Нотаріус Рудченко Київ

З 11 серпня - новий ліміт на зняття готівкової валюти. З 11.08.2026 фізична особа може зняти з валютного рахунку готівкову іноземну валюту в еквіваленті до 200 000 грн на день. Але для зняття гривні з гривневого рахунку нічого не змінилося - 100 000 грн на день. І саме це важливо для продавців нерухомості. Якщо ви продали нерухомість, наприклад, за 6 млн грн, і кошти зараховані на гривневий рахунок, зняти їх одразу не можна. Ліміт - 100 000 грн на день. Але є ще один важливий момент. Документ про зняття готівки для її переміщення через кордон діє 90 календарних днів із дати зняття. Тобто кожна знята сума має свій 90-денний строк, протягом якого її потрібно встигнути перемістити за межі України. І тут виникає проста математика: 100 000 грн × 60 робочих днів = 6 млн грн. Тому при такому порядку зняття та переміщення коштів 6 млн грн - це орієнтир суми, яку можна зняти по 100 000 грн на день протягом 60 робочих днів та встигнути перемістити в межах 90 календарних днів від дати кожного зняття. Якщо ви купуєте валюту для подальшого вивезення, обов’язково зберігайте документ про її купівлю. А якщо переміщуєте через кордон готівку в сумі, що перевищує еквівалент 10 000 євро, її необхідно письмово декларувати та мати документи, передбачені митними правилами. Тому новий ліміт 200 000 грн на день - це не про продавця, який отримав гроші від продажу нерухомості на гривневий рахунок. Для нього ключова цифра, як і раніше: 100 000 грн на день.

3 МІФИ ПРО ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ Попередній договір часто сприймають як майже завершений договір купівлі-продажу. Особливо покупці. «Я вже підписав попередній договір. Я вже заплатив гроші. Значить, продавець більше нікому це майно не продасть». Ні. І це лише перший міф. МІФ №1. Попередній договір не дає продавцю можливості продати майно іншій особі. Якщо ми говоримо про вже зареєстроване нерухоме майно, окремого реєстру попередніх договорів щодо такого майна немає. Тому сам факт укладення попереднього договору не створює в реєстрі заборони для продавця розпоряджатися об’єктом. І не має значення, скільки покупець уже заплатив: 10%, 20% чи навіть 100% вартості. Якщо укладений лише попередній договір, продавець може укласти договір відчуження цього майна з іншою особою, порушивши умови попереднього договору Звичайно, це може мати для продавця юридичні наслідки у його відносинах із покупцем за попереднім договором. Але сам попередній договір не робить покупця власником і не блокує автоматично можливість відчуження майна. Інша ситуація може бути з об’єктами інвестування, де механізм реєстрації прав та обтяжень залежить від статусу об’єкта. Але це вже інша історія. МІФ №2. Попередній договір - це спрощений договір, тому згода другого з подружжя не потрібна. Теж ні. Попередній договір - не «спрощена версія» договору купівлі-продажу. Він створює юридичні зобов’язання сторін щодо майбутнього укладення основного договору. А якщо покупець перебуває у шлюбі, питання згоди другого з подружжя не можна просто обійти. І тут є ще одна логіка. Нерухомість - це не тільки права, а й обов’язки. Якщо майно буде придбане у шлюбі, воно за загальним правилом набувається у спільну сумісну власність подружжя. Тому другий з подружжя має знати про таку угоду. Це не формальність. Це питання прав та майбутніх обов’язків обох. МІФ №3. Якщо я заплатив за попереднім договором 100% - квартира вже моя. Ні. І це, мабуть, один із найбільш небезпечних міфів. Попередній договір навіть із повною оплатою вартості майна не передає право власності. Якщо продавець ухиляється від укладення основного договору, сам факт того, що покупець уже передав йому всі гроші, не означає автоматичного виникнення права власності у покупця. Тому формула: «Я заплатив - значить, я власник» у випадку з попереднім договором не працює. І саме тому попередній договір - це документ, до якого я раджу ставитися не як до «бронювання квартири», а як до серйозного юридичного інструменту. До речі, ще важливий момент. Та це вже не МІФ. Ціна в попередньому та основному договорах має бути узгодженою. Якщо сторони змінюють ціну - ці зміни потрібно належним чином оформлювати. А не просто згадати про іншу суму вже в основному договорі. І ще: попередній договір не є підставою для проживання майбутнього власника у квартирі. Тому якщо покупець уже передає гроші, отримує ключі й починає проживати у квартирі - це треба юридично оформлювати окремо. Але є в попередньому договорі і дуже важлива перевага. При його нотаріальному посвідченні нотаріус перевіряє документи, правові підстави та інформацію про обтяження на момент укладення саме попереднього договору. Так, до основного договору ситуація може змінитися. Можуть з’явитися нові обтяження чи інші обставини. Тому перед укладенням основного договору перевірка проводиться знову. Але це не робить попередню перевірку зайвою. Попередній договір - це не «майже купівля». Це домовленість про майбутню купівлю, яка створює певні права та обов’язки, але не замінює основний договір і не передає право власності. І чим більшу суму ви передаєте за таким договором, тим важливіше розуміти, що саме ви юридично отримуєте взамін.

Міф: якщо ви володієте житловою нерухомістю понад 3 роки, податків при продажу не буде. Не завжди. Більшість власників упевнені: якщо квартира чи будинок у власності понад три роки, питання податків уже вирішене. Але є нюанс, про який мало хто замислюється. Якщо протягом цих трьох років була проведена реконструкція зі зміною площі об’єкта, варто заздалегідь оцінити можливі податкові наслідки. Чому? Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на реконструйований об’єкт виникає з моменту державної реєстрації такого права. Наприклад, квартира мала площу 100 кв. м, а після реконструкції - 105 кв. м. І тут виникає важливе запитання: чи володієте ви реконструйованим об’єктом понад три роки? Саме цей аспект може мати значення для оцінки податкових наслідків під час продажу. Крім того, на оподаткування впливає не лише строк володіння, а й кількість продажів протягом календарного року та податкове резидентство продавця. Висновок: податкове планування починається не в день продажу нерухомості, а значно раніше. Іноді - ще до проведення реконструкції та державної реєстрації змін. Кожна ситуація індивідуальна, тому перед продажем нерухомості варто оцінити всі юридичні та податкові наслідки саме у вашому випадку.

Чому перед купівлею нерухомості варто перевірити продавця не лише на арешти, а й на судові спори про стягнення коштів? Більшість покупців перевіряє, чи немає арешту на майно. Але цього недостатньо. Якщо на момент продажу або незадовго до нього щодо продавця вже розглядається справа про стягнення значної суми коштів, кредитор може поставити під сумнів відчуження майна. Навіть якщо цей спір взагалі не пов’язаний із нерухомістю. У такому випадку кредитор має право звернутися до суду з позовом до продавця та покупця про визнання договору фраудаторним. Простими словами, фраудаторний договір - це договір, який, на думку кредитора, укладено з метою вивести майно з-під можливого стягнення та позбавити кредитора можливості задовольнити свої вимоги. Тому перед укладенням договору варто перевірити не лише об’єкт нерухомості, а й самого продавця: чи немає на дату угоди судових спорів про стягнення коштів. А що робити, якщо такі спори вже є, але ви, оцінивши всі ризики, все одно вирішили придбати це майно? У такому випадку особливо важливо, щоб договір був укладений за ринковою вартістю, а сама угода не містила ознак, які можуть свідчити про її фраудаторний характер. Верховний Суд оцінює такі справи за сукупністю обставин. Серед них, зокрема: ✅чи відповідає ціна договору ринковій вартості майна; ✅чи не є сторони договору пов’язаними або близькими особами; ✅коли саме було укладено договір щодо моменту виникнення заборгованості або судового спору; ✅чи мав правочин реальну економічну мету, чи був спрямований на виведення майна з-під можливого стягнення. Саме тому сьогодні перевірка продавця є не менш важливою, ніж перевірка самої нерухомості. Адже юридична безпека угоди починається ще до її підписання.

Купуєте у приватного підприємства? Особливо з розстрочкою - зверніть увагу 28 серпня 2025 року набрав чинності Закон №4196-IX, яким скасовано Господарський кодекс України та заборонено створення нових приватних підприємств (ПП). Чинні ПП мають перехідний період до 28.08.2028. І якщо ви купуєте у ПП нерухомість, корпоративні права чи інше майно з розстрочкою платежу, то це вже не просто формальність. Що я рекомендую перевірити покупцю: ✔ чи планує власник перетворення ПП у ТОВ або АТ; ✔ чи є борги, податкові обтяження, виконавчі провадження; ✔ хто буде стороною договору після перетворення; ✔ чи передбачено у договорі правонаступництв; ✔ як здійснюватимуться подальші платежі після зміни організаційно-правової форми. Особливо важливо при розстрочці. Уявіть ситуацію: ви підписали договір у 2026 році та сплачуєте кошти частинами до 2029 року. У цей час ПП перетворюється на ТОВ. Якщо питання правонаступництва та реквізитів не врегульовані - виникають зайві запити банку, податкові питання та необхідність додаткових документів. Покупець має бути захищений не лише на момент підписання договору, а й на весь період виконання зобов’язань. Якщо ви власник ПП Не відкладайте рішення до 2028 року. У вас є два реальні варіанти: 👉 плануєте продовжувати бізнес - запускайте процедуру перетворення; 👉 не плануєте діяльність - плануйте правильне припинення (ліквідацію). Не залишайте ПП «у підвішеному стані». Для контрагентів це вже фактор ризику, а для власника - відкладене питання, яке все одно доведеться вирішувати. Важливо: реєстраційні дії у зв’язку з перетворенням можуть здійснювати як державні реєстратори, так і нотаріуси. Тому якщо у вас є ПП або ви плануєте купівлю у ПП з розстрочкою чи довгостроковими платежами, краще завчасно перевірити структуру угоди та підготувати документи правильно.

Податкова пільга, про яку варто знати кожному власнику нерухомості Більшість знає про ставки податків при продажу нерухомості. Але значно менше людей знають про своє право законно зменшити суму, з якої ці податки сплачуються. Податковий кодекс України дозволяє відняти документально підтверджені витрати на придбання нерухомості від доходу, отриманого від її продажу. Але є важливий нюанс. 📌 Для нежитлової нерухомості (офіси, магазини, склади, гаражі, паркомісця тощо) ця пільга застосовується при продажу другого та кожного наступного об’єкта протягом календарного року. 📌 Для житлової нерухомості (квартири, житлові будинки, кімнати) — лише при продажу третього та кожного наступного об’єкта протягом року. Наприклад, ви придбали об’єкт за 2 000 000 грн, а продаєте його за 2 500 000 грн. За наявності права на застосування цієї пільги ПДФО та військовий збір сплачуються не з усієї суми продажу, а лише з 500 000 грн - тобто з різниці між ціною продажу та документально підтвердженими витратами на придбання. І це важливо. Пільга поширюється як на податок на доходи фізичних осіб, так і на військовий збір. Але сама по собі вона не працює. Необхідно правильно підтвердити понесені витрати: зберегти договори, банківські платіжні документи та інші документи, що підтверджують оплату, а також належним чином відобразити операцію у податковій звітності. На практиці саме через неналежне оформлення документів платники податків нерідко втрачають право на цю законну податкову пільгу.

Запрошуємо до нашої київської команди юриста! Шукаємо професійного, відповідального, стресостійкого та тактовного юриста, бажано з досвідом роботи у сфері нотаріату. Чекаємо на ваше резюме: +380930033789 @alexand_rar

Згода на купівлю не змінює правовий режим майна. Після змін у законодавстві щодо оформлення згод подружжя багато хто почав сприймати таку згоду як інструмент визначення власника майна. Але це не так. Згода - це лише згода на вчинення правочину що є спільною сумісною власністю подружжя Вона не змінює правовий режим майна і не перетворює спільну сумісну власність на особисту приватну. Правовий режим майна може бути змінений лише на підставі договору між подружжям або в інших випадках, прямо передбачених законом. Тому якщо подружжя домовилося, що майно, яке буде придбане під час шлюбу, має належати лише одному з них, таку домовленість необхідно оформити належним чином. Найефективніший інструмент - шлюбний договір, у якому можна заздалегідь визначити, яке майно буде особистою приватною власністю кожного з подружжя. У нотаріальній практиці дуже важливо розмежовувати два різні поняття: згода на правочин і визначення правового режиму майна. Це різні юридичні інструменти з абсолютно різними правовими наслідками.

📢 ОРЕНДА ЖИТЛА: ПАРЛАМЕНТ ПІДТРИМАВ ЗМЕНШЕННЯ ПДФО ДО 5% Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №1511-П-Д, який передбачає зниження ставки ПДФО для фізичних осіб, що офіційно здають житлову нерухомість в оренду, з 18% до 5%. Що діє сьогодні? Якщо фізична особа-резидент України здає нерухомість в оренду, вона сплачує: ▪️ ПДФО – 18%; ▪️ військовий збір – 5%. Загальне податкове навантаження становить 23% від отриманого доходу. Для нерезидентів фізичних осіб правила ще жорсткіші. Вони не можуть напряму здавати нерухомість в оренду в Україні. Такі операції мають здійснюватися через уповноважену особу – фізичну особу-підприємця або юридичну особу-резидента, яка виконує функції податкового агента. Що пропонується? Законопроєктом передбачено зменшення ставки ПДФО до 5% для доходів від оренди житла. Військовий збір при цьому залишається окремим платежем, якщо законодавство не буде змінено додатково. Мета змін – виведення ринку оренди з тіні, збільшення кількості офіційних договорів та підвищення рівня захисту як орендодавців, так і орендарів. ❗️Важливо розуміти, що наразі йдеться лише про підтримку законопроєкту в першому читанні. Попереду – друге читання, остаточне ухвалення та підписання закону. Крім того, відповідно до принципу стабільності податкового законодавства, зміни до податків не можуть застосовуватися посеред податкового року. Для фізичних осіб податковий (звітний) рік триває з 1 січня по 31 грудня. Саме тому навіть у разі остаточного ухвалення закону найближчим часом нові правила можуть почати діяти лише з початку нового податкового року, що наразі й передбачено законопроєктом — з 1 січня 2027 року. Слідкуємо за проходженням законопроєкту та аналізуватимемо його остаточну редакцію

🏠 Продали нерухомість за кордоном? Перевірте, чи не виникли у вас податкові зобов’язання в Україні. Часто власники нерухомості вважають, що якщо квартира або будинок знаходяться за межами України, а податки вже сплачені в країні продажу, то на цьому податкові питання завершуються. Не завжди. Сьогодні позиція податкових органів полягає в тому, що дохід від продажу нерухомості за кордоном є іноземним доходом фізичної особи та підлягає декларуванню в Україні. При цьому важливо розуміти різницю між ПДФО та військовим збором. ✔️ ПДФО - 18% Якщо між Україною та відповідною державою діє угода про уникнення подвійного оподаткування, податок, сплачений за кордоном, може бути зарахований в Україні. Наприклад, якщо в країні продажу ви сплатили податок за ставкою 18% або більше, додаткового ПДФО в Україні, як правило, не виникає. Якщо ж іноземна ставка була меншою, доведеться доплатити різницю до українських 18%. ✔️ Військовий збір - 5% І тут виникає нюанс, про який багато хто дізнається вже після продажу. Механізм зарахування податків, сплачених за кордоном, на військовий збір не поширюється. Тому обов’язок зі сплати військового збору в Україні може виникнути незалежно від того, які податки були сплачені в іншій державі. Ще один важливий момент - валютний дохід. Для цілей декларування сума отриманих коштів перераховується у гривню за офіційним курсом НБУ на дату фактичного отримання доходу. Якщо кошти надходили кількома платежами, кожна сума визначається окремо за курсом на дату її надходження. Тому під час продажу нерухомості за кордоном варто заздалегідь подбати про документи, що підтверджують сплату податків у країні продажу, та правильно оцінити податкові наслідки в Україні.

⚖️ В Україні змінили правила щодо дарування майна дітям 25 травня набрали чинності зміни щодо безоплатного набуття майна дітьми. Простіше кажучи - змінився підхід до оформлення дарування майна дітям. Тепер у багатьох випадках для оформлення такого майна більше не потрібен дозвіл органу опіки та піклування. Але важливо правильно зрозуміти ці зміни 👇 Відсутність рішення органу опіки НЕ означає відсутність контролю. Фактично частина функцій щодо перевірки дотримання прав дітей переходить до нотаріуса. Тобто нотаріус під час посвідчення договору перевіряє: чи не порушуються права інших дітей; чи немає конфлікту інтересів; чи дійсно правочин відповідає інтересам дитини. Наприклад 👇 Якщо у квартирі зареєстроване місце проживання трьох неповнолітніх дітей, нотаріус не допустить оформлення договору дарування квартири лише на одну дитину, якщо це може погіршити права двох інших дітей. Тому не варто сприймати ці зміни як «повне спрощення». Контроль за дотриманням прав дітей залишається.

Інвестиції в нерухомість та шлюб. Момент набуття права власності на нерухоме майно - це момент державної реєстрації права власності у реєстрі. Але важливо розуміти, що об’єкт права власності «гроші» та об’єкт права власності «нерухомість» - це юридично різні об’єкти. Під час інвестування у новобудову право власності на гроші згодом трансформується у право власності на нерухомість. І саме тут часто виникають складні ситуації між подружжям або вже колишнім подружжям. Наприклад: ▪️ якщо кошти були проінвестовані під час шлюбу, але право власності на квартиру зареєстровано вже після розірвання шлюбу - юридично власником стає той, на кого зареєстроване майно. Але другий з колишнього подружжя може у судовому порядку заявляти вимоги щодо своєї частки у майні, яке було фактично придбане за часів шлюбу. ▪️ і навпаки - якщо інвестування відбулося до шлюбу, а державна реєстрація права власності вже під час шлюбу, то таке майно може вважатися спільною сумісною власністю подружжя, якщо інший режим майна не визначений шлюбним договором. У питаннях інвестицій у нерухомість дата платежу, дата укладення договору та дата державної реєстрації можуть мати абсолютно різні юридичні наслідки. Саме тому структура оформлення інвестиції має значення не менше, ніж сам об’єкт нерухомості

До 1 липня 2026 року власникам нерухомості почнуть надходити податкові повідомлення-рішення щодо сплати податку на нерухомість за 2025 звітний рік. Змін у правилах оподаткування наразі немає - усе працює так само, як і раніше 👇 🔹 Податок за 2025 рік розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2025 - 8000 грн. 🔹 Максимальна ставка податку - 1,5% від МЗП за 1 кв. м: 8000 × 1,5% = 120 грн за 1 кв. м. 🔹 Для житлової нерухомості залишаються пільгові квадратні метри. 🔹 Для нежитлової (комерційної) нерухомості пільгова площа зазвичай не застосовується - податок нараховується на всю площу об’єкта. Наприклад: нежитлове приміщення площею 200 кв. м 200 × 120 грн = до 24 000 грн на рік (за максимальної ставки). ❗️Але остаточну ставку визначає місцева рада, тому фактична сума може бути меншою. 📌 Після отримання повідомлення податок необхідно сплатити протягом 60 днів. 📍Перевірити інформацію можна через «Моя податкова» або застосунок «Дія». 🕊 Для об’єктів на окупованих територіях, у зоні бойових дій або зруйнованих об’єктів податок не нараховується.

Дарування нерухомості або грошових коштів дітям. На що звернути увагу: Податкова пільга (0%) для родичів першого ступеня споріднення (батьки ↔ діти) дійсно існує. Але є важлива умова, про яку часто забувають: 👉 Обидві сторони договору мають бути податковими резидентами України. Якщо ж: дарувальник або обдаровуваний є податковим нерезидентом України, навіть при даруванні між батьками і дітьми: 📌 застосовується оподаткування: 18% ПДФО + 5% військовий збір І тут уже не має значення ступінь споріднення - пільга не працює. Що це означає на практиці: Перед тим як оформлювати дарування: ✔ перевірте податковий статус обох сторін ✔ за потреби - підтвердіть резидентність документально ✔ і тільки після цього плануйте угоду Бо іноді “просте” дарування може обернутися суттєвими податковими витратами. Дарування - це про передачу активу. А правильне дарування - це ще й про збереження ваших грошей.

Орендодавець “зник”? Платити все одно потрібно. І ось як це зробити правильно 👇 Уявіть ситуацію: договір оренди діє, строки підходять, а орендодавець - поза зоною доступу. Не відповідає, реквізити не оновлює, гроші не приймає. І тут головна помилка - “не плачу, бо нікому”. Так ви автоматично заходите в прострочку. Але є законний і дуже елегантний механізм 👇 1. Договір - ваша база Якщо він укладений правильно і містить реквізити - ви зобов’язані платити незалежно від “настрою” або доступності орендодавця. 2. Не вийшло оплатити - це не кінець Якщо платіж технічно неможливий (рахунок не працює, отримувач не виходить на зв’язок), але договір чинний - у вас є рішення. 3. Депозит нотаріуса - ваш захист Ви маєте право внести суму оренди на депозит нотаріуса. І тут важливий момент: 👉 з моменту, коли нотаріус прийняв кошти - ваше зобов’язання вважається виконаним Тобто: ви заплатили ✔ прострочки немає ✔ ризиків немає ✔ 4. Що далі робить нотаріус Він вже сам: шукає отримувача повідомляє його перераховує кошти з депозиту Висновок простий: Ваш обов’язок - не “передати гроші в руки”, а належно виконати зобов’язання. І якщо інша сторона “зникає” - це не проблема, а просто інша процедура. Завжди думайте не категоріями “вийшло / не вийшло”, а категоріями “як виконати правильно”.

Арешт на майно: вже знятий - значить безпечно? Не зовсім. Сам по собі факт, що арешт з майна вже знятий, не гарантує відсутність ризиків. Ключове питання - чому він був накладений і як завершилась справа. Чому взагалі накладають арешт на майно? • спір про гроші (як забезпечення позову) • спір щодо конкретного майна • кримінальні провадження з перспективою конфіскації • іпотека / кредит, який не був погашений Якщо арешт зняли - що перевіряти? Обов’язково з’ясуйте: • чи завершено судовий спір по суті • яке рішення прийняв суд • чи не триває оскарження • чи виконано рішення Чим це може бути небезпечно? Якщо конфлікт не закритий або є «слабке місце» в історії майна, можливі такі ризики: • визнання нового договору фраудаторним (укладеним для уникнення зобов’язань) • витребування майна з чужого незаконного володіння • звернення стягнення на майно (навіть у нового власника) • конфіскація або стягнення в дохід держави • звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від зміни власника Важливо: Перехід права власності не завжди “очищає” майно від проблем. Що робити покупцю? • дослідити історію майна • перевірити судові спори по всіх попередніх власниках • отримати повну інформацію з реєстрів (ланцюг власників з 2013 року) • оцінити юридичну природу попередніх спорів Висновок: Арешт у минулому - це не вирок, але це сигнал для глибокої перевірки, а не для ігнорування.

Договори між юрособами, укладені до 2004 року До набрання чинності Цивільного кодексу України (01.01.2004) правила гри були іншими. І це важливо враховувати, коли ви перевіряєте договори щодо нерухомості, укладені до 2004 року. Що було “тоді”? До 2004 року правове регулювання базувалося, зокрема, на Законі України «Про підприємства в Україні» та Цивільному кодексі УРСР. 👉 Юрособи могли укладати договори у простій письмовій формі - без нотаріуса, часто лише підпис і печатка. Що перевіряти сьогодні? • Форма - оцінюємо за законодавством на дату підписання. • Підписанти - чи були повноваження діяти від юрособи. • Печатка - підтвердження волі (на той час це важливо). • Предмет - чіткість, реальність, законність. • Виконання - передача, оплата, фактичне користування. • Реєстрація - чи оформлені права за правилами того часу. • Зміни після 2004 - чи “перейшов” договір у нову правову площину. Висновок: Договори до 2004 року - це інша правова реальність. 📌 Оцінюємо їх за правилами того часу. 📌 Форма - не головне. 📌 Вирішальне - реальність і виконання. Якщо працюєте з майном “з історією” - завжди робіть глибоку перевірку. Саме там найчастіше приховані ризики.

Оренда. Важлива умова договору, навіть якщо він не нотаріальний Більшість договорів оренди підписують швидко - без нотаріуса і без зайвих формулювань. Але є умова, яку варто передбачити завжди 👇 ❗️Норма закону Відповідно до Цивільного кодексу України: договір найму (оренди) припиняється у разі смерті наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто сам закон прямо дозволяє вам змінити це правило в договорі. ⚠️ Що відбувається на практиці Після смерті власника: • спадщина відкривається, але • право власності переходить до спадкоємців не раніше ніж через 6 місяців І весь цей час - “пауза”, в якій права орендаря можуть бути під питанням. ❗️Ризик Якщо в договорі нічого не прописано: • оренда може вважатися припиненою • спадкоємці можуть вимагати звільнити об’єкт • навіть при сплаченій орендній платі ✅ Приклад формулювання Пропишіть це прямо в договорі: «Сторони погодили, що у разі смерті орендодавця (наймодавця) договір оренди не припиняється та зберігає чинність для його спадкоємців до закінчення строку дії договору». Або коротше: «Смерть орендодавця не є підставою для припинення цього договору. Права та обов’язки переходять до спадкоємців». 📌 Висновок Це той випадок, коли одне речення в договорі захищає вас на пів року вперед. І навіть більше - захищає від втрати права користування в момент, коли ситуація найменш контрольована.

РІЄЛТОР ПРОСИТЬ ВАШІ ДАНІ ДЛЯ ФІНМОНІТОРИНГУ: ЦЕ НОРМАЛЬНО ЧИ НІ? Останнім часом покупці й продавці все частіше дивуються: чому рієлтор просить паспортні дані, ІПН, інформацію про джерело коштів, анкети та пояснення? Пояснюю просто. За законодавством суб’єкти господарювання, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Тобто, якщо рієлтор або агентство реально супроводжує угоду, він не просто “може”, а зобов’язаний проводити належну перевірку. Тому, якщо рієлтор є учасником саме вашої угоди, нормально, що він просить інформацію і про продавця, і про покупця. Навіть якщо одна зі сторін не є його “клієнтом” у класичному розумінні, вивчається не лише особа замовника послуги, а й сама операція та її учасники. Але тут є важлива межа. Не кожен контакт із рієлтором означає, що ви вже зобов’язані надавати всі свої дані. Коли ви: • просто телефонуєте по оголошенню; • уточнюєте ціну; • приходите на перегляд; • лише обговорюєте можливість покупки; це ще не означає, що настав момент для повного фінмоніторингу. Найбільш логічно і практично анкетування проводити безпосередньо перед укладенням основної угоди, коли вже зрозумілі сторони, об’єкт, формат розрахунків і реальна сума операції. Саме на цій стадії перевірка виглядає обґрунтованою. Що стосується завдатку, то це ще не завжди та стадія, де операція фактично відбулася. Частина таких домовленостей взагалі не доходить до нотаріального оформлення. Тому на практиці рієлтор може попередньо попросити мінімальні дані, щоб зрозуміти, чи не виникне проблем уже на фініші, але сам по собі дзвінок, перегляд чи навіть попередні переговори ще не повинні перетворюватися на безконтрольний збір персональної інформації. Окремо важливо розуміти: те, що фінмоніторинг проводить нотаріус, не скасовує обов’язків рієлтора. Нотаріус також є суб’єктом первинного фінансового моніторингу і перевіряє сторони в межах своєї компетенції. Але закон не побудований за принципом “хтось один перевірив - інші вже нічого не роблять”. Держава навпаки розподіляє цей обов’язок між кількома професійними учасниками операції. Тому відповідь на питання “Навіщо рієлтор дублює нотаріуса?” така: Не тому, що нотаріус “не справляється”, а тому що закон покладає обов’язок фінмоніторингу і на рієлтора, якщо він бере участь в угоді, і саме тому, що рієлтор контактує з клієнтом. Що важливо для клієнта? Якщо рієлтор просить ваші дані, ви маєте повне право спитати: 1. Хто саме збирає мої дані? ФОП, агентство, конкретний брокер? 2. На якій підставі ви берете участь у цій угоді? Є договір із продавцем? Є договір із покупцем? Ви справді супроводжуєте саме цю операцію? 3. Чому ви просите ці документи саме зараз? На етапі угоди це одне. На етапі “я просто подзвонив по рекламі” - зовсім інше. 4. Як будуть зберігатися мої персональні дані і хто матиме до них доступ? 5. Чи можете пояснити, що запит цих даних пов’язаний саме з виконанням вимог фінмоніторингу? Професійний рієлтор на ці питання відповість спокійно й чітко. І головне правило: Передавати дані про себе варто не тому, що “так сказали”, а тоді, коли вам зрозуміло: хто їх просить, на якій підставі і для чого саме.

Податки на «чуже» майно: що робити, якщо ви вже продали, а нарахування приходять? Ситуація доволі поширена: об’єкт уже проданий, але податкова продовжує нараховувати податки. Причина - неактуальні дані в реєстрах. Що робити👇 1️⃣ Плануйте свої податки Перевірте, яке майно офіційно числиться за вами (ДРРП, ДЗК, інші реєстри). Саме ці дані використовує податкова для нарахувань. 2️⃣ Контролюйте електронний кабінет платника. Податкова не завжди «помиляється» - вона працює з тим, що є в реєстрах. 👉 Важливо: після отримання податкового повідомлення - рішення у вас є 30 днів, щоб: • оскаржити нарахування, або • уточнити дані 3️⃣ Якщо майно вже не ваше - перевірте реєстр Найчастіша причина - непогашений запис про право власності. 👉 Що зробити: • перевірити запис у Державному реєстрі речових прав • звернутися до нотаріуса / держреєстратора • внести зміни або погасити запис про ваше право Без цього податкова і далі буде вважати вас власником. Коли чекати нарахування від податкової? 📩 Податкові повідомлення-рішення: • по нерухомості - надсилаються до 1 липня року, що настає за звітним • по землі - також, як правило, до 1 липня Висновок Податкова не перевіряє «факт продажу» - вона бачить лише реєстр. Тому ваш контроль = ваш захист від зайвих податків.