Багненко про війну і Херсон

Фото, яке відображає весь Херсон. Колись на свята тут було не пройти. Фото: Віталій Біденко @bagnenkoDaily

Відомості з окупованої Херсонщини і Півночі Криму. Содовий завод в Красноперекопську закрили і оголосили, що опалення в квартирах через це не буде. Тому, хоч там і є світло вдень, люди шукають куди переїхати, хто їде по селах півдня Херсонщини, інші ще кудись. Частині працівників запропонували переїзд в рф на аналогічні підприємства. Титановий завод теж закрили Що цікаво, якщо є свій генератор і все заряджене, на вільні землі з окупованої Херсонщини, легше додзвонитися, ніж на інший край села, бо зв’язку не має. У частини людей є свердловини на воду, у когось генератори - щодо палива домовляються/кооперуються і качають воду. Вода глибоко і опускається все нижче, вже метрів 90 метрів, у степових районах ручних журавлів немає, як в Олешках були, і вони б вже не допомогли б. Люди поступово переходять на інший, нижчий, клас побутової техніки. Наприклад, використовують старі пральні машини а ля радянські діжечки, бо сучасні перуть довго, і треба витратити на прання багато палива На Чаплинщині кажуть що світла в селах немає, мобільного інтернету немає, WiFi є. Закатують на кабицях на вулиці закрутки на зиму. Птицю ріжуть і одразу готують, щоб не пропало. Кажуть «немає ні світла, ні життя». В багатьох локаціях люди кажуть що з ферм та інших підприємств вивозять «все». Пальне є, багато, але дороге (150-190 руб, але це помітно дешевше ніж пару тижнів тому) і дуже поганої якості, тому ті, хто піклується про автомобілі, їздять на велосипедах. Кризу з пальним вирішили завдяки відмові від контролю за продажем - тепер везуть всі, хто може, скільки може. В Генічеському і сусідніх районах люди практично без світла. Коли світло є, то лампочки ледь світять, холодильники не морозять і тим паче не працюють кондиціонери, навіть електрочайники не завжди працюють. З водою майже катастрофа, тече тоненькою цівкою, якщо будинок двоповерховий, до другого поверху тиску не вистачає Джанкой більше трьох тижнів практично без світла. У Криму є Положення, що населення має право на компенсацію по 15 тис руб., якщо 48 годин поспіль немає світла. Місцеві владці вигадали як не платити компенсацію - дають світло на 2-3 години на добу. У північних районах Криму вода з крану тільки технічна, дуже поганої якості. Питну привозять машинами, але щоб її набрати треба мати можливість вистояти в черзі. Багато з тих, хто на Херсонщині і в Криму втратив/позбувся/порвав український паспорт починають про це шкодувати Не зважаючи на проблеми з пальним/світлом/безпекою у багатьох локаціях окупаційна влада на Херсонщині (і в Криму) продовжує вкладати (насправді - розкрадати) гроші у благоустрій, або ремонти шкіл/будинків культури, тощо. Одночасно, все більше повідомлень, що навчання в школах з 1 вересня буде он-лайн, і все більше садочків закриваються. Як можна навчатися он-лайн без інтернету, окупанти поки не пояснили Продовжується виїзд з Криму понаєхов. Залишають житло і дачі, забирають документи зі шкіл і повертаються в рф. Оцінити масштаб повернення важко. Дякую всім нашим, які тримаються зв'язок і чекають звільнення Далі буде. Сергій Данилов @bagnenkoDaily

Трохи Херсонської прохолоди. 2021. Наш мирний Херсон. @bagnenkoDaily

Центр Херсону. Мирний час #херсон #україна #війна @bagnenkoDaily

Мирний Херсон, річка Кошова. @bagnenkoDaily

Херсон до російської агресії. Фото: Ніколай Лучка @bagnenkoDaily

Він обдурив окупантів і врятував 52 дитини. Коли росіяни прийшли з автоматами, він уже сховав усіх. Володимир зробив усе, щоб жодна дитина не дісталася ворогові. І це не кіносценарій - це реальність Херсонщини. Володимир Сагайдак - директор Херсонського центру соціально-психологічної реабілітації дітей у селі Степанівка, поряд із Чорнобаївкою. Коли почалася повномасштабна війна, у закладі перебувало 52 дитини. Від 3 до 18 років. Частина персоналу виїхала. Із дорослих залишилося лише троє. Тож старші діти робили все самі. Так вони виживали. Найбільше боялися не вибухів - поруч був аеропорт у Чорнобаївці, і діти бачили всі 29 "серій" Чорнобаївки. А найбільше боялися, що їх вивезуть до Росії. Коли росіяни вперше прийшли до центру - Володимир зрозумів, якщо не сховати дітей зараз, їх заберуть. І він почав діяти. Дітей розібрали родичі - бабусі, дідусі, тітки. У центрі залишилося лише п'ятеро хлопців і один у лікарні. Коли окупанти запитали: "Де діти?" - він пояснив, що це центр реабілітації, а не інтернат. Оскільки у Росії таких закладів немає, вони нічого не зрозуміли, забрали 66 особових справ, і так і не повернули їх. Згодом у російських соцмережах з'явилися фото Сагайдака з підписом, що він "головний нацик Херсона" і його треба судити на Нюрнберзькому процесі. Два з половиною місяці Володимир майже не бачив своєї родини - дружини, дочки, онуків. Вони залишалися в окупованому Херсоні. Продукти він возив сам - через блокпости, бо не всі волонтери ризикували їхати. Завдяки йому діти не голодували. Були ситі, доглянуті, а головне - живі. Сьогодні центр давно порожній - усіх дітей евакуйовано. Але двоє вихованців - 14-річна Дана та 9-річний Імір - тепер живуть в Умані в прийомній родині, де їх забрали назавжди. Через рік після тих подій, під час зустрічі в студії проекту "Я не забуду" діти вперше обійняли свого наставника. Вони дуже щасливі у новій родині. Імір мріє стати кухарем, а Дана - волонтеркою. Вони подарували Володимирові рамку з фотографіями, зробленими в центрі реабілітації. Також на ній є порожні місця - для нових дітей, якими Володимир Петрович опікуватиметься у своєму центрі в майбутньому. ...... Ця історія - про те, що справжні герої не носять плащів. Вони просто залишаються там, де потрібні. Навіть коли поряд - автомати й балаклави. Підписуйтесь - тут більше історій про Херсон, яким він був до війни і який він зараз. @bagnenkoDaily

Херсон. Гідропарк. Мирний час. @bagnenkoDaily

Сто років назад кавуни річкою човнами- дубівками доправляли на Зелений базар Херсона. Автор ретуші фото: Ніколай Лучка @bagnenkoDaily

Італійське посольство в Україні розмістила пост щодо руйнування росіянами будинку, в якому мешкав італійський віце-консул Анжела Анатра. Автоматичний переклад: Російські атаки на українське місто #Kherson призвели до однієї смерті та двох серйозних травм сьогодні вранці, а також влучили в історичну резиденцію, яка служила головним офісом італійського посольства з 1906 по 1918 рік. Посол Carlo Formosa, висловивши свою близькість до влади та населення, повторив осуд Італії за російську насильницьку поведінку, яка щодня вбиває жертви серед цивільного населення та руйнує художню спадщину країни. Ministero degli Affari Esteri e della Cooperazione Internazionale @bagnenkoDaily

Мирний Херсон. Парк Слави, вид з Дніпра. @bagnenkoDaily

Фото карантинного острову на 1965 рік та 1972. @bagnenkoDaily