Держфінмоніторинг (FIU)

Заощадження, які роками просто лежать готівкою, втрачають реальну купівельну спроможність — близько 40% за останні п'ять років. Українці, за різними оцінками, зберігають десятки мільярдів доларів у готівці. Ресурс величезний — але він не працює ні на добробут власника, ні на економічне зростання. Бо простих, зрозумілих і захищених інструментів для інвестування у нас небагато: фактично депозити, нерухомість та ОВДП. Механізми виживання ми вже створили. Тепер країні так само потрібні механізми розвитку. Про це — у новому блозі за посиланням.

Росія приходить не з танками. Спочатку вона приходить з грошима. Війна починається тихо і задовго до ракет: з мереж економічного впливу, підставних компаній, прихованих бенефіціарів, інвестицій у критичні галузі. Для Європи це означає одне: фінансову безпеку варто сприймати як складову системи оборони. Прозорість походження інвестицій і кінцевих бенефіціарів — це вже не лише економіка, це питання національної безпеки. Чим раніше ми навчимося бачити загрозу у фінансових потоках, тим більше шансів, що нам ніколи не доведеться зустрічати її на полі бою. Про це моє інтерв'ю польському Onet. Повний текст — за посиланням.

Коли людина поповнює рахунок онлайн-казино, їй здається, що вона просто здійснює банківський платіж. Насправді банк може «бачити» купівлю програмного забезпечення, оплату товарів для домашніх тварин або навіть благодійний внесок. Це називається міскодинг — підміна коду діяльності чи категорії торговця. Казино сплачує мінімальні податки, передбачені для онлайн-крамниць, а держава щороку недоотримує мільярди податкових надходжень. У колонці для Liga.net я пояснюю, як працює ця та інші поширені схеми у гральному бізнесі: перекази через картки «дропів», дроблення платежів на десятки дрібних, дзеркальні сайти, криптовалютні шлюзи. І чому жодна з цих схем майже ніколи не працює лише в межах однієї держави. https://finance.liga.net/ua/personal/opinion/yak-tinovyy-hralnyy-biznes-obkhodyt-finansovyy-monitorynh-ta-podatky

💰 78,3 млрд грн у схемах “скруток”, “зустрічних потоків” та “конвертаційних центрів”: боротьба з тіньовою економікою — серед ключових пріоритетів Держфінмоніторингу За перше півріччя 2026 року Держфінмоніторинг передав до правоохоронних органів 149 матеріалів щодо схем «скруток» та конвертаційних центрів, що у 2,3 рази перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Загальна сума фінансових операцій — 78,3 млрд грн. «Скрутки» — це не просто ухилення від сплати податків. Це механізм, через який фінансуються корупція, незаконний обіг готівки та інші прояви тіньової економіки. Також за півроку фінансова розвідка: 🔹 підготувала 432 матеріали щодо діяльності «дропів»; 🔹 проаналізувала понад 26 тис. банківських рахунків; 🔹 встановила понад 12 тис. осіб, які могли використовуватися у таких схемах. 💬 «Кожна гривня, виведена в тінь, — це кошти, які не надійшли до державного бюджету. В умовах війни та необхідності забезпечувати стабільне фінансування Сил оборони, боротьба з тіньовою економікою є питанням національної безпеки», — наголосив Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін. Детальніше тут: https://fiu.gov.ua/pages/dijalnist/funkcional/news/FinancialMonitoring2007.html

🇪🇺 21-й пакет санкцій ЄС має вдарити не лише по російських банках. Його головна мета — перекрити фінансові потоки, які забезпечують російську військову машину: від банківських платежів і схем обходу санкцій до фінансування виробництва зброї. Чому сучасна війна ведеться не лише на полі бою, а й у банківських системах, міжнародних розрахунках та фінансових мережах? І як новий пакет санкцій може послабити здатність Росії фінансувати агресію? Про це — у новій колонці. 📖 https://ukranews.com/ua/publication/4747-vid-bankivskogo-platezhu-do-raketnogo-udaru-yak-21-j-paket-sanktsij-yes-poslablyuye-finansovu

Держфінмоніторинг за пів року виявив підозрілі фінансові операції на 194,2 млрд грн. За перше півріччя 2026 року фінансова розвідка передала правоохоронним органам 1368 матеріалів — це втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Серед ключових результатів: ▪️ 194,2 млрд грн підозрілих фінансових операцій; ▪️ 47,7 млрд грн — операції з ознаками розкрадання бюджетних коштів і корупції; ▪️ 114,5 млрд грн — можливі схеми ухилення від сплати податків; ▪️ понад 12 тисяч осіб із ознаками діяльності так званих «дропів». Також фінансова розвідка продовжує роботу щодо протидії фінансуванню держави-агресора, тероризму, колабораційній діяльності та порушенню санкційного законодавства. 🔗 Детальніше про результати роботи Держфінмоніторингу за перше півріччя 2026 року — на сайті: https://fiu.gov.ua/pages/dijalnist/funkcional/news/fiu1307.html

Читаємо між рядків: як насправді почувається російська економіка кремль повторює, що економіка сильна, а удари нівельовані. Але справжню картину видно не із заяв, а з нервової обережності центробанку. Реальна інфляція в росії — щонайменше 12%, а не «комфортні» 5–6%. Саме тому ставку опускають лише після гучних заяв керівництва держави символічно, до 14,25%, і відразу попереджають: простір для пом'якшення вичерпується. Регулятор сам не вірить у власну заспокійливу статистику. Щоб купити соціальний спокій населення, влада приносить у жертву бізнес: дорогі гроші, відкладені інвестиції, програна конкуренція за працівників із ВПК. Багато факторів впливають на інфляцію: кадровий голод, дорожча логістика, санкційне подорожчання імпорту, паливні ризики. А палаючі НПЗ — це не локальний збій, а прямий інфляційний фактор, що проходить через усю економіку. Більше по цій темі в моєму тексті: https://ukranews.com/ua/publication/4734-chytayemo-mizh-ryadkiv-yak-naspravdi-pochuvayetsya-rosijska-ekonomika

Окрему вдячність Держфінмоніторинг висловлює державним органам України, зокрема Міністерству фінансів України, Міністерству закордонних справ України, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, Службі зовнішньої розвідки України та Службі безпеки України, за ефективну міжвідомчу взаємодію, надані матеріали та аналітичну підтримку у процесі документування ризиків, пов’язаних з діяльністю російської федерації, та підготовки матеріалів для розгляду в межах процедур FATF. Держфінмоніторинг високо цінує підтримку України з боку FATF, MONEYVAL, держав-партнерів, регіональних органів за типом FATF та інших учасників Глобальної мережі FATF і висловлює щиру вдячність усім міжнародним партнерам за професійний діалог, відкритість до співпраці та спільну відданість принципам захисту цілісності міжнародної фінансової системи.

Пленарне засідання FATF: Україна продовжує роботу з міжнародними партнерами щодо документування ризиків, пов’язаних з діяльністю російської федерації 19 червня 2026 року у Парижі завершилося чергове Пленарне засідання Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF), під час якого було розглянуто широкий спектр питань, пов’язаних із захистом міжнародної фінансової системи від ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. За результатами засідання FATF підтвердила чинність рішення щодо призупинення членства російської федерації. Відповідне рішення залишається безпрецедентним заходом, застосованим FATF щодо країни-члена організації. Для України принциповим залишається те, що рішення про призупинення членства російської федерації у FATF продовжує діяти. Це свідчить про збереження уваги міжнародної спільноти до ризиків, які діяльність російської федерації створює для міжнародної системи протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Україна послідовно наголошує на необхідності належного реагування на такі ризики відповідно до Стандартів та процедур FATF. Напередодні Пленарного засідання Україна подала додаткові аргументи, що містять нові документовані факти щодо ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, пов’язаних з діяльністю російської федерації, а також їх зв’язок із відповідними Стандартами FATF. Подані Україною матеріали ґрунтуються на документально підтверджених фактах, матеріалах міжнародних організацій, урядових структур, санкційних органів та інших перевірених джерелах інформації. Кожен із наведених аргументів співвідноситься з відповідними Рекомендаціями FATF та Безпосередніми результатами (Immediate Outcomes). Системна робота української сторони із документування ризиків та взаємодії з міжнародними партнерами сприяє збереженню відповідних питань у порядку денному FATF та подальшому розгляду ризиків, пов’язаних з діяльністю російської федерації, в межах процедур Глобальної мережі FATF. Протягом FATF Week українська делегація взяла активну участь у роботі Пленарного засідання, засіданнях робочих груп FATF, а також провела низку двосторонніх консультацій з представниками держав-членів FATF, регіональних органів за типом FATF (FSRB), міжнародних організацій та партнерських юрисдикцій. Особлива увага приділялася представленню документально підтверджених матеріалів щодо ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, пов’язаних з діяльністю російської федерації. Окремий акцент було зроблено на взаємодії з делегаціями держав, які займають нейтральну позицію або мають відмінне бачення окремих аспектів розгляду російського питання, з метою представлення додаткових фактів, документованих ризиків та формування ширшого міжнародного розуміння відповідних ризиків для системи ПФК/ФТ/ФРЗМЗ. Важливо зазначити, що рішення в рамках FATF ухвалюються на основі консенсусу її членів та всієї Глобальної мережі FATF. Саме тому просування будь-яких ініціатив потребує послідовної та тривалої роботи з міжнародними партнерами, формування спільного розуміння існуючих ризиків та напрацювання широкої міжнародної підтримки. Держфінмоніторинг на постійній основі здійснює таку роботу шляхом підготовки документованих матеріалів, проведення двосторонніх консультацій та взаємодії з делегаціями держав-членів FATF і регіональними органами за типом FATF. У результаті цієї роботи питання ризиків, пов’язаних з діяльністю російської федерації, продовжує залишатися предметом розгляду в рамках процедур FATF та обговорюватися на рівні Глобальної мережі FATF.

Станом на 1 січня 2026 року поза банками українці тримають майже трильйон гривень готівкою, і це без урахування валюти. Для розвинених економік нормою є 5–15% готівки в обігу, у нас — близько 23%. Чому «гроші під подушкою» гальмують економіку — у моєму новому блозі.

Готівка, дроблення платежів, штучний інтелект і реальні справи на мільярди.  Дав інтерв'ю «Телеграфу» — про те, з чим і як працює фінансова розвідка.  Про що говорили: ▪️Про контроль над готівкою ▪️Звідки Держфінмоніторинг отримує інформацію ▪️Що побачить фінансова розвідка, а про що ніколи не дізнається ▪️Про вплив Держфінмоніторингу на простих українців ▪️Про законодавство під посилення фінмоніторингу ▪️Про проблеми відомства з банками ▪️Про «Сенс Банк», перевірки та скандали ▪️За ким найактивніше полює Держфінмоніторинг Повна розмова — за посиланням.

Ваша дитина грає в Roblox, «танчики» чи інші мережеві ігри? Тоді ця тема стосується і вас. росіяни вербують українських дітей через ігри, телеграм-канали, соцмережі. Починається все невинно, як гра чи квест, а далі дитину втягують у реальні завдання: фото об'єктів, GPS-маячки, навіть збір вибухівки. І часто діти не розуміють, що працюють на ворога. Вдячний журналістам за увагу до цієї важливої теми — у сюжеті вона розкрита детальніше. Як голова Держфінмоніторингу я бачу фінансовий бік цих схем. Як батько – розумію, що жодна родина від цього не застрахована. Подивіться. І, що головне, поговоріть про це зі своїми дітьми. https://www.youtube.com/watch?v=fvBZDRA8Mrc

Росіяни вербують українських дітей через Roblox, «танчики» та телеграм-канали. Починається все як гра, а закінчується збором розвідданих, встановленням GPS-маячків на військову техніку чи навіть підготовкою терактів. Про це та інші фінансові загрози в умовах війни детально розповів в інтерв’ю польському виданню Onet. Кілька важливих тез: ▪️ Часто діти навіть не розуміють, що працюють на ворога. Дехто щиро переконаний, що допомагає українській контррозвідці. ▪️ Платять їм мало, іноді навіть не грошима, а ігровими токенами. Через це такі перекази складно відстежити навіть батькам. ▪️ Один із випадків: донька військового посварилася з батьком і написала про це в соцмережах. Росіяни відстежили ситуацію, завербували дівчинку та переконали її зібрати вибухівку, щоб підірвати себе й батька. На щастя, трагедію вдалося попередити. ▪️ Ми викрили схему з 24 тисячами SIM-карток, які росіяни використовували для наведення дронів через українські вежі зв’язку. Для цього довелося проаналізувати 29 тисяч мікротранзакцій по 5–10 гривень. ▪️ Через «дроп-схеми» менше, ніж за рік пройшло понад 45 мільярдів гривень. Для порівняння — це три річні бюджети Одеси. Говорили також про корупцію, олігархів, які намагаються через суди повернути арештовані активи, та про використання релігійних організацій як інструменту пропаганди. Повна версія інтерв’ю польською — за посиланням.

З початком війни на українських дорогах помітно побільшало авто лакшері-сегменту.  Один із прикладів: фінансова розвідка виявила особу, яка протягом років війни купила за готівку 6 автівок на 38 мільйонів гривень, провівши розрахунки через 9 банків, хоча офіційних доходів подружжя не вистачило б навіть на половину однієї машини.  Такі необґрунтовані витрати все частіше стають індикатором зловживань і виводять правоохоронців на організаторів великих злочинних схем. Саме тому держава посилює контроль за необґрунтованими фінансовими витратами, особливо коли людина декларує мінімальні доходи, але володіє суттєвими статками.  Про те, як влаштований тіньовий ринок розкоші й чому епоха «кешових» люксових покупок добігає кінця, детальніше розповів у своєму блозі.

Фінансова безпека під час війни – це вже не абстрактна тема про банки, платежі чи «підозрілі операції». Це про здатність держави триматися: наповнювати бюджет, захищати державні кошти, бачити тіньові схеми й перекривати фінансування злочинів, диверсій та терору. Бо за грошима майже завжди видно більше, ніж здається на перший погляд. Вони показують зв’язки, маршрути, посередників, спроби обійти санкції або замаскувати злочинну діяльність під звичайні транзакції. Сьогодні фінансова розвідка працює всюди, де рухаються гроші: у банках, платіжних системах, криптовалютах, готівкових схемах і міжнародних переказах. Бо саме там залишаються сліди злочинів – від тіньових оборудок до фінансування диверсій і обходу санкцій. Україна фактично будує нову модель фінансової безпеки – швидку, гнучку і пристосовану до війни. Модель, де важлива не бюрократія заради бюрократії, а здатність швидко бачити ризик і реагувати. Детальніше про це розповів у блозі.

Увага: шахраї розсилають фейкові листи нібито від імені голови Держфінмоніторингу. Держфінмоніторинг НЕ надсилає громадянам повідомлення з вимогою здійснити «технічний платіж», «завершальний переказ» чи будь-які інші платежі для розблокування, верифікації або отримання коштів. Просимо не переходити за підозрілими посиланнями, не переказувати кошти та не передавати свої персональні чи банківські дані стороннім особам. У разі отримання таких повідомлень — звертайтесь до правоохоронних органів та перевіряйте інформацію виключно через офіційні ресурси.

Поки росія масовано атакує українські міста ракетами й дронами, фінансова розвідка разом із СБУ встановлює тих, хто всередині країни допомагає цій машині терору працювати. Детальніше про це розповів в ефірі телемарафону «Єдині новини».

Держфінмоніторинг у співпраці з СБУ системно викриває групи осіб, причетних до сприяння терористичній діяльності росії. Зокрема, нещодавно було розкрито схему використання українських SIM-карток у ворожих ударних БпЛА. Масштаб схеми — десятки тисяч номерів і транзакцій. Лише в межах одного кейсу фінансова розвідка виявила понад 24 тисячі мобільних номерів і більш як 29 тисяч транзакцій на користь мобільних операторів. Схема працювала так: група осіб в Україні організовувала купівлю та активацію SIM-карток, які згодом передавали російській стороні. Надалі ці картки використовували у ворожих БпЛА — для зв’язку, навігації та точнішого наведення дронів на українські міста, зокрема на житлові будинки, мирне населення та об’єкти критичної інфраструктури. Після атак правоохоронці знаходять такі SIM-картки серед уламків збитих безпілотників. Загалом через рахунки учасників схеми — зокрема ФОПів та фізичних осіб з ознаками так званих «дропів» — пройшло понад 60 млн грн. Частину цих коштів зловмисники використали для придбання нерухомості та елітних автомобілів. За даними аналізу, один із кураторів групи перебував на території ЄС. Встановити фінансові зв’язки між учасниками вдалося завдяки співпраці з фінансовими розвідками європейських країн. Дроп-схеми — це не «легкий підробіток», а готова інфраструктура для злочинів. Її використовують у шахрайстві, ухиленні від податків, легалізації коштів і фінансуванні протиправної діяльності. Саме тому Держфінмоніторинг ще у 2025 році посилив цей напрям. Разом із банками служба збирає та аналізує дані про підозрілі операції, а частину процесів автоматизовано, щоб швидше бачити такі схеми. Результат не лише в одному кейсі. З серпня 2025 року до БЕБ уже передано матеріали щодо дроп-схем із фінансовими операціями на понад 31 млрд грн. Лише за перший квартал 2026 року виявлено таких операцій на понад 14 млрд грн. Робота триває системно: від аналізу дрібних транзакцій і діяльності «дропів» до встановлення організаторів та координаторів за кордоном. Не погоджуйтеся на сумнівні пропозиції швидкого заробітку. Так можна не просто втратити гроші чи рахунок — а стати частиною схеми, яка допомагає російському терору.

Держфінмоніторинг починає окремо аналізувати великі операції з готівкою. У фокусі – не побутові покупки і не звичайні заощадження громадян, а великі суми, які використовують для придбання активів високої вартості: дорогої нерухомості, елітних авто та іншого майна преміального сегмента. Для розуміння масштабу: умовно елітне авто за $100 000 – це понад 4,3 млн грн і близько 1,6 тисячі мінімальних пенсій. Тому, коли такі покупки оплачуються готівкою, питання походження коштів – не формальність, а необхідність. Насамперед звертаємо увагу на випадки, коли вартість покупки не корелює з офіційними доходами, а джерело коштів потребує додаткового пояснення. Окремий маркер ризику – внесення готівки через різні банки з повторним використанням одних і тих самих документів про доходи. Формально така довідка може пояснювати окрему операцію. Але фінансова розвідка аналізує не фрагмент, а повну картину: суми, періодичність, зв’язки між операціями та реальне походження коштів. Постійно співпрацюємо в цьому напрямі з банками.  Готівка сама по собі не є порушенням. Але якщо йдеться про значні суми для придбання дорогого майна, походження цих коштів має бути зрозумілим і підтвердженим.

Держфінмоніторинг проаналізував дані банків та інформацію БЕБ і виявив схему в секторі паливно-мастильних матеріалів. У ній працювали 14 фігурантів – фактично тіньовий фінансовий сервіс для групи компаній. Через «фіктивні» та «транзитні» підприємства вони допомагали: ▪️легалізувати доходи; ▪️ухилятися від податків; ▪️приховано переводити безготівкові кошти в готівку. Після аналізу операцій Держфінмоніторинг зупинив видаткові операції на рахунках усіх фігурантів. Результат – понад 50 млн грн заблоковано до того, як кошти пішли далі по схемі.