Общество про русинськый розвуй (SRE)

Ци гія русинам єднакый язык? У єднуй из давньых статий на нашум сайті «Русиньскый — домашній язык»,автор выразив исякый назор, што ся тыче роздроблености русинського языка: «Што треба нам з тым зробити? В ідеальным світі зобрали бы сме найліпшых языкознавців з каждой групы, заперли іх в конференцийній сали і не выпустили, закля не нашли бы розвязаня на кодифікацию. Лишати тоты гіперболі на ранті, стріча тых специялістів єст необхідна. Згромаджыня найліпшых фаховців в єдным місци в ціли рішыня так важной квестиі видит ся мі найліпшым розвязаньом.» Сесе трутило нашу нынішню редакцію д думці, а ци гія тото нам поправді? Ци гія заперати шпеціалісту в єднум кабіниті, бы вни ся договорили, тай учинили даякоє романтичноє ідеалноє койне, діля вшиткых русину зо вшиткых штату? Читайте дале

Ниє ани єдної силы, ани єдного рокаша, ани єдного класа, котрі бы были хрантильома слободы. Слободу сокотят тоты, ко ся противит нынішнюй высшуй власти. Опозиції, котрі не выражавут исті соціалні силы, руно сякі нетрібні в удношіньови д усталенуй власти, гикой старі придворні блазні. — Джеймс Бернгем, Макіавелліїшты, хранитилі слободы, с. 184

"Шак ниєсьме приречині на вто, жебы історія ся повтаряла; годни сьме свойима снагами убернути нашу історію невидано й по новому. Як люде, наділині сьме слободов выбора, и нам не мож перекладати свою утвітственность на пличі Бога ци природы. Мусиме ю нести самі. Ушитко залежит уд нас. Та ШТО мы мусиме вчинити, жебы ся спасти?" — Арнолд Джозеф Тойнбі

Критик ото не тот, ко має значіня: має значіня не тот, ко вказує, де силный чилядник ся зашпотав авадь де тот, ко діє, быв годен учинити ліпше. Ушитку славу має тот, ко посправді є на арині, кому його впрівшоє лице вкрыто порохом и кровльов, ко ся бє; ко схыблят и заживат невдачі раз за разом, бо не знає быти намагань без хыб; айбо ко переповненый великым пуднисіньом и глубоков удданостьов, ко приділив цілого себе чесному ділови; ко в май ліпшому случайи спознат тріумф великого досягніня, а в май гуршому — кідь и потерпит поражіня, та холем го вызнат, ризикувучи читаво й нагло. Завто його місто шуга не буде пиля тых студеных и боязливых душ, котрі не знали ни перемогы, ни поражіня. - Теодор Рузвелт

Феодосій Злоцькый: Выбор из поезій Книга русинського етноґрафа, сященика й писатиля Феодора Злоцького «Выборъ изъ поезій», первотно выдана у далекому 1923. році Выдаватильством «Вікторія» в Ужгороді. Унікалность сьої збирькы в тому, же Злоцькый, пуд уплылом збераня пудкарпатського фолклора, написав ю народнов бисідов. Общество про русинськый розвуй радо презентує перевыдану книгу «Выбор из поезій» на модернуй орфоґрафії універзалного пудкарпатського русинського стандарта. Читайте дале

И сперед тым, як проголосити сесе фейковов цитатов, придуманов Фенциком, просиме спознати ся з ориґіналом 1909. рока.

Дниськы мы просто укажеме вам удрывок из перевыданої аддека роботы Штефана Фенцика Ужгород-Америка, у котрум ся приводят слова єдного українскього націоналного "патріота" из Пудкарпатя. Во главі українізаторського двиганя у Мукачовськуй Дієцезійи стойит Авґустин Волошин. Ипен сись А. Волошин у 1909 році писав проти українізма Слідучоє: «Тоту страшну заразу українізма и радикалізма, котра в Галичині в послідньый час так ся силно розлютила, котра удчужує уд цирькви русина, уд языка, даже уд имени руського, котра свою выдуману правду не любовльов, а страшнов ненавистьов ширит, сесю заразу перенюс Ортинськый у Америку. Ортинськый передав ся пуд опіку українцю, котрых добре знав наш народ, як такых, у котрых головноє діло політична ненависть проти усьых, непринимавшых їх науку, особенно проти тых русину, котрі твердо имавши ся до свого історичного письма, языка, обряда не хотят ся бороти проти свойих кровных.» (Місяцеслов на 1909 рук, Ужгород).

The Austrian Terror in Lemkovyna The martyrdom of Saint Maksym of Gorlice. Accounts of the journey to Thalerhof. And the final moments of an old world. After over two years and hundreds of hours of work, the first translated section of the Thalerhof Almanac is ready to be released. Read The Full Article

По публикації нашого языкового Стандарта сьме дустали доста фідбека уд пишучых по-русинськы у май вшелиякых контекстах и стилістиці людий. Щиро сьме вдячні за будь яку реакцію вшиткым — як исьме писали у вступному слові, мы ясно всвідомлюєме, же «не вшитко буде фунґовати нараз а без проблем», а значит, же даякі доповніня й зміны — вто лем звіданя часу. Кідь накурто за головні зміны й доповніня: - уточнили сьме контексты написаня ‹И› на місті етимолоґічного /е/; - написали сьме за опціоналныі диспалаталізованый суфікс -ЕЦ а диспалаталізовані формы дієслова БЫТИ (єс, сме, сте); - розділили сьме хоснованя особовых форм дієслова БЫТИ на два контексты, у котрых уни ся типирь пишут малинько иншак. Май подрубно й повно читайте у статі на нашум сайті.

Мы глядаєме ілустратору діля роботы з двома нашыма будучныма проєктами. Першый буде головно діля дітий, а другый дотыкує и май серйозні темы. Цілком чекаєме даз 15-20 ілустрацій (дакотрі у цвіті, дакотрі ніт). Мы чекаєме дашто приблизно уровня, стиля й кваліты ілустрацій збирькы "Я Русин"; шак аж маєте даякый свуй унікалный стиль, та лишньым исе бізувно не буде. Кідь Вас заінтересовав наш навырг, та заженіт нам письмо на наш email services@rusynsociety.com з інформаційов за ціну Вашої роботы тай портфоліом.

We are happy to announce that the Kindle version of Atlas of the Economic and Social History of Subcarpathian Rus (1918-1938) is now available on Amazon!

Сесю збирьку ныні дуже чажко найти, а первотный стиль и язык її написаня годен быти дакус чажкый на порозуміня читатилями. Ипен позад сього, ай и позад надміру недооціненої ролі Штефана Фенцика у формованьови політичної ситуації у меживойновуй Карпатськуй Руси, сесе діло было выбрано діля нашого проєкта «Язычіє». Нароком исьме всокотили кам май веце, накулько тото мож, ориґіналный прозаїчный стиль, и выдаєме йсю книжку написанов Універзалным Пудкарпатськым Русинськым языковым Стандартом. Тоты, кому інтересно почитати й другі роботы Фенцика, годни ся спознати з нашым товмачіньом його річи у мадярському парламентови у 1941. році пуд назвов «Пудкарпатська автономія тай вопрос меншин» – найти йсе мож на нашум сайтови. - ОРР

Первотно выдано в Ужгородови у 1938. році Выдаватильством ґазеты «Нашъ путь», спонсоровано Выдаватильством Руської націонално-автономної партії. Потовмачено й перевыдано Обществом про Русинськый Розвуй, 2026. УЖГОРОД-АМЕРИКА Ищи жив А. Г. Бескид. Ун дустав много письму из Америкы, у котрых ся высказовало настойчивоє желаня май тісно ся скапчати из нами – обыватилями старого края. И мы и уни удчували, што мы поділині океаном на руні дарабы, што за океаном карпаторусу живе ипен тулько, як дома. кідь американські руські рішали долю нашого народа, та мы не віриме, жебы уни могли нас лишити и у далшому животови… У сьому духови и ишла переписка межи Америков и нами- бл. Пам. Ґубернатором А. Г. Бескидом и мнов. Діло уже зайшло так далеко, же пр. о. Баран из Америкы прямо предлагав, жебы кось уд нас ся удправив у Америку и конечно установив скапчаность межи «новым» и «старым» крайом. У тот час, у 1928 році, бисіда ишла за тото, жебы нащивили Америку д-р Миколай А. Бескид и я. Айбо тогды, при вшиткому свому желаню скапчати ся из американськыма братами, я не видів ищи доста напарованої ид тому почвы. Я быв противником того, жебы ити у Америку по кликаню якого бы не было «цирьковного» общества. Хоть у тот час и было много комбінацій удносно сих «цирьковных» обществ, я їм твердо противостояв и заявив, же нас годна спасти лем націонална орґанізація, націонална скапчаность. Переписка ишла дале и при сьому нам ся клали вымаганя, согласні из мойим думаньом: «укажіт, же у вас сут націонална орґанізованость и орґанізація! Бо у нас ищи иде борьба лем за тото, ко вы – «русины», «тутешны», «народовці», «кацапы», «греко-католикы»? Мы из покойным ґубернатором клали сесе звіданя сяк: мы укріпиме націоналный фронт дома, даме возможность карпаторуському кріпко стати на дві ногы.... Читайте дале

Сесю пятницю мы ся вертаєме з ищи єдным выпуском нашого проєКатя Язычіє (усі будучні выпускы котрого будут задарь) з роботами дакотрого радикалного політика часу Чехословакії…

Діалоґ без русину: шорова імітація інклузивности Закарпатської области

Діалоґ без русину: шорова імітація інклузивности Закарпатської области Шорова бодра публікація за двохденный тренинґ діля «представителю національных спільнот Закарпатя» спершу ся видит взорцьом європийського пудхода: діалоґ, права меншин, участь у приятю рішінь, пудпора културной самобытности. Єднакож при май позорному перечитаню стават ясно: перед нами шорова вітрина, за котров ниє главного – представитилю корінного карпаторусинського народа. Сесе не єдноразовый припад. Сесе фурташный паттерн, котрый мы наблюдаєме на каждому етапови – уд реґіоналных подій до навщив європийськых комісару. Україна и Європийська Унія зась и зась проголошувут за приверженость защиті націоналных меншин, айбо на практиці демонструвут неваловшность авадь небажіня вызнати екзистованя корінного карпаторусинського народа. Каждый подобный «форум без русину» - сесе не нейтрална хыба. Сесе шоровоє пудтвирджіня інституціалного провала, за котрый несут утвітственность и українські державні структуры, и європийські партнеры, што закрывавут на сесе очи. Читайте дале

Антаґонізм політичної Карпатської Руси Декады по револуціях 1989. рока представляли собов єден из май ліпшых шансу діля русинського народа у його історії. Были часы, кой исьме были май автономні й голосні у нашых амбіціях, айбо повісти, же даякый другый період часу быв май слобудный ци май податливый на права меншин было бы читавов дурницьов. Наша довірена еліта из її убширныма інтелектуалныма можностями, тендинційов ид баламуті и смілостьов олиня, котрый учув хрускот голузкы, досягла бы щи меншого, кібы тото была неправда. Ясно, же сут перевагы у перебываню пуд режимом натулко толерантным, май булше у защиті, котру ун дає вразливым и слабым. Мудро бы было йсе враховати перед тым, як критиковати, бо наш народ, честовані, явно входит у тоты катеґорії! Здоровый смысл диктує, же діля нашого народа бы было ужасно, кібы ся удвергли цінности, котрі породили мирну сучасну Європу й межинародный лібералный порядок. Як бы было несолодко ясно увидіти, накулко русин посправді усліп уд свойих ружовых очку фурташности того золотого часу. А кідь серйозно: ци мусиме си напоминати, же сякоє никчомноє екзистованя — де нам давут самый мінімум, жебы сьме были вірні систимі — не приведе нас ид процвітаню? Забратя уд нас нашых немногых подачок и зохабліня нашых прав могло бы быти резултативным, бо чилядь хоть бы почуствовала потребу штось чинити. Айбо, изась, здоровый смысл не задарь ся так кличе. Натулко сьме фурт недалекоглядні, же може сесе лем ищи булше запалит дяку вернути ся у дны пікового удроджеництва. Читайте дале

Повну верзію роботы "За сучасну реліґійно-політичну ситуацію в Австро-Мадярськуй Руси" Адолфа Добрянського уже мож найти на нашому веб-сайтови. Доступна она за лінком долу, а купивши си фізичну копію выданя у нашому книжному бовтови, дуже читаво нас пуддержите. 1885. рук. У цілуй Австро-Мадярщині ся одбывавут читаві зміны. Адолф Добрянськый, пуд пару роками сперед тым, як його уєдно з доньков му поклали перед судом за зраду, рішат написати нивелику роботу, у котруй выкладе свої мирькованя за реліґіноє тай політичноє будочоє Карпатськой Руси тай Галичины. У формі одказув свойым братчиком-"патріотом" вун выкладат свою позицію за розпад політичного лада у цілуй імперії, латинізацію ґреко-католицькуй цирькви, тему нелоялности д'австрійськуй короні. Читайте дале: https://rusynsociety.com/2023/12/19/za-suchasnu-religino-politichnu-situatsiyu-v-avstro-madyarskuj-rusi/

⏰Нись, 19 децембра, уповнює ся 207 рокув уд народин читавого русинського чинителя Адольфа Добрянського.