автор мертвий

Запам'ятайте: якщо жінка видає себе за когось іншого, це брехня; якщо чоловік видає себе за когось іншого, це обережність 🤓 Я книгу дочитала, але таке воно несуразне, що навіть відгук писати не хочеться. Ці шляпошніки навіть для цитат з наведених у тексті праць примудрились повказувати роснявих перекладачів, така вже безтактність, тьфу. Мова про "Смертну кару" Монестьє (видавництво ЦУЛ, 2026).

Не кажи "гоп" поки не перескочиш, кажуть люди. Ні-ні, це 100 процентів мої останні книгопокупки за поїздку, продовжую переконувати я. Купила Піранделло (фото 1), бо 100 гримнів (я шалію від таких цін, а тому історія, як то купувалось, оповита туманом). Роман "Блаженної пам'яті Маттіа Паскаль" виходив у книголав в новому перекладі, а в цьому збірнику є ще п'єси (фото 3). Саме вчасно нагадую і вам і собі про Піранделло, бо вавилони поділились, що відправили у друк ще одну книгу, чекаєм-с. Ще апріорі не забудемо: у них виходив роман "Старі й молоді". "Льох" (фото 2) купила, щоб дати Медвідю шанс у великій прозі, а це бляха черговий збірник короткої форми 🙈 так ще й більшість текстів є у "Ловах" від Піраміди, яку я теж маю на полицях -- ну не щастить мені з цим письменником, ну що ти зробиш?

Поїздка в Україну бі лайк :

А ще мене засмущав шрифт у Рікера на мокапах від Основ, і я відкрила, що книги філософської серії будуть різного формату 🙈 Так, Гельвецій, якого я отримала на день народження, а також Арендт і Слотердайк будуть в палітурці формату 15,5*23,5. "Про свободу" Міла вийде в палітурці меншого формату -- 13*20. А от обидві книги Рікера -- в софті розміру стандартної фотографії 10,5*15,5. Не знаю, чи когось хвилюють такі деталі, а втім знайдуться тут і мої друзі пуристи й перфекціоністи, які точно оцінять експерименти 🎹

Я цій книзі пробачала все: і кров, що "заливала бруківку бруківки"; і страчених, які падали "під вагою власної ваги"; і "ув'язнення в клітинах"; і відсутність ілюстрацій при збереженні підписів до них 😒 але перекласти повішення "long drop" як "довга крапля" -- ну це вже за межею мого терпіння 😕

Приїхало багато натхнення 🫶 Майже всі книги (окрім Beasts, втім там теж колаборація) -- видання British Library. Розчарувала Trades and Crafts in Medieval Manuscripts (фото 3): більшість ілюстрацій там ч/б, а я підходила до збирання цієї колекції як до ілюстративного джерела (менше тексту, більше барв). Говорячи про серії, то Manuscripts in Colour (фото 2) збирати не буду, бо там теж є ч/б сторінки, і то прикро. А от додаткові екземпляри з Medieval Manuscripts (фото 5-7) і Medieval Imagination (фото 4) вже в дорозі, не можу дочекатись 🫶 Надіюсь, в серпні-вересні покажу вам другу і третю частину моїх замовлень 🥹 До речі, замовляла на Abebooks через Meest, користуючись ось цією інструкцією. В коментарях будуть додаткові фото 😊

🌟 😯 😳 🌟 "Смертна кара" Монестьє

Де Костер, що називається, здивував 🌝 Я бралась читати шельмівську повість про бешкетника-блазня Тіля Уленшпігеля, а там секс, наркотики й революція 💣 Звісно, я була знайома з історичним тлом роману, втім справа в тому, що я ці події саме як тло і розглядала, далеко не як головний конфлікт, а тут он як ☠ Іспанський двір, що так конче потребує грошей на нові війни, грабує багаті Фламандські землі, запроваджуючи нові податки, страчуючи людей за віру і привласнюючи їхнє майно. Уленшпігель -- одна з таких жертв, тож у якості свого життєвого завдання він обирає помсту. Якщо у Мартіна був натхненник у питанні "прикінчування" персонажів, цим натхненником був Де Костер. Стільки катування і страт на один квадратний метр паперу! Щоб трохи відпочити від чорнухи у Де Костера, взяла читати Смертну кару Монестьє 😎 Фан факт, у Гюґо був примірник Уленшпігеля, в якому Де Костер пояснював вибір персонажа. Тіль це народний герой, навіть фольклорний, тож one can say він поганенько лягає на революційне тло 16 століття, однак ця фольклорність виявилась цікавим прийомом "приземлення" революції і створення контрасту між гумористичними й сатиричними сценами і цілковитим жахом випалених міст. Загалом Уленшпігель вийшов легендарним, не дарма відомим і популярним. Багато конфліктів, багато цікавих художніх рішень -- говорити б про них і говорити. Так, такою має бути золотий фонд світової класики. Ну любоу 🫶