Економіка України

Індекс відновлення ділової активності зростає другий місяць поспіль, але все ще залишається від'ємним. За результатами 51-го щомісячного опитування ІЕД, проведеного у липні серед 472 промислових підприємств, Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) покращився з –0,14 до –0,11. Це означає, що бізнес поступово відновлюється, хоча підприємств, у яких ситуація погіршилася порівняно з минулим роком, все ще більше, ніж тих, у кого вона покращилася. 💬 «Опитування відбулося в останню декаду липня, коли продовжилася ескалація російських ударів по тилах і спостерігалися істотні руйнування складських приміщень та іншої інфраструктури бізнесу. Але прямий вплив ми ще не бачимо — ймовірно, наслідки атак будуть відображені вже в наступних щомісячних опитуваннях», — зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. 📌Серед інших результатів опитування: 🔹Частка підприємств, що працюють на повну або майже повну потужність, зросла з 63% до 64%. 🔹Серед компаній, які змогли оцінити свої перспективи на два роки вперед, 86,9% не планують змін. Водночас частка тих, хто планує розширення, зросла з 10% до 11,6%, а тих, хто планує скорочення діяльності, зменшилася до 1,5% — найнижчого рівня з весни 2025 року. 🔹Середній портфель замовлень збільшився з 2,8 до 2,9 місяця, а частка підприємств із замовленнями на 3–5 місяців зросла з 19% до 25%. 🔹У найближчі 3–4 місяці бізнес очікує незначного зростання цін. #ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Київщина — область з найгіршим автобусним сполученням в Україні. А найкраще — в Івано-Франківській ІЕД дослідив, як почувається ринок міжобласних автобусних перевезень напередодні запуску реформи 2026 року. Що показав аналіз 21 області (без окупованих територій і Києва): 🔹 3918 маршрутів значиться в реєстрі Укртрансбезпеки, але активними позначені лише 2622 — решта фактично не обслуговуються. 🔹Області розділилися на 4 типи:  ▪️Достатня мережа: Дніпропетровська, Волинська, Миколаївська, Житомирська, Рівненська, Черкаська  ▪️Густа, але перевантажена: Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька  ▪️Дефіцит (мало маршрутів при високому попиті): Київська, Львівська, Харківська, Закарпатська, Чернівецька, Вінницька, Одеська  ▪️Слабкий попит: Сумська, Кіровоградська, Чернігівська 🔹Розрив разючий: за зведеним індексом забезпеченості Івано-Франківщина має 84,2 бала, Київщина — лише 1,8. Головне: проблема не в загальній нестачі маршрутів, а в тому, що мережа нерівномірна — і цей розподіл практично не змінився з довоєнного 2021 року. «На папері мережа виглядає широкою й регулярною. Проте один запис у реєстрі може означати як щоденний рейс сучасним автобусом, так і формально чинний маршрут, що фактично не обслуговується», — авторка дослідження, провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе. Дослідження — базова лінія перед реформою: за рік-два можна буде перевірити, чи справді нові маршрути з'явилися саме в дефіцитних областях. 🔍 Повний звіт #ІЕД #транспорт #реформи  📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Інфляція у липні прискорилась до 7,7% Держстат опублікував свіжі дані по інфляції за липень 2026 року. За місяць споживчі ціни зросли на 0,3% (липень до червня), а в річному вимірі інфляція становила 7,7%. Базова інфляція була трохи вищою — 8,1% р/р. Місячна інфляція: дешевші яйця й овочі, але дорожчі тарифи та транспорт Продукти харчування та безалкогольні напої у липні подешевшали на 0,2%. Найбільше знизилися ціни на яйця — на 6,0% за місяць — та овочі — на 5,9%. Також трохи подешевшали м’ясо та м’ясопродукти. Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба — на 1,3%, а соняшникова олія — на 1,2%. Помітно зросли окремі комунальні тарифи: водопостачання подорожчало на 31,9% за місяць, каналізація — на 29,8%. Транспорт у середньому подорожчав на 1,3%, передусім через зростання вартості автодорожніх пасажирських перевезень на 6,0% та залізничних — на 2,7%. Водночас одяг і взуття подешевшали на 4,8%. Що подорожчало найбільше за рік: ▪️ водопостачання: +52,1% ▪️ каналізація: +48,8% ▪️ автодорожній пасажирський транспорт: +30,8% ▪️ транспортні послуги: +28,9% ▪️ пальне та мастила: +28,0% ▪️ риба та продукти з риби: +22,4% Де ціни нижчі, ніж рік тому: ▪️ яйця: -25,4% ▪️ фрукти: -9,5% ▪️ цукор: -8,1% ▪️ взуття: -6,1% ▪️ одяг: -5,4% Після помітного сповільнення у червні річна інфляція знову прискорилася: квітень — 8,6%, травень — 8,2%, червень — 7,2%, липень — 7,7%. Пальне залишається головним драйвером інфляції, адже воно впливає на всі інші галузі через здорожчання логістики. #ціни  📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У липні вперше за 10 місяців Україна стала нетто-експортером електроенергії У липні 2026 року, Україна почала експортувати більше електроенергії, ніж імпортувати. Про це пишуть наші колеги із DiXi Group з посиланням на статистику Energy Map. Головні цифри за липень 2026 року: 🔹Експорт: зріс на 50,5% порівняно з червнем, досягнувши 232,5 тис. МВт·год. Куди продавали? Головним покупцем залишається Угорщина — туди спрямовано 48% усіх поставок (111,5 тис. МВт·год). Також значні обсяги експортовано до Молдови — 29,6% (68,9 тис. МВт·год) та Румунії — 16,6% (38,7 тис. МВт·год). Порівняно з липнем минулого року експорт скоротився на 17,6%. 🔹Імпорт: скоротився на 40,7% порівняно з червнем — до 175 тис. МВт·год. Звідки купували? Закупівлі впали за всіма напрямками. Найбільша частка імпорту припала на Угорщину — 39,5% (69,2 тис. МВт·год). Також купували у Словаччини — 25,8% (45,2 тис. МВт·год), Румунії — 23,9% (42,0 тис. МВт·год) та Польщі — 10,6% (18,5 тис. МВт·год). Порівняно з липнем 2025 року імпорт зменшився на 32%. Головні чинники, які на це вплинули: ▪️ Погода та споживання: На початку місяця спека підтримувала високий попит на кондиціонування, що призвело до дефіциту та повернення графіків відключень 1 липня. Але з 8 липня температура впала, споживання зменшилось, а з 11 липня до кінця місяця експорт щодня стабільно перевищував імпорт. ▪️ Спека та ціни в ЄС: Через високі температури у Європі там суттєво зріс попит на електроенергію. ▪️ Стійкість до атак: Масовані російські атаки 2 та 6 липня спричинили локальні знеструмлення, проте енергетикам вдалося уникнути масових тривалих відключень. #енергетика #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Ціна зупинки портів – $150-200 млн. для української металургії на місяць   У липні 2026 року зупинка морського коридору завдала потужного логістичного удару по українській металургії. На цей маршрут припадало 50% експорту сталі, 95% чавуну та 50% залізної руди. Прямі щомісячні збитки металургів від блокування експорту з українських портів аналітики GMK Center оцінюють у $150–200 млн.   Чому ситуація набагато критичніша, ніж під час повної блокади у 2022 році? Пояснюємо головне на основі свіжих даних GMK Center та спільного дослідження ІЕД та German Economic Team (GET):   ▪️Діаметрально протилежна реакція ЄС: У 2022 році Європа скасувала для нас мита й бар'єри. Натомість у липні 2026-го запрацювала жорстка система європейських імпортних квот (TRQ), яка обмежує безмитний імпорт сталі з України в середньому на 60% порівняно з фактичними обсягами поставок 2025 року. Це загрожує втратою $850 млн – $1,1 млрд валютної виручки щороку. ▪️Обвал цін на руду: У 2022 році залізорудний сектор виживав завдяки експорту залізницею через порти ЄС, бо ціна руди трималася на рівні близько $120/т. Сьогодні ціни впали нижче $98/т, роблячи таку логістику збитковою, через що залізорудне виробництво в Україні може скоротитися на 35%. ▪️Золота сировина: Через втрату Покровська металурги критично залежать від імпорту коксівного вугілля зі США та Австралії. Тепер без портів Великої Одеси його доводиться розвантажувати в ЄС і везти залізницею, що здорожує доставку та додає 15% до вартості сировини. ▪️Вуглецевий податок CBAM: З 2026 року почав діяти CBAM. Дослідження ІЕД та GET показує: якщо ЄС не змінить дію CBAM для України, українські металурги втратять від $0,5 млрд до $1,2 млрд експортної виручки. Про це ми вже писали у травні.   Закриття портів — це не просто логістична проблема. Воно відрізає частину зовнішніх ринків саме тоді, коли доступ до ринку ЄС обмежують CBAM і нові тарифні квоти. #торгівля #металургія #порти 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

За оцінкою Держстату, ВВП у ІІ кварталі зріс на 0,6%. Саме таку оцінку раніше давав ІЕД    Державна служба статистики оприлюднила першу оперативну оцінку ВВП України за другий квартал 2026 року.   +0,6% — саме на стільки зріс реальний ВВП ІІ кв. порівняно з аналогічним періодом минулого року завдяки більш ранньому початку жнив і кращому доступі до електроенергії.   🎯 Пишаємось, що наша оцінка співпала з оцінками Держстату. У нашому липневому випуску "Місячного Економічного Моніторингу України" (МЕМУ №258) ми прогнозували зростання реального ВВП у другому кварталі саме на рівні 0,6%.   Попередні детальні дані щодо ВВП за другий квартал Держстат опублікує у вересні.    Нагадаємо, що згідно з оцінкою ІЕД, у червні ВВП зріс на 0,8%.   🔍Прочитати наші оцінки ВВП та огляд енергетики, транспорту, зовнішньої торгівлі, бюджету, інфляції та обмінного курсу можна у липневому випуску нашого МЕМУ. #ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Україна недоотримала €7,35 млрд через накопичення «боргів» по реформам. Підсумки липня   Консорціум RRR4U оприлюднив свіжий Моніторинг виконання умов МВФ, Світового банку та ЄС за липень 2026 року.   Головне з моніторингу:  ▪️ Світовий банк: Україна отримала $3,39 млрд у межах першого траншу Development Policy Operation (DPO-1). Щоб отримати наступний $1 млрд (DPO-2), уряду потрібно виконати 12 завдань до кінця 2026-го або початку 2027 року. Реформи фокусуватимуться на трьох напрямах: інвестиції в приватний сектор, кваліфікована робоча сила та інтеграція з ринками ЄС.   ▪️ МВФ: Рада директорів Фонду 20 липня затвердила перший перегляд програми EFF, завдяки чому Україна отримала транш близько $690 млн. Попри задовільну оцінку, у МВФ прямо зазначають: темпи реформ сповільнилися, а кілька маяків виконано із запізненням. На додачу, оновлений Меморандум приніс нам 8 нових структурних маяків. Серед них: скасування податкових пільг на посилки та введення в дію податку на доходи з цифрових платформ.   ▪️ План України (Ukraine Facility): 30 липня Рада ЄС схвалила зміни до Плану України, що відкриває шлях до залучення додаткових понад 8 млрд євро у 2026 році (Ukraine Support Loan). Проте План став ще складнішим: загальна кількість індикаторів зросла зі 146 до 173 (додано 27 нових етапів реформ, з яких 10 вимагають ухвалення законів). Головна проблема — критичне накопичення «боргів» з виконання індикаторів, що ставить під загрозу отримання близько €7,35 млрд. Станом на кінець липня не виконано: 🔹8 індикаторів за 2025 рік (€1.93 млрд); 🔹4 індикатори за I квартал 2026 року(€2,3 млрд); 🔹7 індикаторів за II квартал 2026 року(€3,12 млрд). ▪️ Оборонний транш та умови USL Наприкінці липня Україна отримала від ЄС 3,47 млрд євро другого оборонного траншу Ukraine Support Loan (ці кошти безумовні). Проте за макрофінансовим компонентом ми виконали лише 3 з 12 умов для отримання II траншу.   Президент так і не підписав закон про оподаткування доходів з цифрових платформ (одна з цих 12 умов отримання траншу USL), через що статус цієї умови знову став «в процесі».   🔍Повний аналіз та детальні інфографіки виконання реформ читайте за посиланням. RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group. #ІЕД #RRR4U #ukrainefacility #МВФ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Чому НБУ несподівано підвищив облікову ставку до 15,5%?    Національний банк підняв ставку на 0,5 в. п., хоча ринок переважно очікував, що вона залишиться на рівні 15%.   Зокрема, майже 90% учасників ICU Barometer, який проводить фінансовий аналітик ICU Михайло Демків, прогнозували збереження ставки. Підвищення до 15,5% очікували менш як 10% респондентів.   Чому НБУ пішов на неочікуваний крок?   У червні загальна інфляція сповільнилася до 7,2%, але значною мірою завдяки тимчасовому сезонному здешевленню харчових продуктів. Водночас базова інфляція, яка краще показує стійкий ціновий тиск, прискорилася до 8,1%.   Бізнес витрачає більше на зарплати, логістику та електроенергію. До цього додаються значні бюджетні видатки, подорожчання пального та наслідки попереднього послаблення гривні. Тому НБУ очікує більш швидкого зростання цін у другій половині 2026 року.   Нацбанк також випустив оновлений макропрогноз (табличка в коментарях): ▪️ інфляція на кінець 2026 року — 10% замість прогнозованих раніше 9,4%; ▪️ базова інфляція на кінець 2026 року — 9,2% замість 7,2%; ▪️ у 2027 році інфляція сповільниться до 6,9%; ▪️ до цілі 5% вона повернеться лише наприкінці 2028 року.   Водночас прогноз економічного зростання на 2026 рік НБУ поліпшив із 1,3% до 1,8%. Економіку підтримуватимуть бюджетні видатки, краща ситуація в енергетиці, більший урожай і фінансування виробництва зброї в Україні. Міжнародні резерви на кінець року можуть наблизитися до $70 млрд.   Що буде зі ставкою далі?   Швидкого зниження ставки не варто очікувати. Прогноз НБУ допускає додаткове підвищення ставки, а повернення до її зниження — лише у другому кварталі 2027 року. У базовому сценарії ставка може зрости 16% до кінця 2026 року. #НБУ #ставка 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Як зупинка портів Одещини б'є по економіці України Через російські удари по портах Одещини морське судноплавство знову стало надто небезпечним. 22 липня (на самому піку жнив!) українським коридором не пройшло жодного судна. Провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе пояснює, чому ця зупинка вкрай сильно впливає на економіку України. Зібрали для вас головне: 🔹 Масштаб проблеми: Море — це наші головні "двері торгівлі". Через порти йде близько 2/3 експорту за тоннажем та половина за вартістю (це приблизно $19 млрд експорту та майже $9 млрд імпорту на рік). Повністю замінити цей канал неможливо, його можна лише частково розвантажити. 🔹 Що застрягне першим? Зерно та руда формують близько 75% морського експорту за тоннажем. І якщо дорогі вантажі (як соняшникова олія) вигідно везти в об'їзд, бо логістика займає малу частку в їхній ціні, то дешеву й важку руду альтернативні маршрути роблять нерентабельною. 🔹 Альтернативи існують, але обходяться дорого: Залізниця: Обмежена кількістю вагонів та пропускною здатністю кордонів. Польські переходи перевантажені, хоча на південних і західних напрямках ще є резерви. Дунай: Має певний резерв (у 2023 році вантажопотік зріс із 3 до 27 млн тонн), але розширенню заважають фізичні перешкоди — глибина фарватеру, розмір суден та пропускна здатність румунського каналу Суліна. Автотранспорт: Найбільш гнучкий, але найдорожчий варіант, яким можна вивезти найменше вантажу. 🔹Про гроші: В середині 2026 року глибоководний фрахт коштував близько $23/т, а дунайський — $39–40/т. Після зупинки суден цей ціновий розрив, імовірно, став ще більшим. 🔹 Імпорт під ударом: Блокада б'є не лише по експортерах. Морем в Україну заходить пальне, добрива та вугілля для металургії й енергетики. Без цих ресурсів страждає наше внутрішнє виробництво. Що далі? Укрзалізниця вже почала збирати від експортерів пріоритетні напрямки для підготовки вагонів, а бізнес просить про переговори щодо транзитних тарифів із сусідами (зокрема, з Молдовою). Альтернативні шляхи (західні переходи, дунайський вузол) треба розвивати постійно, навіть коли порти працюють ідеально. Адже це наша економічна страховка на випадок будь-яких криз. #торгівля #море #транспорт 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

росія знову заблокувала наші чорноморські порти Якщо повториться сценарій 2022го року, Україна ризикує втратити біля 6% ВВП На початку лютого 2022го я робив розрахунки на основі досліджень для інших країн, і доволі непогано, як з'ясувалось постфактум, розрахував наслідки: щоденні втрати 25-170 млн дол, і 3-місячна блокада - це мінус 1,45-9,9% ВВП, в залежності від спроможності переорієнтувати експортні потоки. Якщо згадати ті події, то Україні, звичайно, не вдалось повністю переорієнтувати експортні потоки. Перші 3 місяці була фактично повна блокада, і тільки з травня почався біль-менш рух через західні кордони та Дунайські порти. А зерновий коридор почав діяти з серпня. Тобто максимально негативного сценарію вдалось уникнути. Який же був ефект насправді? Нещодавно мої колеги Микола Риженков (ун-т Оснабрюка) та Олександр Шепотило (Астон ун-т в UK) на дослідницькому семінарі в КШЕ презентували свою робочу статтю саме з цієї теми - дуже класна і хірургічної якості технічна робота. Вона ще не опублікована, але ефект, який вони отримали - це мінус 6% ВВП, - такий був ефект блокади портів для України.

Оновлений меморандум з МВФ: оподаткування цифрових платформ, ПДВ для ФОП, військовий збір та інше   Виконавча рада МВФ завершила перший перегляд програми розширеного фінансування EFF. Після цього Україна зможе отримати черговий транш на близько $690 млн.   Україна виконала всі кількісні критерії програми на кінець березня та частково на кінець червня, але затримала ряд структурних реформ.   МВФ погодився продовжити програму, але встановив для невиконаних реформ нові дедлайни.   Що передбачає оновлений меморандум?   🔹 Податки на цифрові платформи та міжнародні посилки. До кінця липня Україна має запровадити оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та скасувати податкову пільгу для дешевих міжнародних посилок. Верховна Рада прийняла законопроєкт ще у червні, але він очікує на підпис Президента.   🔹 ПДВ для платників єдиного податку перенесли. Лютневий меморандум передбачав, що ФОПи на спрощеній системі з оборотом понад встановлений поріг мають реєструватися платниками ПДВ із 1 січня 2027 року. Тепер Україна зобов’язалася ухвалити відповідний закон до кінця квітня 2027 року та запровадити нові правила з 1 січня 2028 року. Уряд також підвищить поріг обов’язкової реєстрації, але збереже його в межах, які дозволяє законодавство ЄС (у лютневому меморандумі поріг складав 4 млн грн).   🔹 Уряд посилить боротьбу зі зловживаннями спрощеною системою. До кінця 2026 року уряд має подати законопроєкти, які обмежать штучне дроблення бізнесу, ускладнять повернення на спрощену систему після переходу на загальну та звузять можливості використовувати ФОПів для роботи з нинішніми або колишніми роботодавцями.   🔹 Уряд обмежить позапланові пенсійні рішення. Кабмін зобов’язався не запроваджувати додаткові виплати чи індексації поза межами пенсійної реформи без консультацій із МВФ та оцінки впливу на Пенсійний фонд. Це обмеження не стосується щорічної індексації за встановленою законом формулою та виплат людям, які постраждали від війни.   🔹 Уряд змінив підхід до військового збору. Попередній меморандум передбачав, що Україна скасує кінцеву дату дії 5% військового збору. За новою домовленістю збір діятиме протягом трьох років після завершення воєнного стану.    🔹 Україна має посилити незалежність НКРЕКП. До кінця жовтня Україна має ухвалити закон, який посилить незалежність регулятора та змінить процедуру відбору його керівництва. Влада також перенесла на жовтень підготовку аналізу тарифів і можливих сценаріїв підвищення тарифів із субсидіями для вразливих споживачів.   🔍Прочитати Меморандум повністю можна на сайті Мінфіну. #МВФ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У червні 2026 року реальний ВВП зріс на 0,8% — оцінка ІЕД.   За оцінкою ІЕД, у червні 2026 року зростання реального ВВП становило 0,8% порівняно з червнем минулого року.   Загалом у другому кварталі експерти ІЕД оцінюють зростання реального ВВП на рівні 0,6%.    Також, зважаючи на наявні дані Держстату, ІЕД погіршив оцінку зростання ВВП за травень з 0,9% до 0,3%.   Де було падіння в червні (до відповідного місяця попереднього року): 🔻 Енергетика: Виробництво електроенергії та розподіл газу, за оцінкою, скоротилися на 7%. 🔻 Транспорт: Падіння сповільнилося до 5% завдяки ефекту низької бази минулого року, водночас сектор продовжує страждати від російських атак на поштові термінали.   Де було зростання: 🟢 Сільське господарство: Зросло одразу на 9%, оскільки збір зернових цього року розпочався раніше і зріс на близько 20%. 🟢 Торгівля: Зростання реальної доданої вартості оцінюється на рівні 5%, що відображає зростання попиту. 🟢 Добувна промисловість: Продемонструвала зростання на 4%. 🟢 Переробна промисловість: За оцінкою, зросла на 2,3% завдяки кращому доступу до електроенергії.   🔍 Детальніше про макроекономічні тенденції — у свіжому 258-му випуску МЕМУ за липень 2026 року.   #ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У червні брак робочої сили та зростання цін залишаються найбільшими перешкодами для бізнесу — опитування ІЕД У червні 2026 року трійка лідерів перешкод веденню бізнесу залишилась незмінною. Про це свідчать результати 50-го щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів наприкінці червня. №1 — «брак робочої сили»: 71% у червні. Проблема зберігає тенденцію до поступового зростання вже п'ятий місяць поспіль (у травні цей показник становив 69%). №2 — «зростання цін на сировину/матеріали та товари»: 50% у червні. Значення майже не змінилося порівняно з травнем (49%), тож ця перешкода стабільно утримує другу сходинку. №3 — «небезпечно працювати»: 41% у червні. Не дивлячись на поступове зменшення значень (із 44% у травні), небезпека вже п'ятий місяць поспіль замикає трійку головних викликів для українських компаній. «Зменшення попиту на продукцію/послуги» турбує 31% бізнесу — попри суттєве зменшення значення з 38% у травні, перешкода залишається на четвертій позиції. Далі в рейтингу перешкод: ▪️ Складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України (логістичні проблеми) — 30% (значення залишилося незмінним порівняно з травнем). ▪️ Перебої з електро-, водо- або теплопостачанням — 19% (показник майже не змінився, у травні було 20%). ▪️ Розрив ланцюжків постачання — 15% (показник несуттєво зменшився порівняно з 17% у травні). #ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Індекс відновлення ділової активності залишається від’ємним третій місяць поспіль — опитування ІЕД   ІЕД презентував свіжі дані опитування підприємств за червень 2026 року.   Головний маркер самопочуття бізнесу — ІВДА — перервав падіння, несуттєво зріс та становить -0,14 (проти -0,17 у травні).   Нагадаємо, що Індекс відновлення ділової активності ґрунтується на питанні, де менеджери порівнюють ділову активність “як є зараз” із тим, “як це було рік тому”.   Про що ще свідчить опитування? ▪️ Лише 7,1% підприємців заявляють, що їхні справи йдуть краще, ніж рік тому (цей показник залишився незмінним порівняно з травнем). ▪️ 20,6% фіксують погіршення ділової активності (цей показник помітно зменшився порівняно з 24,4% у травні). ▪️ 72,3% не відчули жодних змін порівняно з минулим роком (їхня частка збільшилася з 68,4% у травні).   Кому найважче? Значення ІВДА для мікропідприємств залишається найнижчим з-поміж усіх груп бізнесу, хоча й демонструє незначне покращення. Показник для малих підприємств значно покращився, тоді як значення для середніх та великих підприємств суттєво не змінилися.   #ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Транспортна сфера України вже фактично інтегрувалася в єдиний ринок ЄС”. WEI та ІЕД презентували в Любліні спільний аналітичний звіт   Транспортна сфера України фактично інтегрувалася в єдиний ринок ЄС ще до офіційного вступу — війна стала каталізатором цього процесу. Допоки ж центральним транзитним й логістичним хабом для України залишається Польща.   Це один з головних висновків звіту "Між кордоном і єдиним ринком: інтеграція України до ЄС і майбутнє польського транспорту", присвяченого трансформації транспортного сполучення між Польщею та Україною на тлі євроінтеграції, підготовленого Варшавським інститутом підприємництва ()WEI та Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) 8 липня під час події Конференція “Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку”   "Якщо спочатку це була екстрена реакція на виклики, то зараз ми вибудовуємо стабільну систему за правилами та стандартами Євросоюзу. До того ж змінилися критерії успіху логістики — на зміну великим обсягам прийшли передбачуваність та надійність", — зазначила провідна наукова співробітниця ІЕД та співавторка звіту Ірина Коссе.   Серед висновків звіту: 🔹Лібералізація ринку автомобільних перевезень відповідно до угоди між ЄС та Україною кардинально змінила структуру двосторонніх перевезень: частка українських перевізників зросла з 62% у 2021 році до 92% у жовтні 2023 року; 🔹Українська система "єЧерга" скоротила середній час очікування вантажівок на 24–70% залежно від пункту пропуску; 🔹Обсяги транскордонних залізничних перевезень зросли на близько 20% у 2024 році. Інтеграція українських ланок до Транс'європейської транспортної мереж мобілізувала значне європейське фінансування, зокрема грант у розмірі 73,5 млн євро на проєкт будівництва колії "Мостиська–Скнилів"; 🔹Доступ до морських перевезень продовжує значною мірою залежати від безпекової ситуації у Чорному морі. Після того, як Україна наприкінці 2023 року успішно відновила морський коридор із портів Великої Одеси, обсяги перевезень насипних вантажів залізницею до Польщі суттєво зменшилися.   #ІЕД #транспорт 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

За підсумками І півріччя 2026 підземні сховища газу України заповнені на 25,2% Станом на кінець червня Україна входить у підготовку до наступної зими з двома ключовими пріоритетами: швидко нарощувати запаси газу та відновлювати/захищати енергетичну інфраструктуру після атак. За даними Bruegel, заповненість українських підземних сховищ газу (ПСГ) на 30 червня 2026 року становила 25,2%: це значно більше ніж на 30 червня 2025 року (11,3%). У 2025 році Україна входила в опалювальний сезон за заповненості ПСГ близько 28%. На початку року Україна активно імпортувала природний газ з ЄС, адже росіяни постійно атакують об’єкти видобутку газу в Україні (ледь не щодня про це можна прочитати у новинах Нафтогазу) і через це Україна не зможе заповнити достатній обсяг ПСГ лише за рахунок власного видобутку. За даними Bruegel, протягом січня-березня 2026 року Україна імпортувала близько 2,5 млрд куб. м з ЄС. Після цього імпорт майже припинився через війну на Близькому сході (через блокування Ормузької протоки ціни на природний газ в ЄС, звідки ми імпортуємо, значно зросли).   У цілому, заповненість ПСГ на 30 червня зараз вища, ніж у будь-який рік від початку повномасштабного вторгнення росії. #газ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Гроші надходять, але «борги» за реформами зростають: підсумки фінансової підтримки України за червень Консорціум RRR4U випустив черговий Моніторинг виконання програм МВФ, Світового банку та ЄС за червень 2026 року. Коротко про головне:   Світовий банк   Рада директорів Світового Банку схвалила нову операцію (DPO-1), за якою Україна отримає $1 млрд позики та $2,35 млрд гранту. Для цього Україна ухвалила низку законів, але є ложка дьогтю: Парламент так і не ухвалив закон про приєднання до SEPA (так званий «фінансовий безвіз»), тому його доведеться виконувати для наступного траншу. МВФ   Україна та МВФ домовилися про перший перегляд програми, що відкриває шлях до отримання близько $690 млн. Це відбулося попри те, що ми не виконали частину «маяків» вчасно. МВФ погодився перенести дедлайни щодо скасування пільг на оподаткування посилок (на кінець липня) та на рік відтермінував запровадження ПДВ для ФОП. Проте невиконані зобов'язання накопичуються – наприклад, досі немає закону про трансфертне ціноутворення та нової стратегії держбанків. План України   Україна отримала 2,75 млрд євро в межах Ukraine Facility та ще 3,9 млрд євро за програмою Ukraine Support Loan.    Водночас накопичується критична маса невиконаних індикаторів: не закрито 11 завдань з 2025 року, 5 — з І кварталу 2026 року, і ще 13 перебувають у процесі або під ризиком зриву у ІІ кварталі. Більше того, План України оновили: уряд погодився на 26 нових індикаторів (законодавчі та урядові рішення), що робить план ще більш амбітним. RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group. #ІЕД #RRR4U #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Зараз посилки з-за кордону вартістю до €150 заходять в Україну без ПДВ і мита. Цю пільгу збираються скасувати: у травні Рада провалила закон, але скасування ліміту є умовою траншів МВФ і частиною нещодавно ратифікованого кредиту ЄС на 90 млрд євро, тож закон, найімовірніше, повернеться восени. Серед найгучніших критиків — співвласник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк, компанії, чий бізнес багато в чому тримається саме на доставці таких посилок з Китаю. Володимир Поперешнюк каже: дорожчі посилки означають менше грошей на інші покупки, а економіка не є грою з нульовою сумою, і тиск на малий бізнес і фізосіб б'є по всіх. Логіка справедлива для товарів, яких в Україні просто немає (конкретної речі, а не цілої «категорії»). Але варто пам'ятати: дохід "Нової пошти" залежить від обсягу посилок. Олег Гетман наводить інші цифри. У 2025 році понад половина посилок (на 92,9 млрд грн) пройшла без сплати податків. Якби з них стягнули ПДВ за нинішніх обсягів, бюджет отримав би близько 18,6 млрд грн; на 2026 рік оцінка вже 27 млрд грн. Серед 100 найбільших отримувачів посилок 90 — фізособи, які отримують 3 посилки на день. Це не шопінг, а бізнес під виглядом приватних покупок. Дмитро Деревицький, засновник "Алло", додає важливий нюанс: без реальної фіскалізації сірий імпорт не платитиме нічого, хоч би якою була ставка податку. Підвищення ПДВ саме по собі лише розширює розрив між чесним і тіньовим бізнесом. Я ближче до позиції Гетмана: бюджету зараз потрібні гроші, і це умова для зовнішнього фінансування. Шкода, що товари без аналогів в Україні подорожчають, але дірка в бюджеті — більша проблема. Та перемога буде половинчастою, якщо все зведеться до підвищення ставки. ЄС з 2021 року використовує систему IOSS (ПДВ стягує сам маркетплейс під час продажу, а не митниця на кордоні), тож посилка приходить вже «розмитненою», і колапсу на сортувальних лініях не буде. Головне ж не ставка, а контроль за дробленням комерційних партій на «приватні» посилки. Раді й Мінфіну варто ухвалювати закон не як просте підвищення податку, а як пакет: автоматичне адміністрування через IOSS плюс реальна боротьба з дробленням партій. Лише тоді платитимуть усі, а не лише чесні покупці. А ви купуєте на китайських маркетплейсах? Готові сплачувати податок? #пошта

Україна та Польща: конкуренція чи спільне майбутнє?   Провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе разом зі старшою економісткою ЦЕС Яною Охріменко обговорили економічну взаємозалежність двох країн у свіжому випуску подкасту «Що з економікою?».   Зібрали для вас найголовніше з коментарів Ірини Коссе у подкасті: Польща — це незамінний логістичний хаб для України. Замінити Польщу іншими транзитними країнами навряд чи вдасться. Вона має найдовший з нами кордон, найбільше пунктів пропуску та дуже розвинену інфраструктуру (термінали, склади). Наприклад, лише пункт «Ягодин-Дорогуськ» за місяць може пропускати близько 20 тисяч вантажівок, що становить чверть усього вантажопотоку автотранспортом. Залізниця — для великих обсягів, а фури — для дорогих товарів. Якщо рахувати в тоннах, то лідирує залізниця, якою везуть важкі вантажі (зерно, руду). Але у грошовому вимірі першість за фурами: ними везуть високомаржинальний експорт (електроніку, меблі, продукти переробки). Експорт фурами на тонну в 3-4 рази дорожчий за інші види транспорту. Польща — це безпека контейнерних перевезень. Польські порти на Балтійському морі, зокрема Гданськ, стали критично важливими для українських імпортерів. Міжнародні перевізники неохоче везуть дорогі контейнерні вантажі в порти Великої Одеси через безпекові ризики, тому їх набагато безпечніше везти через Польщу. Чи відбере України європейський ринок у польських перевізників? Поляки побоюються конкуренції з боку українців так само, як колись німці та французи боялися самих поляків у 2004 році, коли Польща вступала до ЄС. Але об'єктивно у нас немає таких потужностей: автопарк України становить близько 100 тисяч вантажівок проти 300 тисяч у Польщі. Проте війна навчила український бізнес неймовірної гнучкості та швидкості адаптації, що дає нам певну конкурентну перевагу. Чому виникають черги на кордонах? Причини не лише в перевантаженості інфраструктури, яка не справляється з попитом. Існують й інші фактори: наприклад, раптові ремонти з боку Польщі на ключових пунктах або збої в комп'ютерних ІТ-системах. Чого очікує польський бізнес від України? Поляки з нетерпінням чекають на старт великих інфраструктурних проєктів з відбудови, у яких вони сподіваються брати активну участь. Крім того, Польща дуже зацікавлена переймати український досвід у сфері атомної енергетики для власної енергобезпеки. Також стратегічно важливим для обох країн є розбудова залізниці: наприклад, доведення європейської вузької колії до Львова. 📱Повну версію подкасту слухайте та дивіться за посиланням #ІЕД #транспорт #Польща 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

🇺🇦 1996 рік для української економіки був складним — вона все ще долала наслідки пострадянської кризи, реальний ВВП України скоротився приблизно на 10%, а інфляція, хоч і поступово зменшувалася, але все ще становила близько 40%. Але саме того року — 28 червня, українська економіка та усе наше суспільство отримали Основний Закон – Конституцію України. ⚖️ Конституція є головними правилами функціонування держави, адже вона встановлює державний устрій, правила роботи органів влади, виборчу систему, права та обов'язки держави, суспільства й громадян. І саме цей звід правил конче необхідний для ефективного функціонування економіки. Адже наша конституція гарантує право приватної власності та право на підприємницьку діяльність; забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності й господарювання; закладає основу економічної політики тощо. 📎 Можна змінювати податкові ставки, запускати програми розвитку, але «архітектура» системи залишається незмінною вже три десятиліття. Конституція — вихідний код української економічної свободи. І саме від нашої поваги до цих правил залежить те, наскільки надійним та інвестиційно привабливим буде наш спільний дім у майбутньому.