Націонал-Урбанізм ✙

На каналі Суспільне Культура вийшло хороше відео про радянські мозаїки у наших містах і селах. Подивіться і підпишіться — вони класні. youtu.be/5j1KP4WJ9ps

Цього вересня у Ґдині відбудеться воркшоп від європейської ініціативи trolley:motion, покликаний виробити стратегію для подальшого просування технології IMC — тролейбусів з автономним ходом. Студентів набирають до 18 серпня. З вас — натхнення і мотиваційний лист, вам — нові знання та досвід, а також покриття витрат на проїзд. Зацікавлені та маєте можливість? Надсилайте свої листи на scharzenberger@trolleymotion.eu. Деталі — за посиланням.

Нові трамвайні системи продовжують з'являтись у Європі. Тренд на це свого часу задала Франція, потім підтягнулися скандинавські країни — а минулого місяця рейковий транспорт повернувся і до валлонського Льєжа, де наприкінці 60-х вкрай розгалужену навіть за сьогоднішніми мірками мережу було ліквідовано, аби звільнити місце для все більшої кількості машин. Сучасний льєжський трамвай будували з 2019 р., а говорити про нього почали ще у 2008 р. Результатом стала лінія довжиною 11,7 км з 23 зупинками, що пронизує місто з Заходу на Схід і слугує його головною транспортною артерією. Що цікаво, лінія роздвоєна — має одну кінцеву на одному боці, і дві — на іншому. У нас би під це виділили два маршрути, але бельгійці вирішили, що достатньо одного з різними вказівниками. Коштував проєкт 430 млн. євро — майже 21 млрд. гривень за нинішнім курсом. Для порівняння, приблизно у стільки ж оцінюється вартість будівництва метро на Виноградар. Або, що більш релевантно, у перерахунку на кілометр це на третину більше, ніж має вартувати трамвай на Миколайчука у Львові. Зважаючи, що львів'яни не купують нові вагони та не будують з нуля депо, суми можна вважати співставними. Про вагони: їх на лінії 20 штук і курсують вони з середнім інтервалом близько 6 хв, маючи стабільно високу наповнюваність салону. Частину маршруту вони долають без контактної мережі — на автономному ході від батарей. Втім, це рішення є доволі сумнівним. Довжина кожного вагону становить 45,4 м, ширина — 2,65 м. Повертаючись до порівнянь, більшість нових трамваїв у Києві — не довші за 27 м. Вочевидь, причина цього полягає не в тому, що у Києві менші пасажиропотоки. Що ще? Звісно, повністю безбар'єрні платформи. Звісно, зелені колії. Там, де колії не могли зробити зеленими з певних причин, їх ізолювали гумовими прокладками, що нівелюють шум. Звісно, криві та інші спецчастини є якісними і звареними не в гаражі (привіт Києву з «швидкісним трамваєм»), що забезпечує пасажирам комфорт від поїзди. Лінія у Льєжі є черговим прикладом того, як має виглядати трамвай у ХХІ столітті. Так, 100% безбар'єрність усіх станцій в українських містах реалізувати справді складніше. Так, дорогі зелені колії теж, можливо, не є першим пріоритетом для нас. Але це саме той рівень, на який потрібно рівнятися — і саме той трамвай, який треба показувати у презентаціях. Трамвай не як просто транспорт, а як символ розвитку міста. Фото: alltransua.com, схема: colas.be

Днями на каналі Іванни Малій вийшло 40-хвилинне відео до дня Києва — і воно абсолютно варте вашого перегляду. Ми часто любимо або боготворити Київ, або нещадно його критикувати. Натомість отак в одному матеріалі якісно розібрати позитивні й негативні риси міста, та ще й сформулювати з цього дуже правильний підсумок, вдавалося не всім. Іванні — вдалося. Тож хотілося б, аби месседж у відео дійшов до якомога більшої кількості людей. Скиньте посилання своїм друзям і рідним, які, можливо, ніколи не цікавились урбаністичним дискурсом. Чим більше буде людей, які по-справжньому люблять Київ, розуміючи його проблеми та адвокатуючи за їх рішення, тим швидше він стане справді найкомфортнішим містом не лише в Україні, а й у Європі. https://youtu.be/vjfFgFWOVCg

⚡️ Давайте повернемо трамвай в центр Києва! Ще у лютому 2017 року (8 років тому!) мер Віталій Кличко оголосив про плани продовжити лінію Борщагівського швидкісного трамвая до Палацу Спорту. З тих пір Світовий Банк встиг підготувати свою частину документації…

⚡️ Давайте повернемо трамвай в центр Києва! Ще у лютому 2017 року (8 років тому!) мер Віталій Кличко оголосив про плани продовжити лінію Борщагівського швидкісного трамвая до Палацу Спорту. З тих пір Світовий Банк встиг підготувати свою частину документації для отримання Києвом кредиту на цю лінію, у 2020 році мер підписав розпорядження, за яким роботи з будівництва мали бути закінчені до кінця 2023 року. Щоправда через численні затримки з вини міста з початком повномасштабного вторгнення Світовий Банк вирішив скасувати проект. Але нічого не заважає місту відновити роботи по цьому проекту замість того щоб за ті ж гроші будувати чергові багаторівневі автомобільні розв'язки! Тому ми підтримуємо петицію киянина Віталія Розинського і закликаємо міську владу відновити роботи з проектування трамваю на Палац Спорту: Сайт петицій - https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13474 Київ Цифровий - https://kvd.page.link/Dzcs1J6AZ4DiVQHn9 Підпишіть самі і надішліть друзям!

⚡ Історична подія. Всього 57 років пройшло між закриттям і відновленням наземного переходу на Хрещатику біля Прорізної Сьогодні запрацював вже другий наземний перехід на вул. Хрещатик. Це дійсно можна назвати історичною подією, яка зараз особливо важлива для підвищення інклюзивності Києва. А прибрали перехід у 1968 році, одразу після побудови підземного переходу. В епоху модернізму думали про авто, а не про доступність міста для людей. На фото наземний перехід у 1965 році (фотограф Шандор Бояр) та у 2025 році (фото КМДА). Перший наземний перехід на Хрещатику було відновлено у 2017 році біля ЦУМу. Попри стереотипи і неконструктивну критику з боку деяких автовласників аналіз зміни руху від КП ЦОДР показав, що наземний перехід зі світлофорами позитивно вплинув на зменшення заторів. Тобто, центр не став. Ба більше – є ще одне дослідження, яке показує, що при наявності підземного і наземного переходів в одному місці останнім користується в 5 разів більше людей. І це при тому, що треба ще стояти і чекати зеленого сигналу світлофору. Ми зібрали і показали на мапі Києва 150 місць, де критично важливо зробити наземні переходи в максимальна короткі терміни, а не через декілька десятиліть. А загалом у столиці є більше 250 підземних переходів, які треба продублювати. Хоча, зважаючи на поточні темпи дублювання підземних переходів у Києві по 5-6 на рік, ми якраз і виходимо на показник в 50 років. Треба прискоритися!

Професор з Університету Фрайбурга зібрав дані про курсування громадського транспорту ледь не з усього світу і створив такий собі глобальний ізівей — від Нової Зеландії до Аляски. Щоправда, з України є лише Львів — і чомусь Львівавтодор надав тільки статичну інформацію про розклад, без ріал-тайм даних з GPS. Натомість вони є для багатьох міст Німеччини — раніше я був впевненим, що там їх у публічний доступ не дають. Внаслідок подальшого ресьорчу з'явилася думка, що GPS у межах Німеччини є тому, що це пріоритетна країна для автора — а з іншими він уже йшов шляхом найменшого спротиву. Тим не менш, навіть так це дуже класна робота з максимальним коефіцієнтом залипательності Оцінити можна за посиланням: https://travic.app.

‼️Коаліція ініціатив Марш за Київ вимагає від мера Віталія Кличка звільнити та позбавити мандатів всіх фігурантів розслідування Бігус Інфо - заява Нещодавно Bihus.Info оприлюднили плівки з розслідування про земельні схеми в Києві НАБУ та САП «Чисте місто». В ньому підтвердили те, що активісти Києва бачили і знали багато років : містом керує не мерія, а мафія. І поки наші найкращі віддають своє життя за рідне місто, цей процес триває. Віталій Кличко анонсував вибіркове звільнення деяких посадовців. Ми ж вимагаємо відповідальності для всіх без винятку фігурантів розслідування. 1. Звільнити всіх посадових осіб, які були зафіксовані в розслідуванні НАБУ «Чисте місто» 2. У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсу, тож вимагаємо: • сформувати Громради з використанням онлайн-голосування з верифікацією особи при всіх підрозділах КМДА • створити наглядові ради при КП Від політичних партій «УДАР» Віталія Кличка та «Батьківщина» в Київраді вимагаємо позбавити депутатських мандатів депутатів та депутаток — повний текст заяви з прізвищами за посиланням Ми слідкуємо за вами. А всіх, хто любить Київ, закликаємо долучитися підписами ГО "Пасажири Києва" підтримує дані вимоги і доєднується до заяви разом з іншими громадськими організаціями та активними киянами. Усіх підписантів можна побачити за цим посиланням

Початково цей пост планувався у дусі «дивіться, які класні широкі велодоріжки облаштовують у Відні» — але потім виявилося, що велодоріжка на цій вулиці існувала давно, і стало ще цікавіше. Адже було насправді вже непогано. Відділення і від проїжджої частини, і (що важливіше) від тротуару — це той рівень, на який українські міста зазвичай не здатні. Втім, Відень вирішив, що й цього мало, і минулого року організував тут ціле велошосе, з'ївши для цього повноцінну смугу. Непогана велоінфраструтура перетворилася на справді комфортну. Окремо варто відзначити зелений колір покриття. Це не добре й не погано — це просто зайнятна особливість, що виділяє Відень з-поміж інших міст. Зазвичай у Європі для такого використовується червоний.

Ранок починається з нагадування про петицію щодо запровадження виділених смуг для громадського транспорту на Хрещатику. В усіх підписантів день буде вдалим. Стосовно решти киян — гарантувати складно. Посилання на сайт Київ Цифровий: kvd.page.link/Vnb11tcApe42Hjhy9. Посилання на сайт Київради: petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13386.

Сім громадських організацій, які серед пріоритетів мають на меті підвищення безпеки руху, спільно звернулися до начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка з проханням не допустити сезонне підвищення швидкості на деяких ділянках вулиць Києва для зменшення ДТП, смертності та травмування на дорогах. Спільне звернення направили громадські організації U-Cycle / Асоціація велосипедистів Києва, Пасажири Києва, Vision Zero, Доступно.ua, Екодія, ЦЕДЕМ і MotoHelp. Чого ми хочемо У зверненні ми закликаємо Київську міську військову адміністрацію провести робочу нараду з Департаментом транспортної інфраструктури КМДА, Управлінням патрульної поліції в Києві та представниками громадськості, що підписалис, щоб вжити заходів для недопущення можливого підвищення з 1 квітня 2025 року швидкісного режиму з 50 до 80 км/год у Києві на визначених Дептрансом ділянках доріг. Повністю звернення є тут. ✍️ Нагадуємо, що ви можете підтримати петицію за скасування підвищення швидкості до 80 км/год у Києві.