Валерій Пузік | ШОСТА СТУДІЯ

горить зерно горять книги горить історія серпнева спека чорні далі над морем дрони країна моя розбита зрання зализує рани небо в диму чуєш запах? в повітрі попіл шукаються літери серед згарищ шукаються долі шикуються солдати ховається у підвали слово де взяти хоч трохи снів про пшеничне поле? де взяти трохи слів про Азовське море? знову колише вітер траву - тут мінне поле чуєш запах? небо в диму в повітрі попіл 18.08.2026

У ніч на 16 серпня російська атака пошкодила офіс видавництва «Наш Формат» у Києві. Вибиті стіни, пошкоджена стеля, понівечені меблі. На щастя, люди не постраждали. «Наш Формат» не відкриває окремого збору на відновлення. Тому зараз найпростіший і найкращий спосіб підтримати видавництво — купувати їхні книжки. Склад, книгарня та інтернет-магазин працюють. Книжки продовжують їхати до читачів. Тому купуйте книжки «Нашого Формату». Читайте. Даруйте. Підтримуйте тих, хто попри все продовжує видавати українські книжки. https://nashformat.ua

Передпродаж «Людської нори» триває. І вже восени, у вересні, буде перша презентація. https://vivat.com.ua/product/liudska-nora-holod-i-boh-na-viini/

Фільм «Я, Максим Кривцов» отримав підтримку програми «Тисячовесна». І для мене це означає дуже просту, але важливу річ: у цього кіно буде хороший монтаж, якісний звук, і його не доведеться робити буквально на колінці. Матеріали для цього фільму я збирав два роки. Це особисті відео, архіви, записи друзів і побратимів, усе те, з чого поступово складається історія Максима. Тому ця підтримка - можливість не просто завершити фільм, а зробити його так, як він насправді заслуговує бути зробленим.

Відпустка

https://chytomo.com/nash-format-ta-labolatoriia-poshkodzheni-cherez-obstril/

Якось на відкритті виставки «Монохромазія» у Львові ми з Денисом Недолуженком дійшли висновку, що ідеальний формат живописних робіт в зоні бойових дій - це 50×40 сантиметрів. Їх легко спакувати, винести, відправити поштою, врешті — евакуювати. Тоді я згадав 2015 рік, околиці Авдіївки. Нас забирали з позиції, ми вантажили речі в кузов ЗІЛа. Великоформатні роботи просто не влізли. Їх довелося залишити там. Тепер ця територія окупована. Мабуть, війна вчить навіть художника думати про розмір картини не лише як про композицію, а й про можливість її врятувати.

Преса

Вчора презентували проект документального фільму «Я, Максим Кривцов». На пітчингу, часу було дуже мало, а розповісти хотілося багато. Бо це кіно, яке охоплює понад десять років життя Максима. В основі фільму його особисті відео, записи друзів і побратимів, архів війни, що поступово стає історією одного життя. Для нас це дуже особисте і дуже відповідальне кіно. Максим сміється, говорить, мовчить, воює, читає вірші, просто знаходиться поруч із людьми. І наше завдання - зберегти в цьому фільмі його присутність.

Запрошуємо 19 серпня о 17:30 на відкриття літературно-мистецької виставки «Імена Незалежності» (до Дня Незалежності України). Проєкт присвячено українським авторам, які долучилися до захисту держави під час російсько-української війни з 2014 року дотепер. Багато з них загинули під час виконання завдань у зоні бойових дій. Взявши до рук зброю, вони не відмовлялися від творчості й переосмислювали свій військовий досвід у літературних текстах, фотороботах, графічних малюнках тощо. Їхні твори стали невід’ємною частиною сучасного культурного процесу і нашої мистецької спадщини загалом. Їхній громадянський чин – той фундамент, на якому сьогодні будується Незалежність України. Основа візуальної частини експозиції – фотороботи полеглих Максима Кривцова, письменника й воїна, автора збірки «Вірші з бійниці» (2023), та Юрка Костишина, фотографа й воїна, автора артбуку «Абидобраніч» (2026), а також серія портретів митців-військових авторства Валерія Пузіка, письменника, художника, режисера й воїна. Літературну частину репрезентує ціла низка видань усього періоду російсько-української війни, починаючи від найперших, у яких відображено події АТО, до виданих цього року книжок. Серед авторів – Борис Гуменюк, Віталій Запека, Павло Вишебаба, Ярина Чорногуз, Дмитро Лінартович, Сергій Пантюк, Валерій Пузік, Максим Кривцов, Євген Шибалов, Олена Герасим’юк, Дмитро Вербич, Олексій Бик, Ілля Чернілевський, Артем Чех та інші. Загалом на виставці представлено близько 50 книжок із фондів Національного музею літератури України. Окремий простір належить меморіальному проєкту «Недописані». Його співзасновниця Олена Герасим’юк передала у музей Інтерактивну Стіну Пам’яті, вперше представлену на Франкфуртському книжковому ярмарку в жовтні 2025 року як спільну ідею команд «Недописані», Українського інституту книги, платформи Культурні Сили та дизайнерки Idei. Стіну присвячено всім полеглим діячам літературної і видавничої сфери, чиї імена (289 на лютий цього року) зазначено у списку проєкту. Виставку створено у співпраці Національного музею літератури України, Платформи Культурні сили, Фонд імені Максима Кривцова та меморіального проєкту Недописані .

https://youtu.be/D6zPTDIm-kM?si=0yxFUEqMTms7r-L_

Сьогодні опублікуємо тизер документального фільму "Я, Максим Кривцов" Опис: Через особисті відеозаписи Максима Кривцова, його друзів і побратимів фільм відтворює понад десять років життя поета й військового — від юності та перших років війни до поезії й загибелі. Режисери фільму: Валерій Пузік та Іван Ясній Виробництво: Babylon '13, за підтримки платформи Культурні Сили

https://bazilik.media/10-pravyl-natkhnennia-vid-spikeriv-literaturnoho-festyvaliu-port/

Зеленський каже всяке

Івано-Франківськ. Чоловік їде на велосипеді. Навпроти церква. Чоловік починає хреститись. Але щось пішло не так і він падає з велосипеда здираючи до крові руку, якою хрестився. Висновків - ніт.

Буде хороша книжка. Серед усіх історій - розповідаю про свій досвід