The writer who reads 🌙

16 серпня через російську атаку на Київ постраждав офіс нашого видавництва Пошкоджень зазнали вікна та фасад Інтренет-магагину, частина складських приміщень, де зберігались книги, фотозона, яку ми готували до виставок, а також маркетингові матеріали та мерч видавництва. Дах і фасад будівлі серйозно пошкоджені. 📚 Інтернет-магазин при цьому працює у звичайному режимі. Замовлення приймаємо, обробляємо, відправляємо. Тож зараз ви можете зробити найпростіше: підтримати нас зараз. Якщо давно хотіли замовити бажану книгу - саме час це зробити. Бо кожне замовлення зараз - це спосіб сказати українському книговиданню: ми з вами. Ми читаємо. Ми вас підтримуємо! Також будемо вдячні за донати на відновлення складу. Ви можете підтримати видавництво BOOKCHEF в якості благодіного внеску на відновлення НА РЕКВІЗИТИ: Найменування отримувача: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «БУКШЕФ» Код отримувача: 42514554 Рахунок отримувача: UA09 305299 00000 26004026247136 Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Сьогодні внаслідок російської атаки на Київ було пошкоджено офіс і частину складів Лабораторії на Почайній. На щастя, команда не постраждала і це найголовніше. Наразі оцінюємо наслідки атаки та масштаби пошкоджень. Через це найближчим часом можливі затримки з відправленнями замовлень із laboratory.ua. Ми поступово розбираємо завали й відновлюємо роботу. Дякуємо за ваше розуміння і терпіння❤️‍🩹 І дякуємо, що продовжуєте підтримувати українське книговидання. Кожне ваше замовлення сьогодні — це підтримка Лабораторії та нашої можливості працювати далі.

Унаслідок російського обстрілу пошкоджені офіс та склади нашого видавництва на Почайній. Це не перша атака, але раніше руйнування не були такими значними й нам вдавалося швидко відновити роботу. Зараз ми вимушені взяти паузу у відправці замовлень, щоб оцінити масштаби пошкоджень, розібрати завали та переналаштувати процеси. Тож цього тижня відправок не буде. Усі передзамовлення серпня ми наразі продовжуємо на три тижні. Робимо все можливе, щоб ви якнайшвидше отримали свої замовлення. Дякуємо за розуміння та сподіваємося на вашу підтримку ❤️‍🩹

Лабораторія та РМ, яких я дуже люблю, теж постраждали від російських атак. Забіжіть на сайти, передзамовте книжечки - це буде дуже-дуже цінно ♥️

Якусь мить ми дивимось одне одному в очі - так, наче порозумілись та усвідомили, що й самі бодай раз у житті відчували цю непереборну сверблячку до того, щоб кудись зникнути. #історіядикихмісцин #колекціяцитат

Відгук на "Час тіней" Авторки цієї книги: Олена Кузьміна, Ірина Грабовська, Анастасія Нікуліна, Леся Яцута, створили один фентезійний світ на чотирьох. І кожна розповіла в ньому окрему історію. Знаю, що авторкам одразу ставили задачу робити історії 18+, і з цим всі впоралися. В кожній повісті є гарячі сцени різного ступеню вигадливості. Сцени мені сподобалися у всіх, але справа там не в них. Кожна з цих історій — це історія кохання на фоні доволі закручених пригодницьких сюжетів, з детективними поворотами. Найповніша історія у Лесі Яцути, а от оповідка Олени Кузьміної ну просто зобов'язана вирости у щось більше, бо вона дала нам тільки надкусити дивний і незвичний магічно-постапокаліптичний сетинг її країни. Історії Ірини Грабовської і Анастасії Нікуліної ну дуже гарні з точки зору динаміки пригоди, кіношні. Ідея з майже реаліті-шоу мені дуже сподобалася. Величезний плюс: всі героїні сильні і агентні, але не штамповані, так ніби умовного Джона Уіка просто запхали в жіноче тіло. У них є характери, слабкості, проблеми, страхи і зміни. Особливо сподобалося те, що там є "слабкий" і абсолютно не класичний любовний інтерес в одної з героїнь. Мінуси мінорні: - є трішки проблеми по редактурі, повипускали з уваги різні моменти або одруки, знайшла трошки їбучого твістера. Але не заважало, ну бо дійсно небагато - сетинг ніби спільний, але закони магії чомусь всюди різні. Я розумію, що це може бути як у світах Сандерсона. Типу, магія спільна, але різні вірування або наукові підходи призвели до різних використань. А може у них дійсно кожна земля має власних богів і вони специфічно наділяють магією. Тут подробиць і єдності дуже не вистачає. У Анастасії Нікуліної, яка описує події в Альдеррі, мабуть, найбільш детально прописаний сетинг, ну і я реально чекаю, чи не продовжать пані і далі творити цей світ. Книгу рекомендую. Інші твори я читала у Грабовської (проковтнула її "Замок із кришталю" і теж рекомендую) та у Нікуліної. Але в Анастасії тільки її ранній твір "Завірюха", який читається як затишна легенда, переказ світоустрою, в якому, я сподіваюся, Анастасія створить щось пригодницьке і карколомне, як в Альдеррі. Ну і Олена Кузьміна і Леся Яцута мене заманили на сто відсотків. Буду читати точно. П.С: в книзі є магічний вібратор! П.П.С: еротична сцена в коробці найгарячіша імхо П.П.П.С: щойно усвідомила, що в кожній історії є сцена, де героїв запхали у маленький простір, щоб вони оце обжималися 😁

Потихеньку рухаюсь в бік одужання: дозволені прогулянки на балконі і навіть без ковдри, але все ще відлюдна громада, як з книжи про Пасторалль. Обіцяють моторошний трилер, таємниці і психологічну гру. Пограємось!

Кажуть, писати про минуле - це наново його проживати. А я зрозуміла: коли ти описуєш минуле, але змінюєш кінець - це терапія. #злюбовюмама #колекціяцитат

Знайти у книжці, яку взяла у подруги, таку закладинку. Розчулитись від мімішності ♥️ Та ясно, що це просто закладинка, яку вона просто забула в книжці 😁 І я тебе теж люблю! Одразу заюзала це у своєму рукописі 😏

Новий день, нова книга. Те саме ліжко диван, та сама голова і горло, і ніс 🫣 А можна мені наступного разу кращу відпустку?

Новий день, нова книга. Те саме ліжко диван, та сама голова і горло, і ніс 🫣 А можна мені наступного разу кращу відпустку?

Трохи гіперболізованих моментів теж є 😁 Обійми такі сильні, що я могла б зачати дитину від Ноа.

А ще це саме та книжка, яка надихає мене іти писати свою книжку. Це рідко стається. Частіше буває, що ловиш щось схоже і думаєш: бляха, про це вже сказали, чомууу це сталося зі мною, нащо ті збіги 😁 А от щоб саме казало тобі: іди і теж напиши і такі спалахи…

А ще в них дуже мила хімія 😏 Хочеш погратися Амеліє? То пограймося.

Це дуже мила книга з розряду книг-зефірок і обіймальних книг. І + гумор. Вона спалила панкейки (вперше готувала, мила сцена), він куштує: - Вони насправді аж такі погані? - Як пісок на пляжі, на який насцяв пес. Регочу, жодного оцього «найкраще, що я їв…

Стрибаю з гірського села 1770-го року в Рим. І тут моя улюблена перекладачка 😍 На обкладинці вишневий пиріг, в анотації кондитерська. Чатик, ставки, як скоро мені захочеться солодкого?

Я скажу тобі, що дратує мене більше, ніж шершні. Коли одні люди кажуть іншим, як ті повинні почуватися. #одногоразувримі #колекціяцитат

Стрибаю з гірського села 1770-го року в Рим. І тут моя улюблена перекладачка 😍 На обкладинці вишневий пиріг, в анотації кондитерська. Чатик, ставки, як скоро мені захочеться солодкого?

На фесті подруга каже: я вже й забула як це, коли ти знімаєш стільки контенту. Востаннє це було на весняній Книжковій країні 25-го. Я ще досі маю не викладені 😁 Зараз у мене всього 135 чернеток в тт (ок, ще є не змонтованих чимало), фігня у порівнянні з близько 500 того часу. Знімала набагато менше, але водночас набагато більше, ніж на цьогорічній КК (рівно нуль 💪). Подруги нагадують, щоб я почала все викладати, буду чемна, викладатиму. І ще в мене є два зняті не викладені серіали (ага-ага, один навіть з голосами). Теж треба викласти. Один як раз на кінець серпня, другий вже вереснево-жовтневий, з дощем 😏