ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦

Бізнес знову просить відкласти запуск е-акцизу. Європейська Бізнес Асоціація звернулася до керівництва держави та парламенту з проханням перенести обов’язкове впровадження системи електронного акцизу з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027-го. Раніше впровадження е-акцизу вже переносили. Система мала повноцінно запрацювати з 1 січня 2026 року, однак на прохання бізнесу дати ринку більше часу на підготовку, запуск перенесли на 10 місяців, до 1 листопада 2026 року. Тепер ЄБА просить ще раз відтермінувати. Компанії наголошують, що підтримують впровадження е-акцизу та беруть участь у тестуванні, однак воно показало, що потрібен додатковий час для доопрацювання системи, інтеграції ІТ-рішень бізнесу та підготовки всіх учасників ринку. Серед аргументів також посилення атак на виробничу, складську та логістичну інфраструктуру. Бізнесу необхідно завчасно планувати закупівлю сировини і матеріалів, отримання акцизних марок та управління товарними запасами. За результатами консультацій із бізнесом перенесення запуску на 1 липня 2027 року вже підтримали Мінцифри, Мінфін та голова фінансового Комітету Верховної Ради. Тепер для цього необхідно внести й ухвалити відповідні зміни до законодавства.

Сайт недорогих новин Антикор, Страна.юа розганяють, що я — проти державних виплат людям на постраждалих підприємствах. Так, депутати з обережністю ставляться до одноразових виплат, бо завжди знайдуться ті, кого обділили. Завжди є ті, кого треба підтримати…

Сайт недорогих новин Антикор, Страна.юа розганяють, що я — проти державних виплат людям на постраждалих підприємствах. Так, депутати з обережністю ставляться до одноразових виплат, бо завжди знайдуться ті, кого обділили. Завжди є ті, кого треба підтримати ургентно: інваліди, поранені цивільні та військові, ті, хто втратив єдине житло, фронтові лікарі тощо. Цей список можна продовжувати досить довго. ФОПи мого округу, які на початку повномасштабки опинилися в окупації, теж хотіли б отримати 6500 грн. Але не мали такої можливості — ініційована урядом програма закінчилась раніше, ніж звільнили території, захоплені ворогом, і відновили звʼязок. Люди, які втратили роботу — звісно, несуть важкі втрати. Ці одноразові виплати не компенсують іх. В країні, де більше 4 млн вакансій, робота знайдеться всім. Тому так, я не ініціюватиму таких виплат. І підтримувати їх не буду. Хоча тут уряд ніколи не радиться з парламентом. Тому моя підтримка їм не потрібна. Можуть ініціювати і між собою розділити черговий хейт. А тим, хто вирішив мене «мокнути», скажу одне: мені подобається вам заважати) і дякую, що даєте можливість заробляти засобам масової інформації. Їм теж зараз непросто.

Рубль став сміттям. Банки Білорусі, Казахстану та Киргизстану обмежують приймання готівкових російських рублів. З червня банки країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) почали підвищувати комісії за внесення готівкових рублів. У Білорусі в низці банків ставки вже сягають 15%, в одному з банків - 20%. У Казахстані деякі банки беруть 10–15%, у Киргизстані один із банків підвищив тариф до 10%. Причина - надлишок російської рублевої готівки, яку банкам складно використовувати в розрахунках і дорого обслуговувати. Високі комісії фактично обмежують приплив російського кешу. Щоправда, вони стосуються саме готівки, умови безготівкових операцій із рублями не змінювалися.

Продаж санкційних активів торік приніс бюджету 4,5 млрд грн, більше, ніж приватизація держмайна. Рахункова палата проаналізувала звіт Фонду державного майна за 2025 р. За рік ФДМУ забезпечив понад 9,5 млрд грн надходжень до державного бюджету. Найбільше - 4,5 млрд грн надійшло від реалізації санкційних активів. У той час, як від приватизації державного майна бюджет отримав 3,38 млрд грн, від оренди державного майна - 970,6 млн грн, від дивідендів та частини чистого прибутку держпідприємств і товариств - 261,1 млн грн. Рахункова палата зазначає, що реалізація санкційних активів дала найбільший фінансовий результат серед усіх напрямів діяльності ФДМУ у 2025 році.

❗️ З 14 серпня банки посилюють контроль за новими та «сплячими» ФОПами: тепер недостатньо просто відкрити ФОП і сплачувати податки — банк може попросити довести, що за рахунком стоїть реальний бізнес. В Україні запрацював новий етап банківського контролю за операціями новостворених та тривалий час неактивних ФОПів і юридичних осіб. Одразу важливе уточнення: це не автоматичні ліміти для всіх підприємців. Посилений контроль стосується насамперед клієнтів, яких банк за результатами власної оцінки віднесе до підвищеної категорії ризику. Головна мета — боротьба з «дропами», фіктивним підприємництвом, компаніями-оболонками та рахунками, які використовуються не для реальної господарської діяльності, а для транзиту значних сум коштів. Що змінюється з 14 серпня? Для новостворених та неактивних ФОПів, яких банк визначить ризиковими, орієнтири для вихідних переказів становитимуть: — ФОП І групи — до 600 тис. грн на місяць; — ФОП ІІ–ІІІ груп — до 3 млн грн на місяць. А вже з 14 листопада 2026 року ці пороги зменшаться: — І група — до 400 тис. грн на місяць; —ІІ–ІІІ групи — до 1 млн грн на місяць. Але перевищення цих сум саме по собі не означає автоматичного блокування рахунку чи заборони провести операцію. Ключове питання — чи може підприємець пояснити походження коштів та економічний зміст операцій. Якщо обороти перевищують типовий для клієнта рівень або встановлений банком ліміт, банк може попросити додаткові документи, які підтверджують реальність діяльності. Це можуть бути договори з контрагентами, рахунки та акти виконаних робіт, податкова звітність, документи щодо працівників, оренди приміщень, закупівлі та продажу товарів, логістики та інші підтвердження того, що за рухом грошей справді стоїть бізнес. Тобто змінюється сама логіка контролю. Банку недостатньо побачити, що ФОП зареєстрований і платить податки. Банк має розуміти, чи відповідають обороти рахунку заявленому виду діяльності, масштабам бізнесу та інформації про клієнта. Наприклад, якщо щойно зареєстрований ФОП без історії діяльності починає отримувати мільйони гривень і майже одразу переказувати їх далі, це може стати підставою для додаткової перевірки. Окрема увага — до так званих «сплячих» ФОПів. Це рахунки, за якими тривалий час не було суттєвої активності, а потім раптово з’являються значні обороти. Саме такі рахунки можуть використовуватися у схемах із «дропами» та транзитом коштів. Фактично банки дедалі більше переходять від формального принципу «документи є — значить усе добре» до аналізу реальної економічної поведінки клієнта. Тому теза «я зареєстрований ФОП і плачу податки — банк не має права мене питати» працюватиме дедалі менше. Реєстрація ФОП підтверджує існування підприємця юридично. А банку потрібно буде переконатися, що за рахунком справді стоїть економічна діяльність, а не транзит грошей.

США фактично відмовляються від реєстру бенефіціарних власників — один із ключових інструментів боротьби з відмиванням коштів США зробили різкий крок назад у сфері фінансової прозорості. FinCEN остаточно скасував вимогу для американських компаній та громадян США подавати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників відповідно до Corporate Transparency Act. (U.S. Department of the Treasury) Більше того — FinCEN видалить із бази вже зібрану інформацію про американських бенефіціарів та заявників. Таким чином, фактично демонтується значна частина системи, яку США створювали для боротьби з використанням анонімних компаній у відмиванні коштів, корупції, шахрайстві та обході санкцій. (U.S. Department of the Treasury) Вимоги зберігаються лише для обмеженого кола іноземних компаній, зареєстрованих для ведення бізнесу у США, і стосуватимуться передусім їхніх іноземних бенефіціарів. Для американських компаній звітування про бенефіціарну власність припиняється. (U.S. Department of the Treasury) Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснює рішення необхідністю прибрати надмірний регуляторний тягар для мільйонів законослухняних власників малого бізнесу. Критики ж попереджають: відмова від прозорості власності може знову зробити американські юридичні особи зручним інструментом для приховування реальних власників активів та походження коштів. (Reuters) AML Intelligence називає рішення значно ширшим сигналом — США ризикують втратити роль глобального лідера у боротьбі з фінансовими злочинами. Видання нагадує, що саме Вашингтон протягом десятиліть був одним із головних драйверів глобальних AML-стандартів, починаючи ще з Віденської конвенції 1988 року. (AML Intelligence) І тут виникає принципове питання для всієї міжнародної системи AML/CFT: що відбувається з глобальними стандартами фінансової прозорості, якщо одна з держав, яка десятиліттями їх формувала і вимагала від інших, сама починає від них відступати?

На митниці набирає обертів ротація: митників забирають з «насиджених» місць. Станом на 5 серпня ротацію пройшли вже 507 посадових осіб у 18 територіальних органах Держмитслужби. Переміщують насамперед митників низової та середньої ланки на ключових митних постах: державних інспекторів, старших змін, начальників та заступників начальників підрозділів митного оформлення. У липні на Закарпатській митниці ротували 29 керівників підрозділів митного оформлення на постах «Тиса», «Вилок», «Солотвино», «Дякове», «Астей», «Косонь», «Малий Березний» та «Ужгород-автомобільний». Для цього використовується автоматизована система «Ротація», яка випадково визначає ротаційні пари. Це мінімізує ризики змови та корупції. На Львівській митниці ротація охопила 45 начальників та заступників начальників відділів митного оформлення на постах «Краковець», «Рава-Руська», «Мостиська», «Угринів», «Грушів» та інших. На Чернівецькій митниці перемістили 27 старших чергових змін та 8 інспекторів, на Київській - 3 заступників начальників та 17 інспекторів, на Волинській - 10 інспекторів. Ротація – частина реформи митниці. Вона покликана знизити корупційні ризики та не допускати формування стійких неформальних зв'язків на одному місці. Митників, які оборосли зв'язками за роки роботи на одному митному посту, переміщують на інші ділянки. Сам порядок проведення ротації Мінфін затвердив ще у травні 2025 року. Але саме новий голова Держмитслужби Орест Мандзій, призначений у квітні цього року, почав широко впроваджувати цю антикорупційну практику.

Митниця донарахувала імпортерам понад 1,2 млрд грн. Одне з головних джерел - перевірки ввезення вживаних авто. Це продовження роботи з детінізації економіки, яку ми ведемо у фінансовому комітеті. Після заслуховування 3 червня керівництва БЕБ, ДПС та Держмитслужби наш фінансовий Комітет надав органам рекомендації щодо посилення боротьби з тіньовими схемами та збільшення надходжень до бюджету. Маємо перші результати. Як інформує Держмитслужба, за сім місяців 2026 року митниця провела 431 документальну перевірку 404 імпортерів за визначеними Комітетом ризиковими групами товарів. За результатами перевірок донараховано понад 1,22 млрд грн. Одним з найбільших перспективних джерел прогнозовано виявився імпорт вживаних автомобілів. Тривалий час існувала схема з пільговим ввезенням вживаних авто з ЄС. За правилами торгівлі з Євросоюзом автомобіль європейського походження можна ввезти в Україну зі зниженим або нульовим ввізним митом. Щоб отримати цю пільгу, імпортер подавав сертифікат EUR.1, який мав підтверджувати, що автомобіль справді має європейське походження. Проблема була в тому, що пільгу надавали одразу під час розмитнення, тоді як перевірка сертифіката і права автомобіля на цю пільгу могла тривати до 10 місяців. У результаті, коли в деяких випадках з’ясовувалось, що права на пільгу немає, автомобіль уже був розмитнений і проданий. З 1 червня порядок змінили: для вживаних авто пільгове мито не застосовують, доки митний орган держави експорту не підтвердить достовірність EUR.1. І ось результати: у відповідях, отриманих у 2026 році від іноземних митниць, не підтверджено 2934 документи на транспортні засоби. Лише у липні завершено 56 перевірок, за результатами яких донараховано 234 млн грн. Ще 103 перевірки станом на 1 серпня тривали. Очікувана сума донарахувань за ними - ще близько 357,6 млн грн. Тобто, за прогнозом Держмитслужби, тільки за літні місяці може бути донараховано загалом майже 591,6 млн грн лише від перекриття схеми імпорту вживаних авто. Цю роботу Держмитслужби справді варто відзначити.

Майже 5 млрд грн кредиту ЄІБ спрямують на відновлення громад. Уряд планує спрямувати 4,94 млрд грн позики Європейського інвестиційного банку до місцевих бюджетів у рамках «Програми відновлення України III». Кошти підуть на відновлення критично важливої соціальної інфраструктури, систем водопостачання та водовідведення, реконструкцію і будівництво соціального житла у громадах, які постраждали від війни. Йдеться також про створення гідних умов проживання для переселенців і громад, які їх приймають. Фінансуватимуть проєкти громад, які пройшли передбачений фінансовою угодою відбір та вже схвалені Європейським інвестиційним банком.

Уряд планує спрямувати понад 5 млрд грн коштів Банку розвитку Ради Європи на житлові сертифікати за знищене житло. Йдеться про 5,139 млрд грн позики Банку розвитку Ради Європи в межах проєкту HOME «Компенсація за знищене житло». Кошти мають спрямувати на компенсацію за знищені об'єкти нерухомого майна через механізм житлових сертифікатів. Житловий сертифікат можна використати: - для придбання квартири чи будинку, - інвестування або фінансування будівництва житла, - придбання земельної ділянки, на якій воно розташоване, або частки у праві власності на таке майно. Нових правил для отримання компенсації не запроваджують: житлові сертифікати видаватимуть і використовуватимуть за чинною процедурою. Для цього Мінфін має внести відповідні зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету.

Обсяги переказів в Україні продовжують зростати У першому півріччі 2026 року український бізнес і громадяни здійснили кредитових переказів на 27,5 трлн грн, повідомляє НБУ. Це приблизно на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли їх сума становила 22,5 трлн грн. При цьому самих операцій стало менше: близько 1,4 млрд проти 1,6 млрд торік. Тобто переказів здійснювали рідше, але їх середня сума зросла. Збільшилося також використання прямого дебету, коли кошти списуються з рахунку за попередньою згодою платника. За пів року таким способом провели 1,9 млн платежів на 10,5 млрд грн. Торік за цей самий період було 1,1 млн операцій на 7,1 млрд грн. Зросли й транскордонні платежі. У першому півріччі в Україну надійшло кредитових переказів на $36,95 млрд, а з України за кордон було здійснено переказів на $50,62 млрд. Отже, бачимо тенденцію, коли грошовий обсяг платежів зростає, навіть якщо кількість окремих операцій не збільшується.

🇪🇺 Український бізнес просить звільнити посилки з України від нового збору у 3 євро. Спілка українських підприємців звернулася до нашого фінансового Комітету СУП з проханням запропонувати Європарламенту та Раді ЄС зробити для України виняток із нових митних правил ЄС: не застосовувати збір €3 для відправлень з товарами українського походження, які надходять до ЄС з України. Євросоюз планує запровадити фіксований збір у 3 євро на поштові та кур'єрські відправлення з третіх країн, а також скасувати чинний поріг вартості товарів у 150 євро. Україна зараз теж підпадає під ці правила. У СУП наголошують, що для українського малого бізнесу такий збір може стати бар'єром. Тисячі виробників, ремісників, дизайнерів і самозайнятих продають товари до ЄС через Etsy, eBay, Amazon Handmade, Shopify та інші платформи. Значна частина таких товарів коштує €10–30, тому додаткові €3 можуть збільшити витрати на 10–30% і погіршити конкурентоспроможність українських продавців порівняно з бізнесом усередині ЄС. Особливо це стосується ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жінок-підприємниць та бізнесів із прифронтових регіонів, які після втрати традиційних ринків збуту знайшли нових клієнтів саме в країнах ЄС. При цьому Україна вже має статус кандидата на вступ до ЄС, є учасником Конвенції про процедуру спільного транзиту, впровадила NCTS, розвиває інститут авторизованого економічного оператора та гармонізує митне законодавство з правилами ЄС. Тому в СУП вважають недоцільним розглядати Україну в цьому питанні як звичайну третю країну. У Спілці підкреслюють, що йдеться не лише про митне регулювання, а про підтримку українського експорту в умовах війни, збереження робочих місць та економічну стійкість малого й середнього бізнесу.

Банки закликають не запроваджувати європейський рівень міжбанківської комісії вже з 2028 року. Українська міжбанківська асоціація ЄМА звернулася до Мінекономіки та Мінфіну щодо законопроєкту, який має імплементувати європейські правила регулювання міжбанківської комісії за картковими платежами. Йдеться про комісію, яку банк торговця сплачує банку, що випустив картку покупця. Законопроєкт передбачає її зниження до 0,2% для дебетових та 0,3% для кредитних карток з 1 січня 2028 року. Головний аргумент, який наводить ЄМА: регулювання інтерчейнджу саме по собі не знижує вартість приймання карток для торговця. За даними Спецзвіту Європейської рахункової палати № 01/2025, за шість років після запровадження такого регулювання сукупна плата торговця в ЄС не зменшилася, а зросла, бо нерегульовані складові (маржа еквайра, комісії платіжних систем) зросли більше, ніж скоротився інтерчейндж. Схожої оцінки дотримуються і європейські торговці: у спільній позиції EuroCommerce від 29 травня 2026 року вони заявили, що за десять років регулювання не розв'язало проблему вартості приймання карток. Регламент ЄС 2015/751 діє для операцій, у яких обидва надавачі платіжних послуг розташовані в ЄС. Україна має привести законодавство у відповідність до права ЄС, але вимоги запровадити ставки 0,2–0,3% саме з 2028 року немає. Їх дострокове введення буде вже власним рішенням України про цінове регулювання, яке потребує окремого обґрунтування. Асоціація попереджає і про можливий зворотний ефект: банки можуть компенсувати втрату доходів новими або вищими комісіями для бізнесу та клієнтів, тоді як економія торговців далеко не обов'язково трансформується у нижчі ціни для покупців. За розрахунками самої ЄМА, перехід на запропоновані ставки означатиме, що протягом 2027–2035 років банківська система недоотримає близько 268 млрд грн порівняно зі сценарієм збереження інтерчейнджу на рівні 0,7%. Асоціація наголошує, що ці доходи використовуються, зокрема, для розвитку платіжної інфраструктури, безпеки розрахунків та протидії шахрайству. Натомість ЄМА пропонує спочатку забезпечити прозорість усіх складових вартості еквайрингу, далі переходити до поетапного регулювання, а перехід на ставки 0,2% і 0,3% прив'язати до вступу України в ЄС, зберігши до того помірний рівень, близький до ринкового. Як практичний компроміс асоціація пропонує запустити ці ставки автоматично за 18 місяців до вступу, якщо на той момент сам ЄС не змінить правила.

Віталій Аравійський: екс-регіонал Хомутиннік подав позов проти саудівського принца. Віталій Хомутиннік, колишній нардеп від Партії Регіонів (пам’ятаєте таку?) та засновник інвестиційного фонду Cascade Investment Fund, разом із дружиною Світланою подали позов у Business List Високого суду Англії проти Його Королівської Високості принца Машура бін Абдулли бін Абдулазіза Аль Сауда (Mashour Bin Abdullah Bin AbdulAziz Al Saud). Інтереси Хомутинніків у судовій суперечці представляє лондонська фірма Ingram Winter Green. Справа зовсім свіжа - її зареєстровано 6 серпня, категорія спору - breach of contract, тобто порушення якогось договору. Самої позовної заяви в матеріалах справи ще немає, тому суть і предмет спору та сума вимог поки не розкриті. Але, як видно з картки справи, позивачами виступають Віталій і Світлана Хомутинніки особисто, а не Cascade Investment Fund чи якась із компаній Хомутинніка. Це може означати, що, ймовірно, йдеться про якусь приватну угоду. Чим саме насолив Хомутиннікам один з членів королівської сім’ї в Саудівській Аравії сказати напевно зараз складно. Однак є дані про те, що Хомутинніки мають майнові інтереси в іншій країні Затоки – ОАЕ. У березні 2026 року «Слідство.Інфо» встановило, що Хомутиннік улітку 2022 року вклав понад $5 млн у нерухомість у комплексі Six Senses Residences The Palm, Dubai. Видання також знайшло дані, що у 2023–2024 роках він орендував житло в Address Residences у Дубаї, а Світлана Хомутиннік публічно з'являлася там у 2025 році. Дружина екс-нардепа засвітилась на світських подіях у Дубаї, зокрема на презентації колекції одягу.

Платникам податків хочуть надати ширші можливості для захисту своїх інтересів у суперечках з податківцями. Мінфін підготував проєкт закону, який узгоджує Податковий кодекс із Законом «Про адміністративну процедуру» (ЗАП) та розширює права платників при оскарженні рішень і дій податкової. Це один із кроків виконання зобов'язань України перед ЄС: приведення законодавства у відповідність до Закону «Про адміністративну процедуру» передбачене й Угодою про асоціацію, і Меморандумом з Євросоюзом про макрофінансову допомогу на 18 млрд євро. Платник зможе оскаржувати не лише рішення податкової, а й її дії та бездіяльність. Ще до прийняття остаточного рішення можна буде оскаржити відмову у відкритті провадження, відмову в наданні статусу заінтересованої особи, відмову в наданні доступу до матеріалів справи, відвід посадовця податкової, а також рішення про зупинення чи закриття провадження. Ті самі гарантії отримають і платники єдиного внеску: законопроєкт додає до Закону про ЄСВ окрему статтю про оскарження рішень, дій та бездіяльності адміністративних органів. Виняток - зобов'язання зі сплати єдиного внеску, які платник визначив самостійно, оскарженню не підлягають. При цьому доводити правомірність своїх рішень та дій має контролюючий орган, а загальні гарантії Закону «Про адміністративну процедуру» поширюватимуться на адміністративну діяльність податкових органів. Оскаржити рішення чи дію можна або в адміністративному, або в судовому порядку, паралельно обидва шляхи не діють: якщо справу вже передано до суду, адміністративне оскарження закривається. Однак є й менш радісна для платників зміна: строк розгляду скарги податковою збільшують із 20 до 30 календарних днів.

«Ефект Стефанішиної». Сьогодні моя колега з фракції «Голос» Ольга Стефанішина розповіла про неприємну й абсурдну ситуацію, в яку вона потрапила через дії працівників одного з державних банків. Впродовж тижня ПриватБанк по кілька годин перевіряє буквально…

Дуже масштабна операція правоохоронців: за тиждень СБУ і Нацполіція ліквідували 94 шахрайські кол – центри. Операція відбувалась під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора. Правоохоронці провели 411 обшуків по всій Україні та припинили діяльність майже сотні шахрайських "офісів". "Одні представлялися консультантами з вигідних інвестицій. Інші заманювали людей на фейкові торговельні платформи. Треті знаходили тих, хто вже втратив гроші через шахраїв, і ошукували їх повторно нібито пропонуючи допомогу з "поверненням інвестицій", – розповів генпрокурор Руслан Кравченко. У ліквідованих кол-центрах правоохоронці вилучили близько двох мільйонів доларів готівкою, а також 64 тисячі євро, кілограм банківського золота, 22 автомобілі і 3336 одиниць комп'ютерної техніки, 1346 телефонів, 5238 SIM-карток, 20 криптогаманців та 90 банківських карток та ліквідували 1794 «робочих місця» офісників. Як повідомив генпрокурор, організатори кол-центрів набирали персонал зі знанням іноземних мов, навчали операторів за спеціально підготовленими сценаріями, і навіть перевіряли майбутніх офісників на поліграфі, щоби уникнути викриття.

Яку підтримку під час масованих ракетних атак очікує великий бізнес від держави?

«Ефект Стефанішиної». Сьогодні моя колега з фракції «Голос» Ольга Стефанішина розповіла про неприємну й абсурдну ситуацію, в яку вона потрапила через дії працівників одного з державних банків. Впродовж тижня ПриватБанк по кілька годин перевіряє буквально кожен її переказ з картки на картку. Під фінмоніторинг потрапляють навіть перекази власних коштів між її рахунками в тому самому банку та грошей двом неповнолітнім дітям, які мають «картки Юніора», прив'язані до її рахунку. Всі ці пригоди в Ольги Стефанішиної-депутатки почалися після того, як її тезці, Ользі Стефанішиній, колишній посолці України у США, тиждень тому НАБУ і САП вручили підозру. Обидві Стефанішини при цьому мають статус PEP (політично значущої особи). І, вочевидь, саме тому у ПриватБанку під посилений фінмоніторинг потрапили обидві клієнтки з таким самим ім'ям та прізвищем, які мають статус PEP. Хоча фінустанови мають оцінювати кожного PEP індивідуально, а не автоматично блокувати операції. Сьогодні під час виступу на Міжнародному фінансовому клубі «Банкір» я звернула увагу на цей випадок і зауважила, що такі ситуації спотворюють саму ідею фінансового моніторингу. Проблеми у посадовців, які нічого не порушували, спричиняє не сам статус PEP, а помилки моніторингових систем банків. Але такі історії викликають у PEPів справедливе обурення і кидають тінь на всю систему антикорупційних запобіжників щодо посадовців. У відповідь на мій виступ членкиня наглядової ради ПриватБанку Юлія Мецгер пообіцяла розібратися, що сталося. Зрештою ПриватБанк визнав помилку і буде вибачатися перед тією Ольгою Стефанішиною, яка не мала потрапити під посилений фінмоніторинг через збіг її даних з даними іншої людини. Однак вважаю, що цей випадок, назвімо його «Ефект Стефанішиної», має спонукати банки терміново довести до ладу свої системи контролю, особливо AI-інструменти. Якщо конкретній людині вручають підозру або щодо неї з'являється публічна інформація про можливу корупцію, вона дійсно може потрапити під більш жорсткий фінансовий моніторинг. Але це не означає, що разом із нею його мають проходити всі її тезки. Фінмоніторинг має вміти відрізняти ризикового клієнта, а не просто ускладнювати життя всім PEPам без розбору. Бо такі ситуації дискредитують саму ідею PEP-статусу, який є важливим антикорупційним механізмом, а не інструментом для хаотичного блокування операцій клієнтам, які його мають.