📈Ольга Кулик - Бухгалтер для ФОП І Фінансовий експерт

🎒 «Пакунок школяра» — як бізнесу приймати ці 5 000 грн і чи потрібно кудись підключатися? Якщо ви продаєте дитячий одяг, взуття, канцтовари або книги — зверніть увагу. Бо «Пакунок школяра» — це не тільки виплата для батьків першокласників, а й цілком реальні покупці для бізнесу. У 2026 році держава виплачує 5 000 грн на кожного першокласника. Ці кошти мають цільове використання: ними можна безготівково оплачувати визначені товари в офлайн- та онлайн-магазинах. А тепер найцікавіше для ФОП та компаній. ❗️Окремо реєструватися в програмі чи подавати заявку бізнесу НЕ потрібно. Оплата проходить за MCC-кодом, який присвоєний вашій торговій точці банком-еквайром. У 2026 році для «Пакунка школяра» передбачені такі MCC: — 5641 — дитячий одяг; — 5651 — одяг для всієї родини; — 5661 — магазини взуття; — 5943 — канцелярські товари; — 5942 — книжкові магазини; — 5192 — книги, періодичні видання та газети. Тобто якщо у вас магазин із відповідним напрямом діяльності та ваш еквайринг має один із дозволених MCC-кодів, покупець може розрахуватися коштами «Пакунка школяра». Що я раджу зробити бізнесу вже зараз? Перше — звернутися до банку або сервісу, через який у вас підключений еквайринг, і уточнити, який саме MCC-код встановлено для вашої торгової точки. Бо тут є важливий момент: КВЕД вашого ФОП і MCC-код — це не одне й те саме. Наявність потрібного КВЕДу автоматично не означає, що термінал має потрібний MCC. Друге — якщо фактична діяльність магазину відповідає програмі, але MCC встановлено інший, уточнити в банку-еквайрі можливість його зміни відповідно до вашої реальної діяльності. І третє — після перевірки можна спокійно повідомляти клієнтам: «У нас можна розрахуватися коштами “Пакунка школяра”». Для магазинів дитячого одягу, взуття, канцтоварів та книг я б точно не ігнорувала цю можливість. Бо батькам першокласників ці гроші все одно потрібно витратити на дозволені програмою покупки. Питання тільки — у вас чи у ваших конкурентів 😉 Збережіть собі перелік MCC і перевірте свій еквайринг.

Що я дивлюся у банківській виписці в перші п'ять хвилин роботи з новим клієнтом Багато хто думає, що бухгалтер відкриває виписку тільки для того, щоб порахувати дохід. Насправді це найменш цікава її частина. Мені набагато цікавіше подивитися, як людина працює з грошима. Не тому, що я люблю шукати помилки. А тому, що за кожним рухом коштів стоїть певна звичка. Наприклад, якщо я бачу десятки переказів між особистою карткою і рахунком ФОП, то майже завжди розумію: власник бізнесу не розділяє особисті та підприємницькі фінанси. Якщо призначення платежів написані "аби було", значить ніхто не замислювався, що їх колись може читати не тільки бухгалтер. Якщо документи збираються "коли буде час", це теж дуже швидко стає помітно. І тут важливо сказати одну річ. Я не оцінюю клієнта. Я оцінюю систему. Бо люди роблять помилки. А добре побудована система не дає цим помилкам перетворюватися на великі проблеми. Саме тому перше, що ми будуємо з новими клієнтами в ПРО БАЛАНС, — не красиві таблиці. Ми будуємо порядок, який потім економить нерви, час і дуже часто — гроші.

📌 Індексація зарплати у липні 2026: кому нараховувати? У липні правила не змінилися, але бухгалтерам варто бути уважними. ✅ Індексацію потрібно нараховувати, якщо оклади у 2026 році: • не підвищувалися взагалі; • або востаннє підвищувалися у січні чи лютому 2026 року. Максимальні суми індексації за повністю відпрацьований місяць: ▪️ базовий місяць січень 2026 — 139,78 грн; ▪️ базовий місяць лютий 2026 — 103,17 грн. ❌ Якщо оклади підвищувалися з березня 2026 року і пізніше, у липні індексацію не проводять. Зверніть увагу: індекс інфляції за травень не перевищив поріг індексації, тому коефіцієнти та суми у липні залишилися такими ж, як і в червні. Якщо сумніваєтеся, чи потрібно індексувати зарплату саме вашим працівникам, пишіть у коментарях — допоможу перевірити конкретну ситуацію.

📦 ЄС змінює правила для міжнародних посилок. І це стосується не лише Temu та Shein З 1 липня 2026 року Європейський Союз скасовує багаторічну пільгу, яка дозволяла без сплати ввізного мита завозити товари вартістю до 150 євро з країн за межами ЄС. Натомість запроваджується тимчасове фіксоване мито — 3 євро за кожну товарну категорію (HS-код) у посилці. Це правило діятиме до липня 2028 року, поки ЄС завершує масштабну реформу митної системи. Чому ЄС пішов на цей крок? Причина не лише у додаткових надходженнях до бюджету. За останній рік до країн ЄС надійшло майже 6 мільярдів дрібних міжнародних посилок. Понад 90% із них — з Китаю. Значна частина товарів потрапляла на європейський ринок без мита, що створювало нерівні умови для місцевого бізнесу. Крім цього, Єврокомісія заявляє про численні випадки заниження вартості товарів, проблеми з безпечністю продукції та колосальне навантаження на митні служби. Що це означає для українських продавців? Якщо ви продаєте товари покупцям у країнах ЄС через Etsy, Shopify, Amazon, власний сайт або соціальні мережі, варто врахувати кілька моментів: ✔️ дешеві товари можуть стати менш конкурентними через збільшення кінцевої вартості; ✔️ правильне визначення коду товару (HS-коду) стає ще важливішим, адже від нього залежить розрахунок мита; ✔️ потрібно уважніше оформлювати інвойси та митні документи, щоб уникнути затримок на кордоні; ✔️ якщо працюєте з невеликою маржею, варто вже зараз переглянути ціноутворення та логістику. Водночас важливо розуміти: це не новий податок для українських продавців. Це зміна правил імпорту в країнах ЄС. Сплачувати його доведеться в межах нової європейської митної системи залежно від схеми продажу та оформлення відправлення. Є ще одна деталь, про яку мало говорять. Європейська комісія окремо обговорює запровадження збору за митне оформлення (handling fee). Але це інший платіж, і остаточного рішення щодо нього поки немає. Тому не варто плутати його з тимчасовим митом у 3 євро. Для тих, хто працює з європейськими клієнтами, це ще один сигнал: міжнародна торгівля стає більш контрольованою, а правильне оформлення документів і розуміння митних правил уже перетворюються не на формальність, а на конкурентну перевагу.

🚨 ФОП, увага! З 1 липня змінюються рахунки для сплати військового збору Державна казначейська служба та ДПС офіційно повідомили, що з 01.07.2026 діятимуть нові реквізити бюджетних рахунків для сплати військового збору. Що це означає на практиці? ❌ Якщо після 1 липня ви перерахуєте військовий збір на старі реквізити, платіж не буде зарахований. Казначейство повертатиме такі кошти як нез'ясовані надходження. А це вже ризик виникнення податкового боргу, пені та необхідності повторно здійснювати платіж. Що рекомендую зробити? ✅ Якщо у вас є можливість — сплатіть військовий збір за липень до кінця робочого дня 30 червня за чинними реквізитами. Це допоможе уникнути можливих технічних затримок під час переходу на нові рахунки. Якщо ж сплачуватимете вже у липні: ✔️ обов'язково перевірте реквізити в Електронному кабінеті платника або на офіційному сайті ДПС; ✔️ не використовуйте збережені шаблони в клієнт-банку без перевірки; ✔️ наступного дня після сплати відкрийте розділ «Стан розрахунків з бюджетом» та переконайтеся, що платіж успішно зарахований. ⚠️ Зараз саме той випадок, коли дві хвилини на перевірку рахунку можуть зекономити кілька днів на повернення коштів і вирішення питання з податковою. Якщо ви бухгалтер або обслуговуєте декілька ФОП — не забудьте перевірити шаблони платежів у своєму клієнт-банку. Саме через автоматичні шаблони найчастіше й виникають помилки під час зміни бюджетних рахунків.

🏖 ФОП теж може піти у відпустку. Але не кожен Щоліта бачу одну й ту саму ситуацію. Підприємець планує відпочинок, купує квитки, бронює готель і лише потім згадує: «А податки за цей місяць все одно треба платити?» Насправді Податковий кодекс передбачає так звану податкову відпустку. Але скористатися нею можуть далеко не всі. Хто має право? ✅ ФОП 1 та 2 групи єдиного податку. ✅ Без найманих працівників. ✅ Один раз на календарний рік. ✅ Лише на повний календарний місяць — з 1 по останнє число місяця. Якщо у заяві вказати, наприклад, період з 10 по 25 липня, звільнення не застосовується. Що дає така відпустка? ✔️ Можна не сплачувати єдиний податок за цей місяць. ✔️ Також не сплачується військовий збір, який у 2026 році сплачують ФОП І та ІІ груп. Але є важлива умова. ❌ Якщо під час «відпустки» ви продаєте товари, надаєте послуги, отримуєте підприємницький дохід або фактично ведете діяльність — право на податкову відпустку втрачається, і податки доведеться сплатити у загальному порядку. Як оформити? Подається заява у довільній формі до податкової. Закон не встановлює жорсткого строку її подання, але і ДПС, і профільні експерти рекомендують зробити це до початку відпустки, щоб податкова встигла відкоригувати нарахування і не виникло податкового боргу. Заяву можна подати через Електронний кабінет або особисто. І ще один момент, про який часто забувають. Податкова відпустка не означає звільнення від сплати ЄСВ. Якщо для вас не діє інша законна пільга щодо ЄСВ, його необхідно сплачувати у звичайному порядку. Тож якщо плануєте відпочинок цього літа — перевірте, чи маєте право на податкову відпустку. Один правильно поданий документ може позбавити вас зайвих витрат і питань від податкової.

7 сигналів у виписці, які можуть викликати питання банку Багато ФОП досі думають, що банк дивиться лише на суму переказів. Насправді він аналізує вашу фінансову поведінку. Іноді достатньо кількох «дивних» операцій, щоб отримати запит на документи чи пояснення. Ось на що найчастіше звертають увагу: 🔸 Регулярні надходження від великої кількості різних фізичних осіб без зрозумілого призначення платежу. 🔸 Різке зростання оборотів без очевидної причини. Якщо вчора було 100 тис. грн на місяць, а сьогодні — 2 млн, банк майже напевно захоче зрозуміти джерело коштів. 🔸 Великі суми, які надходять і майже одразу знімаються або переказуються далі. Така поведінка може виглядати як транзит коштів. 🔸 Платежі, які не відповідають заявленому виду діяльності ФОП. Наприклад, ІТ-послуги за КВЕДами, а основні надходження — за продаж товарів. 🔸 Велика кількість переказів між власними картками, картками родичів або інших фізичних осіб без зрозумілої економічної логіки. 🔸 Регулярні міжнародні перекази або надходження з-за кордону без документів, які підтверджують їх походження. 🔸 Незрозумілі або шаблонні призначення платежів: «переказ», «борг», «дякую», «особисті кошти», коли характер операцій свідчить про підприємницьку діяльність. Важливо розуміти: жоден із цих пунктів сам по собі не означає порушення. Але якщо банк не зможе зрозуміти економічний зміст ваших операцій, він може попросити договори, акти, рахунки, пояснення або інші підтверджуючі документи. Саме тому краще будувати роботу так, щоб будь-яку операцію можна було легко пояснити, а не шукати документи вже після запиту банку. До речі, який із цих пунктів вас здивував найбільше? 👇

Channel photo updated

Нарешті це сталось і мрії стали реальністю... Банк попросив пояснити походження коштів? Податкова поставила незручне питання? Або ви просто хочете нарешті розібратися з усіма правилами роботи ФОП? Я підготувала два практичні посібники: 📘 «Настільна книга ФОП» 📕 «Практичний довідник відповідей на запити банку» Жодної води. Лише те, що реально потрібно підприємцю у 2026 році. ✔️ готові шаблони; ✔️ пояснення простими словами; ✔️ реальні кейси; ✔️ актуальні правила для ФОП. Короткий зміст посібників можна повивчати тут https://drive.google.com/drive/folders/1Vqc_k1QSX0Vt-dgQT4nnJRvnDND1nssS?usp=sharing Вартість тільки для читачів каналу: ❗️Настільна книга ФОП - 599 грн. замість 799 грн. ❗️Настільна книга + Практичний довідник - 1299 грн. замість 1599 грн. Пишіть у приватні повідомлення для замовлення 📩

З 2026 року косметичний бізнес в Україні офіційно заходить у нову реальність. І якщо ви ФОП, який продає косметику, виготовляє її або імпортує — тема нотифікації стосується вас напряму. Тепер “просто продавати кремчики в Instagram” уже не вийде. З 3 серпня 2026 року косметична продукція, яка вводиться в обіг в Україні, повинна відповідати вимогам Технічного регламенту та пройти процедуру електронної нотифікації. Що таке нотифікація простими словами? Це не сертифікат і не “дозвіл від держави”. Це офіційне повідомлення держави про те, що ваш косметичний продукт існує та відповідає вимогам безпечності. Тобто перед тим, як запускати косметику в продаж, потрібно внести інформацію про продукт у спеціальну електронну систему МОЗ. І тут важливий момент: це стосується не лише великих брендів. ФОП, які: — варять свічки з косметичним призначенням — роблять доглядову косметику — продають імпортну косметику під своїм брендом — запускають private label — імпортують товари з Європи, Китаю чи Кореї також потрапляють під нові правила. Що потрібно буде мати? ✔️ Відповідальну особу в Україні ✔️ PIF (досьє на продукт) ✔️ звіт про безпечність CPSR ✔️ правильне маркування ✔️ склад за INCI ✔️ нотифікацію в електронній системі І головне — не чекати серпня 2026 року. Бо підготовка документів, перевірка складів, адаптація етикеток та збір технічного досьє — це не “за один вечір”. Особливо якщо у вас вже велика лінійка продуктів. Зараз дуже багато ФОП думають: “Та це ще не скоро”. А потім саме такі бізнеси першими стикаються з блокуванням продажів, претензіями або перевірками. Косметичний ринок в Україні поступово переходить на європейські правила. І чесно — це вже не про “хочу чи не хочу”. Це про готовність бізнесу працювати легально та спокійно. А ви вже почали готувати свій косметичний бізнес до нових вимог 2026 року? Чи поки що тільки “чули щось про ту нотифікацію”?

🚨 Банки закручують гайки: нові ліміти на перекази для ФОП та бізнесу вже з серпня 2026 14 травня 2026 року понад 50 банків та фінансових компаній підписали оновлений Меморандум про прозорість платіжного ринку. Його головна мета — боротьба з «дропами», схемним обігом коштів та фіктивними операціями. І якщо раніше основний фокус був на карткових переказах фізосіб, то тепер під фінмоніторинг активно потрапляють: ▪️ новостворені ФОП та компанії ▪️ «сплячі» ФОП/ТОВ, які довго не працювали й раптом почали активно ганяти обороти ▪️ бізнес із нетиповими або різко збільшеними обсягами операцій ❗️ВАЖЛИВО: це не закон і не постанова НБУ. Це Меморандум між банками — але фактично він уже став єдиним стандартом роботи фінмоніторингу для всього ринку. Що вводять? 📌 ЕТАП 1 — з 14 серпня 2026: ▪️ ФОП 1 групи — до 600 тис грн/міс ▪️ ФОП 2-3 груп — до 3 млн грн/міс ▪️ Юрособи — до 5 млн грн/міс 📌 ЕТАП 2 — з 14 листопада 2026: ▪️ ФОП 1 групи — до 400 тис грн/міс ▪️ ФОП 2-3 груп — до 1 млн грн/міс ▪️ Юрособи — до 2 млн грн/міс І тут головне зрозуміти одну річ 👇 👉 Це НЕ означає, що вам заборонять працювати на більші суми. Але банк тепер захоче бачити: ✔️ звідки гроші ✔️ чому саме такі обороти ✔️ чи реальний у вас бізнес Тому готуйтеся, що можуть запросити: ▪️ декларації ▪️ договори ▪️ акти / рахунки ▪️ підтвердження оренди ▪️ пояснення щодо сезонності або росту оборотів Особливо уважними зараз варто бути тим, хто: ⚠️ відкрив ФОП «про запас» ⚠️ давно не працював і відновлює діяльність ⚠️ активно використовує особисті картки в бізнесі ⚠️ має великі перекази без зрозумілого податкового навантаження І так — «бігати по банках» вже не вийде. Меморандум уніфікує правила для всіх підписантів, щоб підозрілі клієнти не мігрували між банками. 2026 рік все більше про прозорість. І бізнесу доведеться звикати до нової реальності: «просто ганяти гроші» без логіки та документів вже не вийде. А ви вже стикались із запитами банку по фінмоніторингу?

Податкова знову взялась за ФОПів І цього разу — через запити до компаній, які з ними працюють 👀 Бізнес почав масово отримувати листи від ДПС з вимогою надати: — договори — акти — рахунки — платіжки — пояснення по співпраці з ФОП — документи по операціях за 2025 рік Причому часто без жодної конкретики. Формулювання приблизно одне й те саме: «для дослідження реальності господарських операцій та встановлення їх економічної доцільності». І тут важливо розуміти одну річ 👇 Податкова не має права просто «цікавитись» вашим бізнесом. Запит документів — це не довільне бажання інспектора, а процедура, чітко врегульована п.73.3 ПКУ. Що обов’язково має бути у законному запиті ДПС? ✔️ конкретна підстава направлення запиту ✔️ опис фактів можливого порушення ✔️ чітко визначені операції або контрагенти ✔️ перелік документів, які запитуються ✔️ належне оформлення запиту На практиці ж часто бачимо інше: ❌ загальні фрази ❌ «аналіз діяльності» ❌ прохання надати все підряд ❌ без конкретного порушення Фактично податкова намагається через запит зробити те, що за законом має відбуватись у межах перевірки. Особливо зараз ДПС цікавлять: ▪️ співпраця з ФОП ▪️ ознаки дроблення бізнесу ▪️ «нереальні» послуги ▪️ мінімізація податків через підрядників І саме тут бізнес часто робить помилку: або ігнорує запит повністю, або навпаки — відправляє податковій весь архів документів без аналізу ризиків. Обидва варіанти можуть мати наслідки. Бо ненадання відповіді ДПС нерідко використовує як аргумент для позапланової перевірки за пп.78.1.1 ПКУ. Тому найгірше рішення — паніка. Найкраще — спокійно проаналізувати: ▪️ чи відповідає запит вимогам ПКУ ▪️ чи є законні підстави для витребування документів ▪️ який обсяг інформації дійсно потрібно надавати Іноді достатньо юридично грамотно вказати на порушення в самому запиті — без передачі всієї первинки. Бо одна необережна відповідь може відкрити податковій значно більше, ніж вони мали право отримати через звичайний лист. А ваш бізнес вже отримував такі запити останнім часом? 👀

Пам’ятаєте, я казала “поки чекаємо”? Так от — вже не чекаємо Коли вийшла новина про квартальну звітність — логіка була проста: “давайте дочекаємось форми і тоді будемо щось робити” Звучить нормально. Але в наших реаліях — ні. 📌 Що маємо зараз: — правила вже діють — форма — досі проєкт від Міністерство фінансів України — податкова живе в новій логіці І головне: 👉 ніхто не буде переносити нам дедлайни, бо “не було форми” 💥 І от де ризик Чекання створює ілюзію контролю. Наче нічого не відбувається. Наче можна спокійно “почекати ясності”. А по факту: — дані вже накопичуються — квартал вже формується — облік вже має бути іншим ⚠️ І потім класика: “ми зараз швидко все зберемо за квартал” Не зберете. Бо там вже будуть: — розбіжності по місяцях — некоректні суми — плутанина з ЄСВ / ПДФО / ВЗ 📍 Тому зараз логіка проста: 👉 не чекаємо форму 👉 підлаштовуємось під систему 💡 Як це виглядає в роботі: — ведемо облік поквартально — але з поданням звітності по місяцях — контролюємо податки не “по факту”, а в процесі І головне… - подаємо з першого разу правильно, бо подати новий звітний чи уточнюючий не зможете, такої можливості для ФОП не має.

Фінмоніторинг стає не “ручним”, а алгоритмічним Раніше багато хто думав так: “Ну є борг, штраф, виконавче провадження — поки дійде до рахунків, ще є час”. Схоже, ця логіка поступово закінчується. В Україні опубліковано Закон №4833, який переводить частину процесів примусового виконання рішень у цифровий формат. Тобто обмін даними між органами, банками та реєстрами має стати швидшим і автоматизованішим. Закон набирає чинності з 23 жовтня 2026 року (через 6 місяців після публікації), крім окремих положень. І тут важливо зрозуміти головне. Це вже не історія про “десь там виконавча служба”. Це історія про фінансову репутацію бізнесу. Бо коли система бачить: — борги; — арешти; — штрафи; — судові рішення; — дивні платежі; — нетипові обороти; — зв’язки з ризиковими контрагентами; все це поступово складається в один профіль ризику. А поруч уже працює оновлений фінмоніторинг: з 2 лютого 2026 року посилився ризик-орієнтований підхід, обмін інформацією між ДПС, Держфінмоніторингом та БЕБ, а серед ризиків прямо називають нетипові платежі, дроблення бізнесу, пов’язаних ФОПів, нерезидентські операції, готівкові потоки та співвідношення оборотів із податковим навантаженням. І ось тут бізнесу треба прокинутись. Бо фінмоніторинг — це вже не тільки питання: “звідки гроші?” Це ще й питання: “наскільки ваш бізнес виглядає керованим, прозорим і передбачуваним?” Банк може бачити одне. Податкова — друге. Виконавча служба — третє. А тепер ці шматочки все швидше з’єднуються між собою. І якщо в бізнесі хаос, він рано чи пізно стає видимим. Не в таблиці бухгалтера. А в системі. Тому зараз важливо не чекати блокування рахунку чи запиту від банку, а заздалегідь перевірити: — чи немає відкритих боргів; — чи закриті старі виконавчі провадження; — чи немає “забутих” штрафів; — чи зрозумілі платежі по рахунках; — чи можна пояснити джерело коштів; — чи не виглядає структура бізнесу як штучне дроблення. Бо нова реальність така: гроші люблять не тільки тишу. Гроші тепер люблять порядок. І якщо бізнес хоче спокійно працювати з банками, платежами, контрагентами й державою — фінансова чистота має бути не “коли попросять”, а постійно. А як у вас із цим: ви регулярно перевіряєте борги, виконавчі провадження і ризики по рахунках — чи згадуєте про це тільки тоді, коли банк уже ставить питання?

Ти можеш все вести правильно. І все одно отримати штраф. І це не теорія. Це вже позиція суду. 👉 Верховний Суд у справі №140/6980/24 чітко показав, як це працює на практиці. Ситуація максимально життєва: Підприємець — мав документи — вів облік — міг підтвердити товар Але… ❌ не надав їх одразу під час фактичної перевірки (бо змінились правила - до 01 січня 2022 року суб'єкт господарювання зобов'язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати – такий обов'язок має бути виконаним саме на початок її проведення) Результат — штраф за “неведення товарного обліку” І тут важливий момент, який більшість пропускає. Податкова і суд дивляться не на те: “чи є у тебе документи в принципі” А на те: 👉 “чи ти їх показав в момент перевірки” 💥 Ключова логіка перевірки: Фактична перевірка — це не діалог. Це перевірка готовності бізнесу. І вона працює так: — прийшли — подивились товар — одразу перевірили документи І якщо їх немає “тут і зараз” 👉 для податкової їх просто не існує ⚠️ І ще жорсткіше: — показав пізніше? не важливо — доніс документи? не враховується — вони були в електронці? теж не аргумент Суд це підтвердив. 📍 Що це змінює для бізнесу Раніше було відчуття контролю: “якщо що — зберемо, донесемо, пояснимо” Зараз це не працює. Тепер правило інше: 👉 або готовий одразу — або порушення 💡 І от тут чесний момент. 90% бізнесу не готові до фактичної перевірки Бо: — документи в бухгалтерії — склад окремо — точки продажу живуть своїм життям І це нормально… поки не приходить податкова І вся ця історія не про “страшилки”. Вона про те, що 👉 система змінилась швидше, ніж звички бізнесу 👉 Скажи чесно: якщо до тебе завтра прийдуть з фактичною перевіркою — ти зможеш одразу показати всі документи по товару? Чи теж розраховуєш на “ми потім донесемо”?

Привіт, четвер - день запитань/відповідей

Маркетплейси під контролем. І це змінить правила гри сильніше, ніж здається. Не дуже люблю говорити про законопроекти, але наразі вони такі, що точно стануть законами вже дуже скоро, тому ... Зараз багато хто читає новини і думає: — «О, ну просто ще один податок придумали» Ні. Тут історія значно глибша. Що реально відбувається - держава поступово забирає контроль над доходами в онлайні. І ключове: тепер маркетплейси стають податковими агентами. Тобто: 👉 ти продав товар — 👉 платформа вже знає про цей дохід 👉 і може одразу утримати податок І навіть передати дані в податкову. Це не теорія — це вже закладається в законодавство і міжнародні угоди. Що зміниться для людей “Продам пару речей на OLX і ніхто не дізнається” — більше не працює Бо: 👉 платформи передають дані 👉 податкова бачить обороти 👉 анонімності більше немає Це частина глобального тренду — повна прозорість цифрових доходів. Зʼявляється нова логіка оподаткування План такий: 👉 невеликі продажі — без податків (до певного ліміту) 👉 якщо більше — платиш ~10% (5% + 5%) Або навіть: 👉 платформа сама утримає цей податок за тебе Маркетплейс = твій бухгалтер (частково) Це найбільш недооцінена зміна. Бо: 👉 платформа контролює виплати 👉 може блокувати, утримувати, звітувати 👉 фактично стає посередником між тобою і податковою І це означає: ти вже не керуєш процесом повністю. ФОПам стане складніше, а не простіше Є дуже токсичний нюанс: 👉 якщо маркетплейс утримує комісію автоматично — це можуть визнати негрошовою формою розрахунку. А це = ризик втрати єдиного податку. І це вже не теорія — такі позиції від податкової є. Міжнародка теж “підсвічується” Amazon, Etsy, eBay — все це теж передає дані. 👉 Україна підключається до обміну інформацією 👉 доходи з-за кордону стають прозорими І історія «заробляю на Etsy — ніхто не бачить» закінчується. Це ще не фінальна версія І тут найцікавіше. Частину законів вже: 👉 не прийняли 👉 відклали 👉 переробляють Але: ⚠️ це умови МВФ ⚠️ це інтеграція з ЄС ⚠️ це глобальний тренд Тобто питання не “чи буде”, а “в якому вигляді буде” Що важливо зрозуміти вже зараз Це не про податок. Це про інше: 👉 держава більше не ловить порушників 👉 держава вбудовується в саму систему грошей І коли це станеться повністю — “сховатися” буде неможливо в принципі. І головна помилка бізнесу зараз - думати: “Ну ще не прийняли — значить можна не паритись” Ні. Треба вже зараз: 👉 дивитись на свою модель роботи 👉 перевіряти договори з платформами 👉 розуміти, як проходять платежі 👉 і де у вас ризик по ЄП І давай чесно: як ти думаєш — це кінець “сірої” торгівлі чи просто новий рівень, де всі навчаться обходити систему?

Всім привіт, сьогодні день питань/відповідей

Акти більше не обовʼязкові з 1 квітня. Але рано радіти. З 1 квітня 2026 року податкова офіційно підтвердила: акти виконаних робіт / наданих послуг — не є обов’язковими. І тут бізнес масово такий: — «Нарешті, мінус папери!» — «Будемо працювати без актів!» А тепер давайте без ілюзій. Акт не обовʼязковий ≠ документи не потрібні. Закон каже інше: потрібен первинний документ, який підтверджує факт господарської операції. І якщо це не акт — то що тоді? 👉 інвойс 👉 рахунок 👉 договір + підтвердження оплати 👉 будь-який інший документ, де є всі обовʼязкові реквізити Тобто логіка зміни проста: важлива не форма, а зміст. Але є нюанс, про який всі забудуть через 3…2…1: якщо у вас в договорі прописаний акт — він автоматично стає обовʼязковим. І все. Закон дозволяє не робити, але ваш договір — зобовʼязує. Ще один момент, який часто ігнорують: 👉 без нормального первинного документа ви не доведете витрати 👉 не підтвердите дохід правильно 👉 отримаєте питання на перевірці І тоді «ми ж без актів працюємо» не допоможе. Висновок простий: акти — це не про «закон вимагає», це про захист вашого бізнесу. Іноді акт — це найпростіший спосіб цей захист отримати. Я зараз бачу дві крайності: - Ті, хто досі підписують акти навіть на 500 грн - І ті, хто завтра вирішать працювати взагалі без документів І обидві стратегії — слабкі. Правильна — це коли у вас є система документів під вашу модель бізнесу, а не «як у всіх». А тепер скажи чесно: ти прибрав акти зі своєї роботи чи залишив? І чому — з точки зору безпеки, а не зручності?

Публічна оферта — це не “текст на сайті”. Це ваш договір. І часто — єдиний. Більшість бізнесу ставиться до оферти як до формальності: скопіювали, вставили, забули. А потім приходять: — клієнт із претензією — податкова з питаннями — або суд І раптом виявляється: захищати нічим. Що таке публічна оферта насправді Це не просто “умови користування”. Це: 👉 повноцінний договір 👉 з невизначеним колом клієнтів 👉 який укладається в момент акцепту (оплата, галочка, замовлення) І важливий нюанс: акцепт = підпис. Без КЕП. Без паперу. Але з повною юридичною силою. Чому оферта — критично важлива Бо це ваш єдиний документ, який: — фіксує умови роботи — захищає в спорах — підтверджує господарську операцію — і формує правила гри для клієнта І якщо там “вода” — ви залишаєтесь без захисту. Найбільша помилка бізнесу Розмиті формулювання: — “ціна узгоджується” — “строки обговорюються” — “умови можуть змінюватись” Суди такі речі читають дуже просто: 👉 проти підприємця Бо оферта має містити чіткі істотні умови, а не “якось домовимось” Що обов’язково має бути в оферті Мінімум, без якого не можна: ✔️ хто ви (ФОП/ТОВ, реквізити) ✔️ що продаєте (товар/послуга) ✔️ ціна і порядок оплати ✔️ строки і умови надання ✔️ права/обов’язки сторін ✔️ повернення і відповідальність ✔️ як укладається договір (акцепт) Важливий момент, який всі плутають Публічна оферта ≠ договір приєднання 👉 оферта — це пропозиція укласти договір 👉 договір виникає тільки після акцепту Але по факту в онлайн-бізнесі це працює як єдина конструкція. І ще нюанс: у договорі приєднання клієнт не може змінювати умови — в оферті теж, але механіка юридично інша Які ризики, якщо “забити” на оферту ❌ судові спори ❌ визнання договору недійсним ❌ штрафи ❌ проблеми з поверненнями ❌ втрата грошей і репутації І головне, що треба зрозуміти: Оферта — це не про “галочку для сайту”. Це ваша: — юридична безпека — фінансова стабільність — і контроль над бізнесом І чесне питання: У вас оферта — це реально ваш договір чи просто текст “щоб був”?