НБУ | Знати. Розуміти

​​#ГолосНБУ Підсумуємо цей тиждень нашим традиційним дайджестом. Вашій увазі кілька важливих текстів, що пояснюють й економічну ситуацію в країні, й рішення НБУ. 🚩 В ефірі Радіо NV Голова НБУ Андрій Пишний детально розповів про логіку липневого рішення з монетарної політики, вплив на економіку посилення російських ударів по портовій інфраструктурі та ситуацію на валютному ринку тощо. Серед актуальних тем розмови – певна активізація інформаційних атак на НБУ. 🚩 Як Національний банк сприяє втіленню ESG-принципів у діяльність фінансового сектору розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час круглого столу в Національній асоціації банків України. 🚩 У колонці для «Економічної правди» Голова НБУ Андрій Пишний пояснює логіку рішення модернізувати операційний дизайн процентної політики. Чому було важливо зробити це саме зараз? 🚩 Чи дійсно обмежені можливості отримання кредитів є чинником, що стримує здатність підприємств нарощувати виробництво? Голова НБУ звертає увагу на результати опитування самих підприємств.

​​Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні. Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України. ➡️ Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у липні 2026 року збільшилися майже на 33% р/р, населенню – на понад 36% р/р. ☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками значного обсягу старих непрацюючих кредитів. Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів, однак банки не знижували кредитної активності. ➡️ Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів. Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у липні зріс на понад 21% р/р, фізичних осіб – на 19% р/р. 📍Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників місячної звітності банків. 📊 Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.

​​​​Коло абонентів Системи BankID НБУ продовжує розширюватися. 📈 Так, за перше півріччя 2026 року користувачі системи здійснили 66 млн успішних електронних ідентифікацій, що на 30% або на 15,2 млн більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Підтверджує універсальність системи та її здатність інтегруватися у будь-яку галузь для зручної взаємодії з користувачами і те, що протягом першого півріччя цього року до неї приєдналися вісім нових абонентів з різних сфер: освіти, зв'язку, ритейлу, фінтеху. ➕️ Зокрема, до системи підключено паспортний сервіс ДП "ДОКУМЕНТ", користувачі якого верифікуватимуться через Систему BankID НБУ під час запису в електронну чергу. 💬 "Зростання кількості електронних ідентифікацій у Системі BankID НБУ та розширення кола її абонентів демонструють сталий попит на безпечні інструменти дистанційної взаємодії. Ми бачимо, що система є універсальним рішенням для різних сфер діяльності, а її подальший розвиток сприяє розширенню доступу громадян до якісних цифрових сервісів – як державних, так і комерційних", – зазначила заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Ольга Василєва. 📍Докладніше – за посиланням.

Розповідаємо про кредитові та дебетові перекази ⤵️ ⚙️ Бізнес і населення активно здійснювали їх у першому півріччі 2026 року. Загалом за січень – червень цього року в межах України здійснено понад 1,4 млрд платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету. Також спостерігалося зростання обсягів відповідних операцій. Так, у межах України за цей період із застосуванням кредитового трансферу було здійснено 1,4 млрд операцій на суму майже 27,5 трлн грн (у першому півріччі 2025 року – 1,6 млрд платіжних операцій на суму 22,5 трлн грн). ✅️ Упродовж першого півріччя 2026 року були здійснені транскордонні операції із застосуванням кредитового трансферу: ▪️в Україну – понад 4 млн на суму 36,95 млрд дол. США в екв. (у першому півріччі 2025 року – 5,5 млн платіжних операцій на суму 32,68 млрд дол. США в екв.); ▪️з України – понад 1,4 млн на суму 50,62 млрд дол. США в екв. (у першому півріччі 2025 року – 1,1 млн платіжних операцій на суму 40,71 млрд дол. США в екв.). За цей період здійснено 1,9 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету, на суму 10,54 млрд грн (у першому півріччі 2025 року – 1,1 млн операцій на суму 7,10 млрд грн). 📍Докладніше – за посиланням.

💬 "Розвиток грошового ринку не привертає таку увагу, як курс, інфляція чи облікова ставка. Проте саме ця непомітна інфраструктура визначатиме, чи зможе відбудова спиратися на гривню, а не стимулювати доларизацію". ➡️ Про це розповідає Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для видання "Економічна правда" пояснюючи логіку рішення модернізувати операційний дизайн процентної політики. 📰 У матеріалі – відповіді на такі запитання: ▪️чи ефективним був попередній операційний дизайн; ▪️яка причина та ключова мета його модернізації; ▪️навіщо потрібен ринковий орієнтир вартості грошей; ▪️яке значення відіграватиме ефективний грошовий ринок під час відбудови. 📍Читайте колонку за посиланням.

​​🔋Статистика енергокредитування Банки вже забезпечили фінансування енергетичних проєктів бізнесу та населення на понад 60 млрд грн. Станом на початок серпня 2026 року в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак росії банки розпочали фінансування: ▪️проєктів бізнесу – на 56,1 млрд грн; ▪️проєктів населення – на 4,3 млрд грн. Завдяки банківському фінансуванню бізнес реалізує проєкти з відновлення та розвитку генерації загальною потужністю 1,938 ГВт. Найбільше коштів спрямовується на будівництво сонячних електростанцій, газових, гідро-, біо- та вітрових установок, а також на придбання генераторів. Водночас банки кредитують і проєкти зі зберігання енергії та модернізації теплообладнання (системи накопичення, інвертори, акумулятори). Їхня загальна потужність уже сягнула 813 МВт. Валовий портфель енергетичних кредитів з урахуванням погашень на початок серпня становив 36,0 млрд грн для бізнесу та 3,3 млрд грн для населення. Банківська система продовжує підтримувати відновлення та посилення енергетичної стійкості країни. 📍Детальніше – за посиланням.

​​📈 У липні 2026 року інфляція пришвидшилася до 7,7% у річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 0,3%. ☝️Про це свідчать дані Держстату. Фактична загальна інфляція була незначно вищою за траєкторію липневого прогнозу НБУ передусім через зміщення сезонності пропозиції окремих сирих продуктів харчування та вищу адміністративну інфляцію. Базова інфляція майже відповідала прогнозу. ❓️Як змінювалися ціни в липні: ▪️відновилося зростання цін на сирі продукти харчування (2,2% р/р). Овочі борщового набору дорожчали швидше в річному вимірі через зміщення сезонності. М’ясо, яйця, яблука та інші фрукти – дешевшали, а зростання цін на помідори та крупи – сповільнилося; ▪️базова інфляція залишилася на рівні попереднього місяця – 8,1% р/р. Зростання цін на оброблені продукти сповільнилося до 10% передусім за рахунок ковбасних та кондитерських виробів. Інфляція послуг не змінилася (13,7%): швидше дорожчали таксі, перевезення та оренда житла, повільніше – послуги закладів харчування. Підвищення цін на непродовольчі товари дещо пришвидшилося (до 0,8%); ▪️зростання адміністративно регульованих цін прискорилося до 11,8% р/р через підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення в низці міст, а також вартості проїзду в громадському транспорті; ▪️інфляція пального сповільнилася до 28,0% р/р завдяки відносній стабільності цін у першій половині місяця. Однак у другій половині липня бензин і дизельне пальне відчутно подорожчали на тлі нового стрибка світових цін на нафту. ➡️ За прогнозом НБУ, найближчими місяцями інфляція зростатиме та становитиме близько 10% за підсумками 2026 року. Водночас у 2027 році вона повернеться до зниження – до 6,9%, а у 2028 році досягне цілі НБУ 5%. 📍Деталі – у релізі НБУ.

​​⚙️ Системно важливі банки переважно мають прийнятні плани відновлення діяльності та вже вдруге з початку повномасштабного вторгнення актуалізували їх у відповідь на поточні виклики. 📊 Як засвідчив окремий матеріал Звіту про фінансову стабільність, за рік якість планів поліпшилася, адже банки врахували минулі рекомендації регулятора. ✅️ Ключові особливості оновлених планів банків: ▪️використання в середньому на 3–4 більше індикаторів ризику, ніж за попередній рік. Так, систему індикаторів доповнено показниками макроекономічних умов, метрикою зміни вартості ОВДП, показниками концентрації та коефіцієнтом левериджу. Кілька банків також розширили набір додаткових індикаторів ліквідності, прибутковості та якості активів; ▪️деталізовані стрес-сценарії з новими припущеннями. Зокрема, у них передбачено реалізацію процентного ризику через переоцінку вартості цінних паперів, можливі порушення роботи критичних контрагентів та збої в роботі системи інтернет-банкінгу чи кібератаки на інформаційні системи, припущень про відпливи коштів клієнтів; ▪️розширений перелік варіантів відновлення. Найпопулярнішими заходами залишаються скорочення операційних витрат, продаж нерухомості й непрофільних активів, реструктуризація проблемної заборгованості; ▪️критична залежність банків від низки контрагентів. Більшість банків до критичних відносять найбільших позичальників та вкладників – юридичних осіб, банки-контрагенти, державні установи та важливих постачальників послуг (третіх сторін). Попри якісну актуалізацію планів відновлення, рекомендації регулятора залишаються незмінними. Так, банкам слід доопрацювати систему індикаторів “світлофора”, доповнивши її показниками індивідуальних вразливостей банків та врахувавши результати оцінки достатності внутрішнього капіталу (ICAAP) і ліквідності (ILAAP). Крім того, у стрес-сценаріях фінансовим установам слід посилити зв’язок між чинниками ризику та їх наслідками для діяльності фінансових установ, а опис варіантів відновлення деталізувати. ➡️ Зауважуємо, що з 2026 року до системно важливих банків відновлюється вимога застосовувати додатковий стрес-сценарій від НБУ. У матеріалі підсумовано, що наявність прийнятних планів відновлення сприяє стійкості фінансового сектору перед можливими загрозами. 📍Детальніше – в тематичному розділі звіту за посиланням.

​​✅️ НБУ впроваджує великий пакет пом'якшення валютних обмежень із основним фокусом на підтримці населення. Пакет також містить важливі зміни для юридичних осіб та фінансового сектору. Зміни для фізичних осіб: 1️⃣ суттєво збільшуються ліміти на купівлю безготівкової іноземної валюти та розширюється перелік операцій, доступних у межах цього ліміту; 2️⃣ подвоюється ліміт на зняття готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном; 3️⃣ розширюються можливості для оплати товарів, робіт та послуг за кордоном із гривневих рахунків: збільшується розмір ліміту та перелік доступних операцій і способів розрахунку; 4️⃣ додається можливість оплати за товари, роботи та послуги за кордоном із валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад, із використанням системи SWIFT) у межах ліміту; 5️⃣ розширюється перелік доступних операцій і способів розрахунку в межах ліміту для оплати проживання за кордоном. 💼 Для юридичних осіб збільшуються ліміти зняття готівкових коштів в Україні та за кордоном, а також на розрахунки гривневими корпоративними картками за кордоном. 📈 Крім того, важливі зміни стосуються стимулюючої валютної лібералізації, у межах якої бізнесу доступно більше операцій: ▪️разом із діючим “донатним” лімітом запрацює “додатковий” ліміт. На відміну від “донатного” ліміту, що дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією із 07 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України, “додатковий” ліміт формуватиметься за рахунок здійснених із 10 серпня 2026 року прямих благодійних внесків, отримувачем яких є військові частини Збройних Сил України та Національної гвардії України; ▪️компанії отримають можливість передавати свої “інвестиційний” та “додатковий” ліміти або їх частину іншим юридичним особам, що разом із цими компаніями належать до однієї бізнес-групи. 📍 Детально про всі валютні пом’якшення, що увійшли до пакета, читайте за посиланням.

​​🎙 Актуальне інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного в ефірі Радіо NV. Серед тем: ▪️липневі монетарні рішення: підвищення ставки та модернізація операційного дизайну; ▪️оновлений макропрогноз: що буде з інфляцією та як на економіку вплинули посилені удари росії по портовій інфраструктурі; ▪️значення для економіки локалізації оборонного виробництва завдяки міжнародному фінансуванню; ▪️продовження валютної лібералізації та інші теми. У розмові з Віталієм Сичем та Сергієм Фурсою Голова НБУ також відповів на запитання про природу спроб дискредитувати роботу НБУ та відповідні інформаційні атаки.

​​✅️ У липні Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку з 15% до 15,5%, щоб обмежити ціновий тиск. Також НБУ анонсував модернізацію операційного дизайну процентної політики. ☝️Цим рішенням традиційно передувала дискусія між членами Правління НБУ та директорами чотирьох профільних департаментів під час засідання Комітету з монетарної політики. Її підсумки – вже на сайті. 🟢 Коротке резюме: 9 із 11 учасників висловилися за підвищення облікової ставки до 15,5% у липні. Вони відзначали, що пришвидшення базової інфляції має ознаки стійкої тенденції, а проінфляційні ризики посилилися. На їхню думку, ціновий тиск зберігатиметься, зокрема, внаслідок подальшого зростання виробничих витрат бізнесу. Серед причин цього – подорожчання енергоресурсів через війну на Близькому сході, а також наслідки російських атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру. Вагомим чинником залишатиметься й збільшення витрат підприємств на оплату праці на тлі значного дефіциту кадрів. Відчутний вплив на інфляційну динаміку матиме також стійкий споживчий попит. Він підживлюватиметься подальшим підвищенням зарплат і очікуваним розширенням бюджетних стимулів. Як наслідок, ціновий тиск зростатиме як через дію чинників з боку пропозиції, так і через канал попиту. За таких умов, на думку дев’ятьох учасників дискусії, підвищення облікової ставки є необхідним. Це підтримає привабливість гривневих інструментів для заощаджень і стійкість валютного ринку, що обмежуватиме ціновий тиск. А сигнал НБУ про готовність забезпечувати цінову стабільність має позитивно вплинути на інфляційні очікування. 2 з 11 учасників дискусії висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15%. Вони вважають, що цього рівня достатньо, щоб повернути інфляцію до зниження до цілі 5%. Так, інфляційні очікування є відносно стійкими, гривневі інструменти для заощаджень – привабливими, а прогноз НБУ передбачає досить швидке повернення інфляції до зниження – вже в 2027 році. Ці учасники дискусії також зазначили, що посилення атак росії на порти може суттєво обмежити зростання внутрішніх цін на продовольство через складнощі з вивезенням агропродукції, а атаки на виробничі об’єкти – можливості бізнесу підвищувати зарплати високими темпами. Такі чинники стримуватимуть ціновий тиск. ▪️ Як далі зміниться облікова ставка, на думку членів Комітету? ▪️Чи підтримали вони зміни до інструментарію НБУ? 📍Детальні відповіді – у підсумках дискусії Комітету.

​​#ГолосНБУ Свіжа підбірка публікацій та виступів наших спікерів – про монетарну політику, фінансову інклюзію та нові плани щодо випуску пам’ятних монет. Отже. 🚩 НБУ вшанує видатного духовного лідера, одного з найвпливовіших поляків ХХ століття, Святого Іоанна Павла II. Цього року, до 25-річчя візиту Папи Римського до України, буде випущена присвячена йому пам’ятна монета. Голова НБУ Андрій Пишний у своєму виступі розповів про значення такого рішення для українсько-польського партнерства. 🚩 Якою НБУ бачить українську економіку у 2026 році і як це впливає на монетарну політику? Про це розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час дискусії Центру економічної стратегії, присвяченій огляду макропрогнозів. 🚩 Також у колонці для інформагентства “Інтерфакс-Україна” Володимир Лепушинський детально розповідає про липневе рішення НБУ підвищити облікову ставку до 15,5%. 🚩 Чи готові банки обслуговувати ветеранів? Презентували результати першого етапу реалізації Хартії фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів. Голова НБУ Андрій Пишний окреслив необхідність формування нової культури, заснованої на людяності.

​​🤝 Національний банк ухвалив низку змін для підтримки бізнесу в умовах посилення атак росії. Вони стосуються умов реструктуризації кредитів та можливостей залучення нових кредитних коштів. З огляду на успішну практику застосування превентивних реструктуризацій після кризових явищ 2020 та 2022 років, ці кроки не матимуть впливу на фінансову стабільність і водночас дадуть змогу значній частині боржників стабілізувати свою діяльність. 💬 «Наше завдання – вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Особливо, зважаючи на останні масштабні руйнування морської експортної інфраструктури та логістичних центрів, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний. – Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків. Вони дають банкам більше гнучкості, а життєздатним підприємствам – можливість пройти складний період, зберегти виробництво, робочі місця та внесок у стійкість економіки». 📍Детально про зміни.

​​🌐 Міжнародні резерви України станом на 01 серпня 2026 року за попередніми даними становили 51,2 млрд дол. США. У липні вони зменшилися на 0,1%. 📉 Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті. ☝️Ці операції незначно перевищили надходження від міжнародних партнерів, розміщення валютних облігацій та конвертації у гривню валюти, отриманої в межах програми Ukraine Support Loan. ➡️ Зокрема, упродовж липня на користь уряду надійшло 1 640,6 млн дол. США, у тому числі: ▪️683,3 млн дол. США – від МВФ; ▪️498,7 млн дол. США – через рахунки Світового банку; ▪️458,6 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП. 🇺🇦 Крім того, Україна отримала 5,1 млрд дол. США від Європейського Союзу в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan. Ці кошти не зараховуються до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання. Водночас у разі їх продажу урядом Національному банку за гривню для подальшого використання за призначенням на відповідну суму збільшуються міжнародні резерви. У липні уряд конвертував у гривню 3,43 млрд дол. США з цих коштів, що відповідним чином сприяло збільшенню міжнародних резервів. ➡️ Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту. 📍Детальніше – за посиланням.