What a story, Mark!
Статистикаканал про муки творчості для тих, хто щось пише авторка – Женя Бабенко👩🏻💻: www.instagram.com/art_hunter_jane для приємних листів✨: arthunterjane@gmail.com
- Последний пост
- 10 июл.
- Последнее чтение
- 00:58
- Постов за неделю
- 0
- Всего постов
- 20
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- Категория
- Книги (по похожим)
- В каталоге с
- 13 авг.
- 1/24сутки в ленте
- —
- 1/48двое суток
- —
- 1/72трое суток
- —
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
“Я не зробив жодної фотографії. Усе, що побачив, залишилося тільки в моїй памʼяті. Звуки, запахи й відчуття, що їх камера ніколи не зможе передати, закарбувалися у вухах, носі, на обличчі й руках. На той час між мною і світом не стриміло лезо, тож цього було достатньо.” 📚 «Уроки грецької» Хан Ґан
смішне і правда
Що таке робота редактора? Приміром, переслуховувати новорічне привітання Віктора Ющенка 2005 року, щоб визначити, чи могли двоє підлітків після цієї промови вперше поцілуватись https://www.youtube.com/watch?v=fQfrRRlLZqo&t=10s Дорога українська громадо, люблю цю роботу і наших авторів
Робота над моєю новою історією «Акт любові» триває 😌❤️
Oops!…I did it again
без подписи
моя мама – фанатка Ілларіона Павлюка і Паша сьогодні взяв для неї автограф 🥰 соу світ!
який жах
“Звичайно, батьки бояться за своїх дітей, вони бояться, коли в тих лихоманка, коли вони падають, ламають собі запʼясток, руку; бояться, коли доводиться терміново везти їх до лікарні вночі; бояться, коли діти вперше йдуть самі до школи, коли вони неуважно переходять дорогу; бояться, коли чують, що на районі зʼявилися якісь негідники, коли бачать новини по телевізору, але кажуть собі: я їх захищу, збережу, навчу правильно реагувати, правильно діяти, остерігатися, і я буду тут у випадку чого, я буду тут, хоч що станеться, і тому все буде добре, все владнається зрештою; так думають батьки.” 📚«Ви говорите про мого сина» Філіпп Бессон
Болюча, важка, майстерно написана книжка про булінг і його наслідки. Я наївно взяла її у відпустку, але дочитала вже в Києві, бо цю історію хочеться прожити наодинці і не відриватися від читання, поки вона не закінчиться. Хоча насправді ця книжка довго ще не відпустить. Хотілося б, щоб всі батьки і всі вчителі прочитали її поки не пізно, поки ще можна щось зробити, але вона розбиває серце, тому радити ії нікому не наважусь.
без подписи
На тлі останніх подій у книжковій бульбашці зрозуміла, що в мене дві реакції на критику до своєї книжки. Це або «ну, так, це правда», або «ой, іди на*уй». Але і те, і інше подумки 😀 Ніхто не зможе критикувати мене більше, ніж я сама. Не впевнена, що це плюс, але факт. Звичайно, творчі люди більш чутливі до світу. І, по-чесному, я ще не отримувала поганих відгуків, тому не знаю, чи буду емоційно це переживати. Тим, хто не в темі і не в бульбашці – ось смішний мем.
“Ця молода жінка розповіла мені, що одного пообіддя, після заняття, Джек відвів її убік. Він похвалив її працю, а тоді запитав, чим вона збирається займатися в житті. Студентка нерішуче відповіла, що, мабуть, хотіла б стати письменницею. Він усміхнувся до неї з безмежним співчуттям і запитав: «А ти маєш сміливість? Сміливість оприлюднити свою працю? Заховані в тобі скарби сподіваються, що ти відповіси так».” 📚 «Велика магія» Елізабет Ґілберт
без подписи
без подписи
Дуже люблю цей вірш Ганни Осадко та хотіла його викласти якраз сьогодні. Забула збірку вдома, але він був в уривку на Якабу.
“Ось ти кажеш: обійми мене, щоб життя принаймні було не тільки цим жахом перед смертю, який доводить тебе до божевілля, цим постійним, нестерпним очікуванням неминучої смерті. Обійми мене, щоб я побув кимось іншим, ніж цим закаляним солдатом, цим безіменним з окопів північної Франції, цією сірою брудною тінню. Обійми мене, щоб було сонце, тепло, ніжність, усі ці речі, які ми забули, втратили. Обійми мене, без роздумів, тіло до тіла, уста в уста, дай мені цілувати й голубити твоє молочно-біле тіло. І звичайно, я обіймаю тебе.” 📚 «За відсутності чоловіків» Філіпп Бессон
без подписи
*obsessed*
“Іноді я шкодуватиму, що моє дитинство, юність були такими безтурботними, такими захищеними, такими непримітними, бо так часто доводиться посилатися на травму із наймолодшого віку — наче показувати документи поліції, — щоб виправдатись, чому ви пишете. Але в мене ні зґвалтування, ні інцесту, ні ґанджовитої сімʼї, ні невідомого батька, ні відомого батька, ні втеч, ні відхилень, ні серйозної хвороби, ні бідності, ні багатого спадкоємця, нічого, щоб зробити книгу, яка захоплює увагу, нічого, що підвищує продажі.” 📚 «Припини свої вигадки», Філіпп Бессон