art of seeing

монтаж власних відосів – це як підвид психотерапії в цілому створення будь-якого типу контенту дуже змінює бачення: себе, професії, людей навколо часто це багацько нової роботи з его та перфекціонізмом, по-новому дивишся на пріоритети у житті мені це найбільше підсвітило цінність часу та його швидкоплинність ну і ще кожного разу так кумедно бачить себе збоку

коли онбордишся в нову команду

спочатку ти думаєш що великий успіх – це щось запустить потім виникає новий челендж – якось це все заскейлить і тільки пізніше приходить розуміння, що насправді найважливіше – це продовжувати це все робити, не втрачаючи себе

3 роки як я працюю сама на себе: сама собі керівниця, іноді замовниця, іноді менторка. людина, яка звільнилася з теплої корпоративної роботи влітку 2023, і людина, яка зараз пише цей текст, — це ніби дві різні людини. думаю, оновлення професійної та особистої ідентичності відбулось десь відсотків на 70. я не буду сьогодні перераховувати, що зробила і чим пишаюсь, ми тут не на лінкдині, щоб успішним успіхом мірятись хех. напишу 5 спостережень, які хотіла б сама колись почитати: 1. фул тайм корпорейт робота — це хороша стабільність, опора і можливість зробити гарну фінансову базу. а скористатися цією можливістю для того, щоб навчитись заробляти і накопичувати гроші чи ні — це вибір кожного. я вдячна собі, що я нею скористалася і це дозволило мені мати свободу: обирати скільки, де, як і з ким працювати. 2.найкраща інвестиція часу — це в соціальний капітал: знайомства, побудова контактів, колаборації з людьми, івенти. і вплив цього на твоє життя стає помітним лише через роки, часто абсолютно непередбачувано, але завжди позитивно 3. раніше я думала, що найважливіше, щоб з тобою хотіли працювати — це хороші назви компаній в cv. зараз я розумію, що найважливіше — про що ти говориш, як ти це робиш і які цінності несеш. зрештою, про що ти як людина. 4. найкраща інвестиція грошей — це в персональний менторшіп і навчання в невеликих групах, де я відчувала себе “найслабшою в цій кімнаті”. в якийсь момент кар’єри я зрозуміла, що рости всередині компанії — це одне, а свідомо будувати власний шлях розвитку — зовсім інше. твій найкращий ментор це той, чий шлях тобі імпонує. мені неважливо яка в людини компанія чи сфера, важливо як ця людина думає і куди ці думки її привели у житті. 5. на початку кожного року я роблю собі стратегію на рік, зараз там немає амбітних цілей із розряду заробити мільйони. мої основні kpi — це як я почуваюсь, коли прокидаюсь зранку, про що мої думки в кінці робочого дня на балконі, що я зробила нового професійно сміливого і які свої особисті мрії здійснила. ця концепція для мене працює найкраще, але не факт, що через рік я не думатиму інакше. вперше за 5 років я чітко бачу своє професійне майбутнє and it’s soooooo bright. і це вартувало всіх сміливостей, спроб, помилок та експериментів. тоді в 2023 я навіть не уявляла куди це приведе. і я рада бути тут. it’s me noticelittlethings

пост книжковий у мене зараз такий період, в якому один із моїх найбільших кар’єрних фокусів — це писати книжку. подивилась на свої 5 книг in progress на поличці біля ліжка 🌚 і подумала, а шо я вам тут так мало про книжки розповідаю. за останні пару років я далеко вийшла за рамки продуктового дизайну, я думаю ви це помітили по постах на каналі. так от, сьогодні буде підбірка моїх улюблених книг, які будуть актуальними крізь роки. сортувала їх в залежності від запиту 1. хочу прокачати продакт майндсет/бізнес майндсет ця книжка в моїх найчастіших рекомендаціях людям — Майстри Масштабування. побудована на купі кейсів та історій, як я люблю 2. хочу кар’єрних змін, але щось постійно заважає. Бріана Вест Тією Горою є ви. книжка про самосаботаж і наші страхи перед змінами. йде лайтово, в психологію сильно не залазить, копатись глибоко не прийдеться. якщо ви вже багато про себе знаєте і пірнали в глибини копання свідомості, то вона вам буде нудною, стрибаєм на пункт 4 3. хочу прокачати UI/надивленість або просто естетичний смак — найулюбленіша моя книжка тут це Краса Загмайстера і Волш. попереджаю! вона так надихає, що колись вночі під час прочитання я купила квитки і через 3 дні була в Музеї Гугенхайма в Більбао. 4. я вже давно на професійній стежці і задаюсь питанням а що далі? — обережно! екзистенційка. це книжка Джеймса Холліса Мандрівка, яку ми звемо життям 5. хочу мозок розгрузити і почитати щось художнє, але з сенсами — Маріана Лекі Те, що видно звідси. мене вона навчила працювати з відчуттям контролю 6. хочу навчитись балансувати і не нестись, сповільнюватись і заземлятись Корі Мускара Як по-справжньому бути тут і зараз—підходить для тих, хто новачок в темах медитації та дослідження свідомості Майкл Браун Процес Присутності — підходить для просунутих дослідників

якщо ви в Києві, дуже рекомендую подивитись виставку Олександра Дубовика одне з найкращого, що я бачила з точки зору поєднання візуального і сенсів буде до кінця наступного тижня

чи має робота приносити насолоду, чи ми просто повірили в красиву історію? іноді дивишся на свою роботу — і наче все нормально. але перестаєш впізнавати себе в тому, що створюєш. і це наштовхує на питання, а чи існує оце одвічне знаєте “знайди справу душі — і ти не будеш працювати жодного дня” зараз дочитую Томаса Мура Care of the Soul. це дисклеймер до того, що далі будуть мої філософські роздуми, які надихнула ця книжка. Мур — цікавий персонаж, психотерапевт, з філософсько-юнгіанським підходом і любов’ю до міфологічних штук. так от якою б цікавою не була робота, одного дня натхнення просто зникає. і на його місці з'являється пустота. і, мабуть, саме тоді ми починаємо думати: а може існує якесь інше місце чи діяльність, яка нарешті приноситиме тільки насолоду? і ми одразу стараємося цю пустоту заповнити: ще трохи проектів, ще активностей, ще людей, не можна зупинятись…. а що як подивитись на цю пустоту, як на частину простору для народження чогось нового?  можливо вона не просить, щоб її якнайшвидше прибрали. можливо вона просить, щоб ми її нарешті помітили і не квапилися заповнювати. і насолода насправді не в тому моменті, коли ми нарешті "знайшли своє". можливо вона в тому, як ми дивимось на шлях. чи помічаємо його взагалі. і щось нове починається не тоді, коли ми змінили роботу. а тоді, коли перестали боятися не знати, що буде далі.

ux інсайти, коли ти українець: картонку краще складати трикутничком, так зручніше в неї стукати

у мене є мрія, зробити курс "як розповідати історії" але я постійно думаю, що це ніхто не купить, бо такий курс не продає очевидний результат із розряду: ви станете заробляти $5к я постійно дивлюсь портфоліо людей, що вони пишуть на лінкдині, і 90% це неживі тексти, нещирі історії, успішний успіх посипаний блискітками ідеальності процесів, яких не існує зараз заходиш на лінкед, і одразу хочеться вийти, всі стали дуже успішними експертними експертами, у всіх все класно, через пост маніпулятивні тексти "мій чоловік залишив мене....read more... поїхав на конференцію на 3 дні" 🌚 бляха, якийсь маркетинг 90х чи є ще шанси зробити linkedin невсратим again, таким як він був 3 роки назад, коли я починала там писати?

5 років думала, що це листяна рослина, а виявилась квітуча так і з людьми 🌚

мені прилетіло багато питань після попереднього поста, і я зрозуміла, що треба в цілому більше розповідати про блокери, з якими я допомагаю людям працювати, жити, ну і не забувати при тому видихати ще періодично, та 1. я тільки хочу перейти у продукт, чи підійде мені буткемп? так, він допоможе зрозуміти, як все працює, з реальними прикладами з нашої продуктової роботи та з купою інформації, яка вам точно пригодиться під час проходження співбесід. і без всякої нудної юіксової чепухи, яку майже ніколи не використовують в ріал лайфі. ви навчитесь розуміть і відрізнять на якому етапі продукту шо і коли робить, і головне — шо НЕ РОБИТЬ, бо нас наймають, щоб спрощувать ось один із фідбеків учасників без продуктового досвіду: Я отримала впевненість рухатися в сторону продуктових вакансій. Раніше вагалася, адже знала лише про стандартні відомі шаблони процесів, які працюють тільки в теорії. І мене зупиняло те, що я не розумію яким є реальне життя і можливо не впораюся. Тепер я маю певну дорожню карту. 2. я вже працюю в продукті, але не відчуваю росту/впливу, чи допоможе мені буткемп? тут звісно треба розібратись а як ви міряєте, що ви ростете, по яких критеріях? бо в кожного з нас вони свої: гроші, вертикальний ріст по позиції (в сіньйора чи ліда наприклад), відчуття того, що мене бачать і цінують в команді, чи ще купа параметрів. що допоможе буткемп? зрозуміти де та як ви взагалі можете впливати і замотивує вас щось спробувати зробить. а як це піде всередині компанії — вже залежить. ну як мінімум вам буде що розказати на перформенс рев’ю, коли будете рейз по грошах просить 🌚 ось один із фідбеків учасників з таким запитом: Буткемп вразив тим, як добре показав: технічні навички важливі, але вони не працюють у вакуумі. Недостатньо просто згенерувати якісну гіпотезу, протестувати її одним із методів і виокремити інсайти. Не менш важливо мати сильну команду й розуміти, як побудувати з нею взаємодію так, щоб ці інсайти справді взяли до уваги й оцінили їхній вплив. 3. а можна мені доєднатися тільки на 3 тиждень? неочікуваним для мене було те, що це найчастіше питання 😁 на жаль чи на щастя програма так побудована, що третій тиждень без попередніх двох не дасть value, бо командна взаємодія і баланс в роботі дуже взаємопов'язані про це слова нашої учасниці: Як на мене, часто тема такої звичайної людської простої комунікації в командній роботі сильно пропускається / лімітована як частина курсів. Але це ж часто основне! 4. чи буде ще один буткемп? цього року скоріш за все ні, я в активній роботі над написанням книжки, Вова в активній роботі над запуском дуже важливого проєкту глобальних масштабів 5. у мене складна ситуація, багато думок і незрозуміло шо робить і куди рухаться? пишіть мені, розплутаємо ваш клубок @noticelittlethings, поговоримо про те, що може допомогти лінк на буткемп тут

останнім часом я всюди чую одну й ту саму думку: “я ніби багато працюю, багато вчуся. але чомусь не відчуваю, що росту” здається ми зайшли в еру, коли технічно всього можна навчитись самостійно, формула проста: ти, ютубчик та клод. і виникла дивна проблема — ми починаємо хапатись за все на світі та губимо фокус, постійно відчуваємо, що тих знань все одно недостатньо. плюс теорія без нормальної практики зазвичай як подорожник до ранки – допомагає прикрить, але не полікує. і ти такий приходиш в робочий процес з питаннями: як навчитись балансувати між потребами бізнесу і користувачів? як будувати зв’язки в команді? як не поїхати дахом у цій робочій дейлі рутині? так минулого року і народився наш буткемп — мікс відповідей на ці всі питання. не як ще один курс про продуктовий дизайн, а як місце, де можна розібратися з процесами та тим, чому ти вже стільки всього знаєш, але досі не відчуваєш росту. 5та група стартує в серпні. всі деталі тут на сайті

я зараз у читальній спільноті однієї книжки, і сьогодні в чаті говорили про присутність оце от все знаєте відчувати себе на своєму місці, собою, в моменті, і славнозвісне духовне пробудження звучить як якась чєпуха, коли сидиш слухаєш вночі як циркони над головою збивають я зрозуміла, що для себе почала заміняти слово присутність на прийняття, але не те, коли ти підкорюєшся обставинам і складаєш лапки, а те де зʼявляється якась зрілість прийняття абсурдності буття во як завернула 🌚 курси про пробудження продавать не буду, не відписуйтесь. тут би пробудиться після сьогоднішнього нічного. пийте багато водички🫰пообіймайтесь з кимось, а як нема з ким – то можна обійняти самого себе, прикольна практика, ми таке на пілатесі постійно робим. і не вимагайте від себе багацько. не тільки сьогодні, а й в принципі завжди

колись я доберусь до того, щоб завести блог на своєму сайті і розповідати там більше історій про улюблені продукти, які створювала, а поки розповідаю це вам тут. підбираюсь потрошку до цього, такі собі baby steps... це апка, над якою я працювала 3 роки, і перетестила там всі процеси, які тільки можна було 🙈 дякую команді, що терпіли всі мої безумні ідеї але сьогодні не про те, розкажу вам міні історію. коли я працювала над візуальним стилем, я знайшла дослідження, в якому розповідали про те, синій колір асоціюється з меншою кількістю природних продуктів і має заспокійливий ефект, тому може знижувати апетит. так як апка була про схуднення, то сумніви у виборі кольору одразу ж відпали! так як це класичний калорій трекер, там було багато таблично-текстових екранів, і щоб вони були менш нудними я вирішила всі тексти теж бахнуть синім. нє ну а шо, можу собі дозволить. а ще на цьому продукті я змогла попрацювати зі своєю улюбленою ілюстраторкою тому вийшла пііііісня я вважаю

мені не хотілось далеко відходити від попередньої ідеї я зрозуміла, що notice little things – це як спосіб, art of seeing – це те що народжується, якщо довго його практикувати другий не може існувати без першого, але якщо застрягнути на першому, то можна довго не дозволяти реалізувати весь свій потенціал а ще art of seeing це вже більше про те, що ти не один на цьому шляху, нас таких багато, і разом його проходити завжди легше і веселіше