Flekman.live

Ви як? Вода, рух, заспокійливе. Стоїмо. Обіймаю.

Я так хочу щоб всі залишилися цілими. Всі. Всі ми. Зі своїми світанками,  сніданками,  заспокійливими, поганими звичками,  рівнем кохання у крові.  З помилками,  гнівом,  образами,  конфліктами,  поцілунками, сукнями,  попкорном в кіно, з гарячою кавою, посмішками світлими, донатами, богами, романтичними казино.  З своїми ідеями,  рецептами,  квітами, котами, самотністю, книгами щасливих доль,  гороскопами точними,  кармами,  біоритмами,  і щоб замість смерті нас шукала любов.  Я так хочу щоб всі залишилися цілими…

Як ви? Вода, рух, заспокійливе за потреби. Дихання. Розтерти руки, ноги. Ми встоїмо. Обіймаю.

Вода. Рух. Заспокійливе за потреби. Добре буде розтерти руки і ноги. Розслабити мʼязи самомасажем. Дихальні вправи. Стоїмо. Ми всі поруч.

Що таке терапія з психологом? Це можливість подивитися на ситуацію з іншого ракурсу. Це не чарівна пігулка, пендель чи пластир. Це можливість вийти за рамку гострого переживання і роздивитися те, що з тобою відбувається. Випустити емоції і глянути на реальний сценарій, який точно можливо переписати. Бо ти — автор. Чим корисні розмови з психологом? — Можливістю відвертого прояву почуттів і реального опису переживань. Бо психолог не ставить оцінки. А якщо тобі зустрівся недопсихолог, який дозволяє собі оціночні судження - вставай і йди. Психолог в особистій терапії - це партнер на шляху до розвʼязання конкретних задач. Не мама. Не наставник. Не вчитель. Партнер. Який має інструменти, щоб шлях був простіше. Основа стосунків з психологом — взаємна повага. І бажання разом розібратись у задачі. Бо за кожним переживанням є потреба. А кожна потреба має своє рішення. Знайти яке і є задачею терапії. І повірте, психолог не піде розповідати про ваші особисті переживання комусь ще. Бо світ тісний, а репутація не має зворотнього режиму. Вона або є або нема. Бесіда з психологом — це не виклик, не покарання, не ознака слабкості і тим більше не лакмус того, що з вами щось не так. Це можливість. Яка варта того, щоб нею скористатися. Запрошую.

Зараз буде багато реклами моїх психологічних послуг та нових форматів, які я придумала на серпень. Серпень — час особистої терапії, щоб до початку нового робочого сезону причепурити зозульку. Тому протягом місяця діють особливі умови на терапевтичні сесії. Пишіть — розповім. Живий формат, який планую запускати вже в неділю — антистрес-зустрічі у парку — релакс-психологічний пікнік для того, щоб в прямому сенсі видихнути напругу і відпочити. Парк на Солом’янці, укриття — поруч. Зручна транспортна розвʼязка. В програмі: медитація, дихальні практики, практики спостереження, метафоричні карти, віршотерапія. Мінімум напруги, максимум розслаблення. Кому цікаво — пишіть. Онлайн формат теж присвячений відновленню в умовах нашого трешу — терапевтична група по понеділках, чотири тижні практик на відновлення сил. Без аналізу. Без внутрішнього пошуку. Без намагань розібратися з собою. Вчимось скидати напругу, перезавантажуватися і відновлюватися. Знаходимо сили йти далі. Такий собі павербанк на тиждень. Нагадаю, що по суботах триває курс про внутрішнього критика і внутрішнього генія. Попередні заняття є в запису, тому можна підключитися до ефірів. У нас там весело і ресурсно завжди. Отакі маю плани, сподіваюся здійсняться. Традиційно для першого дня запуску — сьогодні -50% на участь у будь-якому з форматів. Бо мої ранкові пташки дарують мені крила) Поки з рекламою все. Обіймаю. Пишіть мені) Натхненого всім дня ❤️

Роблю ревізію книжкових полиць. Знайшла кілька останніх екземплярів з попередніх накладів поезії. І така ностальгія накрила) У кішці стільки наївності і оптимізму… У світлі зʼявляється усвідомлення, що треба йти далі попри все, ненавидіти, любити, але йти… Міжатомна додала життю сенсів, до речі у ній є абетка любові на кожну літеру, вважаю, що це мій найефектніший твір про кохання… Не знаю чи буду перевидавати ці книжки чи вони залишаться у моїй власній історії скрижалями. Але точно розумію, що без них, я б не вивезла. І без вашої читацької любові теж. Дякую. Обіймаю кожну і кожного ❤️

Ти як? Ніяк. Ви цілі? Сьогодні — так. У рулетці випали інші вулиці і номери. Десь сховалося серце в наскрізних дірках, схоже на той будинок, що без стіни. Як ти? Ніяк. Але треба поволі йти. Збирати крихти у сітчатий кошик життя. Ми — ті будинки, які не мають стіни. Але стоять доки не скінчилась гра. Ти як? Ніяк. Але у мене є ти. У тебе є я. У неї, у нього, у них. Ми всі — велика до неба бетонна стіна. Будинку, що всупереч всьому досі стоїть.

Про нервову систему. Вона має вплив на абсолютно всі системи нашого організму. Але саме її ми найчастіше підставляємо під прямий удар, створюючи собі додаткові емоційні навантаження. Навколо нас відбувається суцільний жах. Але від того, що ми зануримося у нього глибше, передивимося всі фото і відео, перечитаємо коментарі, обговоримо десятків разів — не зміниться нічого крім чергових зруйнованих нервових клітин. Абстрагуватися - не варіант. Але тимчасово перемикати фокус і виходити з інформаційного поля значно краще ніж безперервно переживати події, на які не маєш жодного впливу. Важливо робити паузи і «виходити з голови», повертаюсь у тіло. Рух, фізична активність, музика, свіже повітря, медитація, дихання — все, що завгодно. Аби дати собі передих. Бо ж треба тулити далі попри все.

Ранком люблю пости про собак) але сьогодні буде два в одному, бо вночі написався новий алгоритм гри, тому екстрено змінюю плани на неділю і роблю премʼєру)) а премʼєра це завжди найприємніша вартість участі і загалом дуже цікавий процес! Отже в неділю робитиму класну трансформаційну гру «ВІЛЬНА: минуле-теперішнє-майбутнє». Гра з кубиками синхроністичності, метафоричними картами та активною уявою. Подорож до витоків своєї внутрішньої сили. Зцілення від претензій до себе. Сміливість керувати теперішнім. Бажання проявляти майбутнє. Гра про можливість видихнути і відчути. Почути голос самості і дозволити собі відверто поговорити з собою. Дати собі те усвідомлене самоспівчуття і підтримку, які так потрібні тут і зараз. Неділя, Поділ, 12.00-15.00 Для реєстрації — пишіть. А я пішла гуляти з Моньою, бо у них зранку різний темп, а у мене два задоволення по ціні одного))) Обіймаю ❤️

Працюю зараз над збором матеріалу для книжки про окупацію. Пізніше розповім вам про це. Проєкт складний, важливий і я в цьому втілюю всі три ролі — журналістську, психологічну і письменницьку. Але контент складний. Інколи занадто. Тому вирішила у неділю зробити дещо кардинально інше — творчу зустріч про натхнення на свіжому повітрі у затишному дворику на Подолі. Зберемося о дванадцятій, будемо пити каву, чай, лимонад під час майстерки з творчого письма. Будемо натхненно вчитися розповідати про себе, свій талант, свою справу, ідеї та думки. Особливо підходить для тих, кому складно писати пости чи презентувати себе. Я покажу кілька легких практик як зробити цей процес значно приємнішим. Потім підемо пообідати смачним узбекським пловом. І далі за бажанням можемо придумати продовження. Я, наприклад, хочу піднятися на Замкову гору чи погуляти Андріївським. День для себе і про себе. Хто хоче — пишіть.

Місто спить. Місто бʼють. Кілька мільйонів мішеней. Гучна реальність ранкових спокут – тихий момент одкровення. Знаєш, наш жах став давно мовчазним, десь заховався під ребра. Відчуєш себе, як в дитинстві – живим під вистигаючим небом. Сенс є у кожній краплині життя. В дотику кожному. В світлі. В ніжності. В світі де ти є і я. Де ми – мішені не збиті. Бʼють наше місто, що знову не спить. Виють тривоги сигнали. А у нас є дивовижна ця мить, хоч в коридорах й підвалах. Знаєш, наш жах став давно мовчазним. Десь заховався під ребра. Відчуєш себе безмежно живим під вистигаючим небом.

Для тих, кому треба опора, щоб вивозити весь навколишній ідіотизм, приходьте поговорити про сенси «минуле - теперішнє - майбутнє» Тема жива і актуальна, бо сили треба десь брати. Можна долучитися до завтрашнього онлайну, що йде в рамках великого курсу, 10.00-12.00. Можна прийти на живу зустріч в неділю, 12.00-15.00. Можна передзамовити книгу «ТИ ВИВЕЗЕШ 2. Мистецтво самоцінності». Можна прийти в коментарі мінятися думками і підтримкою) Вивезем. Обіймаю ❤️

І знову реклама) Жіноча зустріч «Ти вивезеш. Мистецтво самоцінності» 19 липня, 12.00-15.00, Київ, локація біля метро Контрактова площа. Тема: Минуле. Теперішнє. Майбутнє. Є історії, які ми досі носимо в собі. Вони живуть у спогадах, рішеннях, страхах і навіть у мріях. Але кожна жінка має можливість переписати своє ставлення до себе. Запрошую вас на глибоку трансформаційну зустріч «Ти вивезеш. Мистецтво самоцінності» — простір, де ми будемо не просто говорити про любов до себе, а створювати нову внутрішню опору. Протягом трьох годин ми пройдемо три важливі етапи. Минуле * Відпустимо історії, які досі забирають сили. * Побачимо, як минулий досвід сформував нашу самоцінність. * Виконаємо практики прийняття, прощення та внутрішнього звільнення. Теперішнє * Дослідимо, ким ви є сьогодні без чужих очікувань. * Відновимо контакт із власними потребами, бажаннями та ресурсами. * Навчимося обирати себе без почуття провини. Майбутнє * Створимо образ жінки, якою ви прагнете стати. * Сформуємо нові внутрішні опори та особисті рішення. * Проведемо практику візуалізації майбутнього і зробимо перший крок до нього вже під час зустрічі. На вас чекають: * авторські психологічні практики; * арт-терапевтичні вправи; * метафоричні техніки; * безпечний жіночий простір підтримки; * глибокі інсайти та натхнення; * тепла атмосфера, де можна бути собою. Ця зустріч для вас, якщо ви: * втомилися бути сильною для всіх; * хочете повернути відчуття власної цінності; * переживаєте період змін; * прагнете навчитися ставити себе не на останнє місце; * готові відкрити нову сторінку життя. Реєстрація — обовʼязкова.

Всім привіт! Рекламна пауза в ефірі) Поки лікуюся - буду працювати онлайн. Хто хотів на особисту консультацію за найприємнішою ціною — пишіть ❤️

Ну що, мої прекрасні друзі 40+, програма скрінінгу серцево-судинних захворювань та діабету 2 типу, яку пропонує держава — штука робоча і корисна. Тепер знаю на власному досвіді. Податися на програму можна в Дії, вік 40+, треба відкрити картку, на яку протягом двох місяців з подачі заявки прийде 2000 грн., які можна витратити виключно на скрінінг. Список медзакладів де його можна пройти теж є. Важливий момент — гроші приходять не на картку, а на рахунок картки, тобто у онлайн -банкінгу треба перевіряти вкладку «скрінінг здоровʼя», використати їх можна протягом двох місяців з моменту отримання. Що це дає — пул аналізів, по яким зрозуміло чи треба бігти далі у дослідження чи можна не поспішати. Уявлення про загальний стан ці аналізи дають. Плюс у пакет входять консультації лікарів. А сімейний лікар може допомогти за необхідності оформити програму «доступні ліки». І це хороша історія для бюджету, особливо на вартісних препаратах, на які є суттєва знижка. Навіщо я це пишу. Бо коли мені прийшла в Дії пропозиція цього скрінінгу, я не звернула на неї увагу. Дарма. Бо це дійсно помічне. Ну і моєму випадку бігти для подальших досліджень треба швидко) тому наступні два тижні натхненно працюю в онлайн. Хто збирався — чекаю. Обіймаю ❤️

Поміряла ранком цукор натщесерце. Краще б не міряла((( Бо стало зрозуміло, що якщо не припинити зранку читати весь цей галімий треш, який наше неадекватне суспільство витворяє. Якщо не повернути нормальні звички по харчуванню та фізичній активності. То гаплик прийде скоріше ніж очікується. Тож собі і вам нагадаю – все одно від чого закінчитися — надмірного кортизолу, надмірної емпатії чи надмірної байдужості до себе. Якщо ми не хочемо, щоб неадекватна частина таки знищила адекватну — маємо мати сили жити і тулити далі. А без нормального ставлення до себе ця задача не вирішується. Тому час міряти цукор. І щось з цим робити. Стосується будь-якої частини здоровʼя, яка потребує ремонту. Бо нам ще витримувати і витримувати. Сьогодні так. Обіймаю.

Хочеться відмотати цю плівку назад.  Туди де дерева вже були не великими, але цвіли.  Туди де хвилювали результати нарад. І мріялося про відпустку літом, а не восени. Хочеться згадати ті шалені дні,  що переходили у ночі в караоке з вином. І де не відчувалося фонової вини, коли на три дні їдеш за кордон.  Хочеться відчути ті щирі почуття,  коли повітря сповнене несправжнім вогнем. Коли ти замріяно чекаєш дзвінка, а не вмираєш, якщо не на звʼязку абонент.  Хочеться бути тією версією себе, яка ще не стала виснаженим єством. Але крутиться плівка й далі несе тих хто ковчег називає човном.

У мене цього літа роман з огірками. Натуральний роман, коли мчиш на зустріч у піднесеному настрої попри те, що навколо повний триндець. Моя виснажена психіка зачепилася за огірки, як за рятувальне коло, типу — все навколо можна пережити, але полити зранку огірки — то святе, інакше армагедон. Саме огірки вже кілька днів змушують мене піднятися вранці, вдягтися по-людськи, ну хто ж ходить на побачення у бозна-чому, піти забрати, полити, помилуватися. І йти далі у цю божевільну реальність, де ти мішень для кончених ублюдків. А з іншого боку — ти людина, що живе життя попри все. До чого пишу це зізнання у коханні огіркам? Бо для того, щоб не поїхати дахом, необхідно знайти те, що змусить тебе підніматися з ліжка, нехай це буде кохання, місія, самопожертва, егоїзм, роман з огірками — будь що. Тільки не дай собі замерзнути і завмерти. Дбай про себе будь ласка. Обіймаю.

Заспокійливе, якщо відчуваєте потребу. Тепла вода маленькими ковтками. Розтерти руки, ноги. Якщо є бажання — теплий душ. Вийти з новин принаймі до ранку. Обіймаю кожну і кожного.