Стійкість для стійких

Я сьогодні працювала над матеріалом про те, як навчити дитину казати НІ, приймати відмову інших і навчитись говорити Так тому, що важливо. Але подумала, що цьому можуть навчити лише ті дорослі, які самі опанували це складне мистецтво. Вирішила створити нагадування – для дорослих. ☀️ Чітке «ні» Ми просто говоримо «ні» - не вибачаючись і не виправдовуючись. - Ні, я не можу цього зробити. Ні, я не хочу цим займатися. Так можна відповідати, коли ми не хочемо розкривати справжню причину відмови. ☀️ Рефлексивне «ні» - Ми спочатку відображаємо зміст або почуття співрозмовника, а потім озвучуємо свою відмову. - Я розумію, що для тебе це дуже важливо, але я не можу цього зробити. Таке «ні» може бути особливо корисним, коли ми розуміємо потребу чи почуття іншої людини, але все одно не можемо або не хочемо погодитися. ☀️ Обґрунтоване «ні» - Ми говоримо «ні» і коротко називаємо справжню причину відмови. Я не зможу цього зробити, тому що найближчими днями дуже завантажена роботою. Так можна відповідати, коли ми готові поділитися причиною і вона справді допомагає іншій людині зрозуміти нашу відмову. ☀️ Відтерміноване «ні» - Ми не відповідаємо одразу, а беремо час на обдумування. Мені треба подумати. Я скажу тобі завтра. Я зараз не готова відповісти. Це допомагає не говорити «так» автоматично лише тому, що нам незручно відмовити. ☀️ Компромісне «ні» - Ми відмовляємося від конкретного варіанта, але пропонуємо інший. Я не можу зробити це сьогодні, але можу завтра. На таких умовах я не погоджуся. Давай подумаємо, що можна змінити. Це доречно, коли ми справді готові до домовленості, але не готові погодитися саме на запропоновані умови. ☀️ Захисне «ні» - Це «ні», яке має швидко зупинити небажану дію або порушення меж. Ні. Не торкайся мене. Зупинися. Мені це не підходить. Ні, я не дозволяю так зі мною говорити. Коли порушуються наші межі, чіткість дуже важлива ☀️ Повторювальне «ні» - коли інша людина його не приймає. Тоді можна просто повторити свою відповідь, не додаючи нових пояснень. Ні, я не буду цього робити. Я вже відповіла: ні. Я розумію, що ти хочеш мене переконати, але моя відповідь не змінилася. ☀️ Вдячне «ні» Ми приймаємо увагу чи пропозицію іншої людини, але відмовляємося від самої пропозиції. - Дякую, що запропонував, але я відмовлюся. Дякую, що подумала про мене, але цього разу я не зможу. Таке «ні» може бути доречним там, де нам важливо зберегти теплоту контакту.   Нехай наші НІ та ТАК звучать ясно та з повагою до себе та інших.   Доброї безпечної ночі і вихідних. Дякую за цей тиждень разом. До понеділка. ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" #практика для впливу на тонус жувальних м'язів. Легка вібрація допомагає знизити рівень напруження. Сьогодні без докладного опису. Обіймаю ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День внутрішньої бабуні. У багатьох із нас всередині живе та сама бабуня, яка точно знає: Що після дощу буде сонце. Що чай краще пити теплим. Що светр треба взяти, бо ввечері похолодає. І що іноді найкращі ліки - це поїсти, поспати й щоб тебе обійняли. У мене є всередині багато бабунь – тих, хто нагадує про цінність часу. Хто іноді каже: а в мій час…. Внутрішня бабуня іноді може просто сказати: «Іди сюди. Сідай. Відпочинь. Я поруч». чи – йди, котику, обійму і все одразу пройде… Сьогодні можна на кілька хвилин стати для себе такою бабунею. Запитати: чи я їла? Чи мені тепло? Чи не втомилася я? Чого мені зараз хочеться? І що я можу зробити для себе маленького чи маленької? Нехай сьогодні у кожного й кожної буде своя внутрішня бабуня - та, яка береже, годує, вкриває пледом, яка точно переживала щось складне, але залишилась з бісиками в очах і точно знає: життя буває різним. Але у нас точно має вистачити сил на все Які внутрішні бабуні живуть всередині вас? Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні розповім про один з найскладніших, але важливих проєктів, який ми виклали у вільний доступ. Останні пів-року я занурилась в тему  підтримки родин, звільнених з полону. Як налагодити чи встановити контакт з дітьми. В цьому проєкті є три частини:  1. ілюстрований посібник для дітей – «Рідна людина вдома» - пояснення для різних вікових категорій, що може відбуватися з дорослими. Що може відбуватися із самою дитиною. Всі пояснення тією мовою, що буде зрозуміла дітям різного віку 2. ілюстрований посібник для дорослих – «Бути близькими» про поведінку дітей, потреби дітей різного віку, про те, які можуть бути реакції у дітей. і що може допомогти в налагоджені контакту. 3 – відеокурс. Все у вільному доступі. Насправді, вся інформація може бути для всіх людей, які знаходились в складних умовах і зараз намагаються відновити близькість. ☀️ Презентація посібників буде в Києві 19.08 о 18:30 - після реєстрації організатори надішлють адресу. Реєстрація обов’язкова та доступна за посиланням: https://forms.gle/YkfHJ1mEQT4zxfrp9 ☀️ Завантажити посібники можна за посиланням - https://drive.google.com/drive/folders/105cdUM26n9J45A39mcUmeTOcbXAS1aTu ☀️ І відео https://youtube.com/playlist?list=PLSbr_YjOt_ZQ&si=GC8W96lqLcSyZvg Проєкти втілені з ГО РЦ Лісова Поляна та  Фундаціжю Множина Передайте, будь ласка, тим, кому може бути важливо. Нехай буде близькість. І всі, хто нам дорогий, будуть з нами і захищені. Доброї безпечної ночі! ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для Кругового м’яза ока - це м’яз, що кільцем оточує око і відповідає за його закривання. Він має три частини: орбітальну (для сильного заплющення), повікову (для м’якого кліпання) і слізну (допомагає руху сліз). Коли круговий м’яз ока гіперактивований, це може призводити до порушення нормального кліпання та зволоження ока, до відчуття сухості в очах. Саме цей м'яз "усміхається", коли людина щиро радіє. При стресі цей м’яз часто напружується, утворюючи зморшки чи фіксуючи обличчя в тривожному виразі. Його гіпертонус пов'язаний із втомою, внутрішнім напруженням і навіть безсонням. м’яз іннервується лицевим нервом, який має парасимпатичні волокна. Через нього круговий м’яз ока пов’язаний із загальним станом нервової системи. Розслаблення м’яза через лицевий нерв передає мозку сигнал про безпеку і знижує напругу. Відновлення нам ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День послання собі в зиму. Уявімо, що ми можемо зараз написати кілька слів собі - тій людині, яка відкриє їх узимку. Що хочеться передати? Про що нагадати? Що попросити не забути? Можна написати про цей день. Про те, що зараз важливо. Про людей, яких любимо. Про те, що переживаємо. Про маленькі радощі, які важливо не упустити. А можна написати взагалі зовсім коротко: «Я є. Я живу. Я пам'ятаю. Зустрінемось взимку». Нехай у нашого майбутнього зимового «я» буде цей маленький лист із теплом від сьогоднішніх нас. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні я думала про впертість. Писала матеріал про те, як навчити дитину казати НІ, а замість нього написала про впертість. Згадувала, як у дитинстві батьки казали, як зі мною складно через мою впертість. Дійсно, коли дитина проявляє впертість - із нею може бути складно. Вона може вимагати додаткових зусиль: щоб пояснити, переконати, домовитися. Іноді дорослим радять: «Тобі потрібно переламати дитину, бо потім буде складно». Насправді це небезпечна теза. Бо впертість може бути пов’язана із внутрішньою силою, і якщо цю силу не ламати, а допомагати дитині її усвідомлювати і скеровувати, з часом вона може перетворитися на наполегливість, стійкість, самостійність, здатність відстоювати себе і не відмовлятися від важливого. Насправді – і витримувати навантаження чужою думкою і залишатися собою. Все це - сила, що може зрости з впертості. Саме зараз я вважаю мою «впертість», яка переросла в наполегливість, опору на себе, дисципліну - якістю, яка мене рятує в складні часи. Нам важливо не «перебороти впертість», а навчити дитину користуватися своєю силою. Бо інакше те, що могло стати наполегливістю, поступово втрачається. Або дитина стає дуже зручною, поступливою, погоджується, не бере відповідальності, може боятися хотіти, обирати. Чи, навпаки, її «впертість» переростає в опір і виклик- бо кожна вимога і суперечка сприймається як боротьба саме за себе. Написала великий практичний матеріал – поділюсь скоро. Іноді впертість дітей викликає у мене захват - бо в ній потенціал сили, яка може стати їхньою внутрішньою силою, якщо не перетвориться виключно в боротьбу зі мною. Але це так буває складно. А я часто думаю: що мені зробити, щоб бути в силах витримати їхню силу, не зламати, не зробити її меншою. Доброї безпечної ночі ❤️ сил нам! #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" - #практика для впливу на тонус м'язу гордеця. Зону, пов'язану з переживанням тривоги та стресу. Обрала сьогодні цю практику, бо знов сама постійно в напрузі зводжу брови до перенісся. Обіймаю ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День хороших новин. Є новини, які змінюють світ. Є ті, що змінюють життя. А є ті, що змінюють один маленький шматочок нашого дня. І наші відчуття. Хтось одужав. Хтось народив дитину. Хтось зустрів когось після довгої розлуки. Розквітла квітка. Приїхала посилка. Повернулася пташка. Хтось усміхнувся. Хтось сказав: «Я поруч». Сьогодні можна спеціально пошукати хорошу новину. Не для того, щоб взагалі не бачити складного. Це неможливо. А для того, щоб бачити не тільки його. А ще - можна стати чиєюсь хорошою новиною. Написати: «Я про тебе думаю». Подзвонити. Принести щось смачне. Розповісти про щось кумедне чи красиве, що побачили дорогою. Нехай сьогодні хороших новин буде більше. І нехай у нас вистачить сил стати частиною чиєїсь хорошої новини. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Не знаю, це затемнення, поплавлення, сезонне загострення - при всій своїй звичці до багатозадачності, я геть нічого не встигаю. Цілий день наздоганяю справи. А вони мене. А ось ввечері, коли прокинувся внутрішній критик і почав свою звичну пісню, я вирішила записати, чим я займалась і що робила та зробила. Бо коли виникають слова «нічого», «ніколи» - це привід перепитати: що, зовсім нічого, що, взагалі ніколи-ніколи? І виявляється, що зробила ще й капець скільки. Не стільки, скільки запланувала. Але стільки, скільки зараз було доступно. Я думала, як часто ми ведемось на цю пастку наших очікувань від себе. Навіть не порівнянь з іншими. А своїх власних вимог. Десь поруч затемнення, ми, що вже приховувати, добряче поплавлені втомою та стресом, багатозадачність та відповідальність виснажують. Але ж ми точно робимо більше, ніж навіть можемо. Можливо, просто планувати потрібно менше. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" швидка #практика для впливу на щічні м'язи. Пам'ятаєте, я розповідала, що іноді ми прикусуємо внутрішню частину щоки саме через те, що м'яз в гіпертонусі. Саме ця практика - водночас активує корінець язика, залучає блукаючий нерв. А ще - впливає на м'язи - маріонетки, пов'язані з нашими зморшками ❤️ Обіймаю @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День збирання неба в дзеркала. Я помічаю, що зараз нечасто дивлюся в небо. Воно перестало бути беззаперечним ресурсом. Але я вірю, що колись до нас повернеться відчуття безтурботних поглядів у наше небо. А поки - можна себе до цього привчати. Можна "зібрати" небо у вікні. У калюжі після дощу. У маленькому дзеркалі. У чиїхось очах. Небо неможливо забрати із собою. Але можна помітити його відображення і зазирнути в його глибину. Сьогодні можна пошукати маленькі шматочки неба навколо себе. У склі, воді, блискучій поверхні, вікні автомобіля. А потім - зібрати їх у пам'яті чи на фото. Можливо, нам не завжди доступне саме небо. Але нам доступний його відблиск. У нас є небо. Простір. Є світло. Нехай сьогодні у кожного й кожної знайдеться своє маленьке відображення неба. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

На моєму робочому столі, прямо за комп’ютером, сидить іграшкова сова. Колись її подарував мені чоловік. Я хотіла собі домашнього живого птаха. Але прочитала, що сова - птах вільний і не має жити вдома. І чоловік подарував мені таку пухнасту красуню. Під час роботи я переводжу погляд із документів на неї. Дивлюся в очі. А іноді, коли у мене Zoom, вона виглядає як окремий учасник зустрічі. Саме ця сова для мене зовсім не мудра. Вона, скоріше, кумедно-прибацана. Ніби нагадує мені час від часу подивитися на все, чим я займаюся, саме її дурнуватим поглядом. Бо зараз так багато всього, що випалює внутрішню легкість. Чи є у вас щось таке прибацане, що допомагає триматися за хоч якийсь проблиск безтурботності? Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" #практика для розвитку міжпівкульної взаємодії. Роблю її майже непомітно в кафе :-) Нагадаю, подібні практики - для дорослих та дітей, ми впливаємо на активність мозолевого тіла, інтегруємо роботу півкуль, стимулюємо концентрацію уваги, і навіть допомагаємо мозку в опрацюванні травматичного досвіду Обіймаю ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День солоденьких потягушок. Є рухи, які пов’язані із силою та витривалістю, а є ті, від згадики про які ми навіть можемо усміхнутись. Не треба ставати сильнішими, швидшими, продуктивнішими. Можна просто потягнутися. Вгору - до сонця. Вбік - назустріч чомусь радісному. І навіть вперед - до нового дня. Сьогодні можна на кілька хвилин дозволити своєму тілу розправитися, витягнути руки, плечі, спину, ноги. Позіхнути. Потягнутися ще раз. І відчути: Моє тіло зі мною. Я у себе є. Я «в собі». Нехай сьогодні буде трохи більше простору в тілі, думках, відчуттях. Солоденьких потягушок нам усім. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Безпеки всім ❤️

Заради всього цінного в нашому житті ми робимо якийсь внесок. Своїм часом, іноді ми віддаємо свої сили, стосунки, можливості, здоров’я, зручності. Життя. Іноді ціна, яку ми платимо, неспівмірно висока для того, що ми хочемо мати. Наприклад, якщо я плачу за роботу стосунками з дітьми та рідними - це занадто висока ціна. Бо родина для мене - одна з абсолютних цінностей. Сьогодні ми говорили про те, що, можливо, велич цінності не визначає величину ціни, яку ми маємо за неї платити. Іноді ми можемо дуже сильно чогось хотіти, але це не означає, що заради цього потрібно віддати все. Можливо, зрілість - ще й у тому, щоб помічати: яку ціну я зараз плачу? У Ігоря Козловського є фраза про те, що найгірше, коли ми платимо за щось саме цінностями, моральними цінностями. Але іноді ціну за те, що для нас цінне, платимо не ми. Хтось зараз платить за наше життя, за можливість обійняти дітей, піти на роботу, посваритися через щось дрібне, мати свої мінімальні плани на завтра. Наші військові платять за це своїм здоров’ям, можливістю бути поруч зі своїми дітьми та рідними, власним життям. І з’являється ще один вимір: «Що я роблю з тим, за що вже заплачено такою високою ціною?» Я сьогодні говорила, що це зовсім не про провину вцілілого, не про провину за те, що ми живі. Це про відповідальність за те, щоб не зосереджуватися у своєму житті на марному і щоб цінувати, щиро цінувати те, що у мене є. Що я роблю з усіма дарами, які у мене зараз є? Бо яким би не було наше складне, виснажливе життя, воно кожного дня дає нам дари. Сьогодні ми провели пів дня в лікарні. І коли лікарка сказала: «Все добре, загрози життю немає», я думала про те, як багато всього порівняно з цими словами взагалі не є цінним. Доброї безпечної ночі. З тим, що для нас насправді є цінним. Дякую за цей тиждень разом. До понеділка. ❤️ #розлуми @stijkist Світлана Ройз