та захисті основоположних прав. 💬„Конституційний Суд України виступає не лише реципієнтом стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але й активним суб’єктом формування європейського правового дискурсу“, – наголошує виконувач обов’язків Голови КСУ Олександр Петришин у колективній монографії, опублікованій до 30-ї річниці ухвалення Конституції України. 📌23 липня 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справах „Колесник і Смельницький проти України“ та „Дерев’янко і Тарасова проти України“, у яких уперше оцінював на відповідність Конвенції законодавчий механізм щодо особливостей застосування запобіжних заходів в умовах воєнного стану. 🖊️У цих рішеннях ЄСПЛ спирається на Рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024, у якому КСУ чітко зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід. У цьому рішенні наголошено, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кримінального процесуального кодексу України є можливість, за певних підстав та обставин, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід. Суддями-доповідачами у цій справі були Віктор Городовенко та Володимир Мойсик. 📍У справі „Колесник і Смельницький проти України“ ЄСПЛ констатував відсутність порушень Конвенції та підтвердив, що навіть у надзвичайних умовах тривале тримання під вартою повинно ґрунтуватися на індивідуальній оцінці конкретних ризиків, однак особливі обставини повномасштабної війни та здійснення правосуддя у прифронтових регіонах можуть бути враховані під час оцінки розумності такого обмеження свободи. 🖋️Водночас, у справі „Дерев’янко і Тарасова проти України“ ЄСПЛ встановив порушення Конвенції, підкресливши, що навіть в умовах воєнного стану сама лише тяжкість обвинувачення у злочинах проти національної безпеки не виправдовує тримання під вартою, а українські суди зобов’язані наводити індивідуалізовані, належні та достатні підстави для такого запобіжного заходу. 🖇️Варто зауважити, що посилання на рішення Конституційного Суду України стало усталеною практикою ЄСПЛ. У справі „Гуменюк та інші проти України“ від 21 липня 2021 року, оцінюючи порушення конвенційних прав заявників, ЄСПЛ погодився з висновками Конституційного Суду України, сформульованими у Рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо порушення принципу незмінюваності суддів. ЄСПЛ констатував, що заявники були змушені конкурувати, щоб зберегти право виконувати професійні обов’язки судді. Крім того, ЄСПЛ підкреслив, що невиконання національними органами цього рішення Конституційного Суду України та тривала неможливість поновити здійснення своїх повноважень для заявників суттєво підірвали юридичну визначеність та передбачуваність конституційних принципів незалежності суддів.