Артур Лупашко | Ribas

Що визначає успіх готелю? Багато хто скаже: локація, концепція, дизайн, інвестиції. І все це справді важливо. Але якщо подивитися глибше, між успішними та посередніми об’єктами майже завжди є одна ключова різниця — управління. Саме управління визначає, чи стане хороший проєкт сильним бізнесом. Чи повернеться гість вдруге. Чи зможе команда працювати як єдина система. Чи будуть інвестори отримувати очікуваний результат. За 12 років роботи ми накопичили багато практичних рішень: від відкриття нових готелів і побудови операційних процесів до фінансового управління та масштабування мережі. І в якийсь момент зрозуміли, що цей досвід не повинен залишатися лише всередині компанії. Коли знання працюють тільки для одного бізнесу, вони мають обмежену цінність. Коли вони допомагають зростати іншим управлінцям, вони поступово змінюють стандарти всієї галузі. Саме тому ми створили програму «Генеральний менеджер готелю». У ній те, через що ми пройшли самі: регламенти, фінансові моделі, управлінські інструменти, практичні кейси та досвід команди RIBAS HOTELS GROUP. До програми також долучилися експерти з різних напрямків HoReCa, щоб показати управління готелем як цілісною бізнес-системою. Перший потік буде невеликим. Для нас важливо не просто провести навчання, а пройти цей шлях разом із кожним учасником, отримати зворотний зв’язок і закласти сильний фундамент для наступних наборів. Якщо ви вже працюєте в HoReCa або плануєте розвиватися в цьому напрямку, запрошую ознайомитися з програмою: https://rha-hotel-management.com.ua/?utm_source=telegram&utm_content=artur_channel

Інвестувати значно легше, коли ти розумієш, у що саме вкладаєш свої гроші. Не дивишся презентацію чи красиві рендери, а бачиш усе на власні очі, ставиш запитання команді та розбираєшся, як працює проєкт зсередини. Саме тому ми створили RIBAS INVEST WEEKEND. Це кілька днів, протягом яких ми покажемо наші проєкти: від діючого готелю до будівельних майданчиків, розповімо про цифри, концепції, інвестиційну модель та відповімо на всі запитання. І, звісно, буде достатньо часу для живого спілкування, адже найкращі рішення часто народжуються саме в неформальній атмосфері. Якщо ви давно придивляєтеся до інвестицій у готельну нерухомість і хочете зрозуміти, як усе працює на практиці, — буду радий зустрітися особисто. 📍 Буковель 📅 14–17 серпня Якщо хочете приєднатися до RIBAS INVEST WEEKEND, переходьте в бот та залишайте заявку на участь.

Нещодавно пройшов тест Gallup. Головна ціль: підсвітити твої сильні сторони, ті самі, які допомагають бути ефективним, щасливим і швидше рухатися вперед, якщо сфокусуватися саме на них. Тест радить розповідати іншим про свої сильні сторони, щоб їм було легше…

Ранні підйоми ведуть не до успіху, а до вигорання, заявив мільярдер і засновник Virgin Group Річард Бренсон. На його думку, кар'єрних висот досягають не ті, хто сліпо наслідує чужі звички, а ті, хто знаходить комфортний саме для себе режим дня. Копіювання чужого розпорядку, за словами бізнесмена, часто призводить лише до втрати енергії та мотивації. @wallstreetukr

Перед публікацією наступних дописів хочу трошки поспілкуватись з вами. Нижче декілька опитувань по минулому дописку про капітали 👇

Мій висновок з першої лекції. Коли ми говоримо, що гроші — лише інструмент, то маємо на увазі саме це. Економічний капітал — лише одна з форм капіталу. У мудрих руках він допомагає примножувати культурний, соціальний та символічний капітали. А вони, своєю чергою, знову створюють нові економічні можливості. Можливо, по-справжньому багата людина — це не та, яка має найбільше грошей. А та, яка навчилася накопичувати всі форми капіталу й майстерно конвертувати одну в іншу. У наступних двох постах поділюся ще двома лекціями та ідеями, які мене зачепили найбільше: про поля та правила гри в них, а також про габітус і те, чому саме він значною мірою визначає майбутнє наших дітей. Залишайтесь на моєму каналі, ставте реакції, якщо вам подобається контент, задавайте свої питання в коментарях — давайте подискутуємо 🙌

Як визначити багату і впливову людину, або як я зрозумів П’єра Бурдьє 🙌 Я прослухав три лекції Mobi Meraki про роботу П’єра Бурдьє. У найближчих трьох постах поділюся тезами, які мене найбільше зачепили, і власними висновками. Мені здається, люди часто переоцінюють роль фінансового капіталу. Насправді гроші — лише одна з форм капіталу, і далеко не завжди найвпливовіша. Ми звикли думати, що капітал — це гроші. Але Бурдьє виділяє кілька його форм. • Економічний — гроші, активи, майно. Саме його більшість людей вимірює найчастіше. Але, як на мене, це лише одна зі складових успіху. Без інших форм капіталу він легко втрачається і значно повільніше примножується. • Культурний — знання, освіта, смак, мова, манери, професійна компетентність. Це капітал, який накопичується найдовше. Купити курс чи диплом можна за день, але справжні знання, досвід і спосіб мислення формуються роками. • Соціальний — зв’язки, довіра, репутація, якість вашого оточення. Заповнити телефонну книгу тисячами контактів можна досить швидко. Але скільки людей дійсно допоможуть вам, якщо ви звернетеся до них із непростим проханням? Саме це, на мою думку, і є справжнім виміром соціального капіталу. • Символічний — престиж, авторитет, статус, бренд, суспільне визнання. Особисто для мене це найцінніший вид капіталу. Не існує чіткої інструкції, як його накопичити, зате саме він часто дає найбільші дивіденди. Люди довіряють не лише тому, хто багато знає, а й тому, кого вони вважають авторитетом. Але найцікавіше починається далі. Справжня гра — це не накопичення капіталу, а його конвертація. Найпоширеніший приклад — знання, які перетворюються на гроші. Проте, як мені здається, саме ця конвертація має найнижчий «курс». Як його підвищити? Додайте символічний капітал. Тоді ті самі знання, навички та досвід можуть коштувати в десятки, а інколи й у сотні разів дорожче. Соціальний капітал відкриває нові можливості. Можливості створюють економічний капітал. Економічний капітал дозволяє отримати доступ до сильніших спільнот, які збільшують соціальний і символічний капітал. І цей цикл може повторюватися з дедалі більшою швидкістю. Кілька прикладів із власного життя. 1. Початок Ribas Hotels Group. Коли ми починали, у мене не було великих грошей і не було такого досвіду, як у значно більших конкурентів. Наприклад, у Reikartz уже була десятирічна історія та зовсім інші ресурси. Тому я зробив ставку на соціальний капітал. Я знайомився з керуючими та власниками готелів, людьми з індустрії, багато слухав, ставив запитання, намагався бути корисним і залишати після себе хороше враження. Через кілька років я став «своєю» людиною в готельному середовищі. Мене почали рекомендувати навіть ті, з ким ми бачилися лише один-два рази. За перші три роки ми отримали близько 25 пропозицій щодо управління різними готелями, і більшість із них взяли в роботу. Якщо подивитися через призму Бурдьє, це була конвертація культурного капіталу в соціальний, соціального — в економічний, а потім економічного — знову в культурний, адже кожен новий проєкт давав нам нові знання, досвід і компетенції. 2. Персональний бренд. У певний момент я зрозумів просту річ: масштабування потребує інвестицій. А великі інвестиції отримує той, кого знають і кому довіряють. Тому ми почали системно інвестувати в бренд компанії та мій особистий бренд ще до того, як це стало масовим трендом. Через кілька років Ribas стала однією з найвпізнаваніших готельних компаній України. Саме це значно спростило масштабування бізнесу. У термінах Бурдьє це виглядало як конвертація економічного та соціального капіталу в символічний, а потім символічного — назад у соціальний та економічний, але вже з набагато вищою швидкістю й ефективністю.

Тут було голосування та мої роздуми щодо того, як вплине вступ ЄС на розвиток України. Пройшло 1.5 року. Роблю повторне опитування. Залишайте свій голос 👇

15 червня Європейський Союз офіційно розпочне переговори щодо вступу України, — Урсула фон дер Ляйен.ㅤ → Про Бізнес

Українці тримають вдома $130 млрд готівкою 😳 Це у 2,5 раза більше за міжнародні резерви НБУ ($52 млрд станом на 1 травня 2026 року), більше за всі видатки держбюджету України на 2026 рік ($108 млрд) і >60% ВВП країни (~$200 млрд). Порівнюючи, наприклад, з Німеччиною, то там €400 млрд готівки складають ~9% ВВП. В Україні ж $130 млрд — це >60% ВВП (~$200 млрд). У пропорції до економіки українська готівкова "подушка" у ~7 разів вища за німецьку. Головними причинами такого рівня готівкових заощаджень залишаються війна, історична недовіра до банків після криз 1990-х, валютні обмеження та фінмоніторинг. Давайте тепер подивимось на офіційну та реальну інфляцію долара США за останні 10 кроків 👇 Якщо брати офіційну інфляцію долара США через CPI (Consumer Price Index), то за останні 10 років долар втратив приблизно 38% купівельної спроможності. Простими словами: $100 у 2016 році ≈ $138 сьогодні за офіційним CPI. Тобто те, що коштувало $100, зараз коштує близько $138. Середня офіційна інфляція за цей період була приблизно 2.7–3.3% на рік, але основний удар прийшовся на 2021–2023 роки. Але є важлива різниця між офіційною та «реальною» інфляцією: Якщо дивитись на активи (нерухомість, акції, золото) — відчуття інфляції часто ближче до 50–100%+. Якщо дивитись на послуги, освіту, медицину, готелі, будівництво — реальна бізнес-інфляція може бути вдвічі вища за CPI. У 2026 інфляція знову прискорилась через енергоносії та логістику. Висновки робіть самостійно.

Хочу порефлексувати про явище, якого в Україні фактично немає, — old money. І це зрозуміло. Наші предки 70 років жили у квазікомуністичній державі, а протягом останнього століття влада кілька разів перерозподіляла ресурси, руйнувала економічну базу та інституційну пам’ять. Мене не дивує, що в Україні не сформувалося old money. Мене більше хвилює інше: за 35 років незалежності ми так і не створили власне new old money. Мій інвестиційний консультант Василь Матій у статті для «Економічної правди» сформулював це так: «New Old Money — це зароблений капітал, який приймає дисципліну спадкового: структуру, стриманість, compliance, довгий горизонт, governance, репутацію і відповідальність перед наступним поколінням. Це не ностальгія за втраченими елітами. Це задача на майбутнє». Я вважаю, що стратегічне рішення для українських сімей — формувати сімейний капітал, а не передавати дітям у спадок лише очікування постійної фінансової допомоги від батьків. Ми досі часто витрачаємо гроші на демонстративне споживання, купуємо дорогі речі заради статусу та довіряємо тим, хто обіцяє швидкий результат і надвисоку дохідність. А мені хочеться іншої України. України, де люди мислять десятиліттями, накопичують капітал, будують власну незалежність і виховують покоління, яке готове працювати, ризикувати та змінювати країну. Роблю для цього все, що можу 🙌

Шановні підписники, а як ви ставитесь до того, щоб підтримувати своїх дітей, після тог, як вони завершили вчитись і вже працюють або мають працювати?

🗣Приблизно 50% батьків нині фінансово підтримують своїх дорослих дітей, допомагаючи їм впоратися зі складною економічною ситуацією. Бізнич | Фінанси | Інвестиції

Любомир Остапів, ведучий youtube-каналу «Сімейний бюджет», запропонував мені та моєму партнеру по енерегтичному проєкту дати інтервью для його каналу. Я поважаю Любомира за його чесність і щирість. Серед його клієнтів засновники Uklon та їх фонд Nezlamni. Тож я з радістю прийняв запрошення. У цьому відео ми розбираємо, як працює Енергопарк «Болград», за рахунок чого формується прибутковість проєкту та чому українська енергетика стає одним із найцікавіших напрямків для довгострокових інвестицій. Посиланню залишаю тут 🤚