Психолог під час війни

Книжковий ринок на Почайній (колишня Петрівка) — все💔 Продовжують вражати книжкову сферу… Це біль. Хоча тут і не так багато книг, як на складі видавництва «Ранок» (там близько мільйона, здається), але це було місце, де я знайшов багато потрібних мені книг. Мені боляче. росія країна-терорист. Обстріли наших складів і складів з книгами стають нормою. Але це не норма. Це жах і біль. @bagnenkoText

«Любов — це єдиний спосіб повністю побачити іншу людину в її найглибшій сутності.» Джерело: Frankl V. E. Man's Search for Meaning. Підписуйтесь на канал з логотерапевтичними думками: @logotherapists

Київ, всім безпеки❤️ Бережіть себе.

Що вам дасть «самотрансценденція»? Віктор Франкл — автор книги «Людина у пошуках справжнього сенсу» та засновник логотерапії зауважив, що людина стає по-справжньому собою не тоді, коли постійно зосереджена на собі, а тоді, коли «виходить за межі себе». Що таке самотрансценденція? Це наша здатність концентрувати свою увагу на чомусь поза собою (сімʼя/професія/служіння/віра/творчість/цінності тощо). Тобто життя будується навколо цінностей та сенсів. Як на практиці можна це впровадити? 1. Починати день із запитання про сенс. 2. Робити хоча б одну справу для іншої людини. 3. Обмежувати надмірну самозосередженість. 4. Зосереджуватись на цінностях, а не на настрої. Залиште 🔥 або “+” в коментарях, якщо це було корисно. Дякую! @bagnenkoPsy

"Самотність виникає не від того, що навколо немає людей, а від неможливості повідомити те, що здається самому собі важливим." Карл Юнг (C. G. Jung, Memories, Dreams, Reflections, 1962, p. 356). (Підписуйтесь на канал відомого психолога і засновника юнгіанської психології Карла Юнга: @CarlJungWriting)

У процесі переживання втрати людина може реконструювати власну життєву історію так, щоб інтегрувати в неї новий досвід. Роберт А. Німайєр, Джерело: The Language of Loss: Grief Therapy as a Process of Meaning Reconstruction, 2001 (Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Умберто Еко "Ім'я Рози". Читаю на вихідних. Умберто Еко писав "Ім'я Рози" не як письменник, який спочатку придумав сюжет і сів його швидко викладати. Він спочатку створив образ, потім роками накопичені знання про Середньовіччя перетворив на матеріал для роману, окремо сконструював простір монастиря, систему персонажів, часову структуру і лише після цього поступово розгорнув детективну історію. Саме тому роман виглядає так, ніби за ним стоїть величезна архітектура. Мені дуже подобається досліджувати, як Еко писав, я у нього вчусь. І от що цікаво - він придумав образ, а потім - поступово з маленького образу виріс роман на сотні сторінок. Це дуже хороший урок його письменницького методу: не обов'язково спочатку знати всю книгу. Іноді потрібно знайти один сильний образ або одну ситуацію, а потім достатньо довго ставити до неї запитання. Поки що це дуже незвичний роман. Але читається легко і цікаво. Те, що потрібно. А що у вас? Діліться, знаю ж читатимете. @bagnenkoText

Літо - це книга на вулиці і читання в радість. Якщо я можу читати книгу на сонечку і нікуди не поспішати - це літо, яке вдалося. На це літо план хоча б 5 разів так почитати. Чесно, якийсь дуже непросте літо цього року. Але я потроху наздоганяю план почитати в насолоду. Вчора читав поезію кохання, вивчаю нові вірші для дружини. Дуже сподобались Дмитро Павличко і Богдан Ігор-Антонич. А що для вас літо? @BagnenkoText

«1913. Літо століття» Флоріана Іллієса і підтримка українських видавництв. Підтримую наші видавництва і книжкові магазини. Поєдную одне і інше. Купив книгу яку давно хотів в книжковому Книголенд, який також постраждав від масового обстрілу русні. 1913 — про що книга? «1913. Літо століття» Флоріана Іллієса — це історичний нонфікшн про Європу за рік до Першої світової війни, зосереджений передусім на культурі, мистецтві та житті видатних людей. Іллієс показує 1913 рік через короткі епізоди з життя Рільке, Кафки, Фройда, Юнга, Пруста, Стравінського, Малевича та інших, переплітаючи їхні стосунки, творчість і повсякденність. Особливо цікава книга через контраст: культура переживає неймовірний творчий злет, але читач уже знає, що за рік почнеться Перша світова війна. Це радше захоплива культурна мозаїка, ніж послідовна історична розповідь, і саме тому її цікаво читати. Мені як клінічному психологу і автору вже дуже цікаво. @bagnenkoText

Агресія військового. Що робити? Базові принципи Моя мета - підтримка військових. Водночас, як діяти, якщо вони проявляють агресію - про це вирішив поділитись думками у відео. Агресія військового не завжди означає бажання завдати шкоди. Часто за нею можуть стояти перенапруження, гіперпильність, страх, виснаження або звичка реагувати на загрозу швидко й жорстко. Розуміння цього допомагає не посилювати конфлікт, зберігати власну безпеку та правильно вибудовувати взаємодію. Водночас розуміння причин агресії не означає виправдання насильства. У відео розказав: 1. Чому виникає агресія і як на це впливають бойові дії 2. Коротко, що робити. 3. Довго, що робити і чому 4. Книги, які допомагають і які я раджу. Детальніше - про те, як діяти і що мені найбільше допомагає - розказав у відео. https://youtu.be/dvEmSAY6K8k Якщо це корисно - поставте 🔥 або + в коментарях. І зайдіть у відео, напишіть коментар, це допоможе більшій кількості людей побачити корисне. так-так, саме ви, зайдіть будь ласка 🙂 @BagnenkoPsy

Осмислення втрати передбачає спробу зрозуміти, що саме сталося і що ця подія означає для подальшого життя людини. (Роберт А. Німайєр, The Language of Loss: Grief Therapy as a Process of Meaning Reconstruction, 2001). (Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Пенелопа - дружина військового, яка чекає. Погляд клінічного психолога. І третє, головне. Пенелопа - це символ дому, символ Ітаки. Одіссей повертається не просто додому. Він повертається до Пенелопи. Вона є живим образом того, заради чого варто було пройти всі випробування. У цьому сенсі Пенелопа символізує для мене дім, мир, завершення подорожі і повернення до справжнього життя. Тягар, який лежить на плечах дружин військових - величезний. Але завдяки тому, що дружина зберігає вірність - повернення додому можливе! І хоча книга і фільм про Одісея, але насправді завдяки Пенелопі йому є куди повертатись. Так важливо бути тими, хто підтримує руки сучасних пенелоп Так, Одісею є куди повертатись. І це непомітний на перший погляд елемент, який насправді є ядром всієї книги. І все це завдяки Пенелопі. В книзі у неї було небагато союзників - головними союзниками Пенелопи в "Одіссеї" є її син Телемах і стара годувальниця Евриклея - але завдяки їм і своїй стратегії стійкості вона вистояла. Я думаю, головним висновком який я міг би зробити, - ми маємо бути тими, хто підтримує руки сучасних пенелоп, сучасних дружин військових. Бо тоді сучасним одісеям буде куди повертатись. Якщо це корисно - поставте ❤️‍🔥або +, є ще кілька важливих думок - напишу. Більше про підтримку військових і їх сімей пишу у себе в каналі, тут, запрошуйте інших Дякую за увагу. Підтримуйте тих пенелоп, що є поруч з вами. @BagnenkoPsy

Пенелопа - дружина військового, яка чекає. Погляд клінічного психолога. Продовжую писати про “Одісею”, дуже надихнуло мене прочитання, а потім 3 різні екранізації. Мене дуже зрозумілий образ Пенелопи. він захоплює і … я б сказав мені боляче від усвідомлення скільки вона пройшла і водночас мене захоплює її сила і її стійкість. І саме тому я вирішив ще одну частину моїх роздумів про Одісею присвятити їй. Але я б хотів подивитись на неї з позиції сучасної дружини військового і з позиції клінічного психолога. Я працюю з дружинами військових. І окремо з тими, хто проживає невизначену втрату. Пенелопа - це дружина, що чекає чоловіка, який воює проживає багато різних станів. Пенелопа проживає 2 стани. Перший - коли чоловік воює, і вона знає, що він в постійній небезпеці. Що проживає дружина, яка знає, що чоловік - діючий військовослужбовець і невідомо коли повернеться? Це багато всього - хронічний стрес, нова ідентичність, бо бере на себе нові ролі, постійна тривога за коханого. І ні, це не просто "очікування чоловіка". Це життя в умовах тривалої невизначеності, де потрібно одночасно зберігати зв'язок із близькою людиною, витримувати тривогу і продовжувати власне життя. Другий - коли не знає, що з ним. Це класична невизначена втрата (відео про це тут), коли людина, яку вона любить пропала безвісти. Дружина, яка чекає чоловіка, що зник безвісти, часто переживає не класичне горювання, а стан хронічної невизначеності. Невідомо, чи колись вона його побачить. Центральним переживанням є не лише смуток, а постійне коливання між надією і відчаєм, яке значно виснажує психіку. Це дуже тяжко. І через роки це дуже тяжко. Повірте. Пенелопа увібрала в себе обидві ролі. І проживала перші 10 років роль першу, а потім 10 років - другу роль. І це найскладніше. Бо бути дружиною діючого військвого - неймовірно складно, але тут хоча б є надія на зустріч. А далі - жити в невизначеній втраті - це набагато складніше. Бо зустрічі може ніколи не бути. Пенелопа - це не просто символ вірної дружини. У «Одіссеї» вона уособлює мудрість, витривалість, надію, моральну стійкість, збереження дому та здатність жити в невизначеності. Водночас вона є своєрідним «дзеркалом» Одіссея навпаки: поки він проходить шлях зовнішніх випробувань, вона проходить шлях внутрішньої стійкості. Пенелопа - символ вірності. Скільки історій я чув від військових, що були вже на грані, але думка про дім і про дружину, яка витримує все - зберігала їм сенс і силу. Хочу відмітити кілька важливих штрихів. Перше. Вона не просто "чекає". І це, мабуть, найважливіше. Пенелопа діє. Вона зберігає дім Одіссея, відмовляється поспішно вступати в новий шлюб, протистоїть женихам, виховує Телемаха, керує ситуацією в домі, використовує хитрість, щоб виграти час, зберігає пам'ять про чоловіка і навіть перевіряє Одіссея, коли він повертається. Тому її очікування є не пасивним, а активним. Вона не втрачає себе. Її вірність не є пасивністю. У популярному прочитанні Пенелопа часто зводиться до короткої вижимки: "вірна дружина, яка двадцять років чекала чоловіка". Але це дуже сильне спрощення. Її вірність потребує постійних дій. Вона повинна відмовляти; відкладати; переконувати; маневрувати; зберігати статус; витримувати тиск; виховувати сина; приймати рішення. І давати відсіч женихам, яким прямо дати відсіч вона не завжди може. Тому її чеснота полягає не просто у здатності чекати, а у здатності діяти всередині обмежень. Друге. Ткацтво є головним символом її стратегії. Один з найвідоміших епізодів книги і фільму Пенелопа обіцяє женихам, що обере нового чоловіка після того, як закінчить ткати поховальне покривало для Лаерта, батька Одіссея. Вдень вона тче. Вночі розпускає зроблене. Так вона протягом трьох років відкладає необхідність прийняти рішення про новий шлюб. Коли її хитрість викривають, вона вже не може продовжувати цю стратегію. До речі, це дуже сильний символ: вдень вона ніби рухається вперед, але вночі повертає все назад; час проходить, але без завершення. У психологічному сенсі це близько до стану людини, яка живе між надією і реальністю. (продовження 👇 @BagnenkoPsy

Мова і наратив відіграють важливу роль у тому, як людина переживає та осмислює втрату. Роберт А. Німайєр, Джерело: The Language of Loss: Grief Therapy as a Process of Meaning Reconstruction, 2001. (Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Арт-терапія з військовими - розпис пряників. Що це дає? Як завжди по середах - у нас арт-терапія. Як завжди - роблю з нашими хлопцями і спостерігаю за собою. Мені подобається вся діяльність з арт-терапії. І це справді дуже заспокоює. Я б виділив 3 причини, чому це класний арт-терапевтичний спосіб Перший - розпис пряників створює можливість переключити увагу військового з напружених переживань на конкретну, безпечну та структуровану діяльність. Робота руками, вибір кольорів і створення власного візерунка сприяють зосередженню на теперішньому моменті, сенсорному заземленню та зниженню психофізіологічного напруження. Особливо цінним є те, що діяльність не вимагає обов'язкового вербального опису власного стану. Другий - творчий процес також повертає відчуття контролю та особистої компетентності. Військовий сам визначає, що і як створювати, бачить конкретний результат власної діяльності та отримує досвід завершення завдання. Це може підтримувати відчуття ефективності, сприяти позитивному емоційному досвіду та створювати простір для безпечного вираження переживань через символи, образи й кольори. Третій - груповий формат. Хлопці дуже класно між собою спілкуються, сміються і регочуть. У груповому форматі розпис пряників додатково створює можливість спокійної соціальної взаємодії без необхідності одразу говорити про травматичний досвід. Спільна діяльність може сприяти відновленню контакту з іншими, переживанню приналежності та формуванню позитивного досвіду взаємодії. Водночас цю практику доцільно розглядати як допоміжний арт-терапевтичний або стабілізаційний інструмент, а не як самостійний метод лікування ПТСР. Сфотографував вам що у мене вийшло. Печиво Марія - до речі, теж можна розписувати. Це весело. Якщо це корисно - поставте вогник або +. буду і надалі писати. Інші тексти можна знайти за хештегом #КлінічнийПсихологПише @BagnenkoPsy

Реконструкція сенсу у відповідь на втрату є центральним процесом горювання. Роберт А. Німайєр, Meaning Reconstruction & the Experience of Loss, 2001 (Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Як справлятись з тривогою? Базові принципи: 1. Не боротись з тривогою, а зрозуміти її. 2. Відокремлювати реальність від припущення. 3. Повертатись в «тут і зараз». 4. Зосереджуватись на тому, що можна контролювати. 5. Регулювати стан тіла. 6. Не вірити кожній своїй думці. 7. Повертатись до цінностей. Залиште 🔥 або “+” в коментарях, якщо це було корисно. Дякую! @bagnenkoPsy

Перший крок до свободи — усвідомити шаблони, якими ми жили. Ґабор Мате Джерело (англ.): Gabor Maté, The Myth of Normal (2022) (Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Як ви, коти? У нас тут дуже гучно, але зробили максимум для безпеки, і читаємо вголос те, що дає ресурс. Діліться, що вас підтримує? @BagnenkoPsy

Київ. Всім безпеки. Піклуйтесь про себе і близьких. @BagnenkoPsy