Сергій Бабак

⭕️ росії недостатньо окупувати українські території. Вона намагається зробити все, щоб українські діти, які там зростають, втрачали зв’язок зі своєю країною, мовою та історією. І заклади загальної середньої освіти стали одним із головних інструментів цієї політики 🔗 За висновками Human Rights Watch, на тимчасово окупованих територіях, зокрема на Херсонщині, росія фактично ліквідувала українську систему освіти та замінила її російською, з російською мовою навчання, переписаною історією та системною політичною індоктринацією. Що порушує міжнародне гуманітарне право та право дітей на освіту. ▪️Нашим дітям розповідають, що війна проти України – це «спеціальна військова операція», Революція Гідності – «державний переворот», а Херсонщина – нібито «історично російська земля», яка «повернулася додому». Українську мову послідовно витісняють зі шкільного життя, спочатку переводячи до факультативу, а потім взагалі виключають із навчальних програм. Це системна політика росії з дуже конкретною метою, зробити так, щоб дитина, яка роками живе під окупацією, перестала ставити під сумнів саму окупацію. 🚩Окремий інструмент тиску – контроль через заклади загальної середньої освіти. За даними Human Rights Watch, на тимчасово окупованих територіях перевіряють телефони учнів та їхню активність у соціальних мережах, виявляють дітей, які продовжують дистанційно навчатися за українською програмою. Тиснуть і на батьків, які відмовляються переводити дітей до російських освітніх закладів, аж до погроз позбавлення батьківських прав. Тобто заклади освіти використовують не лише для нав’язування російської програми, а й як інструмент контролю за дітьми та їхніми родинами. Вчителів, які відмовилися працювати на окупаційну адміністрацію, замінюють педагогами, завезеними з росії. Водночас дефіцит учителів залишається. Частина дітей продовжує навчатися онлайн в українських школах. Інші змушені поєднувати українську та російську програми. Таке «подвійне навчання» – це величезне навантаження і постійний ризик для самої дитини та її родини. 🚩 Окремий напрям російських злочинів – мілітаризація освіти. 🔗 Підняття російського прапора та виконання гімну, «Розмови про важливе», зустрічі з російськими військовими, стрілецька підготовка, тактична медицина, залучення дітей до «Юнармії» та «Руху перших». Участь у таких структурах нерідко впливає і на характеристику учня. 🔗 Так росія намагається розірвати зв’язок української дитини з її країною, мовою та історією в тому віці, коли дитині найважче самостійно протистояти такому впливу. Це довгострокова політика. Через десять-п’ятнадцять років ці діти стануть дорослими, голосуватимуть, працюватимуть, служитимуть, ухвалюватимуть рішення. Тому вже сьогодні маємо працювати щонайменше у трьох напрямах. 1️⃣ Кожен такий випадок має належно документуватися. Не просто як факт порушення права на освіту, а як доказ злочинної політики держави-агресора. Ця робота вже ведеться українськими фахівцями, зокрема Офісом Омбудсмана. 2️⃣ Родини, які в окупації продовжують чинити опір і зберігати зв’язок дітей з українською освітою, мають відчувати значно сильнішу підтримку держави. Зокрема, маємо думати про додаткові механізми підтримки таких дітей під час вступу та повернення до української системи освіти. 3️⃣ Уже зараз потрібно починати напрацьовувати програми освітньої та психологічної реінтеграції дітей, які роками перебували під російським впливом. Війна за українських дітей на тимчасово окупованих територіях триває щодня. У тому, якою мовою з ними говорять і яку історію їм розповідають. І це один із викликів, з якими як країна так само маємо впоратися.

⚡️⚡️ Сьогодні провели чергову нараду щодо ситуації з підручниками, знищеними внаслідок російських атак. ▪️Вже шукаємо резервні складські приміщення, щоб децентралізувати зберігання надрукованих підручників і не концентрувати великі наклади в одному місці. ▪️Паралельно визначаємо механізми фінансової підтримки видавництв для оперативного передруку знищеного накладу. Працюємо далі. росії не забрати у наших дітей можливість навчатися.

🎬 Поспілкувався з журналістами про ситуацію з підручниками після російських ударів по поліграфічній та логістичній інфраструктурі ➡️ Маємо уточнені дані, на зараз через атаки 19 липня у Києві та 1 серпня у Харкові було знищено близько 1,2 млн примірників…

🎬 Поспілкувався з журналістами про ситуацію з підручниками після російських ударів по поліграфічній та логістичній інфраструктурі ➡️ Маємо уточнені дані, на зараз через атаки 19 липня у Києві та 1 серпня у Харкові було знищено близько 1,2 млн примірників підручників. Це приблизно 9% від загального накладу у 13,5 млн примірників, які мають бути надруковані та доставлені учням до початку навчального року. ➡️ Зараз головне завдання максимально швидко передрукувати втрачений наклад. Видавництва вже закуповують папір, домовляються з поліграфічними підприємствами та формують нові графіки друку. Паралельно шукаємо разом з Урядом механізм фінансової підтримки видавців. Ми не залишимо їх сам на сам із цією бідою. ➡️ Розглядаємо кілька варіантів: державне замовлення на передрук, допомогу міжнародних партнерів та можливості резервного фонду. ➡️ Окремо працюємо над логістикою. «Укрпошта» та «Нова пошта» підтвердили готовність оперативно доставляти весь наклад, який отримуватимуть від видавництв. ➡️ Також змінюємо підхід до зберігання надрукованих підручників. Вони мають знаходитися на різних майданчиках невеликими партіями, щоб більше не концентрувати мільйони примірників в одному місці. ➡️ Розуміємо, що частину знищеного накладу фізично не встигнемо відновити до 1 вересня. Але маємо резерв підручників, електронні версії у відкритому доступі та можливість тимчасово перерозподіляти наклади між регіонами. Розраховуємо та робимо все можливе, щоб більшість підручників була у закладах загальної середньої освіти до початку навчального року, а решту передрукованого накладу – доставити протягом перших тижнів вересня. Наслідки російських атак не повинні залишити дітей без підручників. Увесь знищений наклад має бути відновлений і доставлений до навчальних закладів.

#молодь ➡️ Сміливість ставити запитання. Не погоджуватися з тим, що «так було завжди». Шукати власні відповіді. Пробувати, помилятися і починати знову. Саме такою є молодість. ➡️ Сьогодні українська молодь дорослішає в умовах, яких не мала б знати жодна молода людина. Але попри все продовжує навчатися, створює бізнеси й стартапи, займається наукою, волонтерить, служить, стає голосом України у світі – бере на себе відповідальність за майбутнє країни. ➡️ І саме освіта надає молодій людині можливість обирати і силу цей вибір реалізувати. Знання. Навички. Критичне мислення. Свободу шукати свій шлях і змінювати його стільки разів, скільки вимагатиме життя. ➡️ Саме для цього ми трансформуємо систему освіти, щоб крокувати зі світовими країнами на рівних, щоб у молоді були нові можливості. Щоб ці можливості ставали реальними. ➡️ Ми часто говоримо, що молодь – це майбутнє України. Не дуже люблю цей вислів. Молодь вже є нашим сьогоденням. І від її рішень, амбіцій та сміливості вже сьогодні багато в чому залежить, якою буде країна завтра. Навчайтеся. Досліджуйте. Не бійтеся хотіти більшого – для себе і для України. Залишайтеся тими, хто не чекає змін, а створює їх. З Днем молоді! Ви у нас класні ✌️🇺🇦

📢 Сьогодні об 11:00 розпочинаємо засідання Комітету На порядку денному 4️⃣ питання: 1️⃣ Про затвердження Плану роботи Комітету на період шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання 2️⃣ Про затвердження пропозицій Комітету до проєкту порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання 3️⃣ Проєкт Постанови Верховної Ради України «Про призначення у 2026 році Стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона» (на заміну проєкту Постанови реєстр. № 15329 від 12.06.2026) 4️⃣ Різне 🎥 Долучитися до перегляду засідання в режимі онлайн можна на YouTube-каналі Комітету за посиланням ➡️ surl.lt/qwqxjt

#конгресові_слухання 🔄 Хороша ініціатива Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України – поєднати потреби громад з експертизою наших університетів Розказую, у чому ідея. ▪️Спочатку громади мали затвердити комплексні плани просторового…

#конгресові_слухання 🔄 Хороша ініціатива Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України – поєднати потреби громад з експертизою наших університетів Розказую, у чому ідея. ▪️Спочатку громади мали затвердити комплексні плани просторового розвитку своїх територій до кінця 2024 року. Згодом Парламент продовжив відповідний перехідний період до 1 січня 2028 року. Але додатковий час сам по собі проблему не вирішує. У багатьох громад просто немає достатньої кількості кваліфікованих фахівців, які можуть професійно працювати з просторовим плануванням і стратегічним розвитком територій. І знайти таких експертів на ринку стає все складніше. ▫️Водночас у нас є університети, де роками формувалися сильні наукові школи у сфері архітектури, будівництва, просторового планування та інших суміжних напрямів. Є викладачі, науковці, аспіранти, магістри. Тож абсолютно логічним кроком буде поєднати запит із пропозицією, коли предметний запит громад будуть закривати експерти університетів. ➡️ Саме це ми сьогодні обговорювали під час підбиття підсумків другого етапу та презентації третього рівня моделі просторового планування та нового інструменту практичної дії Living Lab, які впроваджує Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України із представниками 28 університетів (політехнічних, будівельних та архітектурних), які готові долучатися і надавати свою експертизу громадам. І у такій співпраці я бачу значно більший потенціал, ніж просто консультації. ▪️Ми багато говоримо про співпрацю університетів із бізнесом. Насправді великі університети вже співпрацюють і з великими містами. Але таку модель потрібно вибудовувати і з громадами, особливо з тими, які не мають власної експертної бази. ▫️Це може бути взаємовигідною моделлю. Громади й сьогодні витрачають кошти на залучення експертів ззовні, але все частіше не можуть знайти необхідних спеціалістів. Чому в такому разі не замовляти відповідну послугу в університетів? Університет може залучити свою наукову школу, викладачів, аспірантів і студентів та сформувати команду під конкретне завдання громади. При цьому виграють обидві сторони. ▪️Для університетів це також можливість змінити сам підхід до практичної частини навчання. Відійти від теорії більше у практику. Магістерська робота, дослідження чи дисертація можуть розглядати та вирішувати актуальний запит реальної громади у конкретний проміжок часу. Група студентів разом із викладачами та аспірантами може отримати проєктне завдання і пройти весь шлях до його практичного вирішення чи впровадження. ▫️Це і є те практикоорієнтоване навчання, про яке ми постійно говоримо. На яке у сучасного студентства є великий запит. І у роботодавця також. Важливо, що Офіс Конгресу вже працює з міжнародними партнерами над тим, щоб до цієї моделі долучити закордонні університети, які мають практичний досвід такої співпраці зі своїми громадами. Це гарна можливість перейняти ефективний міжнародний досвід та напрацювати власні моделі подальшої співпраці. Ідея дуже правильна. Є громади із конкретними потребами. Є університети з експертизою і бажанням працювати. Є студенти та науковці, яким потрібні практичні навички та перший досвід роботи. Тепер важливо правильно поєднати їх між собою і вибудувати співпрацю на системній основі.

#академічна_доброчесність 📑 Плагіат, списування і ШІ: в Україні запрацювали єдині правила академічної доброчесності З 31 липня в Україні введено в дію Закон «Про академічну доброчесність» № 4742-IX. 🔗Академічна доброчесність в Україні має асоціюватися, перш за все, із довірою. Довірою до оцінки у закладі загальної середньої освіти чи університеті. До диплома. До наукової роботи та її результатів. 🔗До цього питання академічної доброчесності були закладені в різних освітніх Законах. Тепер уперше маємо окремий Закон, який встановлює спільні правила для системи освіти і науки. Закон чітко визначає, що є порушенням академічної доброчесності. І це значно ширше, ніж плагіат чи списування. Йдеться також про фабрикацію і фальсифікацію, приписування та відчуження авторства, недозволену допомогу, академічний саботаж та інші порушення. ➡️ Окремо врегулювали використання штучного інтелекту. На що також хочу звернути вашу увагу. ШІ сам по собі не є порушенням академічної доброчесності. Це інструмент, який уже став частиною освіти, науки і нашого повсякденного життя. Але використання згенерованих результатів із порушенням установлених правил може бути визнане академічно недоброчесним. 🔗Важливо розуміти, що Закон немає на меті заборонити студентам чи науковцям користуватися новими технологіями. Завдання в тому, щоб навчитися користуватися ними відповідально і розуміти межу між допоміжним інструментом та роботою, яку людина видає за власну. 🔗Також з’являються зрозумілі правила відповідальності. Закон визначає не лише види порушень, а й процедури реагування на них. Водночас зʼявляється право надати пояснення та оскаржити рішення. Тобто відповідальність не може ґрунтуватися просто на чиємусь припущенні, що робота списана або створена за допомогою ШІ. Мають бути підтвердження. 🔗 Відповідальність стосується не лише студентів. Академічна доброчесність однаково важлива для здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, керівників закладів освіти та наукових установ. Тому передбачені й механізми реагування на серйозні порушення, зокрема у випадках, коли йдеться про наукові ступені, ступені вищої освіти та вчені звання. 🔗Вважаю, що нам потрібно вести чесний та правильний діалог щодо академічної доброчесності. І закликаю вас до цього. Це не має бути боротьба зі списуванням заради самої боротьби. Ми маємо самі (кожен та кожна з нас) змінити в українському дискурсі ставлення до цінності українського диплома, довіри до наших університетів, якості української науки і зрештою це вплине на ставлення до репутації нашої освітньої системи. ➡️ Що ще важливо зазначити, згадуючи Закон. Він є частиною наших законодавчих зобов’язань у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі та включений до Дорожньої карти з питань верховенства права. Закон уже працює. Тепер наше спільне завдання зробити так, щоб академічна доброчесність працювала не лише як норма Закону, а як нормальна щоденна практика української освіти і науки.

#дайджест ✔️212 837 вступників отримали рекомендації на вступ на бюджет та контракт 📰 чим жили освітяни впродовж минулого тижня, читайте у нашому традиційному дайджесті: ⚪️ ухвалено зміни до Постанов щодо державних стандартів загальної середньої освіти ⚪️ вступив у дію Закон України «Про академічну доброчесність» (№ 4742-ІХ) ⚪️ розпочався прийом заяв на вступ у магістратуру та аспірантуру ⚪️ у застосунку «Дія» можна отримати 5 000 грн на підготовку першачків до навчального року – подавайтеся Більше новин про освіту, науку та інновації читайте за посиланням ➡️ surl.li/sslmmo

#підручники ‼️ Лише за останні тижні росія знищила понад 1,16 мільйона шкільних підручників. Навчальний рік має розпочатися вчасно, тому Комітет одразу ініціював спільну координаційну нараду за участі Міністра освіти і науки Андрія Бутенка та МОН, Міністерства…

#підручники ‼️ Лише за останні тижні росія знищила понад 1,16 мільйона шкільних підручників. Навчальний рік має розпочатися вчасно, тому Комітет одразу ініціював спільну координаційну нараду за участі Міністра освіти і науки Андрія Бутенка та МОН, Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, українських видавництв, керівництва «Нової пошти» та «Укрпошти», Інституту модернізації змісту освіти. ➡️ Уже напрацьовуємо рішення. ▪️Питання своєчасної доставки підручників до закладів загальної середньої освіти Комітет постійно тримає на контролі. Сьогодні, коли ворог цілеспрямовано б'є по наших видавництвах і логістичній інфраструктурі, намагаючись зірвати підготовку до нового навчального року маємо реагувати миттєво. росія вкотре хоче забрати право наших дітей на освіту, але не вийде. ▪️Внаслідок двох масованих російських атак 19 липня по поліграфічному підприємству в Києві та 1 серпня по логістичному складу в Харкові – знищено 1 166 874 примірники шкільних підручників, що становить 8,6% від загального накладу для нового навчального року. Найбільших втрат зазнали підручники для: ‼️9 класу – 850 717 примірників (9,5% накладу) ‼️4 класу – 271 495 примірників (7%) ‼️6-7 класів – 44 662 примірники (6%) ▪️Під удар потрапили готові до відправлення підручники, а також частина накладів, які ще перебували у друці. Серед видавництв, які зазнали найбільших втрат, – «Ранок», «Грамота», «Лінгвіст», «Академія», «Освіта», «Літера», «Астон» і «Школяр». ▪️Ми детально пройшлися по кожному проблемному питанню. Зрозуміли, які підручники потрібно друкувати насамперед, де знайти виробничі потужності, як організувати логістику, де безпечно зберігати нові наклади та яким чином держава може підтримати українські видавництва, які постраждали від російських атак. Для нас сьогодні є дві однаково важливі цілі. Перша – зробити все, щоб 1 вересня українські школярі отримали необхідні підручники. Друга – не залишити українські видавництва сам на сам із наслідками російських ударів. Це лише початок нашої спільної роботи. Кожен учасник наради отримав конкретні завдання за своїм напрямом, і вже на початку наступного тижня ми знову зберемося, щоб звірити результати та ухвалити наступні рішення. ➡️ До цього часу маємо уточнити потребу в додатковому друці, логістиці, складських приміщеннях і завершити оформлення документів щодо знищених накладів. Хочу наголосити, що лише спільними зусиллями ми впораємося з цим викликом, тому закликаю усі дотичні відомаства до співпраці. І дякую за спільнодію. росія вкотре намагається вдарити не лише по нашій інфраструктурі, а й по освіті. Маємо докласти максимум зусиль, щоб ці спроби не досягли своєї мети. 1 вересня наші діти мають розпочати навчальний рік з усіма необхідними підручниками.

#кваліфікаційні_центри ➡️ Коли ми говоримо про реформу освіти, то зазвичай уявляємо заклади загальної середньої освіти чи університети. Але сучасна освіта вже давно не закінчується врученням диплома. Сьогодні людина може кілька разів змінити професію, повернутися…

#кваліфікаційні_центри ➡️ Коли ми говоримо про реформу освіти, то зазвичай уявляємо заклади загальної середньої освіти чи університети. Але сучасна освіта вже давно не закінчується врученням диплома. Сьогодні людина може кілька разів змінити професію, повернутися на ринок праці після тривалої перерви або підтвердити навички, які здобула не за партою, а безпосередньо на виробництві. Саме для цього ми розвиваємо національну систему кваліфікацій. ➡️ Ще кілька років тому кваліфікаційних центрів в Україні не існувало як явища. Сьогодні це вже повноцінна мережа, яка охоплює всі регіони України та продовжує зростати. 📌 Станом на 4 серпня в Україні працюють уже 264 кваліфікаційні центри. Лише за останній місяць їх стало більше ще на 17. 📌 За їхньою допомогою вже видано 13 962 сертифікати про присвоєння професійних кваліфікацій. 📌 Кваліфікаційні центри вже працюють за 608 професійними кваліфікаціями, а в Україні затверджено 558 професійних стандартів, які стають основою сучасного ринку праці. Це означає, що поступово ми переходимо від оцінювання навичок за записом у дипломі до оцінювання фахових компетентностей людини. Не так важливо, де саме ти навчався – у закладі освіти, на виробництві чи на онлайн-курсах. Важливо, що ти справді вмієш робити. І на скільки фахово. ➡️ Особливо це актуально сьогодні. Війна змусила багатьох українців змінити професію, місце проживання або сферу діяльності. Саме тому освітня система має вміти швидко визнавати та підтверджувати професійні компетентності українців. ➡️ Ми багато років говорили про необхідність навчання впродовж життя. Але навчитися – недостатньо. Людина повинна мати можливість офіційно підтвердити свої компетентності й бути конкурентною на ринку праці. Саме це забезпечують кваліфікаційні центри. І чим ширшою буде ця мережа, тим швидше українці зможуть адаптуватися до змін в економіці, а роботодавці – знайти кваліфікованих працівників.

⚡️⚡️Працюємо над створенням робочої групи, яка систематизуватиме досвід української освіти під час війни 🙏🏻 Ще одна ніч жахливих терорестичних масованих російських обстрілів. Знову пошкоджені будинки, інфраструктура. Знову росія забрал людські життя. Уже понад чотири роки повномасштабної війни і понад дванадцять років російської агресії українська освіта щодня працює в умовах, яких не проходила жодна країна світу. І сьогодні цей досвід потрібен не лише нам. ➡️ У штаб-квартирі OECD провели дуже важливу зустріч із Люсією Делланьєло, заступницею директора Директорату з питань освіти та навичок, та Едмундом Міссоном, керівником підрозділу інновацій та вимірювання прогресу. Домовилися розпочати роботу над створенням окремої робочої групи під лідерством OECD за участі України, щоб описати досвід та напрацювання, виклики та рішення, з якими за час війни зіштовхнулася українська освіта. Ми хочемо системно зібрати весь досвід, який пройшла наша країна з 2014 року і особливо після початку повномасштабного вторгнення. ❓Як працювали заклади загальної середньої освіти під час повітряних тривог. Як забезпечували навчання мільйонів дітей у бомбосховищах та підземних школах в Україні. Як наші діти складали НМТ за кордоном. Як ми реформували професійну й вищу освіту. Як змінювали законодавство. Як ухвалювали рішення в умовах, коли часу на підготовку практично не було. Які з рішень не спрацювали, які були найбільш ефективними та які висновки ми зробили. ➡️ Усе це має бути не лише українською історією. Це має стати практичним посібником для інших держав. Світ стає дедалі менш передбачуваним, і країни OECD хочуть бути готовими до криз, яких раніше навіть не могли уявити. Саме тому ми пропонуємо зафіксувати український досвід, щоб на його основі створювати рекомендації та протоколи реагування для освітніх систем інших країн. ➡️ Ще кілька років тому ми уважно вивчали міжнародний досвід і шукали відповіді на запитання, як краще реформувати українську освіту. Сьогодні ситуація змінилася. Уже наш досвід викликає великий інтерес та потребу у міжнародних партнерів. Мабуть, це одна з найважливіших змін, які відбулися за ці роки. Ми вже не лише вчимося у світу. Ми самі можемо запропонувати світові рішення, які пройшли через найважчі випробування. І це, без перебільшення, український внесок у майбутню стійкість освіти в демократичних країнах ЄС. ➡️ Також провели окремі зустрічі, які стосувалися професійної освіти та освіти дорослих. Приємно було почути, що наш комітетський Закон на сьогодні є одним із найсучасніших законодавчих рішень у цій сфері серед європейських країн. Він створює архітектуру професійної освіти, яка відповідає викликам майбутнього та потребам сучасного ринку праці. ➡️ Щодо освіти дорослих домовилися, що OECD систиматизують для нас кращі практи та досвіди окремих країн, які для нас будуть важливими під час напрацювання нового законодавства. Адже зараз Комітет активно працює у цьому напрямку.

⚡️⚡️Україна й надалі братиме участь у міжнародних дослідженнях OECD (організації економічного співробітництва та розвитку): маємо домовленості та чіткий план дій 🇺🇦🇫🇷 Разом із моїм колегою, першим заступником голови Комітету Сергієм Колебошиним, перебуваємо з офіційним візитом у Франції де ці дні спільно працюємо з колегами з Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). 🔗Україна має давню ефективну співпрацю з OECD, яка давно стала надійним тилом експертної підтримки та співробітництва. Для нас, як країни, це можливість звіряти наші реформи з найкращими міжнародними практиками, брати участь у глобальних дослідженнях та формувати рішення на основі верифікованих даних. ▪️Мали зустріч із Паулу Сантьягу, керівником напряму Policy Advice and Implementation Директорату OECD з питань освіти та навичок. Представили пріоритети роботи нашого освітнього Комітету, обговорили ключові напрями реформ, над якими працюємо, та нашу подальшу взаємодію. ▪️Окрему увагу приділили нашій подальшій спільній співпраці під час зустрічі із заступницею керівника Офісу OECD–Ukraine Мартою Сидоряк. Говорили про реалізацію Програми OECD для України, участь нашої держави в майбутніх проєктах Організації та супровід реформ, які ми впроваджуємо навіть в умовах повномасштабної війни. ⚡️Приємно бачити повну підтримку та чути високу оцінку законодавчих змін, над якими ми працюємо вже сьомий рік. Зокрема, це стосується нашого Закону «Про дошкільну освіту». ▪️Також провели окремі робочі зустрічі щодо міжнародних досліджень PISA та TALIS, а також політики OECD у сфері дошкільної освіти й ресурсного забезпечення закладів загальної середньої освіти. ▪️Обговорили, як результати таких досліджень допомагають оцінювати ефективність освітньої політики, вплив професійного розвитку педагогів на результати навчання та які рішення варто приймати державі на основі цих даних. Домовилися про подальшу участь України у міжнародних дослідженнях OECD. Комітет триматиме на контролі та слідкуватиме за початком відповідних конкурсів і подачізаявок, щоб Україна своєчасно долучалася до цих проєктів. 🔗Попри війну, ми не відкладаємо законодавчі зміни та ініцюємо покращення освітнього законодавства, адаптуючи це до воєнних реалій. І надалі продовжимо інтегрувати українську освіту у світовий освітній простір та забезпечувати її розвиток відповідно до найкращих міжнародних стандартів. До того ж, маючи таку підтримку наших міжнародних друзів та колег цього досягнути буде значно легше. Цінуємо нашу багаторічну співпрацю.

📰 Поспілкувалися з журналістами The Page про майбутнє професійної освіти 🔗Сьогодні ми маємо чесно визнати, що українська система освіти десятиліттями готувала значно більше людей із дипломами про вищу освіту, ніж потребує економіка. Водночас ринок праці гостро потребує кваліфікованих фахівців технічих спеціальностей, операторів сучасного обладнання, будівельників та інженерів без яких неможливі ані відбудова країни, ані розвиток виробництва. 🔗Саме тому професійна освіта стає одним із державних пріоритетів. Але для цього недостатньо лише ухвалити новий Закон. Потрібно завершити передачу закладів освітів громадам, модернізувати матеріальну базу, залучити роботодавців до управління через наглядові ради, оновити освітні програми та інвестувати у підготовку майстрів виробничого навчання. 🔗Професійний заклад, на відміну від університету, зазвичай готує фахівців передусім для свого регіону. Саме місцева влада краще розуміє, які підприємства працюють на території та яких професій вони потребують. Тому профколеджі потрібно передавати з державної у регіональну власність, а держава може й надалі підтримувати їх інвестиціями та субвенціями. 🔗За моїми підрахунками, за дев'ять років, із 2017-го до 2026-го, регіонам передали менш як 30% закладів. При цьому місцева влада вже фінансує їхню поточну роботу, зокрема зарплати, але не поспішає вкладати кошти в будівлі та інфраструктуру. Її аргумент зрозумілий, адже майно досі залишається на балансі МОН, тому немає гарантії, що після ремонту заклад справді передадуть саме цій громаді чи області. 🔗У результаті профколедж фактично залишається без повноцінного власника. Міністерство передає заклади дуже повільно, тому що це велика бюрократична робота, яка не дає швидкого й видовищного результату. Але без її завершення регіони не матимуть достатнього стимулу ремонтувати приміщення, шукати інвесторів і перебудовувати підготовку під місцевий ринок праці. Ми маємо змінити не лише зміст, а й ставлення до професійної освіти. Випускник професійного коледжу сьогодні може заробляти більше за випускника університету, а практична кваліфікація дедалі частіше стає конкурентною перевагою на ринку праці. Україні потрібні не просто люди з дипломами – Україні потрібні люди, які вміють працювати, створювати, будувати та відновлювати країну. ❓Чому економіці потрібна інша структура підготовки кадрів, навіщо професійним закладам наглядові ради та як має змінитися роль роботодавців у підготовці майбутніх фахівців, – читатйте у повному інтервʼю за посиланням ➡️ surl.li/mcawrd

#дайджест Традиційно підготували наш щотижневий дайджест освітянських новин 🇺🇦 Почати хочу зі слів подяки нашим захисникам та захисницям Повітряних Сил ЗСУ. Дякую за захист нашого неба, за можливість продовження навчального процесу попри щоденні обстріли ворога. 🫡 Дякую побратимам з вогневих груп за позицію та щоденний свідомий вибір на захист нашої країни. 📰 Головні новини у нашій сфері за тиждень, що минає: ⚪️ цьогоріч вступники зареєстрували та підтвердили 1 031 705 заяв на бакалаврат і медичну магістратуру ⚪️ на освіту у І півріччі 2026 року було спрямовано 272,9 млрд грн ⚪️ громади Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей отримали понад 86, млн грн для організації безоплатного гарячого харчування ⚪️ муш: оновлено вебресурс, який містить інформацію для дітей, батьків та вчителів про заклади загальної середньої освіти за кордоном ⚪️ розпочато висування конкурсних робіт на присудження Премії Верховної Ради імені Ігоря Юхновського на 2027 рік ⚪️ стартував прийом заявок на участь у восьмому сезоні премії L’Oréal – UNESCO «Для жінок у науці» Більше новин про освіту та науку читайте за посиланням ➡️ surl.li/dnoiie