Naspravdi.Today

Слідством по справі було встановлено, що левова частина (в еквіваленті на той час понад 10 млн доларів США) з 42 млн доларів волонтерських коштів, що були зібрані за посиланням з особистої сторінки міністра Михайла Федорова на офіційний домен Мінцифри, були виведені на криптогаманець фізичної особи – класичного фунта (бомжа) без офіційних доходів – на іншу крипто біржу і в подальшому переведені в готівку через банківські карти третіх осіб. Яким чином оточення міністра Федорова вивило в кеш решту 32 млн доларів волонтерських коштів – за даними ухвал невідомо. Можливо, слідство це питання досліджувало, а, можливо, і ні, особливо у випадку якщо ці активи утекли безпосередньо в кишеню колишнього міністра. https://naspravdi.today/2026/08/13/posipaky-fedorova-staly-kryptomilyoneramy-z-donativ-na-zsu/

Ухвалення та, особливо, реалізація на практиці всіх положень запропонованого НБУ «Положення про організацію надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями», призведе не до боротьби з шахрайством чи іншою неправомірною діяльністю (бо таки дії здійснюються поза межами банківських установ та можуть лише використовувати рахунки для легалізації чи переказів), а до масових випадків необґрунтованих і неправомірних дій самих банків, які, не маючи жодних законних підстав та повноважень, будуть блокувати рахунки клієнтів по будь-яким операціям, які системи ШІ банків та сторонніх аутсорсінгових контор будуть ідентифікувати як «ризиковані» та «нетипові». Торкнутися це може й блокування операцій з волонтерської діяльності на користь українського війська, блокування витрат самозабезпечення підрозділів Сил Оборони (ротних кас) і навіть банальних купівель у магазинах у «нетиповий час» зі сплатою «нетипової суми». https://naspravdi.today/2026/07/21/autsorsynh-ta-shtuchnyy-intelekt-iak-natsbank-khoche-zmusyty-banky-blokuvaty-platizhni-kartky-ta-rakhunky-ukraintsiv/

Головною ознакою українського корупціонера є вишиванка до колін. В Уповноваженого Верховної Ради України Лубінця, напевно, ціла колекція таких вишиванок, по яких здалеку можна впізнати ватажка організованого злочинного угруповання. Одним з членів банди Лубінця є фізична особа – підприємець Олександр Сергійович Якименко. Спеціалізація ФОП Якименка – діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та постачання готових страв. Відповідно до цього Олександр Сергійович відкрив в приміщенні Секретаріату нелегальний буфет, доходом від діяльності якого він ділиться не з бюджетом, а з Лубінцем і Вервейком. Одночасно Лубінець оформив свою довірену особу Якименка бухгалтером профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого й доручив йому тримати нелегальну касу. Один лише приклад. У жовтні 2023 року за сприяння уряду Катару з Російської Федерації в Україну було повернуто 8 незаконно депортованих дітей. Катар повністю взяв на себе всі видатки на цю операцію, оплативши перевезення, проживання й харчування дітей, придбання першочергових особистих речей тощо. Довідавшись про це, Лубінець звернувся до керівника неурядової організації «Orphans Feeding Foundation», відомої нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт, з проханням надати йому 18 тисяч євро готівкою, начебто, на відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням в Україну дітей, що були примусово вивезені в Російську Федерацію. При цьому Лубінець попрохав передати ці кошти своїй довіреній особі Якименку. Звісно, Маріам Ламберт, яка за свою правозахисну діяльність в Україні нагороджена Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та Грамотою Верховної Ради України, навіть припустити не могла, що на посаді українського омбудсмена перебуває звичайнісінький шахрай. Виконуючи прохання Лубінця, Маріам Ламберт передала 18 тисяч євро Якименку, який надав їй розписку в отриманні грошей, засвідчену печаткою профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У розписці Якименко зазначив, що кошти, надані Маріам Ламберт в сумі 755 208,61 грн, будуть використані в рамках заходів, спрямованих на повернення українських дітей, які були депортовані та/або незаконно переміщені з території України на територію Російської Федерації. Отримавши для Лубінця гроші від Маріам Ламберт, бухгалтер профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надіслав їй люб’язного листа із запевненням, що гроші будуть витрачені на дітей. Ці «заходи» профспілка Лубінця проводила, мабуть, в умовах таємності, принаймні, досі про них так ніхто нічого й не довідався – навіть Маріам Ламберт, яка, попри наполегливі вимоги, не одержала звіт від Лубінця про витрачені кошти. Тоді правозахисники провели свій аудит, опитали колег з інших країн і з’ясували, що отримані від Маріам Ламберт18 тисяч євро Лубінець витратив на придбання елітного алкоголю та відпочинок у Італії. А всього ж Уповноважений Верховної Ради України з прав людини привласнив 270 тисяч євро, отриманих від неурядової організації «Orphans Feeding Foundation». Про доходи пана Уповноваженого свідчить та обставина, що на кожній зустрічі з благодійними організаціями та міжнародними партнерами пан Лубінець наголошує на необхідності матеріально підтримати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – грошима та автомобілями. Але приймає цю допомогу не Секретаріат, а створена Лубінцем спеціально під таку допомогу 24 квітня 2023 року громадська організація «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), яку очолює все той же ж Якименко. Окрім того, деякі авто, які отримує Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Лубінець реєструє безпосередньо на бухгалтера профспілкової організації працівників Секретаріату. Докладніше про ці та інші злочини, вчинені українським, прости господи, омбудсманом розповідається в статті «Яка Рада – такий і уповноважений» https://naspravdi.today/2026/05/26/yaka-rada-takyy-i-upovnovazhenyy/

Щоби переконатись, з якою зухвалістю професійні «громадські активісти» розкрадають міжнародну допомогу, що виділяється Україні з бюджетів США та країн Західної Європи, далеко ходити не треба. Достатньо зазирнути на сайт Кабінету Міністрів України, де розміщений «Перелік проєктів міжнародної технічної допомоги». Ось, наприклад: Номер проєкту: №5413-03 Назва проєкту: «Сприяння доброчесності у публічному секторі (Pro-Integrit)» Бюджет проєкту: 90 000 000 (дев’яносто мільйонів!) доларів США Партнер: США Початок 04.12.23, Кінець 03.12.28 Виконавець: DAI Global, LLC Бенефіціар: Секретаріат Кабінету Міністрів України Отримувачами 90 млн. доларів США є кілька державних установ, «Укрзалізниця», а також: - Громадська організація «Центр протидії корупції», м. Київ; - Громадська організація «Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції», м. Київ; - Громадська організація «Українська правда», м. Київ; - Громадська організація «Центр демократичних змін «Межа», м. Київ; - Громадська організація «Технології прогресу», м. Львів; - Громадська організація «ТОМ 14», м. Київ; - Громадська спілка «Підтримка діяльності всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу», м. Київ; - Громадська організація «Асоціація юридичних клінік України», м. Київ; - Громадська організація «Громадське телебачення», м. Київ. Псевдо-громадська організація «Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції» (код ЄДРПОУ 40778337) менш відома, ніж «Центр протидії корупції», але Youcontrol інформує, що ця шарашкіна контора має двох бенефіціарів. Це все та ж сама Каленюк і народний депутат України Ярослав Юрчишин (він же ж – «пожирач козюлек»), який поширює наклепи та брудну лайку на учасників бойових дій та вимагає звільнити ухилянта Шабуніна від кримінальної відповідальності. Псевдо-громадська організація «Українська правда» (код ЄДРПОУ 26475479) була зареєстрована ще в листопаді 2003 року і, зрозуміло, жодного відношення до інтернет-видання «Українська правда», яке належить Томашу Фіалі, не має. Це – фіктивна фірма, що має двох уповноважених осіб: Олену Притулу та СевгільМусаєву-Боровик, які й вирішили долучитись до дерибану 90 млн. доларів під машкарою «Сприяння доброчесності у публічному секторі». Представляти псевдо-громадську організацію «Центр демократичних змін «Межа» (код ЄДРПОУ 45414513) також немає потреби. Цей «Центр» належить скандально відомій Мартині Петрівні Богуславець, про яку можна розповідати годинами й не набридне. Ця «Межа» була створена спеціально під розкрадання гранту в 90 млн. доларів, але встигла отримати лише 7 млн. 540 тис. грн в 2024 році (чистий прибуток при 2 працівниках склав 2 млн. 160 тис. грн). Псевдо-громадська організація «Технології прогресу» (код ЄДРПОУ 44784941) зареєстрована у Львові й належить колишньому голові Державної митної служби Нефьодову Максиму Євгеновичу та колишньому в.о. директора Державної установи «Офіс з просування експорту України» Забродському Гнату Едуардовичу. У 2025 році ця псевдо-громадська організація отримала дохід від розкрадання міжнародної допомоги в розмірі 45 млн. 973 тис. грн, у 2023 році – 13 млн. 071 тис. грн., прогноз на 2026 рік – 85 млн. 590 тис. грн, кількість співробітників – 4 особи. Псевдо-громадська організація «ТОМ 14» (код ЄДРПОУ 40067390) належить професійним «громадським активістам», найяскравішим з яких є, напевно, гласний позаштатний співробітник СБУ Бігус Денис Станіславович. У 2025 році власники ГО «ТОМ 14» поклали в кишеню 32 млн. 725 тис. грн, у 2024 році – 25 млн. 658 тис. грн, у 2023 році – 24 млн. 948 тис. грн, у 2022 році – 17 млн. 554 тис. грн, кількість працівників – 2 людини. І т.д. Секретаріат Кабінету Міністрів України люб’язно повідомив на наш запит, що «станом на 01.05.2026 інформація щодо результатів реалізації згаданого проєкту від зазначених громадських організацій до Секретаріату Кабінету Міністрів не надходила». Докладніше про це – у статті «Псевдо-громадські паразити», що побачила світ на сайті «Насправді».

Процес приватизації так званого «українського правосуддя» купкою професійних «громадських активістів», які живуть з розкрадання іноземної фінансової допомоги, набуває таких екзотичних форм, що можна лише поспівчувати покійному Портнову – навіть він до такого не додумався: 23 березня 2026 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дозволила прикормленим суддям, які обслуговують «грантожерів», виносити судові рішення без жодної мотивації та обґрунтування. Взагалі-то судове рішення має бути не тільки законним, але й вмотивованим – з викладенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Але тепер ця вимога не поширюється на суддів, які обслуговують псевдо-громадські організації «Автомайдан», «ДЕЮРЕ», «Центр протидії корупції» та «Інститут законодавчих ідей», зокрема на суддю Шевченківського районного суду Полтави Ларису Гольник, яка є соратницею в боротьбі за грошові знаки секретаря Другої дисциплінарної палати ВРП Романа Маселка. Суддя Гольник – це жриця Феміди, корупційна слава якої біжить поперед неї ще з тих часів, коли в 2014 році вона намагалась привласнити гараж, що належав її 85-річній самотній сусідці, яка страждала на розлади психіки. Для цього чоловік Гольник підсунув на підпис старенькій, яка не усвідомлювала значення своїх дій, договір купівлі-продажу гаражу. Після чого Гольник через суд, у якому працює, намагалась легалізувати свої претензії на майно сусідки. За фактом шахрайства, вчиненого суддею Гольник, розслідувалось кримінальне провадження. Щоби не потрапити на лаву підсудних, «її честь» оголосила себе «антикорупційною активісткою», кинулась у ноги колишньому судді Вінницького окружного адміністративного суду Жернакову (пасинок екс-першого заступника міністра юстиції Кучерявенка; Жернакова на посаду судді також, як і Гольник, призначав Янукович на подання Портнова, а нині Жернаков володіє псевдо-громадською організацією «ДЕЮРЕ» та контролює Громадську раду доброчесності при ВККСУ) і залучила як адвоката професійного «громадського активіста» Маселка. При цьому роботу адвоката Маселка оплачувала псевдо-громадська організація «Автомайдан» за рахунок фінансової допомоги, що була виділена міжнародними партнерами України для боротьби з корупцією. Треба зазначити, що професійний «громадський активіст» Маселко має стійку репутацію пройдисвіта ще з тих часів, коли він, як представник «Автомайдану», увійшов по підроблених документах до складу Ради громадського контролю при НАБУ. Втім, це не завадило Верховній Раді України в серпні 2022 року обрати його членом Вищої ради правосуддя на 4 роки. Після цього Роман Анатолійович став головувати на засіданнях Другої дисциплінарної палати ВРП, а в його подружки та колишньої клієнтки – судді Шевченківського районного суду Полтави Гольник – розпочалось нове життя. Гольник знає, що доки Маселко засідає у ВРП, вона може хоч голою по вулицях бігати, хоч виносити найбезумніші судові рішення – їй все однаково нічого за це не буде. Тож не дивно, що до Вищої ради правосуддя дисциплінарні скарги на Гольник надходять ледь не щотижня. З огляду на це Друга дисциплінарна палата ВРП, яку очолює Маселко, 5 березня 2026 року дозволила йому брати участь у розгляді питання щодо поведінки одіозної судді Гольник. І це при тому, що раніше й Вища рада правосуддя, і Друга дисциплінарна палата ВРП відводили Маселка від розгляду питань стосовно Гольник саме тому, що Маселко перебуває з Гольник у дружніх відносинах і впродовж кількох років був її персональним адвокатом. Але вже 1 квітня 2026 року, якраз на день дурня, Друга дисциплінарна палата ВРП зазначила, що підстав задовольняти заяву про самовідвід Маселка від розгляду питання, яке стосується Гольник, немає, оскільки Маселко та Гольник вже не дружять. Про те, як Друга дисциплінарна палата на чолі з Маселком розглядає дисциплінарні скарги відносно судді Шевченківського районного суду Полтави Гольник, яка є подружкою Маселка, розповідається в статті «Активісти від кривосуддя». https://naspravdi.today/2026/04/16/aktyvisty-vid-kryvosuddia/

Призначення ухилянта від мобілізації Стерненка радником міністра оборони – це не просто плювок в обличчя всім військовим. Це – наочний доказ того, що за чотири роки повномасштабної війни в Україні виник новий клас – клас мілітарних паразитів. Фронт розвалений, станом на 1 січня 2026 року кількість дезертирів перевищила 300 тисяч і кожні півтори хвилини до цієї кількості додається ще один СЗЧшник. Щодня противник захоплює нові й нові території, Запоріжжя перетворюється на прифронтове місто, позиції ЗСУ геть порожні, бо нема кому заступати на бойове чергування. А в цей час десятки тисяч військовослужбовців і сотні тисяч військовозобов’язаних щиро вболівають за Україну в ресторанах Києва та на гірськолижних курортах Карпат. Мілітарні паразити прилаштувались не тільки в тилу, як той же ж Стерненко, але і у війську. Старший сержант Шабунін, фейсбук-майор Касьянов, молодший лейтенант Кіпіані, капітан Вакарчук, народний експерт з усіх питань Бутусов, молодший лейтенант Жадан, лейтенант Лємєнов, сержант Казарін – це лише верхівка айсберга, якому волелюбний український народ дав назву «шабунінг» за прізвищем найвідомішого військовослужбовця, що понад чотири роки ухиляється від виконання обов’язків служби. У кожній бригаді, кожному батальйоні є свої шабуніни, які рахуються на фронті, але, насправді, живуть у своє задоволення звичним життям, займаються бізнесом, отримують грошове забезпечення та додаткову винагороду за виконання бойових завдань і навіть мають статус учасника бойових дій. Переважна більшість шабулянтів ніде не «відсвічують» і, подібно до гласного позаштатного співробітника СБУ Бігуса, чекають, коли закінчиться війна, щоби неквапно пройтись по Хрещатику у військовій формі. Але є й такі, що беруть приклад з Бутусова та Кіпіані. Наприклад – актор Київського національного академічного молодого театру Олексій Тритенко, який любить розповідати, що він добровольцем пішов на фронт у перший день повномасштабного вторгнення. До уваги читацької громадськості – історія про те, як Тритенко шахрайським шляхом став «учасником бойових дій» і навіть отримав «бойові» в розмірі 133 тисячі грн за, начебто, участь у звільненні від окупантів Миколаївської та Херсонської областей в той час, коли він, насправді, грав на сцені в Києві. https://naspravdi.today/2026/03/09/trytenko/

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лариса Гольник – це жриця Феміди, корупційна слава якої біжить поперед неї ще з тих часів, коли вона намагалась привласнити гараж, що належав її 85-річній самотній сусідці, яка страждала на розлади психіки. Ця історія, унікальна навіть для українських реалій, зафіксована в судових рішеннях. Точно так Єдиний державний реєстр судових рішень зберіг для нащадків і іншу історію – про те, як суддя Гольник «намалювала» документи, на підставі яких намагалась стягнути на свою користь 30 тисяч грн за, начебто, надані їй адвокатські послуги. Тим не менш, стійка репутація жінки з низькою соціальною відповідальністю не перешкоджають судді Гольник входити в наглядові ради «антикорупційних» псевдо-громадських організацій та на гроші наївних грантодавців виступати з лекціями на тему суддівської доброчесності. Докладніше про афери судді Гольник – у документальному оповіданні «Аферистка в мантії». https://naspravdi.today/2026/03/06/aferystka-v-mantii/

НАБУ як орган утворений у неконституційний спосіб. Ситник директором НАБУ був призначений у неконституційний спосіб. Упродовж тривалого часу він взагалі самочинно обіймав цю посаду, будучи абсолютно нелегітимним керівником. Якщо сам орган утворений протиправно, його директор спочатку призначений протиправно, а потім взагалі нелегітимно перебував на цій посаді, якщо усі призначення та усі процесуальні дії цього органу є результатом «отруйного дерева», то чи могла в принципі бути легітимною діяльність цього органу бодай на якомусь етапі його існування? Вочевидь – ні. І наразі також вона є продовженням тієї протиправності, яку було закладено у законі і яку констатував Конституційний суд. Правовий вихід один – ліквідація цього суцільно «отруйного» органу та утворення нового. Уже в повній відповідності Конституції України, як це має бути у правовій державі, якою, називається Україна. Але, на жаль, такою вона лише називається. І найближчим часом її отруєння буде лише масштабуватися. https://naspravdi.today/2025/12/23/otruyne-derevo-nabu/

22 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розгляне унікальну справу, подібної до якої не було в історії України. https://naspravdi.today/uk/2025/10/18/suddia-z-bytoho-shliakhu/ Громадянка Валешинська (вона ж Беженару), яку зараз судять у Корабельному районному суді Миколаєва за організацію збройних нападів на селянські господарства та підробку документів, хоче стати суддею апеляційного господарського суду. А оскільки Вища кваліфікаційна комісія суддів України відмовилась призначити цю яскраву жінку жрицею Феміди, обвинувачена Валешинська оскаржила рішення ВККСУ до Верховного Суду й сподівається отримати суддівську мантію ще до проголошення вироку.

З такою біографію, як у народного депутата від псевдо-партії «Голос» Ярослава Железняка, нардепУку було б краще сидіти мовчки й намагатись не привертати до себе увагу. Але Ярослав Іванович – не та людина, яка відрізняється розумною поведінкою чи здатністю передбачати наслідки своїх дій. Тому шумна кампанія на захист шахрая та ухилянта від військової служби Шабуніна, розгорнута Железняком, спричинила палке бажання розібратись якщо не з моральними засадами цього «народного обранця» (мораль у Железняка годі шукати), то, принаймні, з джерелами його доходів і шляхом до Верховної Ради. https://naspravdi.today/uk/2025/08/14/deputat-vid-uvazhaiemoho/

Ось до чого довела 10-річна невпинна боротьба з корупцією – Національна академія внутрішніх справ на бюджетні гроші та ще й з суттєвою переплатою закупляє маски для відновлення волосся, лосьйон після гоління й губну помаду. Аналіз закупівель, що здійснює НАВС, вражає – так відкрито й нахабно можуть красти лише по-сусідству з НАБУ: https://naspravdi.today/uk/2025/07/22/hreblia-po-heneralsky-v-natsionalniy-akademii-vnutrishnikh-sprav/ Тож висновок автора статті цілком закономірний: «4 липня 2025 року, у день Національної поліції України, Президент Зеленський за поданням міністра внутрішніх справ Клименка присвоїв ректору НАВС Сербину звання генерала поліції 3 рангу. І якщо справи щодо контролю за виконанням антикорупційної політики в підлеглих МВС установах виглядають жалюгідними, тоді громадськості залишається лише сподіватися на те, що і в Офісі Президента, і в Міністерстві внутрішніх справ не продешевили з цінником за чергове генеральське звання в контексті наведених у цій публікації цифр».

Шикарне життя Валентина Михайловича Старченка, який керує Вінницьким відділком Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, не становить інтересу для НАЗК. І це не дивно – голова НАЗК Павлущик не має часу займатись своїми службовими обов’язками, бо зрання до вечора б’ється за підвищення зарплат своїм підлеглим. Тож доводиться замість Павлущика працювати журналістам. https://naspravdi.today/uk/2025/05/22/luhanski-kosmetolohy/

Командиру відділення польового механізованого хлібозаводу продовольчого складу 218 об’єднаного центру забезпечення сил логістики ЗСУ в м.Харків гвардії сержанту Шабуніну В.В. найближчим часом буде повідомлено про підозру в шахрайстві (частина 2 статті 190 КК України) та ухиленні від військової служби (частина 4 статті 409 КК України). https://naspravdi.today/uk/2025/05/21/shabunin-z-rechamy-na-vykhid/

Війна – не привід зупиняти розпил. І коли вся увага прикута до яєць по 17 грн для фронту, у тилових містечках тихою сапою засвоюють мільйонні бюджети невеликих комунальних установ майстри оборудок. Ну, як майстри – все топорно, дріб’язково, але нахабно, цинічно й… стратегічно. Адже належність до головної місцевої партії Вінниччини – «Українська стратегія Гройсмана» (вона ж «Європейська стратегія», вона ж «Вінницька стратегія», вона ж «Совість України») – для багатьох спритників є карт-бланшем. https://naspravdi.today/uk/2025/03/26/tyvrivskyy-donets-kudy-techut-biudzhetni-hroshi-vinnytskykh-starenkykh/

Оскільки цей допис виходить у переддень професійного свята старшого детектива НАБУ Маркіяна Слоневського та голови НАЗК Віктора Павлущика – Міжнародний день боротьби з корупцією – я бажаю Маркіяну Миколайовичу на майбутнє менше займатись криптовалютними операціями, а Віктору Володимировичу хоча б інколи зазирати в декларації своїх колишніх підлеглих. І, головне, побільше думати. Якщо, звісно, є чим. https://naspravdi.today/uk/2024/12/08/a-slona-to-vin-i-ne-prymityv/

Продовжуємо розповідати, як внаслідок ліквідації військової юстиції й тотальної корумпованості ДБР та прокуратури розвалюється українська армія: «У жовтні 2023 року, я опублікував на Фейсбуці безневинний допис про те, що Головнокомандувач Збройних Сил України, який ніколи в житті не вивчав правові науки, планує захищати дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук (то пак, доктора філософії в галузі права), Залужний наказав розшукати автора допису й поставив перед командиром бригади умову – або я видаляю це повідомлення, або батальйон, який на той час перебував під Сіверськом, буде перекинути в Авдіївку зі страшними наслідками для особового складу. Виявилось, що Валерію Федоровичу цю дисертацію написали підлеглі, а щоби не ганьбитись на захисті, текст дисертації на тему підтримання дисципліни у військах був засекречений, бо Залужний сподівався, що про його вчені здобутки прогресивне людство довідається лише під час майбутніх президентських виборів. А тут якийсь сержант розповів про чи на найбільших секрет Генерального штабу. Тож довелось мені допис про дисертацію Залужного видалити» https://naspravdi.today/uk/2024/08/22/za-krok-do-katastrofy-prodovzhennia/

«Про майбутню катастрофу автор попереджав ще в січні 2024 року, прогнозуючи, що влітку українські позиції просто не буде кому захищати. Бо з початку повномасштабної війни зі Збройних Сил України дезертирувало, щонайменше, 150 тисяч військовослужбовців, головним чином – за останні півроку. І з кожним днем темпи дезертирства наростають. На Торецькому та Покровському напрямку оборону 1 км фронту часто тримають лише 3-4 солдати. Ну, як тримають – сидять у ямі, накритій дошками (це називається «бліндаж»), ховаючись під безперервного мінометного обстрілу. Після того, як мінометна міна потрапляє у «бліндаж», 5-8 російських піхотинців, заходять на позицію – отак противник і просувається. Організувати нормальну оборону неможливо – не тому, що немає зброї, а тому, що немає людей: стрільців, кулеметників, гранатометників». Про те, як ліквідація військової юстиції призвела до військової катастрофи – очима очевидця. https://naspravdi.today/uk/2024/08/20/za-krok-do-katastrofy/

Треба зазначити, що віднедавна тема криптовалют і криптогаманців є улюбленою в НАЗК. У бутність, коли НАЗК очолювала відома своєю чесністю й непідкупністю Наталія Корчак, головною «фішкою» цієї богадільні було створення реєстру корупціонерів. При наступному голові НАЗК Олександрі Новікові, який взяв до себе в заступники пана Ситника, внесеного в реєстр корупціонерів за незадекларовані подарунки від магната Бахматюка, НАЗК переключилось на ведення реєстру «поплічників агресора». Після того, як стало відомо, що Новіков і Ситник допомагали дезертирам під час воєнного стану ухилятись від військової служби, у НАЗК припинили боротись з «поплічниками» й опанували нову тему – боротьбу з недоброчесними державними службовцями, які допускають порушення при декларуванні своїх статків у криптовалюті. https://naspravdi.today/uk/2024/08/16/kryptovaliutnyy-pavlushchyk/

З 27 лютого 2024 року НАЗК очолює ще один викормиш Ситника – Віктор Павлущик, який впродовж 8 років, з листопада 2015-го, пропрацював у НАБУ детективом і старшим детективом – керівником відділу детективів. Тепер Павлущик має аналізувати декларації своїх товаришів по пляшці з НАБУ й відокремлювати агнців від козлищ. Завдання непросте, оскільки НАБУ давно зажило славу найкорумпованішої установи. Щоби уявити, які муки сумління гризуть ніжну душу Павлущика, достатньо ознайомитись з розміщеними на сайті НАЗК деклараціями старшого детектива НАБУ Маркіяна Миколайовича Слоневського, який душив гідру корупції разом з Павлущиком у одному відділі Головного підрозділу детективів НАБУ. https://naspravdi.today/uk/2024/07/18/slon/

Завершуючи публікацію праці заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук, заступника голови Союзу юристів України та віце-президента Світового Конгресу українських юристів Олексія Васильовича Баганця, присвяченої розслідуванню злочинів проти встановленого порядку військової служби, пропонуємо п’яту, останню, частину статті, яка містить практичні рекомендації щодо покращення стану боротьби з військовою злочинністю. https://naspravdi.today/uk/2023/12/18/oleksiy-bahanets-kulhave-pravosuddia-abo-iak-v-ukraini-rozsliduiut-viyskovi-zlochyny-chastyna-v/