Чашка з блішками | Канал Аліси Корж

Бути письменницею – це десять хвилин дивитися на фразу "випари, якими було просочене повітря..." і кривитись, бо щось не так, аби врешті замінити її на "випари, що просочували повітря..." і вспокоїтись. 🤦‍♀️

✨Я, читаючи книги: О ні, ну дурня ж, не вірю, в житті такого бути не може! ✨Тим часом життя: Про "злитися з темрявою" – це 🤌

😉Власне, збір-збір-збір!😉 Підсилюю самураїв MURAMASA й відкриваю дружню банку на підтримку @muramasa.group — підрозділу дальніх уражень у складі 21 окремого полку безпілотних систем KRAKEN Третього армійського корпусу. 😒 Самураї MURAMASA щодня працюють над тим, щоб ворог втрачав логістику, техніку й відчуття безпеки далеко у своєму тилу (оті самі мідл- та діпстрайки, які нам так подобається дивитися). Але за кожним результатом стоїть не лише робота екіпажів. Це також зв'язок, транспорт, електроніка, ремонт та десятки інших речей, без яких неможливо виконувати бойові задачі. Підрозділ відкрив постійний збір на актуальні потреби, а першою ціллю став ремонт автомобіля, який забезпечує логістику та виконання бойових задач. Перша потреба: ремонт автомобіля. Загальна ціль збору: 150 000 грн. Моя ціль: 10 000 грн. 🔗 Посилання на збір — https://send.monobank.ua/jar/AApzydMySt Традиційно дарую книгу за донат, кратний 150 грн. Цього разу першу частину дилогії "Промені Аласі" (з нового накладу, if you know what I mean). Підсильмо самураїв 🥷🏻💪 За донати й репости – 🫂❤️

Коли читаю десь від когось тейки, що сучукрліт "не альо", нема шо читати й не дотягує до перекладної, у мене відчуття, що ми живемо в якихось паралельних реальностях. Бо я останнім часом читаю майже тільки сучукрліт (з нього ж складається й tbr) – і ледь не завжди натрапляю на щось класне. Різне, в різних жанрах, по-різному написане, таке, що викликає різні емоції. Проте все по-своєму хороше. За час мандрів Україною встигла начитати дві книги. Хотіла встигнути більше, але закінчила тільки "Скриню Гриммів" Ксенії Шпак та "Зубрів" Катерини Зінов'євої, про які й пишу відгуки. Бо кожна з них сподобалась й обидві можу радити під різні смаки та очікування. А поки готую збір, бо саме завдяки ЗСУ ми все ще можемо читати, писати, друкувати книги.

😱 Абсолютно неймовірний текст✨ Коли хочеться читати повільно, смакуючи кожне слово, перечитувати речення по кілька разів, аби закарбувати їх на сітківці, втиснути глибоко у пам'ять. При цьому текст ллється легко, як молоко з графіна, і м'яко загортає у себе. Так добре, що аж бісить. Прекрасний та похмурий магічний реалізм. Оля пише неймовірно. Та заковика у тому, що так писати не навчишся. Ніколи. Жодні курси, книги й практикуми не навчать цієї магії, з нею можна тільки народитися (а ще – багато читати якісної літератури). Немає цензурних слів, аби пояснити, наскільки мені подобається усе, що тут відбувається, а особливо – як воно написане. 💔

Я усюди: "У другій книзі "Променів" є любовна лінія і вона відіграє важливу роль." Теги під книгою: slowburn Анотація до другої книги: *натякає на наявність любовної лінії* Жанр книги: *натякає на можливу наявність любовної лінії* Події, дії, фрази персонажів в першій книзі: *натякають на наявність любовної лінії у продовженні* Читачі на гудрідс: "фу бляха любовна лінія розчарування року одна зірка більше не читаю сучукрліт все ригає" 🤷🤷🤷 ✍️Увага, попередження: якщо вас скручує у вузлик від наявності любовної лінії в історіях – будь ласка, не читайте "Промені Аласі", читайте щось інше. Бо в цій дилогії Є ЛЮБОВНА ЛІНІЯ. І вона афігенна.

💁‍♀️ Приїхала додому, тож час підбити результати пригодницької авантюри під назвою "книжковий тур + фестиваль" Спочатку трохи цифр туру – 7 міст, 6 потягів, 2 автобуси, 4 готелі та сумарно 1854 км дороги, і це без урахування поїздки до Києва і назад. На потяги, автобуси й готелі витрачено трохи більше 13 000 грн. На готелях можна було б й економити, проте я не хотіла. Далі трохи висновків про тур: ✨Перше й головне. Люди – це скарб. Я завжди кажу, що в минулому житті зробила щось дуже хороше, адже у цьому доля посилає мені найкращих. Можна вічно перераховувати усіх, кому хотіла б подякувати, та це буде безкінечно довго. Просто знайте – якщо ви трапилися мені за ці два тижні, я безмежно вам вдячна. Саме люди зробили це захопливою й приємною пригодою, попри втому, обстріли, жахливі новини, вибрики погоди й +38 в тіні. ✨Для кожної книги тур може працювати по-різному. Я вважаю правильним те, що поїхала вже після виходу усієї дилогії й по суті через рік після дебюту, адже вже є читачі, що прочитали книгу чи чули/знали про неї, тому прийшли на презентації. Якби я поїхала в тур одразу після виходу першої книги – це було би геть інакше, бо аудиторії в "Променів" тоді майже не було. ✨Ідея брати модераторками тих, з ким знайома, з ким комфортно та хто вже прочитав і захопився історією, виявилася класною. Видавництво довірило мені самій обирати, кого я хочу в модераторки, і я обирала серцем. Надалі буду робити тільки так. Насправді, міста обиратиму так само: якщо там є людина, яка модерує, вайбує мені, закохана в мою історію у відгуках та готова підтягнути інших – я їду. ✨Реєстрації на події – не така вже й погана ідея, бо дає загальне розуміння, скільки є бажаючих і чи рівноцінно це затратам грошів та ресурсів. ✨Лідеркою по кількості й активності людей на презентації стала Вінниця, яку для себе охрестила "книжковою столицею України". Найменше людей було в Житомирі. ✨Тур точно не про прямі продажі чи щось таке, а більше працює як інфопривід та buzz. ROI рахувати треба з відстрочкою у часі. ✨Більше особистий висновок – мені подобається з людьми, виступати, відповідати на питання, бути на сцені й брати участь у подіях. А ще – фізично й морально я значно витриваліша, ніж думала. 20-30 тисяч кроків щодня протягом двох тижнів – це 💪 Після насичених поїздок містами Bestsellerfest відчувався як вайбовий відпочинок серед своїх, де комфортно та... по-сімейному чи шо? Якщо описати його одним словом, то це було б "нетворкінг". У нас прекрасні автори й авторки, чудова книжкова бульбашка і дуже теплі люди. Точно один з найкращих книжкових фестів, де відчуваєш себе на своєму місці. Хочеться багато ще сказати про нього, проте з іншого боку є й бажання залишити ці спогади собі в кишеньці під серцем. Дякую усім за теплі розмови, жарти, сміх, обійми, підтримку, душевні одкровення за кавою, комфорт і тепло. За те, носили мою загублену по усьому фестивалю кілька разів панамку (як і інші речі🫠), за дикі танці на фентезі-вечірці та віру в майбутнє попри все. Так чудово бути частиною чогось великого разом із вами. Неймовірні❤️

Моє лице кожного разу, коли читаю у відгуках на "Промені" щось на кшталт: "видно, що авторка хотіла додати/показати блаблабла, але...". Як авторка, я сміливо можу стверджувати, що усе, що хотіла додати або показати у книзі, я додала і показала. Якщо там чогось не додано чи не показано — це бо я не хтіла це додавати чи показувати🤷

Друзі, ми відкриваємо збір на допомогу притулку «Сіріус» 🐾 8 серпня через коротке замикання на території «Сіріуса» – одного з найбільших притулків для безпритульних тварин в Україні – сталася пожежа. Вогонь охопив вольєри, кухню та майстерню, згоріли інструменти, обладнання й запаси їжі. Детальніше про пожежу – на офіційній Instagram-сторінці притулку «Сіріус». Ми хочемо підтримати «Сіріус» і допомогти притулку відновитися, тому відкриваємо збір та розігруємо серед усіх, хто долучиться, два книжкові комплекти. 🐾 Донат від 50 грн = участь у розіграші. Розіграємо: 📚 «Коти в мистецтві» + «Собаки в мистецтві» – наші ексклюзивні видання, наклади яких уже закінчилися, тож зараз придбати їх неможливо. 📚 Дві історії про Маєчку – книжки, створені на основі реальної історії колись безпритульної собачки, яка знайшла свою родину. Це теплі історії про любов до тварин, дружбу, турботу та важливість дати дім тим, хто його потребує. Усі зібрані кошти ми передамо на допомогу притулку «Сіріус». ❗️Якщо донатите не через Monobank, для участі в розіграші обов’язково залиште в полі «Коментар» свої контактні дані: нікнейм та назву соцмережі. 🔗 Посилання на банку Номер картки банки: 4874 1000 3147 6735 Долучайтеся. Навіть невеликий донат зараз має значення 💙🐾

Взагалі, я взяла собі за правило не писати відгуків та не ставити оцінки на книги українських авторів, якщо це тільки не книга на ♾️/5, але вирішила, що дуже несправедливо залишати дилогію без повноцінного відгуку. Оцінку ставити я все ще не буду, але тезисно враженнями поділюсь Аліса Корж — Промені Аласі. Книга 2. 🌞 Зізнаюся чесно, я очікувала трошки іншого від другої частини, але це все ж тільки мої очікування 😊 🌞 Аліса зібрала в цій історії все, що ми так любимо в янґ-едалті: карколомні пригоди; підлітків, які на фоні тотального краху звичного устрою намагаються розібратися в собі; slow burn романтичну лінію і трошки трагедії. 🌞 У другій частині фокус зміщується на взаємодію та розвиток між Касі та Треєм (я хотіла більше Трея, я його отримала 💓) 🌞 Все так само обожнюю легенди на початку розділів — chef’s kiss 🤌 🌞 Мені не вистачило політики й масштабу, і це як раз до моїх очікувань. Хотілося більше пережити в моменті з Касі повстань, битв, втрат та складних політичних рішень. Проте від цього книга не стала гіршою, вона лише стала більш камерною. 🌞 Аліса пише чудово. Люблю, те як майстерно їй вдається міксувати речення, що просто ллються на тебе, тільки встигай хапати своїм розумом та уявою, а ще як гарно вдається переплітати метафори та самобутній світ. 🌞 Плот твіст з Ролмаком я розгадала ще в першій частині. Алісо, пробач, це моє прокляття, мене важко здивувати сюжетними поворотами 🐸 Підсумовуючи все це, хочу сказати, що Промені Аласі — як окремі частини, так і повноцінна дилогія цілком заслужено мають свою фанбазу та стільки поціновувачів, а я тішуся, що особисто знайома з Алісою і спостерігала за цим шляхом в режимі реального часу ❤️ #відгук_лімона

💔Щойно дізналася жахливу новину — в притулку для тварин Сіріус сталася пожежа. Погоріли вольєри, кухня, на жаль є жертви серед тварин. Їм зараз дуже потрібна допомога. Сама я вже багато років є волонтером притулку, особисто знайома із власницею й довіряю їй, із Сіріуса моя собака Джес. 🤞Якщо бажаєте допомогти притулку — ось банка для донату: https://send.monobank.ua/jar/4dB5LeVe9T Саме туди полетіло моє роялті з Променів🙏

Враження про перший день Бестселлеру — автори й авторки, а також блогери, прийшли послухати інших авторів й авторок, а також блогерів. Відчувається як просто професійна конференція якась:) Мала дві прикольні події, завтра матиму автограф-сесію та буду на фентезі-вечірці. Головне — люди, а люди чудові. Дуже подобається наша книжкова бульбашка❤️

✨ So far улюблене питання в турі виявилося про те, з чим я хотіла залишити читача після прочитання дилогії. І тут відповідь однозначна — з відчуттям надії. Я точно знала, що хочу подарувати читачеві оцю емоцію, коли після довгих випробувань та пітьми нарешті з-за обрію виринають перші промені сонця. Зрозуміла, що зараз не можу писати щось веселе чи позитивне, народжуються тільки темні й похмурі тексти. Проте я знову точно певна у тому, що хочу завершувати їх надією. Адже це саме те, чого зараз і сама потребую. Надії.

Раптом вам хочеться конвертувати лють і недосипання у донати, банка на авто для мого чоловіка-військового досі активна тут: https://send.monobank.ua/jar/6pGaVMHRjb

На оборону для зенітно-ракетної батареї: https://send.monobank.ua/jar/ifBYHL3iy (Харків) На русоріз: https://send.monobank.ua/jar/2JbpBYkhMv

🫠 Просто щоб ви розуміли, на які жертви йдуть авторки заради турів. Це температура у вагоні, в якому мені ще три (!!!) години їхати до Львова. Добре, що завтра у Терн їду автобусом із, я дуже сподіваюся, кондиціонером. Написала про пустелю — терпи. Тур воістину пустельно-виживальний.