К.Р.У.К.

запрошуємо доєднатися до конкурсу поезії "Перлина Сходу" https://litcentr.in.ua/news/2026-07-01-15648

КДМ "Перлина Сходу" детальна інформація за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/1DRiHbVy4h/

🐦‍⬛ КРУК нагадує! 💙💛 Дорогі творчі друзі! 🎨✨ Завтра, останній день подачі робіт на конкурс дитячого малюнка «Бог любить Україну»! 🇺🇦❤️ Якщо ваш маленький художник ще не встиг долучитися, то саме час завершити свій малюнок і надіслати його на конкурс! 🖍️🎨…

Щиро вітаємо вас із Днем Української Державності та Днем Хрещення Київської Русі – України! Бог з нами! Слава Україні!

Конкурс дитячого малюнка «Бог любить Україну» 🇺🇦 Запрошуємо дітей взяти участь у творчому конкурсі, присвяченому Дню Української Державності та Дню Хрещення Київської Русі – України. 📅 Прийом робіт триває до 10 липня 2026 року. 📩 Надсилайте малюнки на електронну…

🎨 Конкурс дитячого малюнка «Смішили та страшили» Запрошуємо дітей взяти участь у творчому конкурсі та створити власного вигаданого персонажа, який може смішити, дивувати або навіть трішки лякати! 📌 Мета конкурсу — розвиток дитячої фантазії, креативності…

Вітаємо вас, дорогі наші творчі друзі! Останній період виявився неабияк насиченим, але водночас надзвичайно продуктивним. Маємо надію, що натхнення, творчий запал і гарний настрій не полишали вас, а кожен новий день дарував цікаві ідеї та бажання творити!❤️❤️❤️

Що за день без суперечки Про погоду в вихідні? Містом бігають овечки - Всіх рахують уві сні. Тут новий з'явився клопіт - Кажуть, бійтесь сарани. А то коники у зльоті - Поцвіркочили й пішли. Ще не все проговорили - Спека з Африки іде. Маєм всі зібрати сили, Поки дощик не прийде. Ми вже стільки пережили, Що втомились від розмов. Тож нехай проллються зливи Та й засяє сонце знов.

Літо! Вірші про все на світі У літню пору напишу: У парку трохи посиджу, Як бджілка трохи подзижчу, І ескімо у спеку полижу І день стане з нестерпного привітним!:) Літо! Нарешті вже канікули, Нарешті в потяг, до бабусі! Метелики й жуки у лузі, Бананові коктейлі, смузі, В бабусі справжній ол інклюзів! Ми вже в вагон заплигнули! Літо: це полуниці аромат, Стигла шовковиця й черешні, Ставок, купальник, капелюх... Нарешті! В похід по будь-якій угору стежці! Багаття на Купала, сміх дівчат, Літу і сонечку: Віват! Віват! Віват!

друзі, ще один автор надіслав свою чернетку книги на оцінювання. Хто бажає, свої рецензії можете надсилати на onpu.pzss@gmail.com з позначкою (Матриця життя) посилання на твір: https://docs.google.com/document/d/1D66-Aqp0gLXA_lu846gE6vG3UQ4MjgN4/edit?usp=sharing&ouid=102450699184330888072&rtpof=true&sd=true

Зустрілись якось розум і душа І почали вони розмову довгу — Ту, що приховували всі віки Від кожного, хто дарував свободу. Душа відверто, наче з глибини, Питає розум, що роками створено: «Навіщо так мене тримав ? Я наче в клітці, та незадоволена...» Він відповів, на мить здригнувшись: «Я не тримав... Це осуд людства. Вони на мене тиснули завжди Та так навчили жити — скрізь душі». Душа від почуттів печалі Неначе струмом вдарена була: «Це ти... Лиш ти не дозволяв мені бажати Та діяти для щастя на буття! Я мріяла здобути чесність, Відвертість та наснагу у житті. Та я неначе крила втратила з тобою, Щоб догодити людству у брехні. А ти мене не слухав, не старався, Хоча казала я тобі завжди: Те, що дає душа для розуміння, — Це є прекрасніше творіння на землі! А ти послухав людство, що тримає Образи, заздрість та руйнує світ — Ту, що цей дух створив від себе, Вони втрачають в серці та за мить. Я говорила, що немає меж творінням. Бо ми приходимо від єдиного Творця. Та те даємо у життя прекрасне, Яким навчив він нас для розуміння до кінця». Той розум вже не знав, куди подітись, Бо він втрачав те мислення життя, Що так уперто створював бажанням — Сподобатись та бути, як це людство, Не виділятись та брехати до кінця . Він так почув душі прохання — Не піддаватись під шалений тиск. Всіх тих, хто створював ілюзію в бажаннях, Втрачаючи себе та скритий дух. Він зрозумів: не має бути схожих, Та відрізнятись навіть краще для душі. Бо лиш вона тримає цей звʼязок природний, Який приходить лиш до неї з глибини. Вона єдина має ту наснагу Від створення планети та землі, Вона неначе той потік відвертий, Що передав Творець нам назавжди.

А знаєте як надихаюсь? Від чого і чому? Коли?? В собі я ніби розчиняюсь, Коли я маю це пройти.. Цю стежку розпачу і болю, Доріжку радості й журби. Чи серцем разом із тобою Чи ж маю самотужки йти? А хто ж то знає?, тільки серце.. Або душа, що вир диктує.., Бо все стається з нами вперше І кожен сам життя будує... Та як його все описати?.. Бо я ж творю лиш почуття І чим закінчити/почати Як описати сенс буття??.. Ніхто не зна цього напевне, Бо рамки є, були і будуть Та кожне явне і таємне Хоч хтось один та не забуде! Творити треба лиш душею, Бо що ж то вірш та без чуття.. Лиш той достигне апогею, Хто зрозуміє сенс буття...

АКТИВОВАНА МУЗА Музи поява веде мене далі, Ніжна підтримка формує наснагу, Тихі процеси щоб знов оживляли. Сила натхнення руйнує заваду, Чіткість думок направляє до цілі, Воля знаходить свою перевагу. Зайві вагання здолавши прицільно, Точність метафор порушує нерви, Рими складаються в строфи уміло. Ліра зростає без зайвих інерцій, Я перехоплюю цю рівновагу І поглинаю ще більше енергій. Ти не даруєш готової спраги, Ти активуєш приховані сили І відкриваєш дороги для блага. Вільні моменти стають зрозумілі, Грубі завдання пишу безвідкладно, Дії свою послідовність зростили. Я не шукаю вершин з водоспадом, Просто достатньо і погляду твого, Щоби придумати рими злорадні. Муза натхнення зі мною надовго.

Конкурс дитячого малюнка «Бог любить Україну» 🇺🇦 Запрошуємо дітей взяти участь у творчому конкурсі, присвяченому Дню Української Державності та Дню Хрещення Київської Русі – України. 📅 Прийом робіт триває до 10 липня 2026 року. 📩 Надсилайте малюнки на електронну адресу: onpu.pzss@gmail.com Умови участі: один учасник — один малюнок; разом із роботою необхідно надіслати коротку інформацію про автора (ПІБ, вік, населений пункт) та контактні дані одного з батьків (ПІБ, номер телефону). 💙💛

За рішенням авторки скульптури, перемогу здобула Люсі Поль, в якості подарунка її вірш озвучений та розміщений на Ютуб каналі товариства https://youtu.be/ilqKC3WSlA4?si=nIu06ySo47FELo-k А всі надіслані твори увійшли до збірки яка буде передана авторці скульптури Дякуємо всім за вашу творчість 😉

ОТАМАН На камені видно характер козацький, Він з тої землі, де виблискують плавні. В скульптурі помітна суть реалізацій. В житті отаман величезну мав славу, А погляд й тепер виглядає природним. Він знав наперед свої цілі державні. Його не лякали імперські народи, Він мову тримав, як і руку на шаблі, З якої в боях здобувалась свобода. Він вів за собою не тільки для слави, Аби не зламати козацької ланки Й не дати для відступу ворогу шансів. Він слухав поради ще з давніх курганів І радився з тими, що в битвах бували. Бо воля без мудрості — це не змагання. Герой Гордієнко гнав кожну навалу, Бо з твердим характером був по натурі І слава його з кожним разом зростала. Сьогодні ми бачимо це у скульптурах, В картинах, піснях, у віршах, де так просто Показано все в українській культурі. Допоки є пам'ять — жива буде й постать. Мирослав Манюк

Життя то гра. Тож нехай вона приносить задоволення.😉

Я губилася в морі оман, Залишалася в тиші сама. Але ти перетнув океан, І розтанула вічна зима. Ти натхнення, мій вірний маяк, Що рятує від чорних глибин. Я без тебе не можу ніяк, Бо без тебе лиш тіні руїн. Коли ти доторкаєшся струн Мого серця, що ледь тріпотить, Я злітаю до світлих лагун І спиняю цю зоряну мить. Ти мій спокій у вирі думок, Нездоланна і світла броня. Я збираю ці зорі в вінок І радію натхненню щодня.