Світова економіка

43 дні простою та втрата 1,5% ВВП: у США завершився найдовший в історії шатдаун Президент Дональд Трамп підписав закон про відновлення фінансування уряду, завершивши 43-денний політичний клінч. Це офіційний кінець найдовшого «шатдауну» в історії Сполучених Штатів. Що це означає на практиці? Для тих, хто не стежить за американською політикою щодня: шатдаун (shutdown) — це тимчасова зупинка роботи урядових органів США, яка стається, коли Конгрес не може домовитися про розподіл бюджету. Фактично, держава перестає платити рахунки: держслужбовці йдуть у неоплачувані відпустки, а фінансування програм «заморожується». Економічний вимір кризи. Бюджетне управління Конгресу вже підрахувало очікувані втрати: ▪️Шеститижневий простій «з’їв» 1,5 відсоткових пункти зростання реального ВВП у IV кварталі 2025 року. ▪️Близько половини цих втрат відіграються на початку 2026 року (коли відновляться виплати зарплат), але близько $11 млрд. економіка США втратить безповоротно. Що далі? Нинішня угода — це лише коротка передишка. Фінансування продовжено до 30 січня. Якщо до того часу демократи та республіканці не знайдуть спільної мови щодо продовження субсидій на медичне страхування (Obamacare), наприкінці січня ми можемо побачити нове бюджетне протистояння. 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

Захисники і захисниці України — це ті, хто стоїть на варті нашого дому, нашого життя та наших мрій. Саме завдяки їхній мужності й відвазі ми маємо минуле, сьогодення та майбутнє. Наші воїни — приклад для дітей та справжні герої нашої країни. Вони ті, без кого не було би державності України та не було би її свободи. Нашої з вами свободи. Ми щодня чекаємо на повернення тих, хто в полоні. Ми завжди пам'ятаємо тих, хто поклав своє життя за Україну. Військо боронить країну. Україна боронить найдорожче. З Днем захисників та захисниць України!

Франція знову без уряду. Вже втретє за рік Вчора ввечері прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру програв вотум довіри у парламенті. Це вже третя зміна уряду в країні за трохи більше, ніж рік. Голосування за довіру ініціював сам Байру. Це був ризикований крок, спрямований на те, щоб згуртувати підтримку навколо свого вкрай непопулярного бюджету. Проте план провалився: 364 депутати проголосували «проти» і лише 194 — «за». Головна проблема Франції — держборг, який, за даними уряду, зростає зі швидкістю €5,000 на секунду. План Байру передбачав жорстку економію: скорочення витрат (окрім видатків на оборону) і підвищення податків. Очікувалось скорочення дефіциту бюджету на €44 мільярди. Для розколотого парламенту такі заходи виявились неприйнятними. Тепер президент Еммануель Макрон знову стоїть перед вибором нового прем'єра. Завдання ускладнюється тим, що ключові політичні сили вимагають розпуску парламенту та нових виборів, занурюючи країну в ще більшу невизначеність. 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

Google зберіг Chrome, але втратив монополію на дані Вчора федеральний суд США виніс рішення у найбільшій антимонопольній справі проти техгігантів за останні роки. Google, якого минулого року визнали винним у монополізації ринку онлайн-пошуку, отримав несподівано м'яке покарання. Суддя Аміт Мехта постановив, що Google не доведеться продавати Chrome. Натомість компанію зобов'язали ділитися даними пошукових запитів з конкурентами — іншим розробникам браузерів або ШІ-стартапам, які б допомагали конкурентам розвивати системи пошуку. Ще одна несподіванка — Google може продовжувати платити партнерам за статус пошуковика за замовчуванням. Водночас суд заборонив Google укладати ексклюзивні контракти на дистрибуцію та змушувати виробників Android-пристроїв встановлювати весь пакет додатків компанії для доступу до Google Play Store. Це рішення може стати прецедентом для інших антимонопольних справ проти Meta, Amazon та Apple, які зараз розглядаються в американських судах. 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

Ілон Маск знову воює з технологічними гігантами — тепер проти Apple та OpenAI Ілон Маск подав позов проти Apple та OpenAI, звинувативши їх у створенні монополії на ринку AI-чатботів для iPhone. Його компанії X та xAI вимагають мільярди доларів компенсації. За словами юристів Маска, Apple зробила ChatGPT єдиним ШI-чатботом, інтегрованим в операційну систему iPhone. Це начебто блокує конкуренцію та не дає іншим інноваторам, включаючи Grok від xAI, змагатися на рівних умовах. Маск стверджує, що через таку "ексклюзивну домовленість" жоден інший чатбот не може потрапити на вершину чартів App Store — золоте місце для будь-якого розробника додатків. Цікаво, що це не перша спроба притиснути Apple за монопольну поведінку. Ще в березні 2024 року Міністерство юстиції США подало схожий позов, звинувачуючи компанію в монопольній поведінці щодо доступу сторонніх додатків до своєї платформи. Apple вже програла спробу відхилити цей позов у червні. Ця справа може стати прецедентом щодо використання штучного інтелекту в смартфонах та визначити, наскільки відкритою буде екосистема iPhone (а може й інші цифрові екосистеми) у майбутньому. 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

💙💛 Сьогодні Україна святкує свою Незалежність! 24 серпня — це день нашої сили, єдності та віри в Перемогу. Уся команда ІЕД щиро вдячна нашим Захисникам і Захисницям, які щодня боронять свободу та майбутнє країни. Завдяки вам діти зростатимуть під мирним небом, а синьо-жовтий стяг завжди майорітиме над вільною Україною. З Днем Незалежності, Україно! ✨ Слава Україні! Героям слава! 💖

🇺🇦 Сьогодні День Державного Прапора України 🇺🇦 ✊Синьо-жовтий стяг – символ свободи, гідності та єдності нашого народу. Під цими кольорами українці століттями боролися за незалежність, а сьогодні захищають її на фронті та в тилу. 🫶Сьогодні, 23 серпня, ми вшановуємо Державний Прапор України, що об’єднує серця мільйонів українців та є символом перемоги й віри у вільне майбутнє. Слава Україні!💙💛

США отримуватимуть 15% з кожного проданого в Китай ШІ-чипа від Nvidia та AMD Технологічні гіганти Nvidia та Advanced Micro Devices (AMD) уклали угоду з адміністрацією президента Трампа. Тепер компанії віддаватимуть уряду США 15% від доходу з продажу своїх чипів штучного інтелекту до Китаю. Йдеться про моделі Nvidia H20 та AMD MI308. Міністерство торгівлі США вже почало видавати ліцензії на їхній експорт, який був призупинений у квітні на тлі загострення торговельних відносин між США і Китаєм. Угода була досягнута невдовзі після зустрічі CEO Nvidia Дженсена Хуанга з президентом Трампом. Враховуючи високий попит на ці чипи в Китаї, такий крок може принести до бюджету США мільярди доларів. Чому це важливо? ▪️ Економічний прагматизм. США визнають, що повна заборона не працює і лише стимулює Китай розвивати власні технології. Нова стратегія дозволяє американським компаніям конкурувати на величезному китайському ринку, а державі — отримувати мільярди доларів до бюджету. ▪️ Контрольований експорт. Дозволяючи продаж менш потужних чипів, США намагаються сповільнити розвиток передових військових технологій у Китаї, але не віддавати ринок повністю місцевим виробникам. ▪️ Безпекові ризики залишаються. Експерти з національної безпеки побоюються, що навіть ці технології можуть посилити китайську екосистему штучного інтелекту та її військовий потенціал у довгостроковій перспективі. 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

США та ЄС досягли компромісу щодо торговельних тарифів У неділю в Шотландії президент США Дональд Трамп та глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили про досягнення торгової угоди. Що передбачає угода? 🇺🇸США запроваджують загальне 15% мито на більшість європейських товарів. ▪️Це стосується ключових експортних позицій ЄС, зокрема автомобілів, фармацевтики та напівпровідників. ▪️Водночас для німецького автопрому це навіть певне полегшення, адже мито знизиться з 27.5%. ▪️А от американські мита на сталь та алюміній з ЄС залишаться на рівні 50%. ▪️Нульові ставки мит застосовуватимуться до літаків і їхніх компонентів, певних хімічних речовин, деяких лікарських продуктів, обладнання для напівпровідників і критично важливої сировини. 🇪🇺Зі свого боку, за словами Трампа, Європейський Союз пообіцяв: ▪️Протягом наступних трьох років ЄС зобов'язується закупити американські ресурси (нафта, газ, ядерне паливо) на суму $750 млрд ($250 млрд на рік). ▪️Угода передбачає європейські інвестиції в економіку США на $600 млрд та закупівлю американського військового обладнання на «сотні мільярдів доларів». Реакція європейців неоднозначна. Політики, зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем'єрка Італії Джорджа Мелоні, привітали угоду як спосіб уникнути ескалації, що вдарила б по експортно-орієнтованих економіках. Однак представники бізнесу, як-от Федерація німецької промисловості, назвали угоду «неадекватним компромісом», оскільки 15% мито все одно матиме негативний вплив на економіку ЄС. 🔍Водночас, варто розуміти, що обіцянки ЄС щодо обсягів закупівель у США мали швидше декларативний характер. Reuters пише, що у 2024 році США експортували енергоресурсів на $165,8 млрд. Отже, навіть якби ЄС викупив весь експорт енергоресурсів США, цього було б не достатньо для покриття торгової угоди. 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

ЄС готується на випадок провалу торгових переговорів зі США Європейські дипломати цього тижня зберуться на екстрену нараду – тема гостра: що робити, якщо переговори з США проваляться. До 1 серпня (оголошений Трампом дедлайн на укладання угоди, після чого США введе 30% миту у разу відсутності угоди) залишилося менше двох тижнів, а позиції сторін все ще далекі від компромісу. Початково ЄС сподівався домовитися про 10% мито на більшість європейських товарів, але США хочуть встановити вищі ставки майже на всі товари, з мінімальними винятками лише для авіації, деяких медичних приладів та обладнання, яке потрібне самим США. Вже зараз мита США покривають 70% експорту із ЄС до США. Європейці не залишаться без відповіді. У них готові два списки товарів для впровадження мит у відповідь: ▪️перший — на €21 млрд товарів із США (соя з Луїзіани, сільгосппродукція, мотоцикли), ▪️другий — на €72 млрд (літаки Boeing, американські авто, бурбон). За повідомленням Bloomberg, ЄС також розглядає активацію свого "Інструменту проти примусу" (Anti-Coercion Instrument). Цей інструмент дозволяє запровадити нові податки на американські техногігантів, обмежити інвестиції США в Європі та заборонити американським компаніям брати участь у державних тендерах країн ЄС. Чекаємо кінця місяця і результатів переговорів. Можливо, що сторони продовжать терміни ведення перемовин. Джерело 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

Як вплине збільшення видобутку нафти OPEC на Україну Організація країн-експортерів нафти (OPEC) оголосила про прискорене збільшення видобутку нафти на 548 тис. бар./добу вже у серпні, що перевищує попередні плани в 411 тис. бар./добу. Таке суттєве збільшення пропозиції майже напевно призведе до надлишку на ринку вже до кінця року, що тиснутиме на ціни. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), ще до оголошення рішення OPEC очікувалось що пропозиція нафти перевищуватиме попит у другому півріччі 2025 і в 2026 році (на ілюстрації смугасті стовпчики – це прогноз приросту запасів нафти). Протягом тривалого часу саме Саудівська Аравія брала на себе головну частку по обмеженню видобутку нафти в OPEC. Саудівській Аравії потрібна ціна нафти на рівні більше $90 за барель, щоб покривати свій бюджетний дефіцит через витрати на мегапроєкти. Проте, схоже, політика Ер-Ріяду змінюється від утримання доволі високих цін на нафту до нарощення своєї частки у світовому видобутку. Отже, на фоні затухання конфлікту між Ізраїлем та Іраном і зростання видобутку нафти можна очікувати скорочення цін на російські марки нафти і зменшення нафтогазових доходів російського бюджету. Швидше за все, це відобразиться у серпневих показниках. У липні ми, імовірно, побачимо зростання нафтогазових доходів російського бюджету (як мінімум, у порівнянні із червнем) через зростання ціни на нафту під час ірано-ізраїльського конфлікту і сплату російськими нафтогазовими компаніями квартального податку на додаткові доходи (НДД). #нафта 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

З Днем Конституції, Україно!

Ціни на нафту падають. Пояснюємо, як це впливає на Україну Ціни на нафту впали до двотижневого мінімуму на новині про згоду Ізраїлю припинити війну з Іраном. Це рішення значно зменшило побоювання інвесторів щодо потенційних перебоїв з постачанням енергоносіїв з Близького Сходу. Ф'ючерси на нафту марки Brent впали до $68 за барель, а американська WTI — до $66. Це все ще вище, ніж до початку операції Ізраїлю проти Ірану, але вже не ті пікові значення, які ми бачили на тлі загрози перекриття Ормузької протоки. Чому ця протока така важлива? Це вузький морський шлях між Іраном та Оманом, через який щодня проходить 18-19 мільйонів барелів нафти. Це майже п'ята частина всього світового споживання. Будь-яка нестабільність тут — це прямий шлях до глобального стрибка цін. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що його країна погодилася на пропозицію США щодо припинення вогню та після усунення ядерної та балістичної загрози з боку Тегерану. Найближчим часом, швидше за все, все ще існуватимуть ризики взаємних ударів між Ізраїлем та Іраном, але більше схоже на те, що сторони прийдуть до припинення вогню. Як мінімум, у це вірять інвестори. А до чого тут Україна та росія? Доходи російського бюджету прямо залежать від світових цін на нафту. Під час нещодавньої атаки Ізраїлю на Іран ціни на російську нафту зростали, а її дисконт до Brent скорочувався. Це майже гарантовано означає, що в липні агресор отримав додаткові надходження до бюджету. Якщо ж перемир'я виявиться стійким, ціни на нафту стабілізуються на нижчому рівні. Це, у свою чергу, обмежить доходи російського бюджету і, відповідно, його здатність фінансувати війну. 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

Нафта подорожчала на 13% після ударів Ізраїлю по Ірану В ніч на 13 червня 2025 року Ізраїль здійснив серію атак на іранські об'єкти, зокрема, за повідомленнями ЗМІ, на ті, що пов'язані з ядерною програмою та виробництвом балістичних ракет. Негайні наслідки ▪️Авіаудари Ізраїлю по Ірану спричинили різкий стрибок цін на нафту. У певний момент зростання сягало 13%. Ф'ючерси на нафту марки Brent перевищили позначку у $78 за барель, хоча згодом дещо відкотилися. ▪️Також базові ф'ючерси на європейський природний газ, зокрема на нідерландському хабі TTF, зросли на 5.7% у п'ятницю, що стало найбільшим денним стрибком за більш ніж п'ять тижнів. ▪️Ормузька протока, вузький морський шлях між Іраном та Оманом, є найважливішим у світі транзитним коридором для нафти. Щоденно через неї транспортується близько 18-19 мільйонів барелів нафти та пального, що становить приблизно п'яту частину світового споживання. Іран неодноразово погрожував перекрити протоку у відповідь на міжнародний тиск або військові дії, і ці погрози знову актуалізувалися. ▪️Зростання доходів росії від експорту енергоресурсів. Через збільшення ризиків поставок нафти і нафтопродуктів з Близького Сходу збільшать попит на російську нафту у короткостроковій перспективі. Довгострокові наслідки ▪️Зростання цін на нафту та інші енергоносії призведе до вищої інфляції для споживачів у всьому світі. ▪️Зростання вартості морських перевезень, аналогічно до того, що спостерігалося під час атак хуситів на комерційні судна в Червоному морі наприкінці 2023 року (самі атаки хуситів також можуть повторитись з відповідними наслідками для світової торгівлі). 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

OECD прогнозує зростання світового ВВП на 2,9% у 2025 році За даними червневого звіту Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), глобальне зростання ВВП сповільниться з 3,3% у 2024 році до 2,9% у 2025 та 2026 роках. Тема їхнього звіту "Боротьба з невизначеністю, Відродження зростання" говорить сама за себе. Прогнози: ▪️Зростання світового ВВП: Прогнозується уповільнення економічного зростання з 3,3% у 2024 році до 2,9% у 2025 та 2026 роках. Це уповільнення значною мірою пов'язане зі значним зростанням торговельних бар'єрів, жорсткішими фінансовими умовами, ослабленням ділової та споживчої довіри та підвищеною політичною невизначеністю. Уповільнення особливо торкнеться США, Канади та Мексики. ▪️Інфляція: Очікується, що інфляція в країнах G20 знизиться з 6,2% у 2024 році до 3,6% у 2025 році та 3,2% у 2026 році. Однак, інфляція цін на послуги залишається стійкою, а інфляція цін на товари дещо зросла в багатьох країнах через підвищення цін на продовольство. Прогнозується, що інфляція повернеться до цільових показників центральних банків до 2026 року в більшості країн. 🇺🇸Важливим винятком є США, де річна інфляція, як очікується, зросте майже до 4% до кінця 2025 року і залишиться вище цільового рівня у 2026 році. ▪️Світова торгівля: Очікується суттєве уповільнення зростання світової торгівлі протягом наступних двох років. Ключові ризики: ▪️Протекціонізм: Подальше посилення торговельних бар'єрів може ще більше сповільнити глобальне економічне зростання та посилити інфляцію. ▪️Фіскальні ризики: Високі рівні державного боргу та зростаючий тиск на витрати (оборона, "зелений перехід", старіння населення) створюють виклики. ▪️Фінансова стабільність: Історично високі оцінки акцій підвищують вразливість ринків до негативних шоків на фінансових ринках. ▪️Інфляційні очікування: Якщо домогосподарства очікуватимуть зростання цін, це може підтримувати інфляційний тиск. 🔍Більш детально про прогноз OECD для України читайте за посиланням 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

Торговельний суд США заблокував ключові мита Трампа Федеральний торговельний суд США ухвалив, що переважна більшість глобальних мит, запроваджених адміністрацією Дональда Трампа, були введені незаконно. Судді одноголосно постановили, що для запровадження цих мит було неправомірно використано закон про надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). Простіше кажучи, адміністрація Трампа посилалася на "надзвичайну ситуацію" (торговельний дефіцит та незаконний обіг наркотиків), щоб обґрунтувати мита, проте суд визнав, що ці дії не відповідали меті закону, який призначений для реагування на фінансові транзакції під час справжніх національних криз, а не для "тиску" на торговельних партнерів. Рішення стосується глобального "плоского" мита проти всіх партнерів, підвищених ставок на китайські товари, а також мит, пов'язаних із боротьбою проти фентанілу, на товари з Китаю, Канади та Мексики. Важливо зазначити, що мита на сталь, алюміній та автомобілі, введені за іншими процедурами, залишаються чинними. Це рішення – значний виклик для економічної стратегії Трампа. Хоча Міністерство юстиції вже подало апеляцію, і справа може дійти до Верховного Суду, наразі мита заблоковані. У довгостроковій перспективі відміна мит Трампа може означати зменшення торговельних бар'єрів та певну деескалацію торговельних суперечок, які негативно впливали на глобальну економіку. Однак, невизначеність зберігатиметься, поки ми чекатимемо дій адміністрації президента США у відповідь на це рішення суду. Джерело 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

Новий податковий законопроєкт Трампа проти ринку облігацій пройшов Палату представників Президент Дональд Трамп домігся ухвалення свого податкового законопроєкту в Палаті представників, назвавши його "великим, прекрасним законопроєктом" (“one big, beautiful bill”). Однак справжнє випробування для цього амбітного законодавчого пакету лише починається у Сенаті. Ключові виклики: ▪️Зростання прибутковості облігацій: Прибутковість 30-річних казначейських облігацій знову перевищила 5%, що є чітким сигналом тривоги від ринку, адже висока прибутковість означає високі очікувані ризики. ▪️Зниження суверенного рейтингу: Вже третє рейтингове агентство знизило суверенний рейтинг США, прогнозуючи зростання національного боргу до 134% ВВП протягом 10 років (зараз близько 100%). Це значно відрізняється від обіцянок Трампа про збалансований бюджет "у найближчому майбутньому". ▪️Неоднозначна реакція ринку: Нещодавній аукціон 20-річних облігацій показав слабкий попит, а фондові ринки також відреагували падінням на побоювання щодо фіскального профілю США. Це нагадує ситуацію у квітні, коли Трампу довелося відступити від своїх планів масштабного підвищення мит через тиск ринку облігацій. Вищі прибутковості облігацій не лише підвищують вартість запозичень для уряду, але й можуть уповільнити економічне зростання, через збільшення вартість кредитів для бізнесу та споживачів. Сенат, який контролюється республіканцями, має "накласти свій відбиток" на законопроєкт. Лідер більшості в Сенаті Джон Тьюн підкреслив, що будь-який фінальний документ повинен значно скоротити видатки та стимулювати економічне зростання. Джерело 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

США та Китай погодились на 90-денне зниження мит У світі глобальної торгівлі сталася знакова подія — після місяців ескалації торговельних обмежень США та Китай нарешті домовились про тимчасове перемир'я. 12 травня у Женеві представники двох найбільших економік світу досягли угоди, яка передбачає суттєве зниження мит протягом наступних 90 днів. Переговори вели міністр фінансів США Скотт Бессент та віце-прем'єр Китаю Хе Ліфен. Що передбачає домовленість? ▪️США знизять додаткові мита на китайські товари з рівня до 145% до 30% ▪️Китай зменшить додаткові мита на американські товари з рівня до 125% до 10% ▪️Термін дії угоди – 90 днів, що створює "вікно" для подальших переговорів ▪️Встановлені раніше базові тарифи залишаються чинними Попри досягнуте перемир'я, загальний рівень мит залишається високим. Американські мита на китайські товари сягатимуть приблизно 40%, тоді як китайські мита на американські товари становитимуть близько 25%. Ці показники включають як мита, що діяли до початку президентства Дональда Трампа, так і частину нових тарифів, запроваджених за час роботи чинної адміністрації США. Такі розрахунки наводить Financial Times з посиланням на Capital Economics. Поточні мотиви обох сторін у пошуку компромісу зрозумілі — США намагаються уникнути рецесії та зменшити тиск високих цін на споживачів, а Китай прагне підтримати свою експортно-орієнтовану економіку, яка постраждала від обмежень. Що буде після 90-денного терміну? Наскільки довгостроковим виявиться це перемир'я? Відповіді на ці питання побачимо через 3 місяці 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

Світова контейнерна логістика: Maersk знижує прогноз через торгову війну Данський гігант контейнерних перевезень A.P. Moller-Maersk, кораблі якого заходять і в порти Великої Одеси, переглянув свій прогноз розвитку глобального транспортного ринку через загострення торгових відносин між США та Китаєм. Замість очікуваного у лютому зростання близько 4%, компанія тепер прогнозує діапазон від скорочення ринку на 1% до зростання на 4% у 2025 році. Причина – "підвищена макроекономічна та геополітична невизначеність". За словами генерального директора Вінсента Клерка, торгова війна "наразі є переважно проблемою між США та Китаєм, решта світу продовжує працювати без змін". Проте митні обмеження вже суттєво вплинули на контейнерний ринок: ▪️Обсяги торгівлі між Китаєм і США впали на 30-40% в обох напрямках ▪️Maersk менш вразливий до цих змін, оскільки його найбільший торговий маршрут – це Азія-Європа Додатковим фактором невизначеності залишається криза в Червоному морі, яка триває вже майже 18 місяців. Компанії змушені використовувати довший маршрут навколо Африки, що, парадоксально, частково компенсує надлишок вантажних суден на ринку. Джерело 📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊

Що насправді стоїть за торговельною війною США проти Китаю Голова правління ІЕД Ігор Бураковський проаналізував ключові претензії США до Китаю, які можуть призвести до нового витка торговельної війни. Ділимось основним з його колонки на NV.UA. Нещодавно США знову заявили, що Китай не виконав зобов'язання Угоди "Фаза один" від 2020 року. Але що саме не влаштовує США? ✅ Обмеження торгівлі: Китай контролює умови імпорту американських літаків, напівпровідників та сільгосппродукції. ✅ Агресивна економічна політика: Стратегія "Made in China 2025" спрямована на домінування китайських компаній у 10 ключових секторах через обмеження іноземного бізнесу. ✅ Передача технологій: Китай продовжує практику вимагання передачі американських технологій на неринкових умовах. ✅ Продовольчі бар'єри: Складна система реєстрації імпортерів харчових продуктів спрямована не так на безпеку, як на обмеження доступу. ✅ Унікальні стандарти: Запровадження власних стандартів без можливості участі партнерів у їх розробці. ✅ Державні закупівлі: Попри зобов'язання перед СОТ, Китай надає преференції національним виробникам. ✅ Інтелектуальна власність: Чи не найболючіше питання — недостатній захист комерційних таємниць та боротьба з контрафактом. ✅ Закриті ринки послуг: Особливо в сферах хмарних обчислень, телекомунікацій та розважального контенту. Ігор Бураковський підкреслює, що США намагатимуться "обміняти" свої мита на відповідні поступки з боку ‘Китаю. Обидві країни зараз оцінюють наслідки потенційних торговельних обмежень, адже вони руйнують усталені виробничі ланцюги. Які ж наслідки з усього цього для США та Китаю? 1️⃣ Стратегія США полягає в тому, щоб примусити Китай відкрити свої ринки для американського бізнесу. 2️⃣ США можуть спробувати обміняти “свої” митні тарифи на відповідні поступки з боку Китаю. 3️⃣ Обидві сторони активно оцінюють наслідки запровадження взаємних мит для різних секторів економіки. 4️⃣ Способом “деескалації” може стати модифікація Угоди про економічні та торговельні стосунки від 2020 року. 5️⃣ США бачать вирішення названих проблем виключно на двосторонній основі, що підриває усталені принципи функціонування світової торговельної системи, якими опікується СОТ. 🔍Повну версію статті читайте на сайті NV #ІЕД #торгівля #США #Китай 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊