Бізнес-Patriot

🤨Українці серед лідерів з купівлі житла в Іспанії У першій половині 2026 року іноземні покупці придбали в Іспанії 51,6 тисячі об'єктів нерухомості, що на 4% більше, ніж за той самий період торік. Українці зайняли 10-те місце серед іноземних покупців, придбавши приблизно 765 об'єктів, що становить 3,08% від усіх угод.

🤔 Більшість малого й середнього бізнесу у світі залишається на базовому або початковому рівні цифрової зрілості – лише 6% компаній досягли трансформаційного рівня використання ІТ. В опитуванні взяли участь 12 країн: Канада, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Японія, Корея, Польща, Іспанія, Велика Британія та США.

🇪🇺 Україна готує свою версію податкових норм ЄС — бізнес чекають нові правила Мінфін працює над трьома законопроєктами для імплементації директиви ATAD, яка має посилити боротьбу з ухиленням від оподаткування. Зміни стосуватимуться відсотків за кредитами, виведення активів за кордон, штучних податкових схем, гібридних розбіжностей та КІК. 💰Найближча зміна — новий підхід до врахування відсотків за кредитами. Замість чинного правила «тонкої капіталізації» планують обмежити відрахування процентних витрат на рівні 30% EBITDA. Водночас український законопроєкт поки не містить передбаченого ATAD винятку для відсотків до €3 млн. Бізнес підтримує європейські правила, але виступає за їх доопрацювання. В Європейській Бізнес Асоціації наголошують: Потрібно прибрати надлишкові повноваження фіскальних органів, які можуть призвести до зловживань чи тиску на легальний бізнес. 🏢Окремі пропозиції Мінфіну, на думку експертів, виходять за межі самої директиви. Зокрема, йдеться про оподаткування іноземних компаній, якими фактично управляють з України. Податковий експерт Дмитро Михайленко вважає, що такі зміни «є надто широкими та можуть призвести до випадків подвійного податкового резидентства», що негативно впливатиме на інвестиційну привабливість України. Законопроєкти ще можуть суттєво змінитися. У Мінфіні тривають консультації, а в парламенті не виключають серйозного доопрацювання. Для бізнесу це означає одне: європейські податкові правила поступово стають українською реальністю, але питання балансу між боротьбою зі схемами та тиском на легальний бізнес залишається відкритим.

📉 Експорт агропродукції з України на початку серпня обвалився на 57,2% За 1–13 серпня країна вивезла 790 700 тонн агропродукції проти 1,85 млн тонн за аналогічний період липня. Вартість експорту скоротилася на 37,3% — до $478,8 млн. Головна проблема — морська логістика. Через порти Великої Одеси за перші 13 днів серпня пройшло лише 75 200 тонн зернових проти 656 400 тонн у липні. Падіння — 88,5%. 🚛 Частково бізнес компенсує втрати сухопутними маршрутами. Автотранспортом вивезли 130 100 тонн — на 8,9% більше, ніж місяцем раніше. Найбільше зросли поставки через Угорщину, Словаччину та Румунію. Водночас залізничні перевезення зерна впали на 46,9%. Західні переходи намагаються нарощувати пропускну здатність, але кількість зерновозів на підходах до кордону вже зросла до 693. Spike Brokers називає морський залізничний канал найслабшою ланкою логістики. Якщо ситуація з портами не зміниться, українському агроекспорту доведеться дедалі більше покладатися на дорожчі та складніші сухопутні маршрути.

🔋 Україна навчилася виробляти батареї для війни. Тепер час заробляти на них у мирі За кілька років Україна сформувала одну з найсильніших батарейних компетенцій у Європі. У 2025 році країна виробила близько 4 млн дронів, а у 2026-му може досягти 6 млн — кожен із них потребує батарей. Паралельно торік Україна встановила майже 3 ГВт·год систем накопичення енергії. ⚙️Війна створила унікальний інноваційний хаб: кількість виробників дронів зросла приблизно з 7 до 500, а навколо них сформувалося близько 300 виробників компонентів. Проєктування батарейних блоків, силова електроніка, системи управління, термоконтроль і безпека однаково потрібні дронам, електробусам та енергетичним системам. Найбільша можливість — не обов’язково виробляти самі акумуляторні елементи. Україна поки імпортує їх, а у 2024 році імпорт літій-іонних батарей становив $814 млн. Натомість можна розширювати присутність у ланцюгу: збирати батарейні системи для енергетики, електротранспорту та промисловості й експортувати ці технології. 🏭Для цього можна створити Інститут батарейної індустрії — спільну інфраструктуру з пілотним виробництвом, лабораторіями та підготовкою кадрів за британською чи німецькою моделлю. Це дозволило б здешевити тестування й сертифікацію та об’єднати оборонні, енергетичні й транспортні компанії. Головна проблема України сьогодні — вже не відсутність технологій, а відсутність системного бачення батарей як окремої індустрії. Якщо правильно використати воєнні компетенції, батареї можуть стати не лише частиною української оборонки, а й основою нової експортної промисловості після війни.

Китайський автопром провокує глобальну логістичну кризу: за прогнозами WSJ, у 2026 році експорт сягне 10 млн машин (проти 600 тис. у 2019-му) Попри зростання флоту автовозів на 40%, їх бракує, тому виробники змушені возити авто в контейнерах. Причинами буму є внутрішнє перенасичення, падіння попиту в країні на 20% та жорстка боротьба понад 100 брендів.

Adidas випустив леопардові лофери для любителів важкого люксу Модель Handball Spezial Loafer отримала плямисте забарвлення та фактурний матеріал, який візуально нагадує шерсть леопарда.

🇨🇳 Китай забирає контроль над нафтовим ринком у ОПЕК Головний економічний сюрприз війни з Іраном — ціни на нафту не злетіли так високо, як очікувалося, навіть попри майже повне перекриття Ормузької протоки. За оцінкою The Economist, значною мірою світ цьому завдячує Китаю. 🇨🇳Після початку атак на танкери через протоку під загрозою опинилися поставки близько 14 млн барелів нафти на добу — приблизно п’ята частина світового видобутку. Саудівська Аравія та ОАЕ перенаправили частину потоків, багаті країни відкрили стратегічні запаси. Але найбільшим «амортизатором» став Китай, який майже вдвічі скоротив імпорт — до 5,5 млн барелів на добу. Це зміщує баланс сил на нафтовому ринку. Десятиліттями його визначала ОПЕК, яка обмежувала видобуток і підтримувала високі ціни. Китай натомість накопичував нафтові запаси у періоди низьких цін, а під час кризи скорочує закупівлі, стримуючи ціновий шок. ❗️Водночас така залежність має ризики. Китай контролює інформацію про свої запаси, обмежує експорт пального і може використовувати економічний вплив у власних інтересах. А якщо після 2030 року пропозиція нафти почне скорочуватися швидше за попит, перевага може знову повернутися до ОПЕК. Час, який Китай подарував світові, варто використати для диверсифікації постачань і скорочення залежності від нафти. Бо найнадійніший спосіб не залежати від авторитарних режимів — просто менше потребувати їхньої нафти.

💰 Попри війну український бізнес не припиняє інвестувати Forbes Ukraine представив рейтинг 20 найбільших приватних інвесторів країни за 2024–2025 роки. Сукупний CAPEX компаній із топ-20 зріс у 1,6 раза — до 272 млрд грн. Ще 205 млрд грн за цей період інвестували п’ять найбільших державних компаній. ⚡Лідером рейтингу став ДТЕК із капітальними інвестиціями 57,5 млрд грн. Далі — «Київстар» (23,6 млрд грн), МХП (23,1 млрд грн), «Метінвест» (20,8 млрд грн) та ОККО (20 млрд грн). Значно наростили вкладення також Fozzy Group, Vodafone, АТБ, «Епіцентр» і ArcelorMittal Кривий Ріг. Найбільше коштів бізнес вкладає в енергетику, телеком, агросектор, видобуток і модернізацію виробництва. Багато проєктів пов’язані з енергонезалежністю, відновленням пошкодженої інфраструктури, розвитком власної генерації та логістики. 📉Водночас рівень інвестицій в економіку все ще залишається нижчим, ніж до повномасштабного вторгнення. У 2025 році «цивільні» інвестиції становили лише 13% ВВП, тоді як середньосвітовий показник перевищує 25%. При цьому понад 70% усіх капіталовкладень компанії фінансують власним коштом, адже банківське кредитування й іноземні інвестиції залишаються мінімальними. Попри війну, обстріли та високі ризики український бізнес продовжує вкладати у розвиток. Саме ці інвестиції сьогодні формують основу для післявоєнного відновлення економіки та демонструють, що найбільші компанії роблять ставку на майбутнє країни.

ШІ-агенти в майбутньому зможуть оплачувати покупки самостійно. Хто і як контролюватиме їхні рішення? В Україні нещодавно вже провели першу тестову оплату, виконану ШІ-агентом. Транзакція відбулася за допомогою рішення Mastercard Agent Pay. Наскільки ми близькі до моменту, коли ШІ зможе сам обрати товар, замовити його та оплатити? Про майбутнє платежів і те, як при цьому зберегти контроль людини над власними грошима, – президент Київстар Олександр Комаров говорить з генеральною директоркою Mastercard в Україні та Молдові Інгою Андреєвою.

💳 З 14 серпня для частини ФОПів почнуть діяти нові ліміти на перекази Вони стосуватимуться не всіх підприємців, а лише тих, кого банки віднесуть до категорії клієнтів із підвищеним рівнем ризику. Обмеження запроваджують відповідно до оновленого Меморандуму про прозорість ринку платіжних послуг. Для ФОПів 1 групи місячний ліміт становитиме 600 тис. грн, а для 2 та 3 груп — до 3 млн грн. Якщо цих сум буде недостатньо для ведення бізнесу, підприємець зможе звернутися до банку та надати документи для збільшення ліміту. 🔍 Під посилений моніторинг можуть потрапити новостворені та неактивні ФОПи, підприємці на загальній системі оподаткування, а також частина ФОПів 2–3 груп. Банки застосовуватимуть ризик-орієнтований підхід до перевірки операцій. 💬Економіст Олег Гетман пояснює, що нові правила спрямовані на боротьбу зі схемами ухилення від оподаткування. Зокрема, йдеться про використання так званих «ФОПів-дропів» і «ФОПів-обнальщиків» для проведення сумнівних фінансових операцій. Це лише перший етап змін. Наступний запланований на листопад. Банки обіцяють уніфікувати підходи до фінансового моніторингу, а для більшості сумлінних підприємців нові правила не повинні створити додаткових труднощів.

🚚 «Кадрова ситуація на підприємствах харчової промисловості близька до катастрофічної», — заявив перший віцепрезидент Асоціації пекарів України Олександр Тараненко За його словами, дефіцит працівників уже сягає 30%, а найбільше бракує водіїв. Через нестачу кадрів частина хлібовозів простоює. «Я сам бачив на підприємствах хлібовозки, які стоять і не виїжджають, тому що просто фізично нема кому сісти за кермо», — наголосив Тараненко. Це призводить до затримок із доставкою продукції. ⏰Ситуацію погіршують надмірні навантаження. Якщо норма становить 168–176 годин на місяць, то багато водіїв працюють понад 300–340 годин. «Це дуже важко фізично, і не всі витримують», — зазначив він. Додатковий виклик — бронювання. «Ми можемо забронювати лише 50% військовозобов'язаних. Незаброньований водій — це ненадовго, тому що його мобілізують», — підсумував Тараненко.

💥 1,15 млрд грн збитків: як “Фора” перебудовує бізнес після російської атаки Після російського удару 5 серпня мережа Фора втратила частину складської інфраструктури та товарних запасів. Попередньо збитки оцінюють у 1,15 млрд грн. Найбільше постраждали поставки овочів і фруктів, замороженої продукції, імпортних товарів і власих торгових марок. Попри це всі магазини продовжують працювати. 🚛Компанія кардинально змінює логістичну модель. Замість одного великого логістичного вузла створюють систему з кількома точками розподілу. Частину товарів тепер доставляють напряму до магазинів, фреш-продукцію — “з коліс”, а також підключають нові склади. 💬 «Фактично створюємо гібридну модель із кількома точками розподілу. Вона дорожча й складніша в управлінні, але стійкіша», — пояснив CEO мережі Дмитро Фільченков. На час перебудови логістики компанія також призупинила частину промоакцій, щоб не стимулювати попит на товари, які поки складно постачати стабільно. Попри масштабні втрати, скорочувати персонал у “Форі” не планують. Працівників тимчасово переводитимуть на інші об’єкти та процеси. Водночас компанія відкладає частину запланованих відкриттів нових магазинів, перенаправляючи ресурси на відновлення логістики. 📈У першому півріччі 2026 року мережа відкрила 24 нові магазини й розраховувала зберегти такі темпи розвитку. Тепер головний пріоритет — відновлення після атаки та побудова стійкішої системи постачання, яка має краще витримувати подібні виклики в майбутньому.

🗣2,2 мільйона активних ФОПів: за даними Опендатабот, від початку війни кількість підприємців в Україні зросла на 234 918, попри тимчасові спади через податкові зміни.

📦 Російські удари по великих логістичних центрах можуть змінити не лише маршрути доставки, а й саму модель української торгівлі Бізнес поступово відмовлятиметься від гігантських складів на користь мережі менших і мобільніших об’єктів. Перший віцепрезидент ТПП України Михайло Непран пояснює: до війни великі ритейлери концентрували товари у масштабних логістичних центрах. Але практика показала, що один ракетний удар здатен знищити величезні запаси й паралізувати постачання. 🚚Виходом може стати децентралізація логістики та тісніша співпраця виробників із магазинами. Частина продукції надходитиме напряму до торгових точок, минаючи великі склади. Це зробить систему стійкішою до атак. Попри локальні перебої, приводів для паніки немає. Експерт наголошує: електронна комерція займає лише близько 10% товарообігу, тому дефіциту в масштабах країни не очікується. Найбільший виклик — фінансовий. Знищені склади ускладнюють розрахунки між ритейлом і виробниками, тож бізнесу можуть знадобитися податкові пільги чи пільгове кредитування. Водночас різкого стрибка цін, за оцінками Непрана, найближчим часом не прогнозується.

💼 Не лише ПДВ. Мінфін готує масштабне перезавантаження правил для ФОПів Новий законопроєкт передбачає не тільки запровадження ПДВ для частини підприємців, а й зміну правил роботи спрощеної системи. Головна мета — боротьба зі штучним дробленням бізнесу, що є одним із зобов’язань України перед МВФ. 📊За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, один із документів міститиме близько 10 критеріїв, за якими визначатимуть штучне дроблення бізнесу. Серед них — робота під одним брендом, спільний постачальник і відсутність власного товару. Якщо група ТОВ/ФОП відповідатиме приблизно половині критеріїв, їх можуть перевести на загальну систему оподаткування. Ще одна пропозиція — перевести окремі види діяльності, зокрема оптову торгівлю, із другої до третьої групи ФОП. Для третьої групи також обговорюють підвищення єдиного податку з нинішніх 5% до 8–10%. 💶 Без змін поки залишається ідея запровадити ПДВ для ФОПів із річним доходом понад €85 000 (близько 4,3 млн грн). За словами Гетмана, відповідний законопроєкт можуть подати до Верховної Ради вже у вересні–жовтні, хоча в робочій групі пропонують відкласти цю норму до вступу України в ЄС. Остаточна редакція законопроєкту ще формується й після цього має пройти обговорення з бізнесом та експертами. Саме від цього етапу залежатиме, які із запропонованих змін дійдуть до парламенту, адже найбільше дискусій викликає саме запровадження ПДВ для підприємців.

💳 НБУ послаблює валютні обмеження: що зміниться для українців і бізнесу вже з 11 серпня Національний банк запускає один із найбільших пакетів валютної лібералізації від початку повномасштабної війни. Основний акцент — підтримка громадян, але зміни торкнуться також бізнесу та банків. У НБУ запевняють: ризиків для валютного ринку немає, а рішення вже враховані в макропрогнозі з міжнародними резервами майже $70 млрд наприкінці 2026 року. 👤Для фізичних осіб суттєво розширюються можливості. Ліміт на купівлю безготівкової валюти зростає з 50 000 до 200 000 грн на місяць. У цих межах можна буде також купувати банківські метали та цінні папери іноземних емітентів. До 200 000 грн збільшуються й ліміти на зняття готівки та оплату товарів, послуг і навіть оренди житла за кордоном, зокрема через SWIFT-перекази. 🏢 Бізнес також отримує більше свободи. Компаніям підвищують ліміти на зняття готівки та розрахунки корпоративними картками за кордоном. Крім того, НБУ розширює стимули для підприємств, які залучають інвестиції або підтримують ЗСУ благодійними внесками, а експортерам дозволять оплачувати штрафи та компенсації іноземним партнерам. Для банків і фінансового сектору зміни мають посилити стабільність системи. Йдеться про кращі можливості управління валютними ризиками, нові правила для страхових резервів та додаткові механізми залучення іноземного капіталу. Фактично НБУ робить ще один крок до поступової валютної лібералізації. Регулятор намагається одночасно підтримати українців, стимулювати економічну активність і зберегти стійкість фінансової системи навіть в умовах війни. Ефект від лібералізації вже врахований у нашому новому макропрогнозі. Прогноз за міжнародними резервами: зростання до 70 млрд дол. США у 2026 році.