Юлія Гришина
СтатистикаЗаступник голови фракції «Слуга Народу», народний депутат України, голова підкомітету з питань вищої освіти. ➡️Facebook: https://www.facebook.com/j.gryshyna ➡️Instagram: https://instagram.com/julia_grishina
- Последний пост
- 12 авг.
- Последнее чтение
- 11:00
- Постов за неделю
- 5
- Всего постов
- 22
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- Категория
- Новости и СМИ (по похожим)
- В каталоге с
- 13 авг.
- 1/24сутки в ленте
- 429
- 1/48двое суток
- 491
- 1/72трое суток
- 530
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
Останні три місяці я на всіх майданчиках послідовно відстоювала позицію, що освіта має допомагати будувати успішне майбутнє наших дітей, а не випробувати їх на міцність Сьогодні на Українському молодіжному форумі Президент Володимир Зеленський анонсував важливі зміни до проведення НМТ: зменшення інтенсивності, зниження психологічного навантаження на вступників, можливість перескладання іспиту та проведення тестування в облаштованих укриттях. Умови вступу повинні відповідати реаліям війни. Це наша послідовна позиція. Наше головне стратегічне завдання — зберегти дітей у системі української освіти, створивши для них безпечні умови, а не штучні бар'єри. Рада, що такий підхід знаходить розуміння на найвищому державному рівні. Дякую Президенту за чіткий вектор. Працюємо далі!🇺🇦
Сьогодні українська молодь дорослішає значно швидше, ніж мала б. Війна забрала у багатьох безтурботне студентське життя, плани та спокій. Але не змогла забрати найголовнішого — сили, таланту і любові до України Наші молоді люди сьогодні захищають державу зі зброєю в руках, працюють у лікарнях, навчають дітей, створюють стартапи, відкривають власний бізнес, розвивають науку, перемагають на міжнародних спортивних аренах, волонтерять і щодня доводять світу, що майбутнє України — у надійних руках. Як народна депутатка і людина, яка багато років працює у сфері освіти, я добре розумію: інвестиції в молодь — це інвестиції в нашу Перемогу і післявоєнне відновлення країни. Наше завдання — створити такі умови, щоб українська молодь хотіла жити, навчатися, працювати й будувати своє майбутнє саме в Україні. Дякую кожному й кожній, хто сьогодні своєю працею, знаннями, сміливістю та небайдужістю творить нову Україну. З Днем молоді! Вірю у вас! Вірю в Україну! 💙💛
видео или голосовое, без подписи
видео или голосовое, без подписи
Власний гаджет із доступом до інтернету з'являється у дітей вже у... 3 роки ‼️ Це дані Національного дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні, яке цьогоріч провела Dignity Online. Зараз я з командою активно працюю над законодавчими рішеннями для захисту дітей у цифровому просторі. Аналіз досліджень — один із ключових етапів цієї роботи. Що показують цифри про наймолодших: 📱 26% дошкільнят отримують перший власний гаджет уже в 3 роки. ⏱ 42% дошкільнят проводять в інтернеті 1–2 години щодня, а 8% — понад п'ять годин. ВООЗ рекомендує дітям 2–4 років не більше години. 🎥 81,5% дошкільнят користуються YouTube, 33,7% — TikTok. 🚨 26,7% дошкільнят стикаються з воєнним контентом онлайн щонайменше раз на місяць, 20% за рік бачили сцени насильства, 14,6% натрапляли на порнографію. Крім того: 👤 71% дітей починають користуватися соцмережами у 6–10 років, тобто раніше за вік, дозволений правилами самих платформ. 🔑 56,4% школярів вказували в мережі неправдивий вік. ‼️ Сьогоднішні діти потрапляють у мережу задовго до того, як ідуть до школи. Дошкільнята тут — найпоказовіша межа: те, що ще кілька років тому починалося в підлітковому віці, сьогодні починається в три. Гаджети й соцмережі — це наша реальність, від якої дітей неможливо просто «відрізати». Наше завдання — захистити дітей у цифровому просторі. Тому поряд із законодавчими рішеннями маємо формувати в дітей критичне мислення, цифрову грамотність і навички безпеки — починаючи ще з дошкільного віку. Це спільна робота батьків, освітян, держави й самих дітей. А в якому віці перший гаджет з'явився у вашої дитини? Поділіться в коментарях 👇
Другий етап підвищення зарплат освітянам: що передбачено та чи дійсно відчують його вчителі❓ Вчора Прем'єр-міністр Сергій Корецький анонсував запланований Державним бюджетом України на 2026 рік другий етап підвищення заробітних плат освітянам — ще +20% до посадового окладу з 1 вересня. Гідна оплата праці вчителів — це питання, над яким ми працюємо постійно. Результатом спільної системної роботи Уряду та Парламенту стало закладення у бюджет на 2026 рік рекордних 58 млрд грн. ⚠️ Проте багато освітян січневого підвищення не відчули. На жаль, від попередньої команди Міністерства освіти і науки ми так і не дочекалися законопроєкту про нову систему оплати праці освітян, який вони повинні були розробити для виправлення цієї ситуації. Саме тому від нового складу Уряду та МОН ми очікуємо впровадження такої політики, де виплати базуватимуться на високому посадовому окладі, а не на заплутаних надбавках. Головне — щоб люди дійсно відчули реальне підвищення заробітних плат відповідно до тих сум, які ми передбачили в бюджеті. Українські освітяни варті гідних та гарантованих виплат, адже вони, попри всі виклики, залишаються в системі української освіти і навчають наших дітей та молодь! 🇺🇦
Чи повинні батьки мати вільний доступ до шкіл? 🤔 Це питання викликає палкі дискусії. Досвід багатьох країн свідчить, що школа — це закритий простір для навчання дітей, але думки батьківської спільноти та освітян розділилися. У коментарі для «Комерсант Український» поділилася думками щодо цього та інших викликів у процесі підготовки Закону про безпеку в школах. А що з цього приводу думаєте ви? Чи повинні батьки мати безперешкодний доступ до навчальних закладів? Пишіть у коментарях 👇
‼️ Люди, які тримають життя прифронтових громад, повинні мати реальні державні гарантії Учора провели робочу зустріч щодо обговорення законодавчих рішень про запровадження спеціального статусу та додаткових державних гарантій для працівників прифронтових територій. 🤝 Вдячна за спільну роботу Міністру у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталію Безгіну, колегам із МФО «Прифронтові території» та ГО «ВПО України», народним депутатам, представникам прифронтових ОВА, Асоціації прифронтових міст та громад і профільним представникам інших міністерств. Підтримка фахівців у зонах підвищеного ризику — це пріоритет, який повністю розділяють Кабінет Міністрів і Парламент. Наша мета — підтримати фахівців та дати їм упевненість, що, залишаючись жити й працювати на прифронтових територіях, вони не залишаються сам на сам із ризиками. Мій особистий фокус — наші освітяни. Вчителі, викладачі та всі працівники освітньої сфери у прифронтових регіонах щодня навчають дітей під обстрілами. Ми обов’язково маємо пам’ятати про них і гарантувати їхнє включення до переліку осіб, які отримають цей статус. Зберегти педагогічні та викладацькі колективи, дати їм відчуття підтримки — це питання збереження української освіти та майбутнього цих регіонів. 🗓 Завдання на найближчі тижні — спільно з Урядом, депутатами та Асоціацією прифронтових міст доопрацювати базову ініціативу та напрацювати конкретні законодавчі механізми. Держава має бути надійною підтримкою для кожного, хто щодня тримає наші прифронтові громади! 🇺🇦💪
Чого чекати українській освіті та науці від нового очільника МОН? 🤔 У розмові з «Комерсант Український» поділилася враженнями від нашої співпраці з Андрієм Бутенком та сподіваннями щодо нового етапу розвитку освіти та науки в Україні. А повне інтерв’ю дивіться за посиланням 👇 youtu.be/nbRjRvpPhew
🇦🇺 Повна заборона соцмереж для дітей до 16 років в Австралії: що насправді показує перший у світі прецедент та які його наслідки? Продовжую роботу над законодавчими рішеннями для безпеки дітей у цифровому просторі. На мій запит Дослідницька служба Верховної Ради України підготувала аналіз порівняльного законодавства, а команда ГО Dignity Online поділилася власними дослідженнями та аналітичними матеріалами 🤝 Спираючись на ці дані, ділюся висновками щодо австралійського прецеденту — першої у світі спроби заборонити соціальні мережі для дітей. Що показала австралійська модель на практиці? ✅ Австралія задала світовий тренд і дала чіткий сигнал: захист дітей в онлайні має вирішуватися державою тут і зараз. ✅Фінансовий і правовий тягар покладено виключно на техгігантів (штрафи до 49,5 млн австралійських доларів), без покарань для дітей чи батьків. ✅Платформи видалили близько 4,7 млн дитячих профілів, а третина батьків підтвердила, що їхні діти повністю залишили заборонені мережі. З якими викликами зіткнулися? ❌ Близько двох третин підлітків зберегли доступ через VPN, використання акаунтів батьків або підробку даних. ❌ Перевірку забезпечують платформи, і вона відбувається в кілька етапів (від аналізу IP, пристрою та поведінкових патернів до глибшої перевірки), проте популярний на другому етапі метод AI-оцінки за селфі показав низьку точність та легко обходиться підлітками. ❌ Обмеження спровокували міграцію дітей у закриті месенджери та менш контрольовані нові застосунки. Австралійський експеримент дає нам цінний матеріал для аналізу. Проте наша мета — не просто скопіювати чужу модель, а створити власну. Ми напрацьовуємо дієве та комплексне рішення, яке врахує українські реалії, воєнний контекст, захистить приватність даних і дійсно гарантуватиме безпеку дітей, а не лише створюватиме ілюзорні обмеження. 💬 А як ви вважаєте: чи спрацювала б австралійська модель в Україні? Діліться думками в коментарях!
Закон ухвалено — але чи означає це, що все змінюється в один день? 🤔 На жаль, ні. Ухвалення рішення у Верховній Раді — це лише початок. Попереду тривалий та складний шлях: від розробки підзаконних нормативно-правових актів до практичної імплементації його норм на місцях. В інтервʼю для «Комерсант Український» пояснила, чому реальні зміни потребують часу та як цей механізм працює насправді ⬆️
🇺🇦🇭🇺 Молодь з України та Європи збереться на молодіжний саміт в Будапешті Запрошую молодих українців віком від 17 до 35 років долучитися до Міжнародного молодіжного саміту #NOVAdays 2026, який відбудеться 3–4 жовтня у Будапешті. Це чудова можливість познайомитися з активною молоддю з України, Угорщини та інших європейських країн, обговорити важливі для вас питання, знайти нових друзів і партнерів. Маю честь бути співорганізаторкою цього заходу, як співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною. Ініціаторкою саміту є парламентська представниця української національності в Угорщині Ліліана Грекса. У програмі — конференція у будівлі Парламенту Угорщини, нетворкінг, культурні заходи та екскурсія Парламентом (для учасників, які зареєструються першими). У заході візьмуть участь представники української та угорської влади, а також Європейського Парламенту🇪🇺 📅 Реєстрація триває до 15 серпня 2026 року. Детальна інформація та реєстрація за посиланням на подію: https://facebook.com/events/s/novadays2026-international-you/1473603570691604/ Буду рада бачити активну українську молодь!
Дала розлоге інтерв'ю «Комерсант Український», у якому поговорили про найактуальніші питання освіти, вступної кампанії, НМТ, підтримку дітей і молоді, а також про виклики, які сьогодні стоять перед українською освітньою системою. Повне інтерв'ю доступне за посиланням ⬇️ https://youtu.be/qHBxiBDTk-0?si=f9Utcyf9DJZSI7D8
Правила вступу мають відповідати реаліям війни!🇺🇦 Рада, що у нового Міністра освіти Андрія Бутенка є розуміння ситуації. Цьогорічна вступна кампанія (зокрема, події в Одесі) яскраво показала: існуючі умови не відповідають реаліям воєнного стану. Пʼятий рік повномасштабної війни. Надскладна ситуація у прифронтових областях. Чотири предмети в один день — це надмірне навантаження на дітей 📚 Попередній урядовий законопроєкт «злетів» разом зі зміною Уряду, але колеги зареєстрували ще один законопроєкт №15440, у якому знову передбачається 4 обовʼязкові предмети в структурі НМТ на 2027-й рік. Закликаю Міністра та депутатів Парламенту підтримати наш законопроєкт №15254-1 про зменшення кількості предметів у структурі НМТ до 3-х обовʼязкових. Проте, зміна структури НМТ — лише перший крок. У цій складній ситуації потрібен комплекс дій для збереження якості освіти. Звертаю увагу на ще 4 важливі кроки для підтримки освіти, які важливо реалізувати вже зараз: 1️⃣ Затвердити Національну програму подолання освітніх втрат, яка так і не ухвалена Кабінетом міністрів України, хоча Комітет з питань освіти, науки та інновацій давав відповідне доручення ще у 2023 році. 2️⃣ Розробити антикризову стратегію з математичної освіти. Результати міжнародного дослідження PISA та національних тестів демонструють катастрофічний провал у знаннях з математики, тому необхідний негайний комплекс заходів для покращення ситуації 📊 3️⃣ Методологічно підтримати вчителів, на яких тримається освітня система у цих надскладних умовах 🤝 4️⃣ Завершити реформу системи оплати праці освітян. Гідні та прозорі зарплати вчителів — це базовий обов'язок держави вже сьогодні 💼 Якість освіти наших дітей — це питання національної безпеки та майбутнього України. Напівзаходи більше не працюють: час ухвалювати сильні й адекватні вимогам часу рішення! 💪🇺🇦
🇫🇷🇪🇺 Франція стала першою країною Європейського Союзу, яка законодавчо заборонила дітям до 15 років користуватися соціальними мережами. Закон також зобов'язує платформи запровадити ефективну перевірку віку користувачів Це ще одне підтвердження того, що захист дітей у цифровому просторі сьогодні є питанням державної політики, а не лише відповідальності батьків. Кібербулінг, шахрайство, деструктивний контент, цифрова залежність — це реальні загрози, з якими стикаються мільйони дітей щодня. Саме тому в Україні 🇺🇦 ми також працюємо над законодавчими рішеннями, які мають зробити цифровий простір безпечнішим для наших дітей. Йдеться не про обмеження розвитку чи доступу до сучасних технологій. Йдеться про створення правил, які поставлять інтереси та безпеку дитини вище за алгоритми соціальних мереж і комерційні інтереси цифрових платформ. Переконана, що Україна має використовувати найкращий світовий досвід, щоб наші діти зростали не лише вільними, а й захищеними — і в реальному, і в цифровому світі. Тому в майбутніх дописах я поділюся з вами досвідом та рішеннями різних країн, які вже запровадили обмеження в соцмережах для дітей, або де ці рішення перебувають на фінальному етапі. #цифровабезпека #кіберпростір
Українські заклади вищої освіти сьогодні проходять випробування, яких не знав жоден університет Європи з часів Другої світової війни. Але навіть в умовах повномасштабної війни ми не лише зберегли систему, а й продовжуємо забезпечувати якість освіти відповідно до найкращих європейських стандартів 🇺🇦🇪🇺 Сьогодні мала честь разом із Міністром освіти та науки України Андрієм Бутенком виступити з вітальним словом на Міжнародному семінарі «Якість без кордонів: інтернаціоналізація та транскордонне забезпечення якості у вищій освіті», який відбувається в Ужгородському національному університеті. Важливо, що участь у цьому заході взяли Президентка Європейської асоціації із забезпечення якості вищої освіти (ENQA) Даніела Крістіна Гіцуліке, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Угорщині Федір Шандор, представники європейських агентств із забезпечення якості, українських університетів, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, органів державної влади та міжнародні партнери. Сьогодні Україна вже не лише переймає європейський досвід. Ми самі стаємо прикладом стійкості освітньої системи. Попри щоденні повітряні тривоги, руйнування університетів та постійні виклики війни, наші заклади вищої освіти забезпечують навчальний процес, проводять наукові дослідження, проходять акредитацію та впроваджують сучасні стандарти якості. Для мене надзвичайно важливо, щоб українські дипломи й надалі підвищували свій авторитет у світі, а наші університети були повноцінними учасниками Європейського простору вищої освіти. Саме тому інтернаціоналізація, академічна мобільність, незалежне забезпечення якості та міжнародне партнерство мають залишатися серед наших ключових пріоритетів. Дякую всім організаторам, експертам та міжнародним партнерам за підтримку української освіти. Переконана: сильні університети — це сильна наука, сильна економіка і сильна Україна!🇺🇦🎓 https://youtu.be/TBA1RcyxVDU
‼️ 325 злочинів за два роки та завербовані 11-річні діти Соціальні мережі, месенджери та навіть онлайн-ігри перетворилися на зброю для вербування в руках ворога. І це лише одна з багатьох цифрових загроз, на які наше законодавство досі не має дієвої відповіді. Щоб захистити нове покоління, ми напрацьовуємо основні законодавчі рішення для подальшого їх втілення в законопроєкті. Про результати вже другого замовленого мною дослідження від Дослідницької служби ВРУ та своє бачення майбутнього закону розповіла з трибуни ВРУ. Ми маємо розуміти: держава створить правовий захист, але на це потрібен час, а наша спільна пильність необхідна вже зараз. Будь ласка, будьте уважними до віртуального життя дітей та ставайте нашими союзниками у напрацюванні цього закону.
Безтурботне дитинство на картині французької художниці українського походження Зінаїди Серебрякової "На терасі у Харкові", 1919 р. На жаль, українські діти Криму і Донбасу не мають вже дитинства 12 років, а всієї України — майже 4,5 роки. Безперервні обстріли Києва, Харкова, Сум, Одеси, Запоріжжя та інших міст примусили їх виїжджати за кордон, вчитися в бомбосховищах та ночувати за "правилом трьох стін". Їх дитинство вкрала Росія... Ми не можемо повернути дітям втрачені роки. Але можемо зробити все, щоб жодна дитина не втратила своє право на безпечну освіту, розвиток і гідне майбутнє в Україні!🇺🇦
Вчора дала інтервʼю «Комерсант Український». Багато і цікаво говорили про освіту та про покоління, яке зараз росте в умовах війни. З нетерпінням чекаю на результат й обовʼязково ним із вами поділюся! 😉
видео или голосовое, без подписи