прεсвѷтεръ Юрїй

Парафія УПЦ у Лісабоні презентувала аудіозапис молитв українською та церковнослов’янською мовами На YouTube-каналі парафії УПЦ в Лісабоні на честь святителя Спиридона Триміфунтського з’явилися ранкові та вечірні молитви, Правило до Святого Причастя, подячні молитви після Святого Причастя українською та церковнослов’янською мовами. Прослухати молитви можна за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLcCYWdas2S5g Детальніше на сайті

📖 Дорогі у Христі православні! З нагоди вчорашнього початку «юліанського» та сьогоднішнім завершенням «новоюліанського» Успенського посту, Вашій увазі пропонуються ©️ Молитви священносповідника Афанасія Ковровського на благословіння скоромних страв. — t.me, 2026. — 11 с. церковнослов’янською «синодалкою» (спеціально набрані, деякі з яких вже розмішувалися на каналі) та українською мовами (спеціально перекладені, хоча поодинокі переклади раніше вже були, зокрема цей). Ці піснеспіви є частиною «Молитвослов’їв за трапезою» авторства талановитого літургіста та гімнографа минулого століття — священносповідника Афанасія Сахарова, єпископа Ковровського († 28.Х.1962). ______________________________ Молитви священносповідника Афанасія Ковровського на благословіння скоромних страв: — у великий день празника святої Пасхи; — молитва інша, при доволі вбогій великодній трапезі; — на празник першоверховних апостолів Петра й Павла; — на празник Успіння Богородиці; — на празник Різдва Христового.

1-го [14-го н. ст.] серпня 988 р., дякуючи Великому благовірному князю Володимиру Святославовичу, у столиці давньоукраїнської держави було звершене Хрещення киян, чим розпочався спасительний процес Хрещення Русі 🙏🏻 Декілька фактичних моментів: 💧 Хрещення відбулося за святительства Константинопольського Патріарха Сизинія II († 24.08.988) та правління автократора Василія II Болгаробійці († 1025); 💧 якщо вже тоді до Києва, як декотрі вважають, були привезені богослужбові книжки зрозуміло-слов’янською мовою, то це було можливо тільки із Охридської Архієпископії (період I Автокефалії Болгарської Церкви), де в той час предстоятельську кафедру займав Архієпископ Давид († 1018); 💧 у розповсюдженні віри Христової на Русі князю Володимиру допомагала, несправедливо забута❗️, його дружина — благовірна цесарівна-княгиня Анна, котра, за свідченням арабського історика-хроніста Ях’ї Антіохійського «багато церков побудувала», при цьому сприяючи заснуванню на Афоні давньоруського монастиря Ксилургу; 💧 благовірні правителі Володимир і Анна разом були поховані у Десятинній церкві і до її зруйнування ордою вони обоє пошановувались Церквою та віруючим людом (на жаль, Церква досі не відновила шанування благовірної Анни); 💧 вказівка Типікону в цей день йти на водні джерела із освяченням могла там з’явитися як відголосок про подію Хрещення, що відбулося в Дніпровських водах; 💧 в синодальний період у 1794 р. був виданий "Любопытный мѣсяцесловъ Московскій и Всероссійскія Церкви", який вказує в цей день водосвячення «въ воспоминанiе древнихъ чудесъ, содѣянныхъ Животворящимъ Крестомъ … надъ благочествивымъ Царемъ Мануиломъ Греческимъ и Андреемъ Россiйскимъ … съ повелѣнiя Константинопольскаго Патрiарха Луки … съ благословенiя Нестора Епископа Ростовскаго, въ возблагодаренiе за одержанную ими побѣду, первымъ надъ Срацынами, а вторымъ надъ Болгарами» (с. 97-98); 💧 також у згаданий період найбільш урочисте святкування було звершено до 900-ї річниці Хрещення в 1888 р. за наказом російського імператора Олександра III († 1894); 💧День Хрещення Русі-України, у прив’язці до пам’яті рівноапостольного князя Володимира, встановлений в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року «Про День Хрещення Київської Русі — України», а згідно із Указом Президента України від 24 серпня 2021 року до цього святкування був доданий і День Української державності.

Будемо ж наслідувати Маккавеїв — і священники, і матері, і діти: священники — на честь Єлеазара, духовного батька, який явив пречудовий приклад і словом, і ділом; матері — на честь мужньої матері, нехай виявлять вони істинну любов до дітей своїх і нехай приведуть чад своїх до Христа, щоб і сам шлюб освятився такою жертвою; діти ж нехай пошанують святих юнаків і нехай присвячують час юності не ганебним пристрастям, а боротьбі з ними, мужньому ратоборству з щоденним нашим Антіохом, який воює проти нас через усі члени наші й усіляко переслідує нас. Бо бажаю, щоб були подвижники для кожного часу й випадку, з усякого роду й віку, що піддається і явним нападам, і таємним підступам ворогів.   Бажаю, щоб користувалися давніми сказаннями, але користувалися також і новими, і подібно до бджіл звідусіль збирали найкорисніше у склад єдиного солодкого стільника, щоби і через Старий, і через Новий Завіт прославлявся в нас Бог, Який славиться в Сині і в Дусі, Який знає Своїх і знаний Своїми, Якого сповідують і Який сповідує, Кого прославляють і Хто прославляється у Самому Христі, Йому ж слава навіки. Амінь.   ©️ святитель Григорій Богослов. Слово XVI – На згадку про святих мучеників Маккавеїв.

До уваги читачів каналу молебні канони великомученику і цілителю Пантелеімону.

Чимбільше бажайте доброго ранку. Таким він і буде Трапилось мені сьогодні зранку йти на плановий прийом до лікаря. О 7.00 знову тривога, як і кілька разів уночі, але, слава Богу, в Києві без влучень і вогню. Люди на вулицях відносно виспані, стримано-привітні й несуть ранкову печать обнадійливості. Прибиральниця миє вікна з вулиці в одній установі: "Боже, помагай!" - "І Вам нехай допомагає!" Охоронець біля посольства дивиться прискіпливо, але по-дружньому, киваю йому головою - киває мені у відповідь. Заходжу в магазин, на касі п'яничка морочить голову касирці. Побачив мене: "Оо, батюшка, батюшка, одпусти гріхи!" Касирка його зацитькала, а люди виштовхали протверезитись на свіже повітря. Біля станції метро продавщиця квітів гукає: "Купіть букета матушці!" - "Нема матушки, я - монах" - "Аа, ну то й добре!" Добро не приходить нізвідки. Воно зароджується, вистоюється в наших почуттях, думках і молитвах, і ним треба обов'язково ділитись. Тоді воно повертається до тебе примноженим, тоді кожен новий ранок нестиме надію й відчуватиметься добрим. Навіть у час війни.

🗓 До дня пам’яті тезоіменитого всеспівчутливості великомученика і цілителя Пантелеймона Нікомедійського († 27.VII./09.VIII.305) — Моли́тва на ѽсвящéнїе лѣкáрствъ 💊 Даний текст є елементом чину 📖 «Молéбное пѣ́нїε ѽ нεдýжныхъ, съ присоεдинéнїεмъ мáлагω ѽсвѧщéнїѧ воды̀ и чи́на ѽсвѧщéнїѧ лѣкáрствъ. — Полтáва, 2010. — 10 с.».

За свого земного життя вона не бачила Його — Життя всіх, Якого породила її Пречиста Донька. Нині ж вона перебуває в Його Наднебесному Царстві — бабуся за плоттю і свята за праведним служінням Йому. Свята бабусе Христова Анно, моли Бога про нас 🕊 ____________ Ікона взята звідси 🎨

❌ 25.VI./08.VII.1726-01.VIII.2026 🌾 На правому березі Херсонщини розташоване славетне місто Берислав. Цю назву воно має з 1784 р. [попередні назви міста: III-IV ст. — Данпарштадт, кін. XIV ст. — Догангечіт, XV ст. — Вітовтова митниця, XVI-XVII ст. — Кизи(Ґази)…

ВВЕДЕНСЬКА ЦЕРКВА Пресвятої Богородиці Ввéденський храм Колись козаки збудували; Цей свідок історії славний в віках Й понині стоїть в Бериславі.   Церква з дерева збита, Вірою прочан зігріта, Горя багато зазнала, Але вірні її не залишали.   Храм легендами оповитий, Божою благодаттю обвитий, Милує око з року та й в рік — Тож, хай не має кінця своїх літ!   Зайдеш у церкву і душа радіє: Фіміамом всюди віє, Восковí свічки горять, Дзвони трепетно дзвенять.   Якщо тіло болить-ниє — Завітай на Літургію: Псалмів, Євангелія слова цілющі Оздоровлять й тіло й душу.   Візьми в отця благословення, А в  Бога попроси смирення — Йому будь вдячний за спасіння, І раз у раз молися мирно.   Прегарний храм у Бериславі — Він заслуговує пошани. Йому наразі триста літ — Хай буде славен на весь світ!   ©️ учень 8-го класу Бериславської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Ю. Петролюк [2009 рік] ____________________________________ [2026 рік] Нема тепер ні храму, ні народу, Благословіння нема теж, А парох втік через дніпрову воду До ініціаторів пожеж…   Храм бачив козаків і комуністів, Стояв при гетьманах, стояв при Україні, Але прийшли ганебні сатаністи І чудо-храм перетворили на руїну.   Всіхсвятська церква не пережилá Микиту, Успенська теж жовто-блакиття не діждалась, І ось уже лиш в пам’яті у нашій буде жити Та церква, де бериславці молитися збирались…

❌ 25.VI./08.VII.1726-01.VIII.2026 🌾 На правому березі Херсонщини розташоване славетне місто Берислав. Цю назву воно має з 1784 р. [попередні назви міста: III-IV ст. — Данпарштадт, кін. XIV ст. — Догангечіт, XV ст. — Вітовтова митниця, XVI-XVII ст. — Кизи(Ґази)-Кермен. Перлиною, серцем і, без перебільшення, душею міста є дубовий Введенський храм, зведений у середньонадніпрянському стилі козацького зодчества. До свого перенесення на сучасну локацію — хутір Пойдунíвку — він стояв у центрі Берислава під назвою Воскресенський. Саме так його нарекли у фортеці Переволóчній, де з благословіння Преосвященного Архієпископа Київського і Галицького Варлаама Ванатовича храм збудували у 1725-1726 рр. Звідти у 1784 р. його перевезли полтавські та чернігівські козаки, яких Катерина II депортувала до Кази-Кермена. Найвірогідніше, саме завдяки храму місто отримало свою сучасну назву. Відомо, що на плотах, якими церкву сплавляли Дніпром, був напис «Бери и славь». Хоча дехто відкидає церковну версію й вірить, що місто назвали «з легкої руки» Катерини, яка, пропливаючи повз «потьомкінські дєрєвні», нібито сказала князю Таврійському: «Бери и славь сей берегъ славный!». Я дотримуюся саме першої версії. Спираюся на факти, які мені вдалося знайти у 8-му класі (коли писав про історію храму) та 9-му класі (коли досліджував історію міста й походження його назви) під час навчання в секції «Історичне краєзнавство» МАН. Храм пережив переселення до нового міста та перенесення на нове місце вже в самому Бериславі. Він уцілів за радянського режиму, коли з нього зробили військовий склад і зерносховище. Пережив і нацистську окупацію: німці відкрили церкву і там одразу почав служити старенький, згорблений від знущань НКВДистів священник Даниїл. Він ховав німецьких солдатів навколо храму, оскільки їхнього лютеранського пастора дорогою до Берислава «зняв» червоноармійський снайпер (у 1995 р. ексгумовані останки солдатів перенесли до Німеччини). Пережив навіть удар блискавки в купол храму у 1947 р. (пожежу тоді гасили всі бериславці, передаючи відрами воду від самого Дніпра, а деякі і взагалі приносили зі своїх господарств сироватку для більш ефективного гасіння). Після деокупації міста сучасними українськими козаками у листопаді 2022 р. храм продовжував жити. Там лунала молитва тих, хто пережив жахи, але залишився до останнього в Бериславі поруч з храмом та із рідною святинею — Бериславською іконою (списком Касперівської) Пресвятої Богородиці. Досі в Бериславі перебуває і моя мама — Тетяна Семенівна. Вона не змогла покинути опікуватися благоліпністю нашого рідного пойдунíвського храму, де колись вінчалася з моїм татом, де мене охрестили, а через десять років — відспівували мого батька. Усе сказане вище про храм з 1-го серпня 2026 р. доведеться тепер читати в минулому часі… Фізично знищений Берислав Кизикерменович Данпарштадтенко тепер вирішили позбавити його козацької «воскресенсько-введенської» душі, але вона жива. Жива, доки в серцях православних бериславців палахкотить любов до славетної козацької церкви — не просто пам’ятки архітектури XVIII ст. і єдиного дерев’яного храму Півдня України збудованого без єдиного металічного цвяха, але й духовної колиски багатьох вірних Берислава. _____________________________ Для тих, кому цікаво дізнатися про храм трохи більше: 📖 Гейко С. Церков величність // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 368-412. 📖 Петролюк Ю.П. З історії Свято-Введенського храму міста Берислава // Минуле і сучасність: Таврія. Херсонщина. Каховка… — Каховка-Херсон: Гілея, 2017. — С. 51-52.

Євангеліє цього недільного дня [Мф. 59] говорить нам про апостола Петра, котрий забажав йти до Христа нічними бурхливими генісаретськими водами; Місяцеслов же заохочує прославити пророка Іллю. Перший бачив Воплоченого Господа і у свій час застосував поруч з Ним холодну зброю (Ін. 18:10-11), другий також не барився з таким застосуванням, але в значно і значно більших масштабах (3 Цар. 18:21-40). Перший пішов до Христа водною стежиною і Істинний Син Божий явив Свою славу, коли апостол почав тонути через невір’я (Мф. 14:28-31); другий безсумнівно застосував воду у принесенні жертви, щоб засвідчити перед поганським жрецями та всім кагалом язичників, Хто є Істинним Богом, Котрий не тільки чує, але й дослухáється до молитов вірних Своїх (3 Цар. 18:33-35). Перший — Божий служитель Нового Завіту, другий — Божий служитель ще Завіту Старого. Втім, обидва служителі Того, Кому ми довіряємо і для Кого покликані влаштовувати в собі храм Божого Духа (1 Кор. 3:16). Молитвами всехвального апостола Петра Віфсаїдського і славного пророка Іллі Фесвітянина, Воскреслий Христе, не відверни Лиця Свого від нас і благослови любов’ю Своєю 🌾

Життя кожного з нас має одну дивовижну властивість — воно однієї миті починається в часі і ніколи не завершується у вічності. ©️ ЮП 🦋🦋🦋🦋🦋 📖 думки після спілкування зі Святим Євангелієм

— Герондо, що означає для Вас молитва? — Надсилаю сигнал, прошу допомоги. Постійно прошу допомоги у Христа, у Божої Матері, у святих для себе самого та для інших. Якщо не проситиму, то й не отримаю. Пам’ятаю, під час громадянської війни нас оточили бунтівники – тисяча шістсот людей. Наших було лише сто вісімдесят. Ми укріпилися за горою. Якби бунтівники нас захопили, то повбивали б усіх. Я намагався встановити антену, щоб зв’язатися із центром. Але нічого не виходило: її збивало вогнем. Капітан кричить: «Кидай, давай сюди, допомагай тягати гранати». Іноді він відбігав до кулеметів, перевірити, як там справи. І тільки він йшов, я одразу ж біг до рації. Поки він віддавав накази, я намагався встановити антену, а потім знову біг допомагати тягати ящики, щоб командир не лаявся. Зрештою, за допомогою палиці та саперної лопатки я зміг підняти антену та встановити зв’язок. Сказав лише два слова. І все – цього було достатньо! Вранці наспіла авіація і нас врятували. Жарт! Сто вісімдесят чоловік були в оточенні тисячі шестисот і змогли вибратися?! Тоді я зрозумів велику місію монаха – допомагати молитвою. Мирські кажуть: «Чим займаються монахи? Чому не йдуть до мирського світу допомагати людям?». Це все одно, що говорити радисту: «Ти чого пораєшся з рацією? Кидай її, бери гвинтівку та йди стріляй». Навіть якщо ми встановимо зв’язок з усіма радіостанціями світу, не буде нам від цього жодної користі, якщо не матимемо небесного спілкування з Богом, не будемо просити і отримувати від Нього допомогу. Блаженні ті, що встановили зв’язок з Небом і за благочестям перебувають у спілкуванні з Богом. ©️ радист Окремої розвідувальної роти в районі м. Агрініон рядовий Арсеній Езнепідіс — преподобний Паїсій Святогорець