ЖИТИ - ЛЮБИТИ - РОСТИ

3 головних правила, як розподілити енергію в понеділок, щоб її вистачило на весь тиждень ✨ Правило №1. Не віддавай у понеділок енергію всьому світу. Не намагайся одразу відповісти всім, усе вирішити, всіх врятувати й закрити всі хвости 😄 Понеділок — це не день, коли треба довести, яка ти продуктивна. Обери 3 головні справи, які справді мають значення, і віддай їм найкращу частину своєї енергії. Правило №2. Не плануй тиждень так, ніби ти робот. Між роботою, зустрічами, домашніми справами залишай повітря. Бо якщо кожна година вже зайнята, рано чи пізно життя саме поставить тобі «вікно» для відпочинку… тільки зробить це через втому 😄 Плануй не лише те, що треба зробити, а й те, звідки ти будеш брати сили. Правило №3. Залиш собі енергію на себе. Не можна весь тиждень жити за принципом: «Спочатку всім, а якщо щось залишиться — мені». Не залишиться. Тому вже в понеділок постав у свій календар хоча б одну річ, яка тебе наповнює: прогулянку, спорт, тишу, зустріч із людиною, яка тобі приємна, або просто вечір без «треба». Бо енергія — це не те, що потрібно витратити до кінця. Це те, чим потрібно керувати. ❤️

7 правил, після яких життя ніби починає грати на твоєму боці ✨ Правило №1. Не носи людей у своїй голові роками. Якщо історія закінчилася, але ти продовжуєш вести з кимось уявні діалоги, доводити, пояснювати й ображатися — спробуй сказати: «Пробачаю і відпускаю». Не обов’язково заради них. Заради себе. Правило №2. Вважай, що тобі щастить. Не тому, що життя завжди буде гладеньким. А тому, що ти починаєш помічати можливості там, де раніше бачила тільки проблеми. Випадковість? Нехай. Але мені подобається реальність, у якій мені щастить ❤️ Правило №3. Не «хочу», а «обираю». Хотіти можна роками. А коли ти говориш «я обираю» — за цими словами вже стоїть рішення і дія. «Я хочу змін» — мрія. «Я обираю зміни» — початок руху. Правило №4. Поверни собі свою енергію. Коли відчуваєш, що вже нічого не вивозиш, зупинися і скажи: «Я повертаю свою енергію собі». І подумки забери її з образ, старих розмов, незавершених історій, чужих очікувань і всього, що досі тримає тебе за душу. Правило №5. Розмовляй із простором. Потрібна відповідь — попроси показати напрямок. А потім не вимагай знаку з неба 😄 Просто спостерігай: хто приходить у твоє життя, які слова звучать, які можливості раптом з’являються. Іноді відповідь приходить не тоді, коли ми її вимагаємо, а тоді, коли нарешті готові її побачити. Правило №6. Якщо все пішло не за планом — не поспішай вирішувати, що все погано. Скажи собі: «Світ про мене подбає». Іноді життя веде тебе зовсім не тією дорогою, яку ти собі намалювала. А паніка, якщо чесно, ще жодного разу не зробила цей шлях коротшим 😄 Правило №7. Скасовуй те, що тобі більше не служить. Коли в голові з’являється тривожний сценарій, накручуєш себе або знову прокручуєш найгірший варіант — скажи: «Скасовую». Це просто старий сценарій. Він уже не обов’язково має стосунок до твоєї нової реальності.

60 градусів жари, кажуть )

В січні - чітко налаштована закінчувати з благодійними та волонтерськими діяльностями…. В серпні - директор вже ДВОХ благодійних фондів Війна не закінчилась - сказала я собі, і додала улюблене: бери мʼяч і пиз**ч 🤗 Звісно, команда зі мною: мої зубри і мастодонти. І ми вже мчим на всіх парах 🥰 Більше поки що нічого не розповім, бо ніколи 😜

Якби ти знала, яка ти красива, коли у тебе немає страхів ❤️

Я в шоці… 😡 у мене дуже багато поїздок та відряджень. Ніколи з цим не стикалась, але тепер розумію, що треба бути обережною і, навіть коли виходжу у вбиральню брати з собою воду. Не зручно, але що поробиш. Краще брати в дорогу декілька пляшок 0,5, а не 1.5 літри. Блін… Посилання на допис, можете почитати ще коментарі, зробила не всі скріни. Розкажіть своїм друзям та рідним обовʼязково. https://www.threads.com/@sviitozar/post/DauTV7pjKQc?xmt=AQG0lYiPM7VYWZCBAr6uD3cBgZaJ8LV3Sz8tl2wtw6yrr_rXAvhWUivTvePswaWe7pEPKl4&slof=1

100 фільмів для тих, хто шукає сенс життя I. Великі історії про життя ❤️: Австралія З Африки Англійський пацієнт Розмальована вуаль Під захисним небом Легенди осені Останній самурай Той, що танцює з вовками Далеко-далеко Місія ⸻ II. Фільми, які лікують душу: Проста історія Від’їзди Нове кіно «Парадізо» 1+1 (Недоторканні) Життя прекрасне Велика риба Таємне життя Волтера Мітті Коханий з майбутнього Друге життя Уве (або «Чоловік на ім’я Уве») ⸻ III. Найкрасивіші фільми в історії кіно: Позамежжя Барака Самсара Весна, літо, осінь, зима… і знову весна Любовний настрій 2046 Новий світ Дерево життя Тонка червона лінія Дні жнив (іноді перекладають як «Дні небес») ⸻ IV. Сильні жіночі історії: Піаніно Мемуари гейші Портрет дівчини у вогні Вислизаюча краса Фріда Бруклін Пурпуровий колір Маленькі жінки Години Спокута ⸻ V. Про духовний шлях: Маленький Будда Кундун Прогулянка У дикій природі Шлях Сім років у Тибеті Чернець і рушниця Сіль землі Пробудження Жити ⸻ VI. Любов, яка змінює людей: Коханець Хіть, обережність Мрійники Холодна війна Перед світанком Перед заходом сонця Перед північчю Одного разу Минулі життя Вона ⸻ VII. Про людей, які стали більшими за себе: Втеча з Шоушенка Розумник Вілл Гантінг Товариство мертвих поетів Зелена миля У гонитві за щастям Король говорить! Лев Біллі Елліот Вершниця на киті Жовтневе небо ⸻ VIII. Якщо хочеться просто закохатися в життя: Амелі Шоколад

Є стара мудрість: «Якщо тебе хтось скривдив — сядь на березі річки і почекай. Рано чи пізно ти побачиш, як труп твого кривдника пропливе повз тебе». Колись мені дуже подобалась ця фраза. Особливо в моменти, коли хтось робив боляче 😅 А потім я почала розуміти її трохи інакше. Мені здається, вона зовсім не про помсту. І навіть не про те, що життя обов’язково покарає кожного поганця. Вона про те, щоб не витрачати своє життя на війну. Бо коли нас ображають, виникає спокуса довести, пояснити, покарати, відновити справедливість. Іноді ми можемо роками носити в собі ці діалоги та образи. А життя в цей час іде. І, найцікавіше, що дуже часто людина, через яку ми переживаємо, давно живе своє життя і навіть не здогадується, скільки місця займає у наших думках. Останні роки я все більше приходжу до думки, що найкраща помста — це взагалі не помста. Це коли ти настільки захоплена своїм життям, своїми людьми, своїми мріями та справами, що в тебе просто не залишається часу сидіти в темряві чужих вчинків. Іноді найкраще, що можна зробити — це відпустити весла і перестати наздоганяти човен, який вже поплив в інший бік. А ви як думаєте? Погоджуєтесь із цією мудрістю чи ні? ❤️

Почула цікаву думку: кажуть, що якщо нюхаєш квітку, милуєшся нею і хвалиш її пахощі, то цим допомагаєш їй у наступних життях перевтілитися в людину. Не знаю, правда це чи красива легенда, але чомусь ця думка потрапила мені просто в саме серденько ❤️ Я й раніше розмовляла зі своїми вазонами вдома, дякувала їм, коли вони випускали нові листочки. Але ніколи не думала хвалити квітку за її аромат або дерево — за його плоди. І тепер ловлю себе на дуже приємних речах 😄 Йду вулицею, бачу шовковицю, стою, їм ягоди і… дякую дереву. Кажу, які в нього смачні плоди. Нюхаю троянду і кажу їй, як неймовірно вона пахне. Зі сторони виглядає, як сумашедша жінка 🤣🤣але байдуже….. Бо, може,справа зовсім не в тому, чи стане колись ця квітка людиною. Може, в цей момент людиною стаю саме я. Коли починаєш говорити приємні слова не лише людям, а й усьому живому навколо, всередині ніби стає більше тепла та сонця. Світ наче не змінюється, але ти починаєш дивитися на нього зовсім іншими очима. І мені дуже подобається цей стан. Навіть якщо це всього лише красива легенда… нехай таких легенд у моєму житті буде більше ❤️ P.S. говорити до кицьок та собак - то взагалі святе ))) Як у вас з цим? До кого чи чого говорите? 🌸

Повернулася з Дніпра. Нова сукня, круто виступила і безмежно пишаюсь собою ) але два дні не можу відпустити думки після навчання. Ми говорили про гендерну рівність, насильство над жінками, дискримінацію та сексуальні домагання. І я весь час подумки поверталася в юність. Пам’ятаю час, коли в селах чоловіки били, знущались зі своїх дружин, а всі навколо мовчали. Це вважалося «сімейною справою». Жінки терпіли, бо не знали, що може бути інакше. А сьогодні я бачу зовсім інших жінок. Вони знають свої права. Говорять відкрито. Не мовчать, коли їх принижують чи переходять особисті межі. І знаєте… я навіть по-доброму заздрю сучасним дівчатам. Бо в нас це не було прийнято І саме зараз я особливо вдячна жінкам, які жили до нас. Тим, хто наважувався говорити про насильство, навіть коли у відповідь чув: «Сама винна». Саме вони вибороли для нас право бути почутими. Попереду ще багато роботи. Але кожне право, яке сьогодні здається звичним, колись було чиєюсь біллю та сміливістю.

І шо, скажете, оце з цим робить?🫣

Прокидаєшся. Ще не відкрила до кінця очі. Ще не згадала всі свої проблеми, плани, справи та дедлайни. І в цей момент ніби усвідомлюєш: ага… я тут. Жива. На планеті Земля. В цьому тілі. В цьому житті. В цій квартирі І чомусь хочеться подумки сказати: «Доброго ранку, Всесвіте. Це знову я. Прибула 😀» Мені подобається ця думка. Бо кожен новий ранок ми сприймаємо як щось само собою зрозуміле. Наче нам його гарантовано. Хоча насправді кожен ранок — це нова поява у цьому світі. Новий шанс щось відчути. Когось обійняти. Щось створити. Десь помилитися. Над чимось посміятися. Або навіть просто випити смачну каву. Іноді мені здається, що ми занадто швидко схоплюємо телефон і занадто повільно помічаємо життя. А життя починається не з повідомлень. Воно починається з того моменту, коли ти відкрив очі і зрозумів: я ще тут. І сьогодні мені знову видали цілих 24 години. Цікаво, що я з ними зроблю? 🤔 А у вас є якась перша думка або ритуал після пробудження? Що ви найчастіше говорите собі зранку? ❤️

Є така приказка: «Якщо твоє щастя залежить від інших — готуйся до нещастя». Раніше мені здавалось, що це якась жорстока фраза. Ну як це? Ми ж усі залежимо від інших людей. Від любові, підтримки, дружби, сім’ї. А потім життя почало потроху пояснювати… Коли твоє щастя залежить від того, чи подзвонить хтось. Чи напише. Чи оцінить. Чи зрозуміє. Чи буде поруч. Чи поводитиметься так, як ти собі придумала — ти віддаєш пульт від свого життя в чужі руки. І найцікавіше, що ті люди часто навіть не знають, що відповідають за твій настрій 😅 Для мене ця приказка не про те, щоб нікого не любити і ні до кого не прив’язуватись. Вона про інше: Дуже класно, коли поруч є люди, які роблять тебе щасливішою. Але небезпечно, коли без них ти вже не можеш бути щасливою. Останні роки я вчуся шукати опору всередині себе. Виходить по-різному. Іноді добре, іноді не дуже 🤪 Але точно зрозуміла одну річ: люди можуть прикрашати наше життя, але не повинні бути його єдиним джерелом світла. Тому, як тільки я починаю відчувати, що хтось робить щось не так, або відноситься до мене не так, як мені хочеться, або обставини заганяють мене в якусь повинність - я відразу повертаюсь до себе: - якщо я люблю себе - я зможу сказати ні там, де мені не комфортно - якщо я хочу бути щаслива, я не буду погоджуватись на менше - якщо я хочу спокою, то буду слухати інтуїцію і відразу діяти, а не заводити ситуацію в тупік А як ви розумієте цю приказку? Погоджуєтесь з нею чи ні? ❤️

Провела над собою експеримент 😀 Тиждень без скарг. Звучить легко. Я теж так думала. Мені завжди здавалось, що я не дуже скаржусь. Ну можу щось обговорити, поділитись переживаннями, виговоритись. Це ж не рахується, правда? 😅 А потім почала за собою спостерігати і виявилось, що скарга не завжди виглядає як: «Все погано». Іноді це: знову не виспалась; знову немає сил; знову погода не така; знову люди дивні; знову щось пішло не за планом. І наче дрібниці. Але коли починаєш помічати, скільки разів за день вимовляєш слово «знову», стає якось не по собі 🤔 Найдивніше відкриття було не в тому, що я скаржусь. А в тому, що скарга нічого не змінює. Не додає сил. Не вирішує проблему. Не покращує настрій. Вона просто допомагає ще раз прожити те, що мені не подобається. А далі вона ще більше засмоктує в той стан втоми… Тому весь тиждень ловила себе на думці: «Добре. Я це вже озвучила. А далі що?» Світ не став ідеальним 😀 Люди не стали адекватнішими. Новини не стали веселішими. Але я стала менше крутити в голові те, на що не можу вплинути. І від цього стало трохи легше дихати. Тепер думаю про наступний експеримент. Можливо, тиждень без бажання все контролювати… хоча тут вже пахне серйозною пригодою 😂 А ви помічали за собою скарги? На що скаржитесь найчастіше? І якби вам запропонували прожити тиждень без скарг — витримали б? ❤️

Тільки но я вирішила, що два місяці не буду працювати, відразу все полетіло шкереберть🤩 30 червня буду в Дніпрі ділитись дорогоцінним досвідом діяльності фонду 😍 Ооооххх і ще дещо… отримала деякі пропозиції… але про це пізніше ❤️ Повний вперед!!!

«Моє приходить до мене легко, а від чужого я спокійно відмовляюсь» - фантастична афірмація від бізнесвумен *із просто інтернет. З вдячністю приймаю і використовую

Тиждень з телефоном в руках на мінімумі ‼️ Ну це ж не нормально 2-5 годин за день проводити в телефоні 🤯 …. Саме важке тепер - реалізувати. Але це реально ❤️ 1) усвідомити шкоду здоровʼю (біль в мʼязах, постійний шум думок в голові, поганий сон, тривожність … у кожного своє) 🐥 2) прийняти рішення і втілити його прям відразу (не пізніше - тільки ЗАРАЗ!!!) 💥 3) всі ярлики соц мереж на робочому екрані телефона запхати в саму незручну папку, щоб деактивувати звичку швидкого попадання на автоматі. Бо навіть не плануєш, але опа і ти вже годину гортаєш ФБ 🏷️ 4) на робочому столі заставку : «на хрін телефон»… або щось в такому стилі… так, не дуже культурно, але це повертатиме мозок до цієї проблеми, а також всі хто бачитимуть заставку, сміятимуться і знову будуть звертати вашу увагу 🤗 5) робочі питання, діалог, переписки - все вирішувати за ноутом, хай попрацює інша група мʼязів 🤩 6) більше гуляти та сидіти біля річки щоб впустити в той шум в голові тишу та спокій 🧘 Хто зі мною? На тиждень? Гайда разом 🥰